Діагностика фінансово економічного стану підприємства

     · еластичність попиту на продукцію дуже висока, що дає змогу залишатись ціні постійною у міру збільшення продажів,

     · ціна продажу продукції за звітний період часу стабільна.

     По-друге припущення полягає у тому, що змінні витрати на продукцію теж відносно стабільні, а постійні і змінні витрати правильно визначені і класифіковані.

     По-третє припущення передбачає, що в запланованому періоді можливі зміни обсягів виробництва, які забезпечують самоокупність.

     Оскільки аналіз “Витрати-Обсяг-Прибуток” потребує розподілу витрат на змінні та постійні, при аналітичних розрахунках необхідно розрізняти перші витрати від других за допомогою проміжного результату діяльності підприємства. Цю величину називають валовою маржею, результатом від реалізації після відшкодування змінних витрат, сумою покриття або внеском. Головною метою підприємства є максимізація валової маржі, оскільки саме вона є межею покриття постійних витрат і формування прибутку.

     Сила впливу операційного важеля розраховується відношенням валової маржі до прибутку і показує, скільки відсотків зміни прибутку приносить кожний відсоток зміни виручки.

     Операційний аналіз також часто називають аналізом беззбитковості, оскільки він дозволяє розраховувати таку суму або кількість продаж, при яких надходження дорівнює витрачанню. Бізнес не несе збитків, але і не приносить прибутків. Точка беззбитковості – це та межа, яку підприємству слід перевищити, щоб вижити. Тому точку беззбитковості називають межею рентабельності. Чим вищою є межа рентабельності, тим складніше її перевищити. З низькою межею рентабельності легше переносити зменшення попиту, відмовитись від завищеної ціни реалізації. Зниження межі рентабельності можна досягти за рахунок збільшення валової маржі або скорочення постійних витрат.

     Ідеальні умови для бізнесу – поєднання низьких постійних витрат з високою валовою маржею. Необхідно знаходити вдалий компроміс між постійними та змінними витратами.

     Запас фінансової міцності показує, як виручка від реалізації віддаляється від межі рентабельності.

     Всі величини, що беруть участь в розрахунках, очищені від ПДВ. Розрахунок починається з розподілу постійних та змінних витрат, тому що без цього неможливо розрахувати валову маржу. Спів ставивши її з сумою виручки, одержують коефіцієнт валової маржі (частку валової маржі у складі виручки від реалізації). Діленням постійних витрат на коефіцієнт валової маржі отримують поріг (межу) рентабельності. Перевищення фактичної виручки від реалізації на межею рентабельності складає запас фінансової міцності підприємства. Запланований прибуток розраховується множенням запасу фінансової міцності на коефіцієнт валової маржі.

     Таким чином, максимізація прибутку шляхом зміни частки змінних і постійних витрат, визначення точки беззбитковості і запасу фінансової міцності відкриває можливості підприємствам планувати на перспективу розміри зростання прибутку і заздалегідь приймати відповідні заходи щодо зміни в той чи інший бік величини змінних і постійних витрат.

     Прогнозні розрахунки прибутку важливі не лише для самих підприємств та організацій, які виробляють і реалізують продукцію (послуги), але й для акціонерів, інвесторів, банків, пов’язаних з діяльністю даного підприємства. Тому планування оптимальної величини прибутку є важливим фактором успішної підприємницької діяльності підприємств і організацій в період становлення ринкової економіки.

     ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

     Діагностика фінансово-економічного становища  підприємства ВАТ «Літинський молочний завод» у 2009 – 2011 роках показала:

• підприємство є платоспроможним та ліквідним, маючи значний запас ліквідності та стійкості по забезпеченню запасів та оборотного капіталу власними коштами;
• підприємство має високий рівень автономії за рахунок низького рівня використання позикових коштів банківських та комерційних кредитів;
• підприємство розвивається циклами, маючи тенденцію до підвищення валюти балансу за рахунок нарощення дебіторсько-кредиторської заборгованості;
• ресурсовіддача активів та основних засобів підприємства поступово знижується, що свідчить про необхідність суттєвого оновлення основ-них засобів на нових технологічних принципах та суттєвого підняття частки активних основних фондів нового покоління;
• рентабельність роботи підприємства та доходність акцій у 2010 році значно знизилась, що привело до виходу одного з акціонерів з вимогою викупу його акцій акціонерни товариством;
• у 2011 році різко знизився рівень ділової активності підприємства, про що свідчить зростання періоду оборотності оборотних коштів та дебі-торсько-кредиторської заборгованості до 180 -340 днів, що значно перевищує стандарті норми оборотності (не більше 120 днів на оборот).

     Тобто, підприємство знаходиться в сегменті стагнації життєвого циклу розвитку підприємства і повинно терміново розробити стратегію розвитку нових напрямків в діяльності підприємства до моменту переходу до останньої стадії життєвого циклу розвитку.

     В якості основної стратегії розвитку підприємства найбільш реальним шляхом є використання високих показників кредитоспроможності підприємства, виявлених на стадії економічної діагностики. Зовнішнє банківське кредитування повинно бути використане підприємством для революційного оновлення технологій та основних засобів, які реалізують ці технології роботи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрійчук В.Г.Економіка аграрних підприємств: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. – 624 с.
2. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №18–22.
3. Економіка підприємства: Навч. посіб. / За ред.П.В. Круша, В.І.Подвігіної, Б.М.Сердюка. – К.: Ельга-Н, КНТ, 2007. – 780 с.
4. Економіка підприємства: Навч. посіб. /За ред. А.В. Шегди. – К.: Знання, 2006. – 614 с.
5. Економіка підприємства: Навч. посіб./ Н.М.Бондар, В.Є.Воротін, О.А.Гаєвський та ін.; За заг. ред. А.В.Калини. – К.: МАУП, 2006. – 352 с.
6. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. Л.М.Мельника. – Суми: ВТД “ Університетська книга”, 2004. – 648 с.
7. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. – Вид. 3-ге, без змін. – К.:КНЕУ, 2006. – 528 с.
8. Економіка підприємства: Підручник/ За загальною редакцією Й.М.Петровича. – Львів: “Новий світ–2000”, 2004. – 680 с.
9. Закон України “Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 р.” №2982 від 18.10.2005 // Урядовий кур’єр, 16 листопада 2005 р., № 218.
10. Закон України “Про господарські товариства” від 5 листопада 1991р.// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №49. – 682 с.
11. Закон України “Про фермерське господарство”// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45.
12. Закон України “Про особисте селянське господарство”// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 29.
13. Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 5.04.2007р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 29.
14. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 24.03.2006 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31.
15. Закон України “Про захист економічної конкуренції”// Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12.
16. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40.
17. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.91// Відомості Верховної Ради України – 1991. – № 47.
18. Закон України “Про оплату праці”// Відомості Верховної Ради України – 1995. – № 17.
19. Закон України «Про оренду землі» від 2 жовтня 2003р. № 1211 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 44. – С.7–17.
20. Закон України “Про оцінку земель” від 11 грудня 2003р. № 1378 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 1. – С. 7–16.
21. Закон України “Про плату за землю” від 23 липня 1992 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 38.
22. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”, затверджений наказом Міністерства фінансів від 31 березня 1999 року № 87.
23. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”, затверджений наказом Міністерства фінансів від 31 березня 1999 року № 87.
24. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000р. №92.
25. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року № 242.
26. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджений наказом Міністерства фінансів від 20 жовтня 1999 року № 246.