Види економічного аналізу, їх класифікація та характеристика

     При аналізі організації виробництва, праці та управління досліджують прогресивність існуючих форм управління, виявляють й оцінюють резерви підвищення ефективності управління за рахунок скорочення чисельності управлінського апарату, скорочення витрат на його утримання та ліквідації непродуктивних втрат. Важливо вивчити питання, пов'язані з упровадженням проектів виконання робіт, раціональних форм поділу та кооперації праці, вдосконаленням технічного нормування праці та форм її оплати.

     Аналіз  якості продукції полягає у вивченні її техніко-економічних показників, оцінці витрат і ефективності створення, освоєння та впровадження нової техніки, виявленні та визначенні впливу цих факторів на узагальнюючі показники ефективності.

     При організації техніко-економічного аналізу у будівництві поряд з розглянутими питаннями важливе місце посідає якість виконання будівельно-монтажних робіт, виявлення причин порушення проекту та технічних правил з пооб'єктним зазначенням браку, переробок і додаткових витрат.

     Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) — евристичний метод виявлення можливостей зниження вартості та поліпшення якості об'єкта, що аналізується як функціонально орієнтована система на всіх стадіях його життєвого циклу. На відміну від традиційних видів аналізу ФВА спрямований на дослідження функцій об'єкта з метою оптимізації його техніко-економічних параметрів і забезпечення необхідних споживних якостей при мінімальних витратах па його створення й експлуатацію. Інша характерна особливість ФВА полягає у тому, що при його проведенні увага концентрується на подальших витратах, ефективністю яких можна управляти. Крім того, якщо при традиційних видах аналізу розглядають ретроспективний стан господарської діяльності з точки зору виявлення нереалізованого ефекту, який визначає розмір резерву, то ФВА дає змогу активно і безпосередньо впливати на зниження ресурсомісткості виробництва та поліпшення якості продукції.

     Предметом ФВА є сукупність функцій досліджуваного об'єкта і витрати на їх забезпечення. Всі функції класифікують за рядом ознак  з яких найбільше значення для аналізу має їх поділ на основні, допоміжні та непотрібні. При аналізі визначають функції, які пі* впливають на працездатність аналізованого об'єкта та є наслідком помилок проектувальників, зміни початкове встановлених вимог до об'єкта та інших причин. При аналізі варіантів реконструкції, технічного переозброєння підприємства враховують діючі, потрібні та відсутні функції.

     Сукупність  всіх функцій у їх взаємозв'язку характеризує функціональність аналізованого об'єкта, яка вимірюється ступенем їх виконання. Функціональність відбиває міру адекватності властивостей об'єкта суспільним потребам. Цю міру визначає експертна група шляхом зіставлення аналізованих функцій з еталоном, який характеризує оптимальний рівень задоволення суспільної потреби,

     ФВА слід методично поєднувати з вартісним  підходом, який передбачає грошову  оцінку витрат на виконання кожної функції. «Вартість» функції визначається підрахунком на основі виробничих калькуляцій або зіставленням з об'єктом, який виконує аналогічні функції. Одержані в такий спосіб вартісні оцінки доповнюють раніше сформовану функціональну структуру та у поєднанні з нею створюють інформаційну базу для пошуку альтернативних рішень.

     Об'єктом  ФВА може бути виріб, технологічний  процес, організаційна структура, метод управління, тобто будь-яке інженер-но-економічне рішення, яке потребує витрат ресурсів і передбачає багатоваріантність здійснення. У ході аналізу виявляють й оцінюють основні, допоміжні та непотрібні функції об'єкта, елементів, що належать до нього. Витрати зіставляють з корисністю об'єкта та його складових частин з позицій споживача. Аналіз завершують розробкою заходів щодо зміни проектних рішень, технології й організації виробництва, заміни матеріалів для забезпечення економії праці та інших ресурсів шляхом відмови від виконання зайвих функцій та зведення до мінімуму допоміжних. Досвід свідчить про економічну доцільність широкого впровадження ФВА у будівництво, де особливо великі витрати суспільної праці та широкий діапазон вибору інвестиційних рішень, застосовується неоднозначна технологія, різноманітні форми організації та управління виробництвом. У капітальному будівництві можна виділити такі взаємопов'язані сфери використання ФВА:

• при виборі оптимальних варіантів капітальних вкладень і напрямів інвестиційної політики підприємств, об’єднань  і міністерств;
• при проектуванні будівельних об'єктів, особливо на конкурсній основі, обґрунтуванні їх розміщення, архітектурно-планувальних та конструкційних рішень, при визначенні структури застосовуваних матеріалів і параметрів устаткування;
• при розв'язанні питань раціоналізації виробничих структур підрядних будівельних організацій з урахуванням характеру об'єктів, що споруджуються, технології, організації та методів управління будівельним виробництвом;
• при освоєнні й експлуатації введених потужностей та основних фондів.

     Перша сфера застосування ФВА — переважно  сфера діяльності міністерств-замовників і центральних планових органів, друга — проектних інститутів і проектно-будівельних об'єднань, третя — підрядних будівельних організацій, четверта — підприємств і організацій, що експлуатують об'єкти. Незважаючи на організаційні відмінності, всі вони об'єднані у цілісну систему і па макрорівні їх досліджують як взаємозумовлені етапи єдиного інвестиційного процесу.

     На  рівні підприємств і організацій  можливості ФВА обмежені масштабами їх участі в інвестиційному процесі, які зараз розширюються у зв'язку з переходом підприємств на повний госпрозрахунок та розвитком господарського способу будівництва.

     При виборі оптимальних варіантів капітальних  вкладень і напрямів інвестиційної  політики підприємств за допомогою  ФВА розв'язують такі питання: чи потрібний  суспільству цей об'єкт, якими  повинні бути граничні витрати на забезпечення необхідних функцій та чи немає альтернативних варіантів досягнення тих же функцій меншими витратами.

     На  стадії розробки проектно-кошторисної  документації шляхом вивчення значення функцій та витрат на їх реалізацію за допомогою ФВА виявляють окремі невиправдано дорогі об'єкти чи їх частини або недостатньо високий рівень економічності генерального плану, об'ємно-планувальних, конструкційних, технологічних та інших рішень. Мета такого аналізу — виявлення резервів підвищення економічності проектних рішень.

     На стадії інженерної підготовки будівельного виробництва метою ФВА є дослідження значення функцій та витрат на організаційну, позамайданчикову об'єктну та технологічну підготовку, вироблення рекомендацій щодо поліпшення складу і змісту підготовчих заходів з урахуванням витрат на їх здійснення. За допомогою ФВА більш ефективно розв'язують організаційно-технологічні та економічні проблеми у процесі будівництва: підвищення обґрунтованості планових показників господарської діяльності організацій, технічного розвитку будівельного виробництва та ін.

     Особливо  важливий функціонально-вартісний  підхід при комплектуванні парків будівельних машин. Він зводиться до вибору оптимальної машини за критерієм мінімуму витрат на механізацію будівельних процесів при наявності декількох типів машин, якими можна виконувати роботу. Це створює передумови не лише для зниження витрат на будівельно-монтажні роботи, а й для більш раціонального використання парку машин.

     На  стадії освоєння проектних потужностей  за допомогою ФВА виробляються рішення, які забезпечують найбільшу економію часу виведення підприємств на проектний рівень.

     ФВА на заключній стадії інвестиційного процесу сприяє максимальній концентрації експлуатаційних ресурсів, поліпшенню налагодження устаткування заводів-виготовлювачів, координації господарських відносин, що встановлюються з суміжними підприємствами.

     Строки  освоєння, а отже, й ефективність капіталовкладень значною мірою  залежать від стану інфраструктури, створення Таким чином, ФВА можна  розглядати як високоефективне знаряддя виявлення резервів, усунення причин нераціональних інженерно-економічних рішень і забезпечення нових якісних параметрів для досягнення більш ефективних рішень.

     Наведені  види аналізу пов'язані з вивченням  господарської діяльності як об'єкта управління, як керованої системи.

     Аналіз  ефективності організації  управління призначений для вивчення системи управління — організаційних форм управлінського апарату з метою більш активного його впливу на господарську діяльність шляхом удосконалення його структури та підвищення кваліфікації керівних працівників, спеціалістів, службовців. Ефективність організації управління оцінюють з урахуванням питомої ваги працівників апарату управління у загальній чисельності працюючих, а також витрат на утримання управлінського апарату.

4. Особливості організації  економічного аналізу  на підприємствах 

     Кардинальне прискорення науково-технічного прогресу, підвищення ефективності суспільного виробництва шляхом його інтенсифікації та розвитку на шляху ресурсозбереження зумовлюють необхідність дальшого вдосконалення аналітичної роботи на підприємствах (в організаціях).

     Організація аналітичної роботи на підприємствах  повинна бути спрямована:

     а) на забезпечення введення в дію виробничих потужностей та об'єктів у накреслені строки при мінімумі витрат;

     б) посилення активності трудових колективів у пошуку та мобілізації резервів економії праці, матеріальних ресурсів;

     в) підвищення якості продукції (виконання  робіт, надання послуг), ліквідацію непродуктивних витрат і втрат.

     Від організаційного рівня аналітичної  роботи залежатимуть дотримання режиму економії, глибина виявлення резервів виробництва, часовий період їх реалізації. Поліпшення організації економічного аналізу на підприємстві повинно здійснюватися шляхом отримання об'єктивної оцінки виконання планів з виявленням факторів, які впливають на відхилення, створення системи раціональних, координованих дій для пошуку та мобілізації резервів виробництва, перетворення аналізу на систему аналітичного забезпечення планування й управління.

     Основними елементами аналітичної роботи є  визначення мети, складання плану аналізу, розробки програми дослідження, визначення об'єктів і джерел інформації, методів узагальнення та реалізації результатів, розподіл функціональних обов'язків між відділами і службами, що здійснюють економічний аналіз, призначення відповідального виконавця по кожному об'єкту, розділу аналізу, визначення строків проведення дослідження. До організації аналітичної роботи ставляться такі вимоги, як плановість, системність і локальність, документальність, масовість, тобто в її виконанні повинні брати участь не лише інженерно-економічні служби, а й виконавці робіт, майстри, бригадири та робітники.

     Аналітична  робота на підприємствах здійснюється ще несистематично і недостатньо глибоко. Це зумовлене тим, що у багатьох госпрозрахункових ланках немає спеціального підрозділу, який би планував, контролював і узагальнював аналітичні роботи, що проводяться окремо технічними та економічними службами. Глибина та системність аналітичної роботи економічних служб не регламентуються єдиними загальноприйнятими документами і повністю залежать від ініціативи та кваліфікації виконавців. Економічний аналіз виконують на основі нагромадженого досвіду.

     Перетворення  економічного аналізу на дійове знаряддя виявлення резервів ефективності виробництва можливе за умови збереження на підприємствах економічних лабораторій на правах функціональних відділів. Вони повинні стати організаційно-методичним центром аналітичної роботи. Координацію робіт з організації економічного аналізу правомірно покласти на заступника керівника підприємства з економічних питань. Реалізацій такого підходу забезпечить більш високий рівень аналітичної роботи, проведення її за єдиним планом, залучення до аналізу всіх функціональних відділів і лінійних служб низових виробничих ланок.

     Для підвищення ефективності виробництва  необхідно, щоб аналіз господарської діяльності охоплював усі ланки виробничо-господарського комплексу. При цьому першочергового значення набуває розробка єдиного підходу до організації аналітичної роботи на всіх рівнях управління.