Захист від виробничих вібрацій

• рівнонебезпечні;
• тридротяна електрична мережа з ізольованою від землі нейтраллю;
• чотиридротяна електрична мережа з глухо заземленою нейтраллю?

9. У якій із зазначених електричних мереж вище небезпека ураження людини електричним струмом при однофазному включенні:

• чотиридротяна електрична мережа з глухо заземленою нейтраллю;
• рівнонебезпечні:
• тридротяна електрична мережа з ізольованою від землі нейтраллю?

10. У якому з названих засобів захисту від ураження електричним струмом використовують як принцип дії зниження до безпечних значень напруги дотику:

• захисне заземлення;
• подвійна ізоляція;
• захисне відключення;
• занулення?

11. У якому з названих засобів захисту від ураження електричним струмом використовується як принцип роботи перетворення замикання на корпус в однофазне коротке замикання:

• занулення;
• використання малих напруг;
• захисне відключення;
• захисне заземлення?

12. У якому з названих засобів захисту від ураження електричним струмом одним з основних вимог є селективність дії:

• захисне відключення;
• захисний поділ мережі;
• занулення;
• захисне заземлення?

13. Як змінюється потенціал у поверхні землі при проходженні електричного струму в землю:

• за законом гіперболи;
• за логарифмічним законом;
• за законом параболи;
• прямо пропорційно?

14. Що таке напруга дотику:

• це різниця потенціалів між устаткуванням, до якого доторкнулася людина, і підлогою , на якій вона  стоїть;
• це різниця потенціалів між двома точками на устаткуванні, до яких одночасно доторкнулася людина;
• це різниця потенціалів між двома одиницями устаткування, розміщеними на відстані, до яких одночасно може доторкнутися людина;
• це різниця потенціалів між устаткуванням і фундаментом?

15. Які з названих електрозахисних засобів, які застосовуються персоналом при експлуатації електроустановок, відносять до основних ізолюючих:

• інструмент з ізольованими рукоятками;
• ізолюючі підставки;
• діелектричні боти;
• діелектричні килимки?

16. Як називається система заходів, спрямованих на нейтралізацію атмосферної електрики:

• блискавкозахист;
• електрозахист;
• грозозахист;
• громовідводи?

17. Залежно від яких зазначених показників будівлі і спорудження захищаються від прямих ударів блискавки:

• від очікуваної питомої щільності ударів блискавки в землю 1/км²*рік;
• від інтенсивності грозової діяльності в районі їхнього розташування;
• від категорії будинку;
• від габаритів?

18. Який тип захисту від блискавки має ступінь захисту 99,5%:

• А;
• Б;
• У;
• Г?

19. Які із зазначених негативних наслідків можуть викликати розряди статистичної електрики:

• запалювання і вибухи пожежонебезпечних речовин;
• можуть стати причиною виробничого травматизму;
• порушення роботи електричного устаткування;
• викликати перешкоди радіо і телевізійного прийому?

20. Які із зазначених рідин є найбільш небезпечними за діелектричними властивостями з точки зору нагромадження зарядів статичної електрики:

• бензин;
• етиловий спирт;
• дизельне паливо;
• вода дистильована?

21. Який струм більш небезпечний для людини в установах з напругою 220В:

• змінний;
• постійний?

 

Лекція 9

Електробезпека

 

Питання:

 

1 Дія електричного струму на  організм людини.

2 Явища, які  виникають   при  проходженні  електричного струму в землю.

3 Основні заходи для захисту людей від дії струму.

4 Захист від дії статистичної  електрики.

5 Захист  від блискавки будівель  та споруд.

 

Основні нормативні документи:

     ГОСТ 12.1.019-79. ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты.

     ГОСТ12.1.018-86. Пожарная безопасность. Электростатическая искробезопасность. Общие требования.

     ГОСТ12.1.030-81. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление.

     РД.34.21.122-87. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений.

     ГОСТ12.1.038.82. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжения прикосновения и токов.

 

1 Дія електричного  струму на організм людини

 

Ураження електрикою виникають  при проходженні електричного струму через тіло людини або попаданні останньої в сферу дії електричної дуги.

Електричні ураження складають 1% від  усіх травм, але кількість їх із смертельним наслідком доходить до 30-40% від всіх смертельних випадків. Тому електричний струм можна визнавати "вбивцею” номер один.

Особливо високий травматизм (до 80%) на електроустановках до 1000 В, тобто тих, які найбільш поширені в побуті і промисловості.

Дія електричного струму на людину поділяється  на:

1) термічну (опік);

2) електролітичну (дисоціація крові і рідини);

3) біологічну (властиве живій тканині судомне скорочення м'язів).

Всі ураження електричним струмом  можна розділити на три види:

1) електротравми - 19% від всіх  уражень;

2) електричні удари - 26%;

3) змішані ураження - 55%.

Електротравма - це чітко виражене місцеве ураження живої тканини організму людини, викликане дією електричного струму. Електротравми бувають таких видів:

а) найчастіше ураження – електроопік - 65% всіх випадків. Він може бути викликаний проходження струму через тіло людини, як правило, ураження порівняно легке (почервоніння шкіри, утворення пухирів).

При сильному струмі виникає електрична дуга і, як наслідок, – важкий опік ( обвуглювання і згоряння тканин тіла);

б) електричні знаки - до 20% уражень - це плями жовтого кольору на поверхні тіла людини. Вони безболісні і зникають після лікування;

в) металізація шкіри - до 10% всіх уражень - в результаті попадання найдрібніших частинок розплавленого металу під шкіру (при короткому замиканні). Звичайно з часом проходить;

г) механічні пошкодження - важкий вид ураження: м'язи настільки скорочуються під дією струму, що призводить до розривів м'язів, кровоносних судин, вивихів і навіть переломів кісток (порівняно рідко - до 3% уражень);

д) електроофтальмія - ураження очей сильним  ультрафіолетовим випромінюванням електричної дуги, може спричинити сліпоту - 2% уражень.

Електричний удар - подразнення живої тканини організму електричним струмом, який проходить через нього, яке супроводжується судомним скороченням м'язів.

Електричні удари можуть бути слабкими і сильними (від незначного переляку до втрати свідомості і клінічної смерті, після якої людину ще можна повернути до життя). Живі білкові структури організму людини після зупинки серця не розпадаються близько 3 хвилин. Штучне дихання продовжує цей час.

 

Перша допомога людині, ураженій електричним струмом

 

Три етапи:

1) від'єднати потерпілого від  струмопровідних елементів безпечним для себе способом;

2) за відсутності дихання покласти  його на горизонтальну поверхню, звільнити від тісного одягу, нахилити голову назад так, щоб лінія шиї і підборіддя утворила пряму лінію, підклавши під шию руку або м'який валик з одягу, та витягти запалий язик;

3) робити штучне дихання методом  "з рота в рот" - 15-20 вдихів  за хвилину (на один вдих - 5-6 натискань в ділянку грудної клітки - пасивний видих та непрямий масаж серця). Штучне дихання проводити до появи ознак життя або до висновку лікаря про настання біологічної смерті потерпілого.

 

 Фактори, які визначають наслідки  ураження людини електричним струмом

 

1 Величина електричного струму.

Змінний струм - I мА - межа відчутності струму.

10-15 мА людина не може самостійно  звільнитися від струмопровідних  елементів; це - межа струму, який не відпускає.

70-80 мА - наступає асфіксія (задуха).

100 мА - відбувається фібриляція  серця - серце не працює як насос, а скорочується хаотично, як наслідок - може наступити смерть.

2 Електричний опір тіла людини.

Різні тканини організму людини для електричного струму створюють  різні опори.

Зовнішній шар шкіри - питомий опір = 10⁶ Ом*м

кістки - = 10 ⁵ Ом*м

жир - = 50-100 Ом*м

м'язи - = 3 Ом*м

кров - = 1 Ом*м

спинномозкова рідина - = 0,5 Ом*м.

Воно коливається у великих  межах, але в технічних розрахунках беруть Rh = 1000 Ом. Електричний опір тіла людини зменшується із збільшенням сили струму, що проходить через тіло, напруги, часу дії, площі контакту людини, частоти струму.

На опір тіла людини здійснюють вплив  також:

а) стан шкіри (зволоженість, ступінь  забруднення, бо бруд, як правило, електропровідний);

б) фізіологічний чинник - стать  і вік, а також зовнішні подразники, що діють одночасно з електричним струмом (у жінок і дітей опір електричному струму менше);

в) параметри зовнішнього середовища. Із збільшенням температури навколишнього середовища збільшується небезпека ураження (велике потовиділення, більше кровонаповнення судин).

3 Вид струму - змінний, постійний.

До 400 В - змінний більш небезпечний.

400-600 В - рівнонебезпечний.

Більше 600 В - більш небезпечний  постійний струм.

4 Небезпека ураження залежить  і від частоти струму.

Найбільш небезпечна частота струму в межах 50-500 Гц.

5 Тривалість дії (ГОСТ  12.1.038-82).

При зростанні тривалості дії йде  накопичення ефекту і падає опір тіла людини.

 

Таблиця 9.1 - Допустимі значення напруги Vн та струму Ih для змінного струму в залежності від часу дії t

Δt, с	0,1	0,2	0,5	0,7	1	3	3- 10
Vн, B	500	250	100	75	50	36	36*
Ih, мА	500	250	100	75	50	6	6
*  В особливо небезпечних  приміщеннях напруга повинна бути 12 В

 

6 Шлях струму в тілі людини.

Найбільш небезпечними є:

голова - руки;

голова - ноги;

права рука - ноги;

рука - рука;

ліва рука - ноги;

петля нога - нога.

7 Індивідуальна особливість людини.

При прийманні на роботу, пов'язану  з обслуговуванням електроустановок, проходять медичний відбір: серцеві захворювання, захворювання шкіри в цих випадках недопустимі.

8 Стан навколишнього середовища.

Підвищена температура (знижена). При  збільшенні вологості погіршується ізоляція. Зниження барометричного тиску - зниження опору організму.

 

Класифікація приміщень  за ступенем електричної небезпеки

 

Всі приміщення за ступенем електричної  небезпеки класифікуються на три групи:

1 З  підвищеною небезпекою.

Їх ознаки такі:

1. підвищена температура (> 30 ^оС);
2. підвищена вологість (w > 75%);
3. наявність струмопровідного пилу;
4. наявність струмопровідної підлоги;
5. можливість одночасного дотику, з одного боку, до струмопровідних елементів, а з другого боку – до металевих елементів, що мають контакт із землею.