Види економічного аналізу, їх класифікація та характеристика

     Необхідність  пошуку резервів на всіх стадіях господарської  діяльності та ріннях управління зумовлює потребу в чіткому розподілі обов'язків між функціональними відділами і службами підприємства з визначенням терміну виконання кожної теми та основних інформаційних джерел (табл.4.1). 

      Таблиця 4.1

     Розподіл  обов’язків з аналізу  господарської діяльності між функціональними  відділами та службами підприємства

     Комплексний економічний аналіз повинен здійснюватися  щоквартально з розробкою заходів  щодо реалізації виявлених резервів. Проте з ряду блоків потрібний аналіз за місяць, декаду, зміну (зокрема, з дотримання графіків виконання робіт, матеріально-технічного постачання, фінансового стану, випуску продукції підсобними виробництвами). За підсумками аналізу наведених господарських процесів рекомендується приймати від повідні рішення, не очікуючи результатів за квартал.

     В організації аналітичної роботи виділяють ряд етапів. Проте будь-яка систематизація етапів аналітичної роботи повинна ув'язуватися з управлінням, виявленням резервів ефективності виробництва та завершуватися виробленням відповідних рекомендацій щодо поліпшення діяльності господарської ланки та її виробничих одиниць.

     Незалежно від часових і просторових  форм економічний аналіз є багатокроковим процесом, у якому простежуються три етапи: підготовчий, основний і заключний.

     Перший, підготовчий, етап передбачає:

1. складання програми проведення аналізу за конкретною темою;
2. визначення мети та провідної ланки в аналізі;
3. розробку форм аналітичних таблиць;
4. уточнення кола виконавців;
5. визначення методики аналізу;
6. ознайомлення з показниками об'єкта аналізу, попередню їх оцінку;
7. складання переліку необхідних джерел інформації, перевірку її достовірності.

     Основний  етап включає:

1. аналітичну обробку економічної інформації, складання таблиць, розрахунків;
2. виявлення взаємодіючих факторів, їх групування на залежні та не залежні від аналізованого об'єкта;
3. визначення характеру взаємозв'язку між факторами та показниками, обчислення й оцінку впливу факторів;
4. виявлення резервів підвищення ефективності господарської діяльності.

     На  заключному етапі включає:

1. узагальнюють й оформляють результати;
2. підраховують резерви підвищення ефективності будівельного виробництва;
3. розробляють заходи щодо реалізації.

     З  точки зору реалізації резервів важливим є широке обговорення  результатів  аналізу на виробничих нарадах трудових колективів. Результати комплексного аналізу господарської діяльності за квартал повинні відображати якість роботи всіх структурних підрозділів, вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на рівень ефективності виробництва. При цьому важливо оцінити співвідношення інтенсивних і екстенсивних факторів з позиції їх впливу на ефективність будівельного виробництва. Чітке визначення цих факторів у взаємозв’язку – ключ до аналізу причин певних явищ у господарському житті. Квартальні підсумки аналізу розглядають на виробничих нарадах управлінського апарату тресту з участю керівників структурних підрозділів. Дійовим є видання наказу про підсумки роботи за квартал із зазначенням заходів щодо забезпечення їх виконання.

     Важливим  організаційним моментом є автоматизація процедур аналізу господарської діяльності. Вона дає змогу зробити економічний аналіз знаряддям повсякденного оперативного управління виробництвом, обчислення впливу різних факторів на рівень ефективності господарської діяльності. При цьому об’єктом  автоматизації є інформаційний процес економічного аналізу. Раціональна організація інформаційного процесу аналізу забезпечується лише в АСУ. Такі передумови створює впровадження у будівництво сучасних ЕОМ.

     У створених на основі індустріального методу АСУБ можна вважати обґрунтованим рішення про доцільність виділення функціональної підсистеми аналізу господарської діяльності. Функціонування даної підсистеми зумовлюють такі об'єктивні причини:

1. самостійна роль економічного аналізу в управлінні будівельними організаціями;
2. необхідність комплексного підходу до дослідження всіх аспектів господарської діяльності будівель но-монтажних трестів (об'єднань, головбудів) та їх внутрішніх підрозділів;
3. потреба підвищити оперативність аналітичних висновків для використання в управлінні будівництвом;
4. посилення економічних методів у керівництві, що передбачає систематичне використання аналізу для прийняття рішень на різних рівнях управління будівництвом;
5. здатність економічного аналізу реалізувати зворотні зв'язки у всій АСУ;
6. можливість типізації методики обчислення аналітичних показників.

     Організація спеціальної функціональної підсистеми економічного аналізу в АСУ дає змогу централізувати розв'язання всіх аналітичних задач з метою комплексної оцінки господарської діяльності, вироблення й прийняття ефективних управлінських рішень.

     Автоматизація аналітичних розрахунків тісно  пов'язана з автоматизацією планових і облікових робіт на стадіях оперативного, поточного та перспективного управління виробництвом. При цьому можуть бути виділені такі основні напрями комплексної автоматизації аналітичних розрахунків:

     а) інтеграція процесів формування й обробки  інформації для економічного аналізу;

     б) організація й використання автоматизованого банку даних (АБД) для розв'язання аналітичних задач;

     в) створення та застосування пакетів  прикладних програм (ППП) при використанні ЕОМ в аналізі господарської  діяльності. Ці напрями тісно взаємозв'язані  та є основою методики автоматизації  інформаційного процесу аналізу  господарської діяльності.

     При організації підсистеми економічного аналізу слід враховувати як загальні з позицій АСУ, так і специфічні принципи. До останніх можуть бути віднесені:

1. класифікація робіт з економічного аналізу (види, розділи, задачі, таблиці та вихідні показники) ;
2. інформаційне моделювання аналітичних розрахунків;
3. організація єдиної схеми інтегрованої обробки даних економічного аналізу.

     Конкретні аналітичні задачі ретроспективного, оперативного та перспективного характеру  для автоматизованого розв'язання вибирають виходячи з виробничої й економічної доцільності і враховуючи наявні типові проектні рішення й пакети прикладних програм. При цьому необхідно конкретно визначити мету розв'язання кожної задачі з урахуванням її важливості для управління, інформаційної забезпеченості, трудомісткості алгоритмізації, ступеня взаємопов'язаності у контурі управління та можливості досягнення максимальної ефективності від впровадження.

     Велике  значення для досягнення комплексності  економічного аналізу в АСУ має класифікація аналітичних задач за структурно-виробничою ознакою, у результаті якої визначають комплекси задач для рівнів трест (об'єднання, головбуд) - виробнича одиниця, дільниця, бригада.

     У процесі формування складу аналітичних  задач важливо визначити ступінь комплексності аналізу залежно від того, за який період він здійснюється: рік, квартал, місяць, декаду, тиждень, добу, зміну. Тому при проектуванні підсистеми економічного аналізу виникає потреба виділити окремо блоки ретроспективного, перспективного й оперативного аналізу, взаємопов'язані між собою. Це означає, що перспективний, ретроспективний та оперативний аналіз можна проводити як у цілому по тресту, так і по його виробничих одиницях, дільницях і бригадах.

     Слід  враховувати, що перспективний аналіз мало придатний для формалізації. Його методика рухлива й компонується з методичних прийомів у процесі вивчення інформаційної бази, в ньому переважають евристичні підходи, велику роль відіграють .досвід і господарська інтуїція, що базуються на ньому. Тому ЕОМ може забезпечити з достатньою ефективністю лише здійснення арифметичних і елементарних логічних операцій, включаючи варіанти розрахунків зміни показників економічної ефективності від перспективного розвитку будівельного виробництва, його матеріально-технічної бази та інших факторів.

     На  відміну від перспективного оперативний  аналіз піддається формалізації, оскільки в основу його методики покладено  метод зіставлення показників фактичного стану з нормативними та плановими даними. Оперативний аналіз здійснюють в умовах обмеженого часу, що пояснюється трудомісткістю збирання інформації та необхідністю якнайшвидшого одержання результату (за зміну, добу, декаду). Саме ЕОМ спроможна забезпечити швидке відображення господарських ситуацій згідно з формалізованим алгоритмом. Тому найбільш доцільно, з точки зору ефективності, поширювати у підсистемі задачі оперативного економічного аналізу. Об'єктами таких аналітичних задач виступають окремі аспекти чи ділянки господарської діяльності будівельно-монтажного тресту: хід спорудження об'єктів, забезпечення матеріально-технічними, трудовими та фінансовими ресурсами, ефективність використання кожного виду ресурсу у господарському процесі та ін.

     Після набору аналітичних задач за блоками  аналізу важливою проблемою є розробка змісту вхідних форм для кожної задачі зі зазначенням вихідних аналітичних показників (машинограм). Слід врахувати, що вихідні аналітичні дані повинні відповідати плановим і обліковим показникам. Без цього не можна забезпечити зіставлюваність планових, облікових і аналітичних даних і виявлення резервів підвищення ефективності будівельного виробництва. Для автоматизованого розв'язання аналітичних задач слід попередньо визначити склад вихідних показників, які доцільно одержати по кожній задачі та кожному блоку економічного аналізу. Після цього переходять до складання форм вихідних аналітичних таблиць (машинограм). Вихідні аналітичні дані повинні відповідати плановим і обліковим показникам. Без цього не можна забезпечити зіставлюваність планових, облікових і аналітичних даних і виявлення резервів підвищення ефективності будівельного виробництва.