Захист від виробничих вібрацій

1) шляхом збільшення  відстані від джерела;

2) зменшенням потужності  випромінювання генератора;

3) установкою оточуючого  або поглинаючого екранів між  антеною і робочим місцем;

4) вживанням ЗІЗ.

1 Захист "відстанню" - найпростіший і ефективний метод. Приміщення, де проходять роботи з СВЧ елементами, повинні бути достатніх розмірів, і може бути застосовано дистанційне керування.

2 Зменшення потужності  випромінювання може бути досягнуто  за рахунок застосування поглинаючих  навантажень – еквівалентів антен або ослаблювачів потужності (атенюаторів). Поглинаючі навантаження  можуть бути коаксіальними і хвиле провідними.

3 Поглинати енергію  може графітна суміш, спеціальна вуглецева суміш, а також різні діелектрики з втратами.

Екранувати можна  або саме джерело випромінювання, або робоче місце.

Типи екранів - відбиваючі і поглинаючі (суцільні, сітчасті), замкнуті, незамкнуті, плоскі, граничний хвилевід, коаксіальні.

Ті екрани, що відбивають, виготовлять з алюмінію, сталі, міді, латуні. Захисна дія обумовлена тим, що поле, яке екранується, створює в екрані так звані струми Фуко, що наводять в ньому вторинне поле, за амплітудою майже таке саме, а за фазою протилежне полю, що екранується. Результуюче поле, що утворюється при складанні цих двох полів, дуже швидко затухає в екрані, проникаючи в нього на незначну глибину.

Для захисту працівників  від ЕМ випромінювання слід також застосовувати заземлені екрани у вигляді камер або шаф, в яких цілком розміщується передавальна апаратура.

Для оцінки якості екрана користуються поняттям ефективності:

 

Е=Е_о/Е_е    (8.3)

 

де Е_о - напруженість поля до екранування;

Е_е - напруженість поля після екранування.

Для попередження небезпечної  дії ЕМ в промислових установках застосовують автоматичне блокування, аварійне відключення або захисні автомати для здійснення заборони роботи при знятому огородженні.

4 До ЗІЗ відносять  халати, комбінезони, окуляри. Халати і комбінезони виробляють з трьох шарів тканини - зовнішній і внутрішній з бавовняної діагоналі або ситцю, а середній - з радіотехнічної тканини РТ арт.155I/2I58, що в своєму складі має металеву струмопровідну сітку.

Для більшої упевненості  в неможливості ураження ЕМ-полями можна заземляти такий одяг.

Очі захищають окулярами  марки ОРЗ-5, вмонтованими в капюшони або ж такими, що використовуються окремо. Скельця окулярів покриті напівпровідниковим оловом (SnO₂).

Вимірювання електромагнітних випромінювань

 

Для вимірювання напруженості складових поля застосовують різні модифікації приладу ИЕМП-1, ИЕМП-2.

Прилад складається  з підсилювального блока та набору антен для вимірювання складових поля.

Для вимірювання електричної  складової застосовують дипольну антену, а для вимірювання магнітної складової - рамкову антену.

Антена вноситься в  поле там, де потрібно виміряти його напруженість, змінюючи положення антени відносно силових ліній поля, досягають максимального значення стрілки на шкалі приладу.

Діапазон вимірюваних  частот 50 Гц - 30 мГц за електричним полем, 100 кГц - 1,5 мГц за магнітним полем.

Для вимірювання щільності  потоку потужності випромінювання в діапазоні СВЧ використовують вимірювач щільності потужності ПО-1, вимірювач малих потужностей ВІМ-1, ІММ-6.

Вимірювання інтенсивності  НВЧ проводиться на робочому місці обслуговуючого персоналу і в місцях можливого його перебування, на рівні колін (0,5 м), рівні грудей (1,0 м), рівні голови (1,7 м) - три рази.

У протокол заносять середньоарифметичне  значення для кожного рівня.

 

5 Захист від  лазерного випромінювання

 

Лазери в даний час  широко використовуються в народному господарстві і, зокрема, в машинобудуванні, медицині.

Випромінювання існуючих лазерів охоплює практично весь оптичний діапазон і простирається від ультрафіолетової області до віддаленої інфрачервоної області спектра електромагнітних хвиль.

За характером режиму роботи  лазери поділяють на:

а) лазери безперервної дії;

б) імпульсні;

в) імпульсні з модуляцією добротності.

Модуляції добротності  дають можливість генерувати імпульси дуже великої потужності і тривалістю всього в декілька наносекунд або пікосекунд. Є лазери, що випромінюють послідовні імпульси з частотою до десятків і навіть сотень герців.

Джерелами енергії в  лазерах є газорозрядні імпульсні  лампи безперервного горіння або генератори НВЧ. Висока монохроматичність (одноколірність), когерентність і вузька спрямованість лазерного випромінювання дозволяє отримати щільність потоку потужності на поверхні, яка опромінюється лазером, що досягає 10¹¹ – 10¹⁴ Вт/см², в той час як  для випаровування найтвердіших матеріалів достатньо щільності 10⁹ Вт/см². Потік енергії, потрапляючи на біологічні тканини, спричиняє в них зміни, що завдають шкоди здоров'ю людини. Особливо небезпечне це випромінювання для органів зору людини.

На характер і ступінь  заподіяної шкідливої дії чинять вплив:

1) спрямованість лазерного  променя;

2) тривалість імпульсу випромінювання;

3) просторовий розподіл  енергії в промені;

4) відмінності в структурі  різних ділянок сітчастої оболонки ока і її пігментації.

Особливо небезпечно, якщо лазерний промінь пройде уподовж зорової осі ока.

Лазерне випромінювання може викликати пошкодження шкіри і внутрішніх органів. Пошкодження шкіри лазерним випромінюванням подібне на термічний опік. На ступінь пошкодження впливають як вихідні характеристики лазера, так і колір, і ступінь пігментації шкіри  людини, яка опромінюється.

У затверджених свого  часу Міністерством охорони здоров'я СРСР тимчасових санітарних нормах при роботі з оптичними квантовими генераторами встановлені максимально допустимі рівні інтенсивності опромінювання рогової оболонки ока. Вони забезпечують безпеку найчутливішої до ураження частини ока - сітчастої оболонки. Зокрема, для рубінових лазерів, що працюють в імпульсному режимі вільної генерації, гранично допустима щільність потоку енергії становить 2·10^-8 Дж/см², для неодимових - 2·10^-7 Дж/см², для працівника в безперервному режимі гелій-неодимового лазера гранична щільність потоку енергії становить 1·10^-6 Вт/см².

Визначити зони безпеки  можна також за допомогою вимірів щільності енергії в певних точках.

Методи захисту від  лазерного випромінювання поділяють на:

1 Організаційні.

2 Інженерно-технічні.

3 Планувальні.

4 Засоби індивідуального  захисту.

1 Організаційні методи  захисту спрямовані на правильну організацію робіт, що виключає попадання людей у небезпечні зони при роботі на лазерних установках.

2 Для лазерних установок відводяться спеціально обладнані приміщення. Установку розміщують так, щоб промінь лазера був спрямований на капітальну вогнестійку стінку, яка не віддзеркалює. Всі поверхні в приміщенні забарвлюються в кольори з малим коефіцієнтом відбиття. Не повинно бути поверхонь (у тому числі і деталей устаткування), здатних відбивати падаюче на них проміння. Освітлення (загальне і місцеве) в цих приміщеннях повинне бути значним, щоб зіниця ока завжди була мінімальних розмірів. Жодні роботи не повинні здійснюватися при недостатньому освітленні.

Для індивідуального  захисту застосовують захисні окуляри із світлофільтрами типу СЗС-22 (ГОСТ 9411-66) - для захисту від випромінювання з довжинами хвиль 0,49 - 0,53 мкм. Іноді захисні окуляри вмонтовують в маску, що захищає особу. Для захисту шкіри рук і тіла застосовують рукавички і халат.

Для контролю і визначення щільності енергії і потужності існують прилади, що використовують калориметричний і фотометричний методи. Калориметричний метод заснований на поглинанні енергії випромінювання і перетворенні її в теплову. Фотометричний метод заснований  на перетворенні енергії випромінювання і перетворенні енергії потоку випромінювання в електричну енергію.

При експлуатації лазерів  виникає не тільки небезпека ураження випромінюванням, але і ряд інших небезпек:

- висока напруга зарядних  пристроїв;

- забруднення повітряного  середовища хімічними речовинами;

- ультрафіолетове випромінювання  імпульсних ламп;

- інтенсивний шум;

- електромагнітні поля;

- небезпека вибуху;

- небезпека пожежі.

Всі ці чинники необхідно  також враховувати при експлуатації і проектуванні лазерних установок.

ГОСТ 12.1.40-83 "Лазеры, общие  требования безопасности" встановлює класифікацію небезпечних і шкідливих чинників, що утворюються при експлуатації лазерів, залежно від ступеня небезпеки випромінювання, що генерується:

1 Фізичні небезпечні  і шкідливі чинники:

- лазерне випромінювання (пряме, розсіяне, дзеркальне або дифузійно відбите);

- підвищене значення напруги в ланцюгах керування;

- запорошеність і загазованість  повітря продуктами взаємодії  лазерного випромінювання з об’єктами  дослідження;

- ультрафіолетова радіація;

- шум;

- вібрація;

- ІВ в робочій зоні;

- ЕМВ ВЧ і НВЧ діапазону;

- підвищена температура поверхонь устаткування.

За ступенем небезпеки  випромінювання, що генерується, лазери діляться на 4 класи.

Наприклад:

I – вихідне випромінювання  не становить небезпеки для  очей і шкіри людини;

IV - вихідне випромінювання  становить небезпеку при опромінюванні шкіри дифузно відбитим випромінюванням на відстані 10 см від поверхні, що віддзеркалює.

 

Тести для самоконтролю

 

Серед запропонованих варіантів  знайдіть та обґрунтуйте правильну відповідь

 

1 При якому виді ураження  людини електричним струмом спостерігається судомне скорочення м'язів тіла:

• біологічному:
• електролітичному;
• термічному?

2 При якому виді зазначених  електротравм спостерігаються жовті плями на тілі людини:

• електричні знаки;
• електроофтольмія;
• механічні ушкодження;
• металізація шкіри;
• електроопік?

2. При якій величині струму, що проходить через тіло, людина не може самостійно звільнитися від струмопровідних частин:

• 10-15 мА;
• 70-80 мА;
• 100 мА;
• 1 мА?

3. Який опір електричному струмові здійснює тіло людини:

• 1000 Ом;
• 6000 Ом;
• 100 Ом;
• 500 Ом?

4. Зазначте припустимі значення змінного струму при дії на людину протягом 0,5 с:

• 100 мА;
• 50 мА;
• 250 мА;
• 500 мА.

5. До яких за ступенем електричної небезпеки відносяться приміщення, в яких наявні струмопровідний пил і струмопровідна підлога:

• особливо небезпечні;
• без підвищеної небезпеки;
• з підвищеною небезпекою?

6. Які із зазначених явищ відбуваються при стіканні електричного струму в землю:

• зниження потенціалу струмопровідної частини, що заземлилася;
• виникнення потенціалу на заземлювачі;
• виникнення потенціалу на поверхні ґрунту навколо місця проходження струму в землю;
• виникнення максимального потенціалу на поверхні землі на відстані 20 м від заземлювача?

7. Що таке крокова напруга (напруга кроку):

• це різниця потенціалів двох точок поверхні землі, на яких одночасно стоїть людина в зоні проходження електричного струму;
• це різниця потенціалів двох точок поверхні землі, розміщених на відстані кроку в зоні проходження електричного струму;
• це різниця потенціалів двох точок поверхні землі на відстані менше 20 метрів від місця проходження електричного струму в землю;
• це різниця потенціалів двох точок, на яких одночасно стоїть людина на відстані більше 20 м від місця проходження електричного струму в землю?

8. У який із зазначених електричних мереж вище небезпека ураження людини електричним струмом при двофазному включенні: