Витрати виробництва фірми-виробника: види, динаміка, взаємозв’язок

 

 

 

 

 Довгострокові середні витрати  (Long Run Average Total Costs, LRATC) — це довгострокові  сукупні витрати в розрахунку  на одиницю випуску: [3, с. 183]

LRATC(Q)=LRTC(Q)/Q     (1.12)

Довгострокові граничні витрати (Long Run Marginal Total Costs, LRMC) — це приріст довгострокових сукупних витрат за збільшення випуску ще на одну додаткову одиницю: [3, с. 183]

  LRMC(Q)=∆LRTC(Q)/∆Q     (1.13)

Аналізуючи довгострокові витрати, вважатимемо, як і у випадку короткострокового  періоду, що ціни на економічні ресурси залишаються незмінними.

Крива LRTC завжди проходить через  початок координат, оскільки постійних  ресурсів, за визначенням немає. Якщо підприємство вирішить не виготовляти  продукцію, то немає необхідності оплачувати будь-які витрати.

 Довгострокові середні та граничні витрати можна визначити як аналітично за формулами (1.12.) і (1.13.), так і графічно. За аналогією з короткостроковим періодом довгострокові граничні витрати графічно визначаються через тангенс кута нахилу дотичної до кривої сукупних витрат у точці, що відповідає визначеному обсягу випуску. [3, с. 184]  

                

Рис. 1.4. . Витрати на виробництво  у довгостроковому періоді:

а — довгострокові сукупні витрати; б — довгострокові середні  
та граничні витрати

 

 

 

      Звернемося до рис. 1.4. а і подумки проведемо дотичні до кожної точки лінії LRTC(Q). Видно, що нахил цієї кривої зменшується до обсягу випуску Q1, потім збільшується (точка А є точкою перегину кривої LRTC). Це означає, що мінімум LRМC має місце за обсягу випуску Q1, з подальшим збільшенням випуску граничні витрати зростають                 (рис. 1.4. б).

            Довгострокові середні витрати LRАTC(Q) визначаються графічно тангенсом кута нахилу променя, проведеного з початку координат до кривої довгострокових сукупних витрат у точці, що відповідає тому або іншому обсягу випуску. На рис. 1.4, а проведено промені ОАС і ОВ. Проведемо подумки множину променів до кожної точки лінії LRTC(Q). Промінь ОВ має нахил менший, ніж будь-який інший промінь. Це означає, що за обсягу випуску Q2 довгострокові середні витрати досягають мінімуму й дорівнюють довгостроковим граничним витратам (LRАTCmin = LRМC), оскільки в точці В промінь і дотична до лінії LRTC збігаються. І знову, як і в короткостроковому періоді, зберігаються співвідношення середніх і граничних витрат: LRАTC знижуються, коли лінія LRМTC розміщена нижче лінії LRАTC, і збільшуються, коли крива LRМTC розміщена вище лінії LRАTC.

             Розглянемо фірму, яка вирішила створити підприємства з виробництва тієї самої продукції, розташовані в різних регіонах, що різняться розміром ринкового попиту на продукцію фірми. Зрозуміло, що доцільно мати підприємства різних розмірів, тобто застосовувати постійні фактори на кожному з них у більших або менших кількостях. Це означає зміщення лінії KK вище або нижче положення. Точки перетинання променя ОА з лініями KK лежатимуть відповідно вище і правіше або нижче і лівіше точки Е2. Криві короткострокових сукупних витрат торкатимуться кривої довгострокових сукупних витрат за більших або менших обсягів випуску. Отже, крива довгострокових сукупних витрат LRTC огинає криві короткострокових сукупних витрат SRTC (рис. 1.5.).

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.5. Крива довгострокових сукупних витрат,  
яка огинає криві короткострокових сукупних витрат

 

  Взаємозв’язок між кривими короткострокових і довгострокових середніх витрат. Припустимо, що фірма, оцінивши тенденції споживчого попиту, розглядає лише три можливі варіанти вибору підприємства — мале за розмірами (Q1), середнє (Q2), велике (Q3). Лінії короткострокових середніх витрат за варіантами SRATC1, SRATC2, SRATC3 наведено на    рис. 1.6.

        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.6. Крива довгострокових середніх витрат  
за трьох можливих розмірів підприємства

 

Якщо прогнозований попит дорівнює Q1, є сенс створити підприємство малих розмірів, оскільки воно може забезпечити даний обсяг випуску з мінімальними середніми витратами

 

 

 

 

За очікуваного попиту Q2 найменші витрати можуть бути досягнуті у  разі вибору підприємства середніх розмірів, а за попиту Q3 — великих розмірів. Вибір має велике значення, оскільки після того, як підприємство або підрозділ із замкненим циклом виробництва з випуску визначеної продукції створене, його розміри не можна змінити (економічно недоцільно змінювати) протягом деякого періоду часу.

 Складніше, коли очікуваний  попит оцінюється в обсязі, наприклад, Q2`. У такому разі криві SRATC2 та SRATC3 перетинаються і цей обсяг  випуску може бути забезпечений  з однаковими (але не мінімальними) витратами підприємством як середніх, так і великих розмірів. Остаточний вибір залежить від прогнозних оцінок за низкою параметрів, і передусім від споживчого попиту. Якщо чітко відстежується тенденція зростання попиту, то можна зробити вибір на користь підприємства великих розмірів.

У противному разі кращим є підприємство середніх розмірів, оскільки його будівництво  потребує менших капіталовкладень.

     Об’єднані ділянки трьох кривих короткострокових середніх витрат ( на рис. 1.6. показані суцільною жирною лінією) являють собою криву довгострокових середніх витрат (LRATC).

Тепер припустимо, що можливий множинний  вибір розмірів підприємства — Qi, для  кожного з яких відома крива короткострокових витрат (SRATCi). У такому разі крива LRATC «огинає» криві SRATC (рис. 1.6.).

     Крива довгострокових середніх витрат показує мінімальні витрати на одиницю продукції за кожного можливого обсягу випуску, коли всі ресурси змінні і може бути створено підприємство будь-якого розміру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Оцінка витрат виробництва на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод”

2.1. Динаміка та причини зміни  витрат виробництва на підприємстві

 

        Відкрите акціонерне товариство “Самбірський молокозавод” знаходиться за адресою: 81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Мазепи, 14. ВАТ “Самбірський молокозавод” спеціалізується на переробці молока та виготовленні молочної продукції. Форма власності – колективна.

         ВАТ “Самбірський молокозавод”  заснований 20 липня 1995 р. З свідоцтвом  про державну реєстрацію суб’єкта  підприємницької діяльності №00424415 з статутним фондом 188350 грн. Завод розміщений на території розміром в один гектар земельної площі. На території заводу знаходяться такі споруди як: будинок апарат, маслоцех, сироварноцільномолочна дільниця, котельня, склади матеріальних ресурсів, готової продукції, лозеїновий цех, автомобільний парк.

             Мета підприємства полягає в задоволені попиту юридичних і фізичних осіб в товарах і послугах, та одержання прибутку.

          Місією ВАТ “Самбірський молокозавод” є задоволення харчових, смакових, естетичних потреб споживачів молочної продукції, пропонуючи якісний та відносно недорогий асортимент твердих сирів, молока, сметани та вершкового масла. 2.1. Динаміка та причини зміни витрат виробництва на підприємстві.

           Завод є виробничо-торговим підприємством, бо із закупленої молочної сировини виготовляється молочна продукція, яка реалізується безпосередньо із заводу через уже налагоджену торгову мережу і оптових споживачів, оминаючи підприємства-посередники. ВАТ “Самбірський молокозавод” являється підприємством маслоробної, сироробної і молочної промисловості.

Товариство здійснює такі види діяльності:

1. Переробка молока та виготовлення  молочної продукції.

2. Торговельна діяльність (оптова, роздрібна, комісійна).

3. Надання орендних послуг.

4. Надання послуг у сфері громадського  харчування.

5. Надання транспортних послуг, в тому числі під час перевезення  транзитних вантажів, внутрішні  та міжнародні перевезення вантажів.

6. Товарообмінні операції.

7. Будівництво промислових об’єктів і об’єктів соціальної сфери.

8. Надання агентських, дилерських, консультаційних послуг.

9. Інші види діяльності  не заборонені законодавством.

Виробничий відділ займається безпосередньо виробничою діяльністю, тобто переробкою молока та виготовленням молочної продукції.

        До складу ВАТ “Самбірський молокозавод” входять:

- по Самбору: сироварно-цільномолочна дільниця, маслоробна дільниця;

- по Рудках: сироробна  дільниця, маслоробна дільниця.

 

На даний час підприємство випускає такі види продукції:

Самбірський основний підрозділ: молоко пастеризоване 2,5% в плівці 1 кг.; сметана вагова 15%; вершки пастеризовані 35% вагові; масло “Селянське” поточне.

          Сировину для виробництва на підприємство ВАТ “Самбірський молокозавод” поставляють із сільської місцевості. Мережа молокозаводу налічує 68 молокозливних пунктів, через які щоденно заготовляють 20 тонн молока по 60 коп. за 1 літр першого ґатунку. Найбільший обсяг виробництва на підприємстві у весняно-осінній період, за рахунок того, що населення доставляє більше сировини. Сировину доставляють не лише із сіл Самбірського району, а й наближених до Львівської області районів. В зимовий період населення не може постачати великої кількості сировини, в зв’язку з чим підприємство наперед закуповує сировину і зберігає її в спеціальних холодильних камерах. Це в свою чергу забезпечує необхідний обсяг виготовлення продукції і в зимовий період.

ВАТ “Самбірський молокозавод” реалізує свою продукцію у Львівській, Київській, Харківській, Донецькій областях, а також експортує у Москву і Санкт- Петербург.

На підприємстві обсяги виробництва  сиру становлять 50-110 тонн на місяць. Дохід  ВАТ “Самбірський молокозавод” становить  близько 12-15 млн. грн. в рік.

             На ВАТ “Самбірський молокозавод” складають загальний план по цілому підприємству, а також цільові плани (це заготівля, переробка та випуск готової продукції).

План МТЗ молокозаводу складається із таких пунктів:

1.   Визначення потреби в  МТР.

2.   Встановлення раціональних  господарських зв’язків з постачальниками.

3.   Планування і організація  МТЗ виробництва.

4.   Організація закупівлі і заводу МТР.

5.   Організація зберігання  матеріалів і підготовка їх до виробничого споживання.

6.   Організація МТЗ цехів  і інших підрозділів підприємства.

7.   Управління виробничими запасами на складах підприємства.

8.   Розробка програми економії  МТР і контролю за їх використанням.

9.   Контроль за кредиторською  заборгованістю постачальниками  і прийняття заходів по їх скороченню.

10. Розробка і виконання узгоджених з іншими підрозділами планів-графіків руху матеріальних ресурсів.

Отже, забезпечення виробництва всіма  необхідними ресурсами проводиться  згідно даного плану, враховуючи найекономніший варіант.

              Розрахунок потреби в сировині, матеріальних ресурсах є першим проектом плану матеріально-технічного забезпечення на підприємстві.

Спочатку розраховують вартість необхідних для виробництва продукції домоміжних матеріалів (марля, бязь, сода, щітки, йоржики  для труб, ящики, етикетки, спирт, кислота, вапно). Визначають потребу на молокозаводі нормативним методом. Тобто розрахунок проводять на основі норм витрат допоміжних матеріалів на 1 т готової продукції, що планується виготовити. Такі розрахунки проводяться по кожному виду допоміжних матеріалів із наступними сумуванням по кожному виду продукції.

Для прикладу проводжу розрахунок потреби  в допоміжних матеріалах по сироварній дільниці для виготовлення сиру «Естонський».

Отже, у 2009 році планується виготовити 370 т сиру «Естонського». Для його виготовлення необхідні такі допоміжні матеріали, як: марля, бязь, сода кальцієва, етикетки та ін.

 

Таблиця 2.1

Розрахунок допоміжних матеріалів для виготовлення сиру «Естонського»

Допоміжні матеріали	Норма витрат на 1 т	Ціна за 1-цю продукції	Вартість (грн.)
Марля	4 м.п.	0,87 грн	1287,6
Бязь	2,4 м.п.	4,0 грн	3552
Сода	10 кг	1,46 грн	5402
Етикетка	450 шт	0,19 грн	31635

 

        Вартість допоміжних матеріалів визначається в загальному за рік по кожному виду продукції, з розбивкою по кварталах. Аналологічно, за нормативним методом розраховують потребу в основних матеріалах, окремо по кожному виду ВАТ Молокозавод «Самбірський» має потребу в таких основних матеріалах: тригніцерни, емульгатор, сіль харчова, хлористий кальцій, селітра, закваска, харчові добавки та ін.

        Розрахунок основних матеріалів продовжимо по сировинній дільниці для виготовлення сиру «Естонського». Обчислення проведемо в таблиці 2.2.