Засади та механізм функціонування системи державного фінансового моніторингу

Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Июня 2013 в 12:38, курсовая работа

Описание работы

Україна - ще молода держава, капіталістичні відносини, в яких розвивалися країни іншого світу є новими для сприйняття більшості населення . Тому, ще не позбавившись негативних явищ соціалістичного суспільного ладу, наше суспільство, разом із досягненнями капіталістичних країн найперше отримує їх вади. Вже порушені старі виробництва й цілі галузі, що давали робочі місця, ще не створені нові, а вже необхiдно будувати сучасні – найновіші. В таких складних умовах, маючи не найкращі стартові позиції (порівняно із розвинутими країнами Старого та Нового Світу), Україна будує ще не звичайні для неї капіталістичні відносини, як всередині суспільства, так й у зовнішньоекономічних стосунках, з котрих найбiльши за обсягами спочатку були стосунки із колишніми республіками СРСР.

Содержание

Вступ 3
ІІ. Нормативна - правова база діяльності системи державного фінансового моніторингу України 15
2.1. Нормативно - правові засади діяльності системи державного фінансового моніторингу України 15
2.2. Відповідальність за невиконання чи недотримання банками вимог законодавства щодо здійснення фінансового моніторингу 20
ІІІ. Діяльність системи фінансового моніторингу України у 2011-2012 рр. 24
3.1 Механізм взаємодії Служби державного фінансового моніторингу, Національного банку України, та суб’єктів первинного фінансового моніторингу. 24
3.2.Аналіз ефективності діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу за 2011-2012 роки. 29
Висновки 34
Список використаних джерел 35

Работа содержит 1 файл

Курсовик финмон.doc

— 365.50 Кб (Скачать)

Паперові реєстри  фінансових операцій постійно зберігаються в сейфі (металевій шафі), доступ до якого має лише відповідальний працівник банку. Строк зберігання реєстрів на паперових носіях відповідно до внутрішньобанківських нормативних документів становить п’ять років з дня їх формування.

Отже, організація первинного фінансового моніторингу в першу чергу покладається на уповноваженого працівника, а досягнення ефективного його впровадження залежить від повного дотримання правил та порядку здійснення самої процедури внутрішнього фінансового моніторингу. Це дуже важливо, адже інформація, отримана на цьому рівні системи запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, є вихідним пунктом для здійснення обов’язкового фінансового моніторингу на рівні уповноваженого органу. [1,171]

3.2.Аналіз ефективності діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу за 2011-2012 роки.

Таблиця 1.

Дінаміка  кількісних показників діяльності системи  фінансового моніторингу України.

Показник

2011

2012

1

Загальна кількість  суб'єктів первинного фінансового моніторингу, що стали на облік

11 750

12 444

 

Банківські установи

176

175

 

Небанківські фінансові  установи та організації

4 582

4 755

 

Спеціально визначені  суб'єкти первинного фінансового моніторингу

6 992

7 514

2

Загальна кількість  фінансових операцій, інформація про які взята на облік Держфінмоніторингом України, з них:

300 544

251 000

 

Фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу (стаття 15 Закону)

169 411

168 964

 

Фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу (стаття 16 Закону)

129 801

80 233

3

Інформація про фінансові  операції по видам суб'єктів первинного фінансового моніторингу

300544

251 000

 

Від банківських установ

291 579

242 197

 

Від інших суб'єктів  первинного фінансового моніторингу

8 965

8 656

4

Фінансові операції, інформація про які надійшла з помилками (% від загальної кількості)

1,6

0,5




 

За даними таблиці  видно, що кількість повідомлень  до Уповноваженого органу від суб’єктів  первинного моніторингу зменшилось. Це сталося за рахунок зменшення вимог банків до не обов’язкового (внутрішнього) моніторинга. Кількість операцій, що підлягають  обов'язковому фінансовому моніторингу (стаття 15 Закону) залишилось незмінною, що свідчить про майже однаковий  рівень ділової активності банків, а отже й економіки України в цілому.

Рисунок 4

Дінаміка  кількості повідомлень взятих на облік від банків за 2008-2012 рр. (за даними сайту http://www.sdfm.gov.ua)

Цей висновок підтверджуеться  даними з діяльністю небанківських установ, які представлені на наступному рисунку:

Рисунок 5

Дінаміка  кількості повідомлень, прийнятих  й встановлених на облік від небанківських  установ за 2008 -2012 рр. (За даними сайту http://www.sdfm.gov.ua)

Але кількіть повідомлень  – тількі  кількісна характеристика ефективності заходів, що вживаються суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Їх якісна складова – кількість  справ, направлених на розгляд до правоохоронних органів.

Протягом 2012 року до правоохоронних органів направлено 588  узагальненихматеріалів та 131 додатковий узагальнений матеріал, а саме:

ГПУ  – 24 узагальнених та 5 додаткових узагальнених матеріалів;

ДПС  – 232 узагальнених та 58 додаткових узагальнених матеріалів;

МВС – 276 узагальнених та 54 додаткових узагальнених матеріалів;

СБУ  – 55 узагальнених та 14 додаткових узагальнених матеріалів;

ГУР МО – 1 узагальнений матеріал.

У переданих  узагальнених матеріалах і додаткових узагальнених матеріалах до них, загальна сума фінансових операцій, яка може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, складає 98,5 млрд. грн. Відповідно до інформації правоохоронних органів, яка надійшла у 2012 році, за результатами перевірки узагальнених матеріалів:

- порушено 84 кримінальні  справи, за результатами розгляду 

77 узагальнених  матеріалів;

- використано  161 узагальнений матеріал у 164 кримінальних справах.

Закінчено провадженням та направлено до суду 175 кримінальних справ (у т.ч. з урахуванням узагальнених матеріалів минулих років).Судами розглянуто та винесено обвинувальний вирок (або прийнято інше рішення за нереабілітуючими обставинами) у 99 кримінальних справах.У межах оперативно-розшукових та контррозвідувальних справ перевіряється 61 узагальнений матеріал.

 Якщо порівняти  ці показники із попередним  періодом, то у 2011 році вони  становили:

 До правоохоронних  органів направлено 323  узагальнені  та 257 додаткових узагальнених матеріалів, а саме:

ГПУ  – 10 узагальнених та 8 додаткових узагальнених матеріалів;

ДПС  – 116 узагальнених та 111 додаткових узагальнених матеріалів;

МВС – 135 узагальнених та 101 додатковий узагальнений матеріал;

СБУ  – 62 узагальнені  та 37 додаткових узагальнених матеріалів.

У переданих  узагальнених матеріалах і додаткових узагальнених матеріалах до них, загальна сума фінансових операцій, яка може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, складає 54,2 млрд. грн.

Відповідно  до інформації правоохоронних органів, яка надійшла у 2011 році, за результатами перевірки узагальнених матеріалів:

-порушено 85 кримінальних  справ, за результатами розгляду 

76 узагальнених  матеріалів;

-використано  115 узагальнених матеріалів у  118 кримінальних справах.

Закінчено провадженням та направлено до суду 142 кримінальні справи (у т.ч. з урахуванням узагальнених матеріалів минулих років).Судами розглянуто та винесено обвинувальний вирок (або прийнято інше рішення за нереабілітуючими обставинами) у 37 кримінальних справах.У межах оперативно-розшукових та контррозвідувальних справ перевіряється 139 узагальнених матеріалів.

Тобто, за рік  сталося збільшення показників, а  сума фінансових операцій, яка може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, зросла майже у два рази.

Як цю роботу пише студент, який не знайомий із ситуацією й не може зробити достеменні висновки , так й  аналіз цієї ситуації є недоречний. Збільшення суми підозр у два рази із 54 до 93 млрд грн – то є що ? Погіршення стану із кріміналітетом, який просто подвоїв свої зусилля із відмивання грошей крізь банки через закритття конвертаційних центрів, бо їх хтось «накрив» ? Збільшення рівню підозрілості працівників уповноваженого органу ? Можливо, державні органи почали наводити лад у сфері фінансів, бо розуміння того, що у кримінальній державі, де злочинцям легко «відмити» гроші, нема майбутнього, й тому нема чтого заради народжувати дітей або займатися ще якоюсь діяльністю,  потрохи стає загальновідомим й сприйнятним широким загалом.

Аналіз роботи служби державного фінансового моніторінгу у кількісному вимірі навряд чи доцільно робити(я у звітності Служби наводяться тільки факти – голі цифри, без висновків та прогнозів) тому що й кількісні результати роботи цієї служби важко піддаються вимрюванню. Наприклад, за даними , наведеними в інтерв’ю заступника Голови Служби, за 2011 рік Держфінмоніторинг передав до правоохоронних органів більше, ніж 300 справ про можливе відмивання коштів, або фінансування тероризму. За цими матеріалами правоохоронцям вдалося накласти арешт, або вилучити коштів на суму більше, ніж 300 мільйонів гривень.[10] Це – результат діяльності  служби із чисельністю в 206 осіб (станом на 2013 р) [11]. Витрати, яки держава понесла в 2011 році на її утримання склали 28 млн. грн. Тобто, економічна ефективність утримання служби для держави  становить 900 % . Але у 2012 році тільки один із близько 1000000 розглянутих випадків привів до розкриття операцій по відмиванню коштів у розмірі біля 360 млн грн. Тобто, в економічному плані робота служби може бути порівняна до праці золотостарателів, результати праці якої важко передбачити ,а не виробників наприклад цегли, результати діяльності яких можна запланувати заздалегідь.

 

Висновки

 

Система фінансового моніторингу України знаходиться в стані активного розвитку, але ще сама країна  знаходиться в стані державотворення. Багато чого ще є новим та незвичним, особливо для сприйняття суспільством, тому основний акцент треба створити на попередженні негативних явищ аніж на їх ліквідації.. Поки що система фінансового моніторингу України є системою заборон та розпоряджень, а не системою співпраці .

Почавши з наведення  ладу в банківський сфері, не треба зупинятися на досягнутим й залишати осторонь  інших суб’єктів фінансового моніторингу , найважливішими із котрих є нотаріат та інститут ріелторів. Але саме з боку цих економічних агентів процедура своєчасного надання інформації  виглядає забюрократизованою. Так, у випадку відсутності у суб’єкта первинного моніторингу автоматизованого обладнання ручне заповнення форми про окремий випадок, що підлягає фінансовому моніторингу, може зайняти  біля двох годин.

Україні слід рухатися у напрямі того, щоб суспільство  в цілому сприймало кожен окремий  економічний злочин  як втрату для  всього суспільства, тільки тоді можна  казати, що система фінансового моніторингу є такою, що працює на рівні високої ефективності. Більш чітке визначення стратегічних цілей Служби дозволить планувати їх досягнення в конкретний термін.

 

Список використаних джерел

 

  1. Дмитров та ін. Фінансовий моніторинг в банку. Навчальний посібник. Університетська книга Суми, 2008
  2. Офіційний Сайт Служби державного фінансового моніторингу України  http://www.sdfm.gov.ua /режим доступу:відкритий . Загальна інформація.
  3. Напрями вдосконалення системи державного фінансового моніторингу. Б. І. Сюркало,УДК 341.233.11(477)
  4. http://www.hmrc.gov.uk/Офіційний Сайт Служби митних зборів та податків ЇЇ Величності/режим доступу:відкритий

5. Ст. 62 Закону  України № 2121-ІІІ «Про банки  і банківську діяльність» від  07.12.2000Редакція станом на 01.01.2013

6. Ст. 71  Закону України  № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 Редакція станом на 01.01.2013

7. Постанова Правління  НБУ №369 від 28.08.2001 "Про затвердження  Положення про застосування НБУ  заходів впливу за порушення  банківського законодавства"

8.  Костюченко  О.А Банківське право України.  Підручник.— 3-тє вид.— К.: Видавництво  А.С.К., 2003.— 928 с. — (Економіка.  Фінанси. Право).

9. Офіційний  Сайт Служби державного фінансового  моніторингу України  http://www.sdfm.gov.ua /режим доступу:відкритий . Статистична інформація.

10.Телеканал UBR, інтерв’ю із Олексіем Фещенко в програмі «Думка експерта»- « Держфінмоніторинг: На коханках можна безкарно відмити гроші»

11. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ. Підсумки роботи за 2012 рік, Київ 2013.


Информация о работе Засади та механізм функціонування системи державного фінансового моніторингу