Види економічного аналізу, їх класифікація та характеристика

      Техніко-економічній  аналіз досить ефективний на перед-виробничих стадіях створення нових видів  продукції. На стадіях проектування, освоєння і запровадження формуються всі техніко-економічні параметри  нової продукції і тісно пов'язані з ними економічні показники діяльності підприємств-виробників (обсяг виробництва, асортимент, прибуток, рентабельність і ін.), підприємств-споживачів (експлуатаційні витрати, прибуток і ін.).

      Складні завдання, багато різних факторів які впливають на техніко-економічні показники діяльності промислового підприємства, необхідність виявлення цих факторів, визначення їх кількісного виміру потребують використання в техніко-економічному аналізі сучасних методів статистичного і економіко-математичного моделювання, сучасної обчислювальної техніки.

      Техніко-економічний  аналіз має внутрішній характер, його проводять працівники технічних  і економічних служб підприємства. Він є внутрішньогосподарським  і проводиться в розрізі окремих  структурних підрозділів підприємств.

      Соціально-економічний  та еколого-економічний - нові види економічного аналізу, методика яких знаходиться  на стадії формування.

      Соціально-економічний  аналіз проводять соціологічні і  статистичні органи, економічні служби підприємства з метою виявлення соціально-економічного рівня розвитку трудового колективу, а також впливу цього рівня на ефективність господарювання.

      Його  об'єктами є соціальні процеси  господарської діяльності підприємств (покращання умов праці, відпочинок, побут  працівників, забезпечення техніки безпеки і т.п.).

      При проведенні цього виду аналізу соціальні  і економічні процеси вивчають у  взаємозв'язку. Підвищення фінансових результатів діяльності підприємства дозволяє збільшити витрати на соціальну  сферу, а покращення показників соціальної сфери дозволяє отримати високі економічні результати.

      Це  порівняно новий вид економічного аналізу. Методика його недостатньо  розроблена. Складність полягає в  тому, що більшість соціальних факторів не мають кількісного виміру, а  їх дія на результати господарювання проявляється через інші фактори.

      Соціально-економічний  аналіз може бути ретроспективним і  прогнозним. Його інформаційною базою  слугують дані бухгалтерського обліку і звітності, дані соціологічних  обстежень.

      Еколого-економічний  аналіз здійснюють органи охорони навколишнього середовища і економічні служби підприємства. Його об'єктами є взаємопов'язані економічні і екологічні процеси та їх вплив на результати господарської діяльності. В ході аналізу виявляють наявність очисних споруд на підприємстві, їх стан і використання; порушення екологічних стандартів, вимог екологічної безпеки, здійснюють зіставлення розмірів штрафних санкцій за порушення з платою за викиди і скиди забруднюючих речовин, що здійснюється в гранично допустимих межах тощо.

      Проектний аналіз займається передінвестиційними  дослідженнями, техніко-економічним  обгрунтуваням інвестиційних проектів, тобто є методом обґрунтувань управлінських рішень про доцільність  реалізації реальних інвестиційних  проектів. Основне завдання цього виду аналізу - встановити цінність

      проекту, яка визначається як різниця його позитивних результатів та негативних наслідків, як порівняння вигід та витрат пов'язаних з реалізацією проекту.

      Експертиза  проекту здійснюється виходячи з  інтересів акціонерів (або інших власників), економіки в цілому, організацій, які беруть участь у здійсненні проекту, з оцінки природного і соціального середовища в якому здійснюється проект. Аналіз інвестиційних проектів здійснюється за такими аспектами:

• маркетинговим, який дозволяє обґрунтувати комерційну спроможність проекту, оцінити можливість реалізації майбутнього проекту на ринку з позиції покриття витрат за проектом і задоволення інтересів інвесторів;
• технічним, який дозволяє оцінити технічне здійснення проекту (вибір технології виробництва, розробка проектної документації, підготовка графіка здійснення проекту, визначення витрат на його здійснення та експлуатацію проектування матеріально-технічного постачання проекту і т; і;);
• інституційним, який дозволяє визначити рівень впливу зовнішніх (політичних, економічних, соціальних, культурних, правових та ін;) і внутрішніх (рівня кваліфікації персоналу, залученого для здійснення проекту, менеджменту організації, яка його здійснює та ін;) факторів на можливість успішної реалізації проекту;
• екологічним, який дозволяє встановити вплив проекту на навколишнє середовище, оцінити всі вигоди та понесені витрати, отримані внаслідок цього впливу та розробити заходи, необхідні для пом'якшення або запобігання   шкоди довкіллю під час здійснення проекту;
• соціальним, що дозволяє оцінити соціальне середовище в якому проходить реалізація проекту (рівень адекватності проекту культурним, демографічним особливостям регіону, вплив проекту на кількість робочих місць, на поліпшення житлових та комунально-побутових умов працівників, стан їх здоров'я та ін;);
• фінансовим, що дозволяє оцінити та зіставити витрати на проект з очікуваною віддачею за допомогою системи фінансових показників (чиста теперішня вартість, внутрішня норма окупності, період окупності) і оцінити фінансову життєдіяльність проекту;
• макроекономічним, що дозволяє оцінити значення проекту для суспільства в цілому, встановити його національну привабливість, можливість сприяння національному добробуту країни;

      До  особливостей проектного аналізу можна віднести використання методів дисконтування грошових потоків, які враховують зміну цінності грошей в часі.

      Макроекономічний  та регіональний види економічного аналізу  проводять на рівні держави в  цілому, окремих економічних регіонів з метою виявлення основних закономірностей їх розвитку, знання яких потрібне для визначення цілей і концепції економічної політики держави. Це аналіз, який оперує показниками, що характеризують рівень розвитку суспільства в цілому та окремих його регіонів, а саме: сукупний суспільний продукт, валовий внутрішній продукт, національний дохід, загальний обсяг фінансових ресурсів, обсяг доходів і видатків бюджету, грошових нагромаджень в економіці держави, показники фінансової віддачі матеріального виробництва, показники, які характеризують фінансове забезпечення соціального розвитку і т.п.

      Галузевий аналіз дає можливість оцінити ефективність функціонування окремих галузей  національної економіки. Його проводять  на рівні галузевих об'єднань, концернів  і т. п. за консолідованою звітністю. Методика цього виду аналізу дозволяє зіставити показники діяльності окремих підприємств галузі з середньогалузевим рівнем, рівнем передових підприємств, оцінити вклад кожного з них в підсумок роботи галузі.

      Призначення міжгосподарського (порівняльного) аналізу полягає в зіставленні досягнутих результатів господарської діяльності підприємства з результатами інших підприємств, у вивченні причин відмінностей у використанні виробничих ресурсів, у виявленні резервів дальшого підвищення ефективності виробництва тощо.

      Зміст порівняльного аналізу визначається метою і об'єктами дослідження. Його об'єктами можуть бути підприємства, що випускають однотипну продукцію; однотипні  цехи, дільниці різних підприємств; однотипні  агрегати; однакові види продукції, що випускається на різних підприємствах.

      Важливою  умовою проведення цього виду аналізу  є зіставність підприємств і  показників їх роботи. Зіставність  підприємств досягається науково  обгрунтованим їх групуванням, яке  здійснюється за розмірами підприємств (часто за показником обсягу виробництва) і типами виробництв (масове, серійне, одиничне).

      Зіставність показників досягається різними  методами: виключенням не порівнюваних показників, коригуванням показників з допомогою різних коефіцієнтів, перерахунком показників за методологією їх розрахунку на інших підприємствах, використанням питомих показників (матеріаломісткості, фондовіддачі) і т.п.

      В підвищенні ефективності виробництва  підприємств і об'єднань важливе  значення має вдосконалення управління первинними ланками, тобто цехами, дільницями, бригадами, робочими місцями. З цього випливає необхідність проведення внутрішньогосподарського аналізу. Тому, суть цього виду аналізу полягає в об'єктивній і всесторонній оцінці виконання планових завдань підрозділами підприємства, в оцінці їх вкладу в досягнення всього колективу; виявленні і вимірі факторів І причин, що зумовили результати їх діяльності; виявленні внутрішньозаводських резервів; вивченні економічних особливостей функціонування і розвитку того чи іншого підрозділу.

      Основними особливостями цього виду аналізу  є:

• специфічний набір показників, за якими проводять аналіз. Основними показниками ефективності роботи цехів є не прибуток чи рентабельність, бо цехи випускають продукцію, що не пройшла всіх стадій технологічної обробки, а затрати на виробництво продукції чи виконання робіт;
• широкі можливості використання натуральних показників для оцінки обсягу виробництва, продуктивності праці, якості продукції;
• даний вид аналізу має внутрішній характер, його проводять лише спеціалісти підприємства і відповідні служби цехів;
• відіграє значну роль у встановленні обґрунтованих нормативних завдань для цехів, дільниць, бригад;
• інформаційною базою є не тільки дані звітності, а також первинні облікові документи.

      На  практиці окремі види економічного аналізу в чистому вигляді трапляються досить рідко. На кожному рівні управління щоденно приймається багато рішень, для обґрунтування яких використовують різні види економічного аналізу.

2. Класифікація видів  економічного аналізу  за змістом в процесі управління

      Відповідно  до змісту основних функцій процесу  управління, які відображають його часові етапи, економічний аналіз поділяється на стратегічний (перспективний, прогнозний), оперативний (поточний) і ретроспективний (наступний).

      Стратегічним економічним аналізом називають дослідження економічної системи за параметрами, які визначають її майбутній стан. Його особливість полягає у проекції минулого і теперішнього стану об'єкта на перспективу, з урахуванням спадковості чи повної стійкості зміни економічних показників.

      Аналітико-прогностичне забезпечення (супровід) посідає провідне місце у стратегічному управлінні і становить головний зміст впровадження механізму стратегічного управління.

      У стратегічному аналізі і прогнозуванні  особливої уваги заслуговують якісні аспекти змін, а кількісні відіграють лише допоміжну роль.

      Для стратегічного аналізу, насамперед, обирають основні параметри-індикатори, які характеризують стан підприємства чи іншого економічного об'єкта, ефективність його діяльності і конкурентоспроможність. На основі дослідження закономірностей та тенденцій зміни виявляються найважливіші фактори і визначається динаміка обраних параметрів (трендовий аналіз). Отримані динамічні ряди (тренди) екстраполюються на майбутнє. Результати трендового аналізу дозволяють виявити гіпотетичне положення підприємства за умови, що значних змін у характері і спрямуванні його діяльності не відбудеться.

      Ці  результати піддягають прогностичній  оцінці, яка базується на припущеннях про появу нових значних факторів чи зміни співвідношення чинних (аналіз впливу на тренди та аналіз взаємодії трендів).

      На  підставі висновків попередніх аналітичних  і прогнозних робіт визначаються критичні проблеми, фактори розвитку і перспективні напрями діяльності (формується стратегічний фокус). Тут найширше використовуються метод експертних оцінок, портфельні методи якісного аналізу та інші.

      Завершальний  етап зводиться до формування стратегічних індикативних планів (планові сегментації), тобто виявлення стратегічних напрямів виробничо-господарської діяльності, головних засобів реалізації стратегії (рушійних сил), визначення стратегічних господарських центрів, на які покладені завдання детальної реалізації стратегії.

      За  своєю спрямованістю аналітико-прогностичні роботи поділяються на три групи:

• маркетингові дослідження;
• аналіз ситуації на об'єкті;
• аналіз впливу зовнішнього середовища (сканування).

      Маркетингові  дослідження спрямовані на аналіз тенденцій розвитку попиту, можливості формування нових потреб у споживачів, конкурентних позицій підприємства та інше. Тут виділяються чотири основні стадії.

      На  першій стадії проводиться збір і попередній аналіз узагальнювальних характеристик ринків: місткості, платоспроможного попиту, обсягу регульованого попиту і його еластичності, контрольованої частки ринку, темпів зростання ринку і стадій його зрілості.