Засади та механізм функціонування системи державного фінансового моніторингу

Постановою  Правління Національного банку  України 04.06.2003 р. № 233 «Про затвердження Складу реквізитів та структури файлів інформаційного обміну між спеціально Уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу та банками (філіями)», встановлено порядок взаємодії між суб'єктами фінансового моніторингу та уповноваженим органом на технічному рівні.

Перевірка банків здійснюється згідно з методичними  рекомендаціями стосовно здійснення перевірки банку (філії) з питань дотримання вимог законодавства України, що регулює відносини у сфері запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та складання довідки за її результатами, які схвалено Постановою Правління Національного банку № 231 від 25.06.2005.

Ці методичні  рекомендації підготовлені з метою  надання допомоги інспекторам Національного  банку України в здійсненні перевірок  банків та їх філій з питань дотримання вимог законодавства України, що регулює відносини у сфері запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та уніфікації результатів проведених перевірок для спрощення роботи з їх подальшого аналізу, оптимізації процесу застосування заходів впливу до банків, профілактики та усунення виявлених недоліків і порушень.

 2.2. Відповідальність за невиконання чи недотримання банками вимог законодавства щодо здійснення фінансового моніторингу

 

За невиконання  вимог законодавства щодо здійснення фінансового моніторингу на банківські установи Національним банком України накладаються штрафи та застосовуються заходи впливу. Питання щодо накладання штрафів регламентує Постанова Правління Національного банку України № 108 «Про накладання Національним банком України штрафів за порушення банками вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 17 березня 2004 р.

Відповідно  до зазначеної постанови Національний банк адекватно вчиненому правопорушенню може накласти на банк штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штраф за порушення  в діяльності філії банку накладається безпосередньо на банк - юридичну особу.

Національний  банк накладає штраф на банк на підставі результатів планових та позапланових перевірок діяльності банків або їх філій.

Згідно Постанові, Національний банк адекватно вчиненому правопорушенню може накласти на банк штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штраф за порушення  в діяльності філії банку накладається безпосередньо на банк - юридичну особу.

Національний  банк накладає штраф на банк на підставі результатів планових та позапланових перевірок діяльності банків або  їх філій.

Якщо матеріали  перевірки містять також факти  порушення банком банківського законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, то рішення про накладення штрафу на банк за порушення вимог Закону приймається одночасно із застосуванням заходів впливу за порушення банківського законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку.

Рішення про  накладення штрафу на банк адекватно  вчиненому правопорушенню приймає Комісія Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків або відповідна комісія Національного банку при територіальному управлінні.

У разі розгляду Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) питання щодо накладення на конкретний банк штрафу для надання пояснень може бути запрошено голову правління (ради директорів) або голову спостережної ради банку. Запрошення надсилається в письмовій формі (або електронною поштою) не пізніше ніж за три дні до дати проведення зустрічі. Результати зустрічі оформляються протоколом, до якого додаються письмові пояснення запрошеної особи за її підписом.

Якщо банк протягом трьох робочих днів з дня отримання  рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) про накладення штрафу не сплатить штраф, то Національний банк (відповідне територіальне управління Національного банку) звертається до суду з позовною заявою про стягнення з банку-порушника відповідної суми штрафу.

У разі неодноразового порушення банком вимог Закону Національний банк (відповідне територіальне управління Національного банку) звертається до суду з позовною заявою про обмеження, тимчасове припинення дії або позбавлення ліцензії (дозволу) на здійснення банком-порушником банківської діяльності чи проведення окремих операцій. [1,138]

Але до цієї, останньої  міри Національним Банком передбачено 13 інших, більш м'яких заходів впливу, від письмового застереження банку аж до призначення тимчасової адміністрації. [7]

Але це все загальні заходи впливу, щодо ж штрафів за порушення банками вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ саме із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом, на банки за кожне порушення накладається штраф у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду (тобто для банків 1-й групи - мінімум 100 000 грн, 2-й групи - мінімум 30 000 грн ).

Загальна сума штрафів за результатом однієї перевірки  не може бути більша за 1 %  від статутного фонду.

Окрім відповідальності юридичних установ - суб’єктів первинного моніторингу,  передбачена відповідальність їх працівників.

Так, статтею 166-9 Кодексу законів про адміністративні  правопорушення передбачена відповідальність посадових осіб суб’єктів первинного моніторингу за неналежне виконання  своїх обов’язків. Згідно з цією статтею порушення вимог щодо ідентифікації особи, яка здійснює фінансову операцію, порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що підлягають первинному фінансовому моніторингу, неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про такі фінансові операції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, а також невиконання вимог щодо зберігання документів, які стосуються ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції, та документації щодо проведених ними фінансових операцій, — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів первинного фінансового моніторингу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700.

Розголошення  інформації, яка надається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, або факту надання такої інформації — тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. [8]

Отже рівень фінансових санкцій е незрівнянно  менший порівняно із потенційними доходами, які можна отримати злочинним шляхом. Так, у 2011 році  Службою державного фінансового моніторингу  до правоохоронних органів було передано 323 матеріалу. За результатами розслідування цих матеріалів торік було накладено арешт або вилучено майно на 345 млн грн. Тобто 1 злочинна справа (шахрайська схема приводила до отримання в середньому 1 млн грн злочинного доходу). В тому ж році згідно з відомостями, що містяться в матеріалах Держфінмоніторингу України, фізичні особи, жителі Луганської області, зняли грошові кошти в сумі 161 млн. грн. і 204 млн. грн. Тобто одна злочинна група скоїла злочин, рівний усьому виявленому за рік. За вказане правопорушення Кримінальним кодексом України визначено покарання у вигляді обмеження волі на строк до 3 років.

Отож можна зрозуміти, що за нормативно-правовою базою система фінансового моніторингу в Україні є системою насамперед попередження правопорушень погрожуючих національним інтересам  i тільки по-друге, системою    обов'язків із передбаченими покараннями (доволі низькими) за їх невиконання.

 

 

ІІІ. Діяльність системи фінансового моніторингу України у 2011-2012 рр.

3.1 Механізм взаємодії Служби державного фінансового моніторингу, Національного банку України, та суб’єктів   первинного фінансового моніторингу.

 

Маючи великі обсяги фінансового обігу та відносно велику швидкість переказу грошей між рахунками  в різних країнах, банківська система  приваблює злочинців. Але найбільша  привабливість для злочинців  у сфері відмивання грошей є те, що, банківські операції надають коштам, які пройшли крізь банківські рахунки, легальності. Для виявлення таких операцій необхідна ефективна взаємодія суб’єктів первинного моніторингу та держави.

Детально розглянути механізм фінансового моніторингу  в банківській сфері дозволяють наступні схеми:

 Рисунок  2.

Схема фінансового моніторингу у банківській системі України.[2]

Зв’язок між  суб'єктами фінансового моніторингу  в банківській системі підтримується  за допомогою електронних засобів  комунікації, що дозволяє досить оперативно реагувати на випадки порушення законодавства (в разі настання випадку, що має ознаки операції , що підлягає фінансовому моніторингу).

Рисунок 3.

Схема руху інформації в  системі фінансового  моніторингу між банками та державними установами  України.[2]

 

Система організації  фінансового моніторингу в банку  має такі рівні:

1- й рівень - працівники та відділи, які обслуговують клієнтів;

2- й рівень - адміністратор з питань дотримання внутрішніх процедур;

3- й рівень - відповідальна особа банку.

На першому рівні співробітники, які здійснюють операції з клієнтами за відповідними напрямками діяльності, аналізують та виявляють фінансові операції, що підлягають обов’язковому та внутрішньому фінансовому моніторингу.

Якщо працівник  банку до або після здійснення фінансової операції вважає, що вона підлягає фінансовому моніторингу, то він усно (з дотриманням вимог конфіденційності) повідомляє про таке адміністратора з питань дотримання внутрішніх процедур, а також не пізніше ніж о 12-й годині наступного робочого дня повідомляє про це засобами АВС В2 або через внутрішньобанківську пошту.

Адміністратор з питань дотримання внутрішніх процедур переглядає включені до реєстру фінансові  операції, які виявлені за допомогою  програмного забезпечення, а також  працівниками банку, та готує інформацію відповідальній особі для прийняття рішення про реєстрацію фінансових операцій та подання інформації до Уповноваженого органу.

На завершальному (третьому) рівні відповідальний працівник  банку приймає остаточне рішення  щодо реєстрації операцій отриманих від адміністратора внутрішніх процедур та щодо надання інформації про такі операції до Уповноваженого органу.

Відповідальний  працівник у разі необхідності вживає необхідних заходів щодо з’ясування суті та мети операції клієнта, що підлягає фінансовому моніторингу.

Для оперативного та якнайшвидшого з’ясування суті та мети операції клієнта відповідальний працівник може залучати працівників  інших підрозділів банку.

Після цього  відповідальна особа банку за допомогою задачі «Фінансовий моніторинг» (далі - Задача) формує файл-повідомлення, до складу якого включаються операції, що підлягають фінансовому моніторингу, накладає на нього електронний цифровий підпис. Сформований Задачею файл-повідомлення шифрується програмними засобами, умонтованими в АРМ НБУ, та передається засобами електронної пошти Національного банку України на адресу Уповноваженого органу.

Ведення електронного реєстру фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, здійснюється за допомогою програми. «Оператор» виявляє та фіксує-операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, у програмі, та передає на підпис «Контролеру». «Контролер» перевіряє операцію щодо необхідності подання та правильності заповнення даних та приймає рішення про подальшу передачу даних «Адміністратору».

Програмним  забезпеченням передбачений порядок, за яким працівник банку, що виконує  обов’язки «Контролера», перевіряє  операцію щодо необхідності подання  та правильності заповнення даних і  приймає рішення про подальшу передачу даних «Адміністратору». «Адміністратором» перевіряється отримана інформація та дані про операцію надсилаються до ДКФМ.

Інформація  щодо кожної фінансової операції, яка  надається Уповноваженому органу в  складі файла-повідомлення, підписується електронним цифровим підписом за допомогою засобів накладання електронного цифрового підпису, наданих Національним банком України та вмонтованих у систему автоматизації банку. Файл-повідомлення шифрується програмними засобами, умонтованими в АРМ НБУ, підписується електронно-цифровим підписом Відповідального працівника або особи, яка виконує функції відповідального в разі його відсутності, та передається засобами електронної пошти Національного банку України на адресу ДКФМ.

Банк працює в системі консолідованих повідомлень через головний офіс банку. Робоче місце для формування файлів-повідомлень до ДКФМ та прийому файлів-квитанцій створене у відділі фінансового моніторингу головного офісу банку. Програмне забезпечення дає можливість у робочому режимі програми автоматично надсилати, отримувати файл-повідомлення про взяття (відмову від взяття) фінансової операції (фінансових операцій) на облік від ДКФМ, обробляти отриманий файл та вносити корективи в разі наявності помилок.

Ведення реєстру фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу. Ведення електронного реєстру фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, здійснюється за допомогою Задачі.

Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому  моніторингу, є документом з обмеженим  доступом.

Відповідно  до вимог положення та правил банку частина реєстру, яка містить операції, зареєстровані в попередньому місяці, до 15 числа наступного місяця роздруковується та формується у справу, яка прошнуровується, посвідчується підписом відповідального працівника банку та скріплюється відбитком печатки банку.

На першій сторінці справи зазначається кількість сторінок, номер і дата першого та останнього запису про фінансові операції. Тотожність електронного й паперового реєстрів встановлена.