Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Марта 2013 в 23:19, лекция
1 Фізична характеристика і класифікація вібрацій.
2 Дія вібрації на людину.
3 Санітарно-гігієнічне нормування вібрацій.
4 Загальні методи боротьби зі шкідливою дією вібрацій.
5 Вимірювання вібрації і вібровимірювальна апаратура.
А вибухопожежонебезпечні приміщення;
Б
В
Г пожежонебезпечні приміщення.
Д
Для прикладу: виробництва категорії А – це такі, в яких обертаються горючі гази, ЛЗР з температурою спалаху не більше 28 оС в такій кількості, що можуть створювати вибухонебезпечні суміші.
Д – виробництва, де обертаються матеріали в холодному стані, які не згоряють.
Г – виробництва, де обертаються матеріали, що не згоряють, в розжареному стані.
Ці категорії використовуються при проектуванні будівель. Вони дозволяють правильно вибрати необхідні матеріали для будівель.
Окрім класифікації приміщень за пожежною небезпекою, правил улаштування електроустановок (ПУЕ), встановлена класифікація приміщень і зовнішніх електроустановок з вибухонебезпеки.
Відповідно до ПУЕ всі приміщення і зовнішні електроустановки поділяють на 10 класів, у тому числі 8 класів приміщень і 2 класи зовнішніх установок.
Наприклад, В1 - приміщення, де відбувається відкритий злив ЛЗР, або відкриті ємності з ЛЗР.
В1а - приміщення, де існує можливість утворення вибухонебезпечної суміші за нормальних умов роботи.
5 Вогнестійкість будівельних конструкцій
Виникнення пожеж в будівлях і спорудах залежить від конструкції приміщення і матеріалів, з яких виконана дана конструкція. Будівельні конструкції за займаністю діляться на 3 групи:
1 Такі, що не згоряють.
2 Важкозаймисті.
3 Такі, що згоряють.
Перші під дією вогню не займаються і не обвуглюються (метал, цегла, бетон).
Другі здатні займатися і продовжувати горіти тільки при постійній дії джерела загоряння (обштукатурена дерев'яна перегородка).
Треті під впливом вогню і tо займаються і тліють навіть після видалення джерела спалаху.
Будівельні конструкції
Межа вогнестійкості - це час, год., від початку випробування конструкції на вогнестійкість до появи однієї з 3 ознак:
1 Обвалення конструкції.
2 Утворення крізних щілин або отворів, через які проникають продукти горіння.
3 Підвищується tо на поверхні конструкції, що не обігрівається, в середньому більш ніж на 140 оС.
Відповідно до межі вогнестійкості всі будівельні конструкції підрозділяються на 5 категорій - I, II, III, IV, V. Із збільшенням номера категорії збільшується ступінь займання або зменшується вогнестійкість.
6 Вимоги пожежної
безпеки при проектуванні будів
При проектуванні генпланів необхідно враховувати:
1 Протипожежні розриви між
а) ступеня вогнестійкості конструкції;
б) категорії виробництва за пожежною небезпекою. Протипожежні розриви лежать в межах від 10 до 20 м.
2 Розу вітрів (виробництво необхідно розташовувати так, щоб вітер не переносив вогонь на інші будови).
3 Ширину проїжджих доріг на підприємстві (ширина замощеної частини повинна бути не менше 6 м).
4 Відстань від краю проїжджої частини до стіни будівлі не повинна перевищувати 25 м (регламентується довжиною пожежних рукавів).
Усередині будівель передбачаються протипожежні перешкоди. Вони служать для захисту людей від вогню. До них відносять:
1 Протипожежні зони.
2 Протипожежні перекриття.
3 Протипожежні стіни.
Протипожежна зона - це зона, яка перетинає будівлю або за довжиною, або за шириною, і така, що не згоряє (це пустота, де забороняється розміщувати будь-що).
Протипожежні перекриття і стіни - це такі будівельні конструкції, які мають межу вогнестійкості не менше однієї години.
Підвищити вогнестійкість конструкцій можна облицьовуванням або обштукатурюванням.
Вимоги до облицювальних матеріалів:
1 Повинні бути легкими.
2 Повинні мати низький
Є спеціальні фарби (типу ПМ), які в звичайних умовах експлуатації оберігають металеві конструкції від корозії, а при пожежі спучуються, підвищують термоопір і підвищують вогнестійкість.
Захист дерева:
1 Покриття штукатуркою.
2 Просочення антипіренами (речовинами, які перешкоджають горінню).
Протипожежні стіни повинні бути розраховані на стійкість при обваленні покриву.
7 Протипожежні вимоги до забезпечення вимушеної евакуації людей з будівель
1 Необхідно визначити виходи, які будуть евакуаційними відповідно до СНиП 2.01.02-89 “Производственные здания промышленных предприятий”.
Евакуаційними вважаються виходи, якщо вони ведуть:
а) з приміщення назовні безпосередньо або в коридор, вестибуль, на сходову клітину;
б) у вихід, що веде до сходової клітки, що має самостійний вихід назовні або через вестибуль.
2 Кількість евакуаційних
3 Ширина дверей повинна бути не менше 800 мм.
4 Ширина сходових майданчиків повинна бути не менше за ширину маршу.
5 Двері повинні відкриватися у напрямі виходу.
Огородження конструкцій евакуаційних виходів, коридорів і тунелів повинні мати межу вогнестійкості не менше 1 години.
6 Довжина евакуаційного виходу регламентується СНиП. Вона повинна бути не більше 100 м. Для категорій виробництв з пожежної небезпеки Г і Д довжина не обмежується.
8 Пожежна безпека вогневих робіт
До вогневих робіт відносять зварювання, паяння, варення бітумів і смол, газо різання і т.п. За часом вони можуть бути постійні і тимчасові. Пожежну безпеку постійних вогневих робіт ми розглядати не будемо, оскільки при улаштуванні виробничих дільниць, на яких проводяться постійні вогневі роботи, вимоги пожежної безпеки обов’язково враховані.
Тимчасові вогневі роботи складають часто більшу небезпеку, оскільки вони проводяться в непристосованих для цієї мети приміщеннях (випадок ЦРЛ).
За необхідності проведення тимчасових вогневих робіт обов'язкова вимога - отримання наряду - допуску на проведення таких робіт.
а) на пожежо- і вибухонебезпечних виробництвах допуск на проведення вогневих робіт дає головний інженер підприємства;
б) на пожежонебезпечних виробництвах допуск дає начальник даного цеху, де проводитимуться вогневі роботи. Наряд-допуск обов'язково складається в 2 примірниках і узгоджується з пожежною охороною підприємства. Один екземпляр наряду-допуску залишається у пожежної охорони.
До вогневих робіт допускаються особи, спеціально навчені і внесені в наказ по підприємству.
Представник пожежної охорони повинен вийти на місце намічених вогненних робіт і перевірити наявність речовин для гасіння вогню у випадку непередбаченого загоряння і засобів їх застосування. Крім того, дане робоче місце повинне бути забезпечене пристосуваннями для огородження конструкцій, що згоряють, від дії вогню (наприклад, захист дерев'яної підлоги металевими листами). Посадова особа, яка видала наряд-допуск, повинна забезпечити контроль даного робочого місця через 5-6 годин після закінчення робіт. Це дозволить ліквідувати загоряння від можливих скритих джерел, що залишилися після проведення вогневих робіт, на ранніх стадіях.
9 Методи гасіння вогню
Вони ґрунтуються на умовах виникнення пожежі:
1 Видалення горючої речовини з осередку пожежі або зниження її процентного вмісту.
2 Видалення окислювача або зниження його концентрації в зоні горіння (зниження відсоткового вмісту кисню в повітрі до 14-15% призводить до припинення горіння).
3 Зниження температури горючого середовища до межі, при якій подальше горіння неможливе (нижче температури запалювання).
Який метод краще? Всі 3 методи в комплексі дають якнайкращий результат.
10 Речовини і засоби гасіння пожеж
До речовин для гасіння пожеж можна віднести речовини:
а) які мають високу ефективність гасіння;
б) відносно дешеві;
в) нешкідливі для людини;
г) прості у застосуванні.
Умовно всі речовин для гасіння пожеж можна умовно поділити на:
а) охолоджуючі;
б) такі, що розбавляють;
в) ізолюючі;
г) такі, які хімічно гальмують реакцію горіння.
Деякі з речовин для гасіння пожеж мають відразу декілька властивостей.
Вода
Чому вода тушить вогонь?
1 Охолоджує зону горіння (1л води для перетворення в пару потребує 539 ккал).
2 Ізолює осередок горіння від кисню.
3 Пара води розбавляє
Вода – добра речовина для гасіння пожеж, але її не завжди можна застосовувати:
1 Не можна гасити
2 Не можна гасити рідкі
3 Не можна гасити нафтопродукти з питомою вагою менше 1.
4 Не можна гасити речовини, що вступають в реакцію з водою (карбід кальцію).
Вуглекислота
Можна гасити електроустаткування. Вона важча за повітря, швидко випаровується. Один літр вуглекислоти дає 500 л газу. Принцип гасіння аналогічний з водою:
1) гальмує швидкість утворення горючої пари;
2) знижує концентрацію О2 в зоні горіння.
До речовин для гасіння пожеж також відносять: хімічна піна, повітряно-механічна піна, галоїдні вуглеводні. Вогнегасні піни найбільш ефективні при пожежах у замкнутих об'ємах: підвалах, ємностях, кабельних приміщеннях і траншеях.
Хімічна піна утворюється в результаті реакції сірчанокислого алюмінію і бікарбонату натрію за наявності поверхнево-активних речовин (ПАР). Характеризується:
стійкістю – до 40хв;
кратністю – до 5 (відношення об'єму піни до об'єму початкових компонентів);
питомою вагою – 0,2 кг/м3.
11 Автоматичні засоби пожежогасіння
Автоматичні засоби пожежогасіння – спринклерні і дренчерні установки, які використовують для гасіння пожеж воду.
Основна відмінність перших – вони можуть ліквідовувати місцеві осередки загоряння. Спринклерні головки розраховані на спрацьовування при певній температурі і спрацьовують при підвищенні температури в приміщеннях вище tо спрацьовування замка головки. Здійснюється зрошення водою безпосередньо під головкою, яка спрацювала і де є осередок загоряння. Кожна головка може зрошувати певну площу. Тиск води в системі є постійно.
Дренчерні системи служать для швидкого гасіння пожеж на всій площі приміщення. Дренчерні головки постійно відкриті. Існує спеціальна система, яка приводиться в дію легкоплавким замком. При падінні тиску в цій системі через розкриття замка спрацьовує датчик і включається насос, який подає воду на дренчерні головки (всі одночасно). Там, де воду для гасіння застосувати не можна, наприклад, в бібліотеках застосовують автоматичні газові або порошкові системи гасіння.
12 Організація пожежної охорони підприємства
Основним напрямом роботи пожежної охорони є профілактичні заходи, направлені на попередження виникнення пожеж і обмеження їх розмірів.
На великих підприємствах з підвищеною пожежною небезпекою, а також на підприємствах, розташованих на значних відстанях від міських пожежних команд, організовуються професійні або виробничі пожежні команди.
На середніх підприємствах організовуються пожежно-сторожові команди. На дрібних - загальнооб’єктні або цехові добровільні пожежні дружини. Відповідальність за пожежну безпеку підприємств покладена на керівників цих підприємств. Директор підприємства у разі потреби має право з числа робітників, ІТП і службовців наказом по підприємству призначити осіб, відповідальних за пожежну безпеку в цехах, на дільницях та інших службах.
В обов'язок цих осіб входить нагляд за виконанням правил пожежної безпеки, зокрема, ці особи зобов'язані не допускати захаращення проходів, проїздів і сходових клітин, регулярно перевіряти справність засобів пожежогасіння; не допускати використання вогню у заборонених місцях.