Витрати виробництва фірми-виробника: види, динаміка, взаємозв’язок

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ  1. Загальноекономічний  зміст витрат виробництва………………………...5

1.1. Концепція витрат виробництва,  їх зв’язок з прибутком підприємства…………5

1.2. Витрати виробництва  у короткостроковому періоді……………………………....10

1.3. Витрати виробництва  у довгостроковому періоді……………………………….....16

РОЗДІЛ 2. Оцінка витрат виробництва на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод”……………………………………………………………………………........21

2.1 Динаміка та причини зміни витрат виробництва на підприємстві………………21

2.2Аналіз стратегії підприємства щодо зменшення витрат виробництв…………….31

Висновки……………………………………………………………………………………...36

Список використаної літератури………………………………………………………….38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми курсової роботи обумовлена тим, що будь-яке виробництво пов'язане з витратами на нього. В умовах ринку рівень витрат виробництва впливає на прибутковість та конкурентоспроможність підприємства.

Витрати на виробництво є в основі виробничого процесу, вони - один з основних складових процесу виробництва. Та саме про них у першу чергу думає виробник.

Для визначення точки беззбитковості також необхідні дані про рівень витрат.

Для прийняття управлінських рішень, навіть про закриття або перепрофілювання підприємства, одним з найважливіших показників є витрати на виробництво.

Витрати виробничих факторів, які використовуються для виробничої та реалізаційної діяльності, називаються  «витратами на виробництво».

З економічної точки зору витрати  є вартістю всіх матеріалів та послуг, що витрачаються.                  Кожна фірма зацікавлена в аналізі витрат у динаміці їх співвідношення з рівнем ціни на продукт. Будь-яка фірма, перш ніж почати виробництво, повинна чітко представити, на який прибуток вона може розраховувати. Для цього вона вивчає попит і визначає, по якій (приблизно) ціні буде продаватися її продукція. Рішення приймається після порівняння передбачуваних доходів з майбутніми витратами.

При визначенні напрямку діяльності, який буде найбільш вигідним, рішення  приймаються зіставленням додаткових витрат з додатковими вигодами. Додаткові витрати - це граничні витрати, пов'язані з виробництвом додаткової одиниці продукту найбільш дешевим способом. Для визначення цілей фірми не існує простого методу. Безперечним є тільки одне: цілі фірми визначає сама фірма. Різні фірми можуть ставити різні цілі. Наприклад, власник невеликої фірми може прагнути максимізувати свій вільний час для культурних цілей за мінімального рівня доходів. Менеджер великої компанії може домогтися збільшення обсягу продажу, щоб збільшити свої доходи, якщо вони тісно зв'язані з продажем. Інший підприємець намагатиметься максимізувати обсяг обороту, щоб зберегти конкурентоспроможність фірми, її престиж. Отже, конкретні цілі — це справа конкретної фірми.

             Мета курсової роботи – розглянути теоретичні відомості витрат виробництва: види, динаміка, взаємозв’язок. А також дослідити динаміку та причини зміни витрат виробництва на підприємстві та проаналізувати стратегії підприємства щодо зменшення витрат виробництва.

 

 

Завдання курсової роботи

• розглянути концепцію витрат виробництва;
• дізнатися про витрати виробництва у короткостроковому періоді;
• дізнатися про витрати виробництва у довгостроковому періоді;
• дослідити динаміку та причини зміни витрат виробництва на підприємстві;
• проаналізувати стратегії підприємства щодо зменшення витрат виробництва;

            Об’єкт та предмет дослідження:

Об’єктом досідження даної курсової роботи є теоретичні відомості про витрати виробництва на підприємстві.

Предметом дослідження даної курсової роботи є вивчення оцінки витрат виробництва на підприємстві. Дослідження динаміки та причин витрат виробництва та аналіз стратегії підприємства щодо зменшення витрат виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Загальноекономічний зміст витрат виробництва

 

1. Концепція витрат виробництва, їх зв’язок з прибутком підприємства

 

       Будь-яке виробництво завжди пов’язане з витратами, оскільки це — процес використання факторів виробництва, які втілюються у створеному товарі. Останній, як відомо, характеризується споживчою вартістю і трудомісткістю, тобто певною кількістю затрат уречевленої та живої праці. У підсумку вони і становлять вартість товару чи послуги. Частина їх вартості, яка втілює вартість засобів виробництва, існує ще до процесу виробництва. Вона лише переноситься на виготовлений товар у вигляді вартості матеріальних витрат. Жива праця людини створює чистий продукт — понад вартості перенесених на товар матеріальних витрат. Зрозуміло, що процес виробництва має безперервно повторюватись, а це можливо лише тоді, коли його фактори відтворюються. Частка вартості, яка авансується для постійного функціонування виробництва, визначається як витрати виробництва.

       Соціально-економічний зміст витрат виробництва.

Необхідно розрізняти суспільні витрати і витрати підприємства. Вартість спожитих засобів виробництва та витрат живої праці, що характеризує вартість виробництва товару для суспільства, становить суспільні витрати.

       Сукупність матеріальних витрат уречевленої праці та витрат частки необхідної праці, тобто капіталу, що формує вартість виробництва товару для підприємства, називають витратами підприємства.

Витрати виробництва — це грошовий вираз тих затрат підприємства, які показують, у що обходиться для нього створення відповідних товарів. До таких витрат належать елементи різних факторів виробництва, які використовуються в даному виробничому процесі.[6, с. 107]

Основні з них:

• витрати на заробітну плату працівникам
• витрати на придбання та утримання засобів праці;
• витрати на оплату природних ресурсів, що використовуються у виробництві як сировина та матеріали;
• витрати на оплату енергоносіїв (нафти, газу, вугілля, електричної енергії) та ін. — також предметів праці тощо.

     У матеріально-речовій структурі витрат в міру економічного розвитку змінюються як якісні параметри її елементів, так і функціональна роль основних з них. Тенденції таких змін зумовлюються науково-технічним прогресом.

        У реальній господарській практиці існують об’єктивні причини, які пояснюють формування витрат виробництва як самостійної економічної категорії. В основі цього процесу лежать економічна відокремленість господарюючих суб’єктів і необхідність забезпечення їх простого відтворення. Підприємства-товаровиробники відносно економічно відокремлені один від одного як власники факторів (засобів) виробництва і створюваного ними продукту (товару). Подібне має місце навіть у межах однієї форми власності, наприклад у державному секторі, а тим більше — приватному.

          Водночас речовий зміст витрат виробництва на різних етапах економічного розвитку має й різну суспільну форму. Так, в умовах простого товарного виробництва ці витрати вимірювалися вартістю спожитих матеріальних факторів виробництва. Разом з витратами праці безпосереднього індивідуального товаровиробника в формі суспільно необхідних затрат вони збігалися з вартістю товару.

         Витрати виробництва поділяються на зовнішні та внутрішні.

Явні витрати (їх ще називають зовнішні, прямі, грошові) - це витрати підприємця на придбання ресурсів, які не належать даній фірмі. Наприклад, заробітна плата найманих працівників, витрати на придбання сировини, устаткування,сплата податків тощо.[7, с. 56 ]

Неявні витрати (або внутрішні, непрямі, неоплачувані) пов'язані з використанням факторів виробника, які перебувають у власності самої фірми (грошовий капітал, обладнання). Для розрахунку внутрішніх витрат підраховують ту вигоду, яку підприємство могло б мати, передавши власні ресурси на сторону.[7, с. 56]

            Сучасна економічна наука відносить до внутрішніх витрат нормальний прибуток - мінімальну плату, необхідну для утримання підприємця в певній сфері бізнесу. Вирізнення зовнішніх і внутрішніх витрат необхідно для правильного визначення розміру прибутку, одержуваного підприємцем, отже, для оцінки реального стану справ у фірми.

 Із виділенням зовнішніх  та внутрішніх витрат розглядають  два підходи до розуміння природи  затрат фірми: бухгалтерський  і економічний.

 Бухгалтерський підхід передбачає  врахування зовнішніх (явних)  витрат, які оплачуються безпосередньо після отримання рахунка чи накладної. Ці витрати відображаються у бухгалтерському балансі фірми і є бухгалтерськими витратами. Економічний підхід до витрат виробництва передбачає врахування не тільки зовнішніх, а й внутрішніх витрат, пов'язаних з можливістю альтернативного використання ресурсів. Економічні витрати відрізняються від бухгалтерських на величину альтернативної вартості власних ресурсів.

Таким чином, економічні витрати - справжні витрати виробництва на даний товар, що визначаються як найвища корисність тих благ, які суспільство може отримати за оптимального використання ресурсів.

        Результати виробництва: продукт, дохід, прибуток.

Доходом підприємства називають платежі, що надходять на його користь за реалізації продукції. Як і щодо багатьох інших показників, мікроекономічна теорія оперує трьома видами доходу.

Сукупний дохід (Total Revenue, TR) — це сума коштів, одержувана підприємством  від продажу визначеної кількості  блага (Q): [3, с. 35]

  TR=P*Q        (1.1.)

 де Р (Price) — ціна блага.

Середній дохід (Average Revenue, AR) — дохід, що припадає на одиницю проданого  блага:

  AR=TR/Q       (1.2)

 Граничний дохід (Marginal Revenue, MR) — приріст доходу, отриманий від  продажу додаткової (останньої з  реалізованих) одиниці блага:[3, с. 35]

  MR=∆TR/∆Q       (1.3)

Зі збільшенням обсягів продажу  граничний дохід може залишатися незмінним або ж знижуватися, що визначається еластичністю попиту на продукцію підприємства.                  Порівнюючи граничний дохід і граничні витрати, підприємство вибирає найвигідніший для себе обсяг випуску і продажу, що максимізує прибуток або мінімізує збитки, тобто оптимізує свою діяльність.

 У загальному вигляді прибуток (Profit, П), визначається як різниця  між сукупним доходом і сукупними  витратами:

  П=TR-TC       (1.4)

Різні концепції витрат спричинюють  те, що в економічній науці та у господарській практиці розрізняють  такі види прибутку:

бухгалтерський прибуток — різниця  між сукупним доходом підприємства та бухгалтерськими витратами. Такий прибуток іноді називають розрахунковим, оскільки за визначення його розміру враховують лише ті грошові платежі, що фіксуються в бухгалтерській звітності підприємства;

економічний прибуток — різниця  між сукупним доходом підприємства та економічними витратами, явними і неявними;

нормальний прибуток — мінімальна (нормальна) винагорода, необхідна для  того, щоб залучити та утримати ресурси  в межах даного напряму діяльності.

           Якщо ця мінімальна винагорода не забезпечується, то підприємець або підприємство спрямовуватиме свої зусилля на інше, привабливіше поле діяльності.

Згідно з економічною теорією  нормальний прибуток — це сукупність усіх тих мінімальних доходів, що являють собою витрати невикористаних можливостей. Отже, економічна теорія розглядає нормальний прибуток як складову (приховану, неявну) сукупних економічних витрат, а економічний прибуток — як прибуток, одержуваний понад нормальний рівень. Якщо економічний прибуток дорівнює нулю, то це означає, що підприємство покриває всі свої витрати — явні та неявні. Якщо економічний прибуток менше нуля і немає передумов до зміни ситуації на краще, то власникам підприємства варто знайти ліпший спосіб альтернативного застосування ресурсів. Позитивний економічний прибуток свідчить про ефективне використання зовнішніх і внутрішніх ресурсів.

У таблиці наведено співвідношення між доходом, різними видами витрат і прибутку тоді, коли явні альтернативні витрати збігаються з бухгалтерськими.

Сукупний дохід
Економічні витрати			Економічний прибуток
Явні	Неявні
Основні матеріали Покупні вироби Допоміжні матеріали Паливо та енергія Зарплата Відрахування на соціальні заходи Амортизаційні відрахування Інші явні витрати	Альтернативні витрати фінансового капіталу (відсоток на власний капітал) Альтернативні витрати використання часу підприємця (з/п підприємця) Альтернативні витрати використання власного майна Інші неявні витрати
Бухгалтерські витрати		Бухгалтерський прибуток