Захист від виробничих вібрацій

На кожному підприємстві наказом директора створюється постійно діюча пожежно-технічна комісія. У функції цієї комісії входять проведення обстежень і вирішення технічних питань, пов'язаних з пожежною безпекою підприємства.

 

Тести для самоконтролю

 

Серед запропонованих варіантів знайдіть та обґрунтуйте правильну відповідь:

 

1. Хто з названих учених є автором теорії "автоокисления" процесів горіння:

• А.Л. Бах;

• В.І. Вернадський;
• М.В. Ломоносов;
• Д.І. Менделєєв?

2. Хто з названих учених є автором теорії ланцюгової реакції процесів горіння:

• І.Н. Семенов;
• О.О. Скачинський;
• А.Г. Лоран;
• Ж. Кюрі?

3. Як називається температура, до якої потрібно підігріти речовину, щоб у результаті подальшого самоокислення вона розігрілася до займання:

• самозаймання;
• спалаху;
• займання;
• самозаймання?

4. Як називається така щонайнижча температура, при якій речовина виділяє горючі пари і гази з такою швидкістю, що від піднесеного імпульсу вони спалахують і виникає стійке полум'яне горіння:

• температура запалення;
• температура пожежі;
• температура займання;
• температура спалаху?

5. Які умови з названих повинні бути виконані для  виникнення горіння:

• наявність горючої речовини;
• відсутність пожежної сигналізації;
• наявність сухої погоди;
• наявність джерела запалення, що має достатню температуру і запас теплоти?

6. У залежності від яких зазначених показників приміщення класифікуються за вибуховою і пожежною небезпекою:

• характеристики речовин, що використовуються в приміщенні;
• характеристики матеріалів, з яких побудоване приміщення;
• призначення приміщення;
• розмірів приміщення?

7. До якої категорії з пожежної небезпеки відносять приміщення, у яких обертаються неспалимі речовини в розпеченому стані:

• А;
• Г;
• Б;
• Д;
• В?

8. Які із зазначених ознак визначають вогнестійкість конструкції при випробовуванні:

• обвалення конструкції;
• можливість утворення наскрізних отворів , через які проникають продукти горіння;
• підвищення температури на поверхні, що не обігрівається, більш ніж на 100С;
• втрата товарного вигляду?

9. Які виходи із зазначених можуть бути евакуаційними для забезпечення вимушеної евакуації людей з будинку:

• якщо вони ведуть із приміщення назовні безпосередньо;
• якщо їх кількість не менше 2;
• якщо мають двері, що відкриваються в напрямку виходу;
• якщо їх довжина не перевищує 100 м?

10. Які з названих робіт відносять до вогняних:

• зварювання;
• варіння бітумів і смол;
• приготування їжі;
• кип'ятіння води?

11. Які речовини з названих є вогнегасники:

• галоїдні вуглеводні;
• вода;
• графіт;
• сода?

12. Які з перелічених властивостей води дають можливість віднести її до вогненосної речовини:

• розбавляє процентний вміст кисню в повітрі;
• охолоджує зону горіння;
• проста у застосуванні;
• нешкідлива для людини?

13. При якому процентному вмісті кисню в повітрі горіння стає неможливим:

• 14%;
• 25%;
• 20%;
• 21%?

 

приклади розв’язання типових  задач з курсу «охорона праці»

 

Задача 1

Оцінити ефективність природної вентиляції приміщення економічного відділу габаритами: довжина-8 м, ширина-6 м, висота-3,2 м, розмір кватирки-0,25 м², розмір дверей-1,6 м², висота від центра дверей до центра кватирки-1,7 м. Кількість працівників-5 чол.

Розв’язання задачі

Для оцінки ефективності природної вентиляції приміщення економічного відділу необхідно порівняти фактичний повітрообмін L_ф з необхідним – L_н.

Якщо об’єм робочого приміщення, що припадає на кожного працівника, L1, менше 20 м³, необхідний повітрообмін повинен складати не менше L´=30 м³/год на одну особу. При об’ємі 20 м³ і більше на одного працівника повітрообмін повинен складати не менше L´=20 м³/год. При об’ємі 40 м³ і більше на одного працівника за наявності в приміщенні вікон та дверей повітрообмін не лімітується.

Таким чином, необхідний повітрообмін L_н обчислюється за формулою

L_н = L´·n м³/год,      (1)

де n – кількість працівників.

У нашому випадку об’єм робочого приміщення, що припадає на кожного працівника, складає

L1 = 8*6*3,2/5 = 30,72 м³,

тому

L_н = 20*5 = 100 м³/год.

Фактичний повітрообмін у відділі  здійснюється за допомогою природної вентиляції як неорганізовано – через різні нещільності у віконних і дверних прорізах, так і організовано - через кватирку у віконному прорізі.

Фактичний повітрообмін L_ф, м³/год, обчислюється за формулою

L_ф = F_кв·V_п·μ·3600,      (2)

де F_кв – площа кватирки, через яку буде виходити повітря, м²;

     μ – коефіцієнт  витрати повітря;

     V_п – швидкість виходу повітря через кватирку, м/с. Її можна розрахувати за формулою

,      (3)

де g – прискорення вільного падіння, g=9,8 м/с;

     ∆Н₂ – тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м²:

∆Н₂=h₂·(γ_з-γ_вн),      (4)

де h₂ – висота від площини однакових тисків до центра кватирки (рис. 1).

Рисунок 1 – Схема розрахунку природної  вентиляції

 

Її можна визначити з наступного співвідношення: відстані від площини  однакових тисків до центрів нижніх і верхніх прорізів відповідно h₁ та h₂, обернено пропорційні квадратам площ цих прорізів S_дв та F_кв, тобто

.

З геометричних розмірів приміщення h₁+h₂=h,

де h=1,7 – висота між центрами нижніх та верхніх прорізів.

Таким чином, з системи двох рівнянь  з двома невідомими знаходимо h₂ (дивись рис. 1).

h₁=h-h₂,

, звідки

;

 

γ_з та γ_вн – відповідно об’ємна вага повітря зовні та з середини приміщення, кг/м³.

Об’ємна вага визначається за формулою

,       (5)

де Р_б – барометричний тиск, мм рт.ст., в розрахунках береться таким: Р_б=750 мм рт.ст.;

     Т – температура  повітря у градусах Кельвіна.

Для економічного відділу, в якому  виконується легка робота відповідно до ГОСТу 12.1.005-88 для теплого періоду року, температура повітря повинна бути не вище +28^оС, або Т=301 К, для холодного періоду року відповідно t=17^оС, або Т=290 К.

Для повітря зовні приміщення температура  визначається за СНиП 2.04.05-91:

для теплого періоду: t=24^оС, Т=297 К;

для холодного періоду: t=-11^оС, Т=262 К.

Об’ємна вага повітря зовні приміщення, кг/м³, буде складати

γ_з=0,465*750/262=1,33.

Об’ємна вага повітря зсередини  приміщення, кг/м³, буде складати

γ_вн=0,465*750/290=1,2;

∆Н₂ – тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м²:

∆Н₂=1,66·(1,33-1,2)=0,216;

V_п –швидкість виходу повітря через кватирку, м/с:

Фактичний повітрообмін L_ф, м³/год, у відділі складе

L_ф=0,25*1,88*0,5*3600=846.

Визначивши фактичний повітрообмін і порівнявши його з необхідним, можна зробити висновок про ефективність природної вентиляції у відділі. У холодний період року фактичний повітрообмін набагато перевищує необхідний (846 проти 100), що може викликати переохолодження працівників. Для усунення цього недоліку можна рекомендувати скорочення часу провітрювання приміщення пропорційно перевищенню фактичного повітрообміну над необхідним:

Фактичний повітрообмін складає 846 м³/год,  
або/60 хв.

Необхідні 100 м³/год фактично можна досягти за

Тобто для ефективної роботи природної  вентиляції достатньо провітрювати приміщення економічного відділу протягом 7,1 хв. кожної години.

 

 

Задача 2

Перевірити достатність  природного освітлення у економічному відділі габаритами: довжина-8м, ширина-6м, висота-3,2м, яке здійснюється через два вікна висотою 2,5м та шириною 2м, розміщених вздовж більшої стіни приміщення. Висота від підлоги до підвіконня складає 0,8м, найбільша відстань від вікна до робочого місця l=5м, середньозважений коефіцієнт відбиття світла від внутрішніх поверхонь ρ_сз=0,5.

Розв’язання задачі

При дослідженні достатності природного освітлення необхідно відповісти на запитання: чи відповідає фактичне значення природного освітлення нормативному за СНиП ІІ-4-79. Естественное и исскуственное освещение. Тобто необхідно порівняти фактичне значення коефіцієнта природного освітлення з нормативним.

Перш за все необхідно скласти  розрахункову схему, дотримуючись пропорції розмірів або вибраного масштабу, на якій відобразити (рис. 2):

• габаритні розміри приміщення: довжину, ширину, висоту;
• розміри вікон: ширину, висоту, їх кількість;
• розміщення вікон за висотою приміщення: висоту від підлоги до підвіконня та відносно рівня робочої поверхні, яка розміщена на висоті 0,8м від підлоги;
• відстань від вікна до розрахункової точки О, яка вибирається на робочому місці, найбільш віддаленому від вікна.

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу, в якому розташована Україна, е_ІV, визначається, %, за формулою

e_нІV=e_нІІІ·m·c,       (6)

де e_нІІІ – нормоване значення КПО для ІІІ світлового поясу за СНиП ІІ-4-79. Для більшості адміністративно-управлінських приміщень, у яких виконуються роботи ІІІ розряду (середньої точності), для бокового освітлення e_нІІІ=1,5%;

Рисунок 2 – Схема розрахунку природного освітлення

 

     m – коефіцієнт світлового клімату (для України m=0,9);

     с – коефіцієнт  сонячності. Для географічної широти  м. Суми розташоване в межах  0,75-1,0, беремо с=0,85. Тоді

е_н=1,5*0,9*0,85=1,15%.

Фактичне значення коефіцієнта  природного освітлення для досліджуваного приміщення можна вивести з формули

     (7)

звідки

      (8)

де S_o – площа усіх вікон у приміщенні, м²; S_o=2,5*2*2=10м²;

     S_n – площа підлоги приміщення, м²; S_n=8*6=48м²;

     τ_о – загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу. Для віконних прорізів адміністративно-управлінських будівель, які не обладнані сонцезахисними пристроями, τ_о=0,5;

     r₁ – коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Його значення залежить від розмірів приміщення (довжини і ширини), глибини приміщення (відстані від протилежної йому стінки), висоти від верху вікна до рівня робочої поверхні, відстані розрахункової точки від вікна, середньозваженого коефіцієнта відбиття світла від стін, стелі, підлоги, ρ_ср (див. таб. 4.2).

Відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої  поверхні до верху вікна

6/2,5=2,4.

Відношення відстані розрахункової  точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення

5/6=0,83.

Середньозважений коефіцієнт відбиття стелі, стін, підлоги ρ_ср=0,5.

Відношення довжини приміщення до його глибини

8/6=1,33.

Шляхом інтерполяції між значеннями 2,15 та 1,7 і 3,3 та 2,4 знаходимо, що r₁=2,3.

     η_о – світлова характеристика вікна вибирається з таблиці 4.1 за співвідношенням, аналогічним попереднім.

Шляхом інтерполяції між значеннями 13 та 15 і 16 та 18 знаходимо, що η_о=15.

     К_буд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками, якщо будинків немає, то К_буд=1;