Види економічного аналізу, їх класифікація та характеристика

Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Октября 2011 в 23:20, реферат

Описание работы

Перехід до ринкового механізму змінює характер аналітичних досліджень, розширює зону діагностики і пошуку. Область аналітичних досліджень становить як внутрішнє, так і зовнішнє економічне середовище кожного об'єкта господарювання. В зоні їхніх інтересів перебувають головно горизонтальні інформаційні зв'язки та взаємозв'язки інших об'єктів. Як індикативні показники господарської орієнтації виступають державні економічні і правові регулятори ринкових відносин. Такий аналіз дає змогу швидко адаптуватись до змін ринкової кон'юнктури, передбачати можливі зміни поведінки партнерів, уникати невиправданого ризику співробітництва тощо.

Содержание

ЗМІСТ
ВСТУП ............................................................................................... 3
1. Види економічного аналізу і їх роль в управлінні виробництвом ....................................................................... 5
2. Класифікація видів економічного аналізу за змістом в процесі управління ............................................................ 14
3. Суть та сфера використання видів економічного аналізу за аспектами дослідження ................................. 21
4. Особливості організації економічного аналізу на підприємствах .................................................................... 27
ВИСНОВКИ ..................................................................................... 36
ЛІТЕРАТУРА ..................................................................................... 39

Работа содержит 1 файл

Курсова з аналізу_види.doc

— 233.50 Кб (Скачать)

      На  другій стадії проводиться сегментація ринку з метою виявлення найбільш перспективних напрямів маркетингу. Критерії сегментації обираються за спеціалізацією вироблюваної продукції, новизною продукції, напруженістю конкурентної боротьби, наявністю стійкої клієнтури. Така сегментація називається профільним аналізом.

      На  третій стадії проводиться поглиблений аналіз самого товару, в тому числі його технічного рівня, конкурентоспроможності, тенденцій руху цін і собівартості. Тут головна увага привертається до конкурентних порівнянь.

      На  четвертій стадії визначають цільові ринки збуту і проводять їх тестування, для чого проробляється варіант завоювання ринку, перевіряється конкурентоспроможність товару на підставі результатів пробних продажів. Важливе значення має пошук цільових ринків для нових видів продукції.

      З урахуванням особливої важливості вибору цільових ринків збуту маркетингові дослідження передбачають таку послідовність:

  • аналіз функціональних можливостей продукції;
  • вибір класу споживачів;
  • визначення потенціальних потреб споживачів у заданих межах;
  • визначення і ранжування цільових ринків збуту.

      Аналіз  ситуації на досліджуваному об'єкті спрямований на виявлення проблем і можливостей використання внутрішніх резервів. В ході дослідження проводиться збір і обробка значної кількості інформації про стан виробничо-технічної бази, системи збуту, організації управління, фінансовий стан та інше. Досліджуються закономірності формування виробничо-фінансових результатів, проводиться екстраполяція трендів і результатів конкурентних порівнянь, визначаються потенційні можливості.

      Сканування  зовнішнього середовища посідає особливе місце в стратегічному управлінні. Практика сканування зародилась на основі інформаційного забезпечення економічного і технічного прогнозування. Сканування здійснюється у трьох напрямках.

      Економічне  сканування передбачає аналіз динаміки макроекономічних показників економічної ситуації в галузі, конкурентної ситуації та стану фінансових ринків.

      Технічне  сканування передбачає аналіз змін в ході науково-технічної конкуренції, принципових нововведень, нетрадиційного використання відомих технологій.

      Політичне сканування —це аналіз, оцінка політичної ситуації в країні, стабільності урядових програм, оцінка політичного ризику вкладень та системи державного регулювання економіки.

      У методологічному плані стратегічний аналіз передбачає:

  • аналіз прогнозних рішень;
  • аналіз планових рішень;
  • аналіз господарських рішень.

      Аналіз  прогнозних рішень передбачає як обґрунтування перспективної зміни параметрів економічної системи, так і аналіз прогнозних показників з метою їх корегування відповідно до отриманих нових знань про еволюцію цієї системи. Аналіз планових рішень передбачає визначення екстремальних значень (максимум-мінімум) зміни показників економічної системи за встановленими критеріями оптимізації і за визначених ресурсних обмежень. Такий аналіз дозволяє визначити потенційні можливості зміни та «втрати» в разі недосягнення оптимальних значень. Аналіз господарських рішень передбачає визначення оптимального алгоритму зміни параметрів економічної системи для досягнення заданих значень кінцевого результату. Недоліком стратегічного аналізу є успадкування характеристик зміни економічної системи у минулому, що не завжди адекватно проявляється у перспективі та імовірнісна оцінка кількісних параметрів перспективного її стану.

      Оперативний (поточний) економічний  аналіз полягає у забезпеченні управління своєчасною дієвою інформацією про зміну економічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламентованих параметрів з метою своєчасного вироблення рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних змін І ефективне маневрування ресурсами та капіталом. Оперативний аналіз виступає як система щоденного спостереження й оцінки відхилень фактичного стану досліджуваного об'єкта від регламентованих показників, з'ясування причин і передбачення можливих наслідків таких відхилень, розробки механізмів швидкого втручання у господарські процеси з метою забезпечення безперервного та ефективного функціонування господарського комплексу. В умовах постійної зміни ринкової кон'юнктури в сферу досліджень оперативного аналізу потрапляє постійна оцінка економічного середовища з метою використання найсприятливіших умов бізнесу, вигідного маневрування виробничо-фінансовими ресурсами.

      Головними завданнями оперативного економічного аналізу є:

  • постійне спостереження відхилення показників оперативного управління від їх регламентованих значень за місцем, причинами і відповідальністю осіб;
  • оперативна оцінка економічної ситуації внутрішнього і зовнішнього середовищ за станом, що склався чи може скластися;
  • розробка заходів та підготовка варіантів рішень, спрямованих на швидке усунення виявлених недоліків, попередження чи локалізацію впливу негативних факторів і як найповніше використання можливої вигоди;
  • подання оперативної аналітичної інформації органам управління за встановленими регламентами чи на запит користувачів.

      Оперативний економічний аналіз має свої характерні ознаки. Головними з них є:

      терміновість, яка означає, що час проведення аналізу максимально наближений до часу здійснення господарських процесів, а це полегшує і прискорює прийняття відповідних управлінських рішень;

      дієвість, яка означає, що постійний контроль і оцінка господарської діяльності дає можливість своєчасно вживати заходів, спрямованих на недопущення і упередження розвитку негативних змін та використання сприятливого шансу;

      достовірність, яка означає можливість проведення оцінок і прийняття адекватних рішень за інформацією, що не систематизується і не зазнає статистичної обробки;

      масовість, яка визначається можливістю суцільного спостереження господарських процесів у будь-якому місці і будь-який час та широким залученням зацікавлених осіб.

      У методологічному плані він передбачає складання оперативних аналітичних відомостей на певну дату чи за короткий час, в яких міститься характеристика досліджуваних процесів за нормативним (плановим, стандартизованим) фактичним значенням показників, їх відхилення на певну дату і наростаючим підсумком з початку аналізованого періоду, за місцем виникнення та винуватцями. Вихідною інформацією може бути також експертний висновок аналітика за результатами маркетингових досліджень.

      В організаційному плані оперативний аналіз може виконати свої функції лише в умовах комп'ютерної організації аналітичного процесу, широкого використання сучасних систем ЕОМ.

      Недоліком оперативного аналізу є відсутність  системного підходу в оцінках  і діагностиці та орієнтації на кінцеві господарські результати.

      Ретроспективний (наступний) аналіз полягає у системному комплексному дослідженні результатів господарської діяльності підприємства чи інших об'єктів за наслідками їх розвитку у певному аналітичному періоді (рік, квартал, місяць). Його мета полягає в об'єктивній оцінці стану економіки, діагностиці невикористаних резервів та втраченої вигоди, виявленні прорахунків в роботі та їх винуватців, а також пошуку можливостей мобілізації резервів прогресивного розвитку.

      Можливості  ретроспективного аналізу значно ширші, оскільки його здійснення можливе за всіма критеріями наукового дослідження. Насамперед, досягається системність, комплексність вивчення економічних явищ і процесів внаслідок широкого використання всієї гами прийомів і методів та повної інформаційної бази. При цьому можна проводити дослідження за будь-якою цільовою орієнтацією з виходом на проміжні і кінцеві результати. Тут оцінюються не лише виробничо-фінансові результати діяльності, а й ефективність форм господарювання та систем управління, вплив державного регулювання і підприємницької ініціативи на досягнення кінцевої мети. У методологічному та організаційному планах він є найбільш досконалим і дозволяє отримувати аналітичне забезпечення будь-якої форми і змісту за встановленими регламентами (стандартами) чи на запит користувачів.

      Основними напрямами ретроспективного аналізу  є:

  • комплексна оцінка стану виробничо-фінансової та інших видів діяльності;
  • діагностика внутрішніх і зовнішніх резервів підвищення ефективності господарювання;
  • виявлення недоліків та упущень у формуванні організаційно-економічного механізму господарювання, дієвості вжитих контрзаходів до негативного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів економічного зростання;
  • визначення тенденцій і закономірностей змін та адаптованості економічної системи будь-якого порядку у зовнішньому середовищі;
  • оцінка ступеня виправданості ризику підприємницької ініціативи;
  • оцінка зміни місця і ролі економічної системи у ринковому середовищі;
  • обґрунтування висновків і пропозицій щодо зміни стратегії і тактики господарського керівництва.

      Ретроспективний економічний аналіз мас суттєві  недоліки, які визначаються зменшенням його дієвості через відірваність у  часі від господарських процесів та вжитих контрзаходів. Він орієнтується на систематизовану інформацію, яка зазнає певної статистичної обробки, що зменшує достовірність висновків та пропозицій. Водночас вихідна аналітична інформація ретроспективного аналізу є базою для стратегічних досліджень.

 

3. Суть та сфера  використання видів економічного аналізу за аспектами дослідження

     В умовах переходу підприємств і організацій  будівельного комплексу на ринкові  відносини особливого значення набуває  фінансовий аналіз, підвищується його роль в єдиній системі аналізу господарської діяльності. Він розкриває зміст фінансових показників, розрахункових взаємовідносин підприємства з фінансовими органами, банком вищестоящими органами, порядок утворення та використання фондів економічного стимулювання у їх взаємозв'язку з виробничими показниками.

     Споживачами аналітичної інформації фінансового  аналізу є  різні групи користувачів, однак її зміст може мати лише ті характеристики, які відповідають їхнім  інтересам та захищають комерційну таємницю. Суб'єктами фінансового аналізу є як адміністрація господарського суб'єкта, так і зовнішні користувачі, причому останні можуть користуватися лише даними публічної фінансової звітності та рекламними аналітичними матеріалами. Стандартизація фінансового обліку і публічної фінансової звітності покликана оберігати інтереси всіх партнерів, захищаючи їх підприємницьку ініціативу.

     При складанні бізнес-планів, проведенні маркетингового аналізу, аудиторській експертизі використовують інформацію та методи фінансового аналізу.

     Разом з тим характер і зміст цього виду аналізу не дає змоги докладно виявити та виміряти вплив техніки, технології й організації виробництва, кваліфікації робітничих кадрів на динаміку фінансових показників та їх відхилення від плану.

     Таке  поглиблене дослідження можливе при техніко-економічному аналізі,  який склався  на стику комплексного економічного та  інженерного  аналізу.   Техніко-економічний   аналіз  може  здійснюватися  у трьох  взаємозв'язаних  напрямах:   аналіз технічного рівня   виробництва;   аналіз   організації   виробництва,   прані   та управління; аналіз технічного рівня продукції (якості виконуваних робіт, послуг, що надаються).

     У ході аналізу технічного рівня, виробництва  досліджують розвиток виробничої бази підприємства, впровадження передової  технології, механоозброєності, енергоозброєності праці, рівень прогресивності устаткування, машин, забезпеченість засобами малої механізації тощо.

     У ході аналізу розробляють конкретні  пропозиції, спрямовані на підвищення технічного рівня виробництва.

Информация о работе Види економічного аналізу, їх класифікація та характеристика