Заробітна плата, її сутність,форми та системи. Вартість робочої сили та заробітна плата

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСІТЕТ

імені Тараса Шевченка 
 
 
 
 
 

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА  РОБОТА

з дисципліни: Політична економіка

Тема:        Заробітна плата, її сутність,форми та системи.

Вартість робочої сили та заробітна плата. 
 
 
 
 
 

Виконано : студенткою I курсу Фін «А»

Набока  Т. В.

Науковий  керівник

доцент  кафедри економічної теорії, к.е. н.

Скороход  Н. М. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Луганськ 2009 

План:

Вступ………………………………………………………………………............3

Розділ  I  Заробітна плата її економічна природа……………………………….5

1.1.Заробітна плата, як ціна товару «робоча сила»………………………5

1.2. Форми і системи заробітної флати……………………………..…….8

1.3.Заробітна плата в період трансформації економіки………………...18

Розділ II Робоча сила, її властивості як товару………………………………..26

2.1.Робоча сила,як товар………………………………………………….26

2.2.Ринок робочої сили та основні сегменти сучасного ринку робочої сили………………………………………………………………………...32

2.3.Вартість робочої сили ,фактори, які на неї впливають…….......…...37

Розділ III Сучасні форми и системи заробітної плати………………………..45

3.1.Теорія Мейо………………………………………………………...…45

Висновок…………………………………………………………………………50

Список  літератури……………………………………………………………...52 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ВСТУП

   Актуальність  дослідження: особлива, центральна роль в структурі доходів працівника належить заробітній платі. Вона і в даний час і найближчими роками залишається для переважної більшості трудящих основним джерелом доходів, а значить заробітна плата і в перспективі буде потужнішою стимул-реакцією підвищення результатів праці і виробництва в цілому.

   Об'єкт  дослідження:робоча сила, заробітна плата, як форма ціни робочої сили, зайнятої у виробничій сфері - це основна частина життєвих коштів працівників, що розподіляється між ними відповідно до кількості і якості праці, що витрачається, реальним трудовим вкладом кожного і залежна від кінцевих результатів роботи підприємства. Дане формулювання більшою мірою характерне для продуктивної праці.

   Заробітна плата є елемент доходу найнятого  робітника, форма економічної реалізації права власності на ресурс праці, що належить йому. В той же час для працедавця, ресурс праці для використання його як один з чинників виробництва, оплата праці найнятих робітників є одним з елементів витрат виробництва.

   Предмет дослідження: системи заробітної плати – спосіб ув'язки ціни робочої сили з результатами праці працівників, що дозволяє нараховувати заробітну плату працівникові відповідно до фактичних результатів його праці.

   Мета  курсової роботи: провести дослідження стану оплати праці, проаналізувати системи, що діють, і форми оплати праці, з'ясувати їх недоліки, причини незадоволення працівника своєю заробітною платою, а також властивості робочої сили, ринок робочої сили та основні сегменти сучасного ринку робочої сили

   Для здійснення цієї мети необхідно розглянути: заробітна плата, як ціна товару «робоча сила», форми і системи заробітної плати, заробітна плата в період трансформації економіки, робоча сила,як товар, ринок робочої сили та основні сегменти сучасного ринку робочої сили, вартість робочої сили,фактори, які на неї впливають, теорія Мейо. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Розділ  I  Заробітна плата її економічна природа. 

   1.1 Заробітна  плата,як  ціна товару «робоча сила»

   Товару  «робоча сила» властиві вартість і споживна вартість.

   Вартість  робочої сили, як і будь-якого  товару, визначається робочим часом, необхідним для виробництва, а отже, і відтворення цього специфічного предмета торгівлі. Оскільки робоча сила — ц_е вартість, у ній представлена певна кількість уречевленої суспільної праці. Вона втілена у певній сумі життєвих засобів, необхідних для підтримання життя працівника, який продає робочу силу.

   Отже, вартість робочої сили виступає як вартість життєвих засобів. При цьому сума життєвих засобів має бути достатньою для того, щоб підтримувати стан нормальної життєдіяльності працівника.

   Власник робочої сили — людини смертна. Для  того щоб на ринку праці завжди була робоча сила, її продавець повинен мати сім'ю, дітей. Інакше кажучи, має постійно йти природний процес відтворення робочої сили. У цьому процесі відбувається заміщення робочої сили, яка припиняє процес праці внаслідок зношення або смерті, новою кількістю робочої сили. Сума життєвих засобів, необхідних для відтворення робочої сили, містить і життєві засоби таких заступників, тобто дітей робітника, які згодом стають на ринку праці власниками товару "робоча сила".

   Носієм  вартості товару "робоча сила" є  її споживна вартість. Це означає, що підприємство або підприємець купує не будь-яку робочу силу, а лише ту, що завдяки професійним навичкам і здібностям здатна виробляти продукцію або надавати послуги, які відповідають завданням підприємства.

   Вартість  робочої сили не є сталою величиною. Вона змінюється разом із зміною вартості життєвих засобів, тобто зі зміною величини робочого часу, необхідного для їх виробництва. Отже, вартість робочої сили залежить від продуктивності праці в галузях, де виробляються життєві засоби.[1].

   Вартість  робочої сили не є однаковою для  всіх країн. Національний рівень заробітної плати залежить від ряду чинників:

• рівня суспільної продуктивності праці в країні, узагальнюючим показником якого є обсяг валового національного продукту на душу населення. Важливе значення мають темпи розвитку виробництва;
• величини вартості робочої сили, що залежить, передусім, від попереднього чинника. Водночас треба врахувати ціну і обсяг природних і традиційних потреб, що склалися історично. Важливе значення мають витрати на підготовку працівника.

   Сучасний   науково-технічний   прогрес   вимагає   висококваліфікованої освіченої робочої сили;

• інтенсивності праці. Праця, яка не досягає середньої інтенсивності, потребує на виробництво певного товару більше часу, ніж суспільно необхідно в цій країні, і тому не є працею нормальної якості.  Заробітна плата вища в країнах, де інтенсивність праці висока;
• організації заробітної плати в країні, визначення частки фонду оплати праці у заново створеній вартості продукту.

   Важливою  проблемою теорії заробітної плати  є дослідження процесу формування заробітної плати як ціни товару "робоча сила". Вихідним моментом формування такої заробітної плати є потреби працівника з урахуванням досягнутого рівня розвитку продуктивних сил. Вони можуть бути зведені до так званого споживчого кошика.

   Споживчий кошик — це набір товарів і послуг, розрахований за нормами і нормативами споживання і забезпеченості людини першочерговими життєвими засобами. Його ще називають прожитковим мінімумом або мінімальним прожитковим бюджетом. Головним призначенням цього бюджету є встановлення мінімальних розмірів заробітної плати, а також пенсій та інших соціальних виплат.

   Далі  здійснюють грошову оцінку життєвих засобів споживчого кошика з урахуванням  деяких особливостей оцінки робочої  сили. Для цього використовують різні  способи. Наприклад, кваліфікація враховує складність праці, строки підготовки працівника для виконання цієї роботи, процес збільшення оплати праці кваліфікованих працівників (множенням мінімальної ставки на коефіцієнт складнішої праці), коефіцієнт тарифних ставок тощо.

   Так визначають вартість робочої сили. її грошове вираження і є ціною товару "робоча сила". Потім визначену вартість (ціну) слід поділити на кількість робочих днів, годин (при погодинній оплаті) або на кількість виробленої продукції, наданих послуг за цього робочого дня. В результаті знаходять вираз так званої ціни праці. Ця назва досить умовна. Вона не означає, що працівник продає працю. Найманий робітник продає здатність до праці, тобто робочу силу.

   Ціна  праці, по суті, й визначає тарифну  ставку (погодинну, денну, місячну), або розцінку на виготовлення продукту (виробу).

   У кожний певний момент об'єктивно існує  суспільно необхідний фонд життєвих засобів існування. Він визначається традиційними потребами і звичними умовами життя людей відповідно до досягнутого рівня розвитку продуктивних сил. Цей фонд і становить суспільно необхідну вартість робочої сили, яка визначається на ринку праці.

   Суспільно необхідна вартість товару "робоча сила" змінюється тоді, коли відбуваються значні зрушення у традиційному рівні  життя основної маси населення. Ці зрушення полягають у тому, що перелік і обсяг необхідних товарів і послуг для робітника та його сім'ї зростають. Розширюються економічні потреби робітників за рахунок нових споживчих вартостей. У цьому виявляється дія закону зростання потреб. Поява нових товарів зумовлює зростання попиту населення, останній стимулює збільшення обсягу виробництва цих товарів. Поступово нові матеріальні, соціальні та культурні потреби стають звичними для розвиненої країни визначають рівень життя і зумовлюють підвищення вартості робочої сили, а отже, і реальної заробітної плати[2].

   1.2 Форми і системи  заробітної плати 

   Форми і системи заробітної плати – це механізм встановлення розміру заробітку в залежності від кількості та якості праці і її результатів. Обираючи певну форму заробітної плати і конкурентну систему формування заробітку, роботодавець управляє інтенсивність та якість праці конкурентних працівників.

   Розрізняють дві основні форми  заробітної плати: по часову і відрядну.

   При по часовій формі заробітної плати мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час.

   При відрядній формі заробітної плати мірою праці є вироблена продукція, а розмір заробітку прямо пропорційно залежить від її якості, виходячи із встановленої відрядної оцінки.

   Система заробітної плати характеризують взаємозв`язок елементів заробітної плати: тарифної частини, доплат, надбавок, премій.

   В сучасних системах заробітної плати особлива увага звертається на посилення зацікавленості кожного співробітника у підвищенні ефективності використання всіх виробничих ресурсів. Зростання заробітної плати повинне залежати від зниження норм витрат праці та матеріалів, підвищення якості продукції, зростання продуктивності праці. Лише за таких умов зростання заробітної плати не зменшуватиме загальну ефективність виробництва[3].

   Відрядні  системи заробітної плати доцільно застосовувати в таких умовах:

• можливість точного кількісного обліку результатів праці;
• відсутність впливу на результати чинників, які не залежать від трудових зусиль працівників;
• реальна можливість працівника своїми зусиллями збільшувати результати робіт;
• необхідність стимулювати зростання обсягів виробництва скорочувати чисельність працівників за рахунок інтенсифікації праці;
• відсутність негативного впливу відрядної оплати на рівень якості продукції, дотримання технологічних режимів і вимог техніки безпеки, раціональність використання сировини, матеріалів, енергії[4].