Мета та завдання технічного обслуговування та ремонту

       Іншим типовим завданням, вирішення якого  можна віднести до пріоритетних цілей  перетворень, є скорочення об'єму  непланових ремонтно-відновних робіт. Більшості російських підприємств  це дозволяє зменшити кількість раптових відмов, які приводять до непланових простоїв, неякісного ремонту, погіршення якості продукції і загального зниження віддачі від устаткування. Як результат, підприємство отримує можливість зробити  регулярнішими і планованими  закупівлі матеріальних цінностей (запчастин, матеріалів), а значить, оптимізувати роботу з постачальниками  і складську логістику. Крім того, скорочення позапланових простоїв нерідко  дозволяє підвищити рівень готовності устаткування і, як наслідок, вивільнити резерви для збільшення об'єму  виробництва і підвищення якості продукції. Справедливості ради слід зазначити, що все це досягається далеко не відразу після введення ЕАМ-системи в експлуатацію. Для того, щоб реалізувати такі можливості, необхідно аналізувати накопичувані в ній дані і негайно усувати причини неефективного використання устаткування. За допомогою ЕАМ-систем виявляються такі чинники, як неякісні матеріали, порушення режиму експлуатації, недотримання технічних умов ремонту, фіктивне виконання робіт і ін.

       Наступним кроком на шляху вдосконалення системи  управління основними фондами і  активами підприємства є ревізія  існуючої паспортизації ключових активів  і фондів, а часто і її повне  оновлення. Саме цей етап породжує у  багатьох менеджерів сумніви в тому, що на їх підприємстві можна ефективно  застосовувати інформаційні технології. Адже у веденні головних фахівців і начальників виробничих підрозділів часто знаходяться навіть не тисячі, а десятки, а іноді і сотні тисяч одиниць виробничого устаткування. При цьому далеко не на всі об'єкти є паспорти і формуляри, а якщо такі документи і є, то відомості в них не завжди вчасно оновлюються. Причиною тому може служити текучість кадрів, проста забудькуватість, а також і відсутність персональної відповідальності за якість і надійність роботи окремих установок або систем. От чому необхідність створення електронної бази даних, що включає інформацію по основних фондах і активах підприємства, у багатьох фахівців не викликає ентузіазму. Вони просто не вірять, що з цим завданням можна справитися силами своїх співробітників.

       Проте будь-який проект впровадження ЕАМ-системи припускає рішення подібної задачі. І той факт, що кількість успішних проектів такого роду неухильно росте, говорить про те, що вихід тут існує. Тим, хто приступає до створення бази електронних паспортів активів свого підрозділу або підприємства, можна запропонувати декілька основних рекомендацій.

       По-перше, необхідно відразу визначитися  з тим, що відносити до активів, а  що вважати матеріальними ресурсами (запчастинами, матеріалами і іншими видами товарно-матеріальних цінностей). При управлінні ремонтами керуються  наступним принципом. До активів  відносять такі одиниці фондів, у  яких:

• є своя періодичність обслуговування і ремонтів або методологія подібних процедур, не залежна від супроводу інших об'єктів;
• ведеться індивідуальний облік витрат;
• зберігається історія виконаних робіт;
• ведеться журнал переміщень усередині підприємства;
• здійснюється індивідуальний контроль стану [19, с.78-79].

    По-друге, як і при рішенні будь-якої масштабної задачі, тут необхідно визначитися  з пріоритетами. Починати електронну паспортизацію слід з ключового  устаткування. Практично будь-який керівник може зі всього підконтрольного  йому парку об'єктів основних фондів швидко виділити ті, які безпосередньо  визначають випуск продукції або  у разі виходу з ладу здатні стати  причиною значного збитку.

3.2. Оцінка результату впровадження  дій по підвищенню ефективності  використання виробничого обладнання в умовах здійснення ремонтного обслуговування на підприємстві

 

    Визначимо вплив факторів на результати роботи обладнання на підприємстві.

Таблиця 3.4. Аналіз факторів використання виробничого обладнання, які вплинули на розмір обсягу робіт на ВАТ «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування» за 2007-2008рр.

 

       За  допомогою методів відносних  різниць та ланцюгових підстановок  визначимо вплив факторів використання ОФ за 2007-2008рр.:

       

       

       

       

       

       

Таблиця 3.5. Вихідні дані для розрахунку факторів використання виробничого обладнання, які вплинули на розмір обсяг робіт ВАТ «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування» за 2008-2009рр.

 
 

       За  рахунок зміни кількості виробничого  обладнання:

       

       За  рахунок зміни кількості робочих  днів:

       

       За  рахунок зміни середньочасової  виработки:

       

       Таким чином у 2009р. у порівнянні з 2008р. зменшення  обсягу робіт склало 3444,0 тис. грн. під впливом факторів з боку використання виробничого обладнання: за разунок зміни кількості виробничого обладнання обсяг робіт знизився на 1050,2 тис. грн., за рахунок зміни кількості часу роботи обладнання – на 229,4 тис. грн., за рахунок зміни середньогодиної виработки продукції обладнанням обсяг робіт зменшився на 2164,1 тис. грн.

Таблиця 3.6. Аналіз факторів використання виробничого обладнання, які вплинули на розмір ремонтних робіт на ВАТ «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування» за 2008-2009рр.

 

       На  закінчення аналізу необхідно підраховати  резерви збільшення обсягу робіт за рахунок зміни величини факторів, які визначаються результатами роботи обладнання. Ними можуть бути введення в дію невстановленого устаткування, заміна і модернізація його, скорочення цілоденних і внутрішньозмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, інтенсивніше його використання, впровадження заходів НТП. При визначенні поточних і перспективних резервів замість планового рівня факторних показників враховується можливий їх рівень.

       Резерви збільшення обсягу робіт за рахунок введення в дію нового устаткування визначаються множенням додаткової його кількості на фактичну величину середньорічного вироблення або на фактичну величину всіх чинників, які формують її рівень:

          (3.1.)

       Тобто збільшення на 1394,0 тис. грн. у порівняні  з фактичним випуском у 2009р.

       Скорочення  цілоденних простоїв обладнання за рахунок конкретних організаційних дій приводить до збільшення величини середньої кількості відпрацьованих днів кожною його одиницею за рік. Цей приріст необхідно помножити на можливу кількість одиниць устаткування і фактичну середню виработку одиниці обладнання:

        (3.2.)

       Тобто збільшення на 256,0 тис. грн. у порівняні  з фактичним випуском у 2009р.

       Щоб підрахувати резерв збільшення обсягу робіт за рахунок підвищення коефіцієнта змінності в результаті кращої організації виробництва, необхідно можливий приріст останнього помножити на можливу кількість днів роботи всього парку устаткування і на фактичну зміну виработку:

        (3.3.)

       Тобто збільшення на 2132,0 тис. грн. у порівняні  з фактичним випуском у 2009р.

       За  рахунок скорочення внутрішньозмінних  простоїв збільшується середня тривалість зміни, а отже і обсяг робіт. Для визначення величини цього резерву слідує можливий приріст середньої тривалості зміни помножити на фактичний рівень средньогодиної виработки обладнання і на можливу кількість відпрацьованих змін всім його парком:

        (3.4.)

       Тобто збільшення на 533,0 тис. грн. у порівняні  з фактичним випуском у 2009р.

       Для визначення резерву збільшення обсягу робіт за рахунок підвищення средньогодиної виработки обладнання необхідно спочатку виявити можливості зростання останньою за рахунок його модернізації, інтенсивнішого використання, впровадження заходів НТП і так далі. Потім виявлений резерв підвищення среднечасовой вироблення потрібно помножити на можливу кількість годин роботи обладнання:

       

(3.5.)

       Тобто збільшення на 117,0 тис. грн. у порівняні  з фактичним випуском у 2009р.

Таблиця 3.7. Аналіз резервів збільшення обсягу робіт за рахунок підвищення ефективності використання обладнання в умовах ремонтного обслуговування на підприємстві ВАТ «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування»