Певні проблеми виникають у зв’язку  із законодавчим регулюванням валютних операцій. Декрет «Про систему валютного  регулювання і валютного контролю»  був виданий у 1993 році. Всім зрозуміло, що за 16 років в економіці країни відбулося немало змін. Звичайно, певні доповнення до Декрету вносилися, але їх недостатньо.

     В Україні з кожним роком набирає  обертів процес поступової лібералізації  валютного ринку. Цьому свідчення Постанова Верховної Ради України «Про прийняття за основу проекту Закону України про валютне регулювання та валютний контроль в Україні» №920-16 від 11.04.2007 та інші доповнення до декрету 1993 року. Лібералізація валютного регулювання - це поступове зняття  валютних обмежень на поточні та фінансові операції платіжного балансу, а також зменшення втручання центрального банку та органів влади у функціонування валютного ринку. В процесі лібералізації інструменти прямого валютного регулювання поступово заміщуються непрямими важелями, які діють опосередковано - через вплив на поведінку суб’єктів валютно-фінансових відносин.

     Переваги  лібералізації:

• прихід на фінансові ринки іноземного банківського капіталу, що збільшує пропозицію кредитних ресурсів і сприяє зниженню їх вартості;
• удосконалення інфраструктури валютного ринку, розвиток і поширення валютних деривативів та інструментів страхування від валютних ризиків;
• посилення ринкових засад процесу курсоутворення;
• зменшення трансакційних витрат учасників зовнішньоекономічної діяльності завдяки усунення потреби пошуку шляхів обходу валютних обмежень.

     Але існує й ряд ризиків, пов’язаних із впровадженням лібералізації  валютних відносин:

• можливість раптової “втечі" капіталу внаслідок зміни очікувань інвесторів;
• істотні коливання обмінного курсу національної валюти під впливом неконтрольованого переміщення іноземних капіталів;
• підвищення реального ефективного обмінного курсу та прискоренню темпів внутрішньої інфляції в ситуації потужного припливу капіталу, який тисне у напрямі зміцнення національної валюти й зумовлює збільшенню грошової маси в обігу внаслідок викупу іноземної валюти до міжнародних резервів;
• погіршення стану державних фінансів у результаті активної стерилізації великих обсягів припливу іноземного капіталу. Втрати в цій ситуації пов'язані з різницею між процентними ставками, що сплачуються за фінансовими інструментами зв'язування грошової маси (в Україні - депозитні сертифікати), та світовими процентними ставками. Фактично це означає вищу вартість іноземної валюти, купленої до міжнародних резервів і кредитування уряду країни, валюта якої купується [3, с. 29].

     До  проблем пов’язаних із законодавчим регулюванням здійснення валютних операцій комерційними банками України в сучасних умовах слід також віднести недосконалість податкової бази, а саме:

• громіздкість системи, складність розрахунків окремих податків;
• нестабільність податкової системи, податкової політики;
• виражена фіскальна направленість податкової системи і, як результат – недостатній прояв регулюючої функції податків;
• нечіткість формулювань у законодавстві про оподаткування валютних операцій, що зумовлює неоднакове тлумачення і застосування правових норм відповідними органами державної влади.

     Таким чином, для того, щоб вітчизняні комерційні банки здійснювали валютні операції відповідно до міжнародних стандартів існує ще ряд перешкод. Але в той же час, валютні операції є невід’ємною частиною зовнішньоекономічної діяльності країни, тому я маю надію, що для подолання цих проблем будуть докладені необхідні зусилля.

3. Тенденції та перспективи розвитку валютних операцій в банківській системі України

     На  жаль, валютні проблеми на сьогоднішній день вирішуються в Україні вкрай  повільно і наштовхуються на великі труднощі. Слабкий експортний потенціал  не забезпечує достатніх валютних надходжень у країну, а відсутність нормальної економічної ситуації примушує експортерів приховувати валюту за кордоном, оскільки у них немає гарантій вільного розпорядження своїми валютними коштами й необхідних стимулів до їх інвестування в національну економіку. Зроблені лише перші кроки до організації системи купівлі валюти Національним і комерційними банками, торгівлі валютою за участю держави та її структур, функціонування української валютної біржі. Розбалансованість механізму валютних операцій не дає змоги звести валютний та платіжний баланси України. Таким чином, нинішня неефективна валютна політика є фактором, що дестабілізує економіку, й одним із могутніх джерел інфляції.

     Найскладнішим і неоднозначним за своїми економічними наслідками елементом проведеної грошової реформи в Україні є введення валютної конвертованості. Технічна база НБУ дозволяє це зробити, методологічно також немає проблем. Єдиний суттєвий фактор: для впровадження реально конвертованої валюти по капітальних операціях, потрібна по-перше, політична стабільність, і, по - друге, віра населення, громадян України не лише в свою національну валюту, а й у незмінність політичного курсу країни, її монетарної та валютно-курсової політики, правильний напрямок розвитку фінансових відносин. Основною проблемою повністю конвертованої валюти є відсутність обмежень і контролю. При неадекватній макроекономічній ситуації чи політичній нестабільності цей фактор може з високою вірогідністю призвести до економічних криз.

     Нині  для валютних операцій використовуються обмінні курси іноземних валют, виражені у валюті України. Вони встановлюються Національним банком на основі результатів торгів на міжбанківському валютному ринку України.

     Включення валютних стабілізаторів у зовнішньоекономічний механізм забезпечило б значною мірою створення умов для зниження курсу вільно конвертованої валюти відносно української гривні, формування передумов для її повної конвертованості, рееміграції валютних коштів в Україну, залучення іноземної валюти в країну тощо. [19, с. 24]

     Що  стосується лібералізації валютних відносин, то українські вчені, аналізуючи окремі аспекти лібералізації валютно-фінансових відносин, вважають за доцільне дотримуватися поступовості і виваженості у її проведенні. Зокрема, ґрунтовний розгляд передумов та наслідків переходу до гнучкого обмінного курсу в Україні фахівцем НБУ О.Петриком переконливо засвідчив, що найсприятливішим монетарним режимом із точки зору макроекономічної стабільності є поступовий рух у напрямі запровадження інфляційного таргетування. У період підготовки необхідних технічних умов до такого переходу обмінний курс поступово позбавлятиметься ролі основного інструменту монетарної політики в Україні, що відповідає потребам реальної економіки. Водночас перехід до більшої гнучкості обмінного курсу як початкового етапу лібералізації контролю за рухом капіталів є однією із фундаментальних запобіжних дій проти можливих валютних криз.

     Позитивні наслідки валютної лібералізації, призведуть до стимулювання розвитку валютно-фінансової системи, дадуть змогу прискорити модернізаційні та інноваційні процеси за рахунок припливу прямих іноземних інвестицій, сприятимуть кращому задоволенню потреб суб’єктів господарювання у фінансових коштах. [3, с. 34]

     Держава також може посприяти розвитку валютних операцій комерційних банків в нашій країні. Для забезпечення комплексного підходу до вирішення проблеми зміцнення конкурентних позицій вітчизняних банків велика увага має бути приділена реалізації таких невідкладних завдань:

     - підвищенню ліквідності і глибини національного валютного ринку та його строкового сегменту, що потребує скасування (або суттєвого зменшення) збору до Пенсійного Фонду при обміні валюти і встановлення обґрунтованих меж допустимих коливань валютного курсу, в разі порушення яких активізуватиметься механізм стягування податку на валютні операції;

     - розширенню можливостей капіталізації  за рахунок розміщення банківських  акцій серед юридичних і фізичних  осіб, вилучення з бази оподаткування  кредитних установ суми, що використовується на капіталізацію;

     - раціональному використанню заходів  прямого обмеження активно-пасивних  операцій банків в іноземній  валюті шляхом встановлення лімітів  на позики та депозити в  інвалюті, у т.ч. з нерезидентами,  запровадження податків на посередництво в іноземній валюті;

     - врегулюванню питання щодо активнішого  запровадження у банківську практику  безвідзивних внесків, які можна  отримати до закінчення контрактного  терміну лише за умови сплати  комісійних за дострокове вилучення,  що відповідає світовій практиці і дозволить українським банкам підвищити якість управління ліквідністю за рахунок кращого збалансування валютної та строкової структури залучених і розміщених коштів;

     - поширенню інструментів хеджування  валютних і кредитних ризиків  розвитку, механізмів перенесення банківських ризиків, зокрема, сек'юритизації іпотечних та інших однорідних кредитних портфелів (поки що відсутні необхідні регуляторні акти, які б визначали умови випуску та обігу необхідних для цього кредитних деривативів);

     - запровадженню в обіг цінних паперів з плаваючою процентною ставкою, що забезпечить кращу індексацію валютних ризиків та стимулюватиме переорієнтацію позичальників на інструменти, деноміновані у національній валюті,

     - удосконаленню системи нагляду  і ризик-менеджменту в банках, що дозволить їм замінити такий дещо спрощений підхід до управління валютними ризиками, як забезпечення рівнозначних обсягів активів і пасивів і іноземній валюті, більш складними і сучасними технологіями управління ризиками.

     Асоціація українських банків пропонує такі напрями діяльності у сфері валютного регулювання:

     Ініціювання змін до нормативно-правової бази з  питань валютного регулювання щодо впровадження в банківській системі  України порядку розрахунків  за зовнішньоекономічними контрактами та платежів фізичними особами, що базуються на міжнародних стандартах.

     Ініціювання змін до нормативно-правових актів  НБУ в частині запровадження  на валютному ринку України фінансових інструментів, що забезпечують хеджування валютних ризиків.

     Ініціювання внесення змін до нормативно-правових актів НБУ в частині:

• подальшого спрощення процедури здійснення фізичними особами-резидентами переказів за кордон та вивезення /ввезення іноземної валюти та платіжних карток за межі України/в Україну;
• встановлення процедури ввезення в Україну гривні для фізичних осіб-нерезидентів.

     Участь  у доопрацюванні нормативно-правових актів НБУ, що визначають порядок  здійснення іноземних інвестицій в  грошовій формі для забезпечення безперешкодного надходження інвестицій в економіку України.

     Ініціювання у НБУ та Кабінеті Міністрів України  розробку нормативних документів, що забезпечать більш активний обіг банківських металів в безготівковій  формі як в банківській системі  так і за її межами.

     Сприяння  прийняттю змін до Закону України "Про Єдиний митний тариф", що забезпечать ввезення банківських металів на територію України без стягнення ввізного мита.

     Отже, реалізація цих заходів дасть  змогу перейти до якісно нових  механізмів забезпечення стабільності валютної сфери на основі принципів  ринкового саморегулювання, зміцнити валютно-фінансову систему, сформувати інституційне та регулятивно-правове середовище, яке забезпечуватиме реалізацію позитивних наслідків припливу іноземних інвестицій з одночасним захистом економічної системи від негативних проявів великої мінливості потоків міжнародного капіталу.

     ВИСНОВКИ

     Операції  з валютними цінностями та розрахунки в іноземній валюті посідають провідне місце у банківському бізнесі. На сучасному етапі розвитку вітчизняні банки не тільки обслуговують експортно-імпортні розрахунки суб’єктів підприємницької діяльності, а й виступають безпосередніми учасниками операцій на внутрішньому та міжнародних валютних ринках, забезпечуючи у такий спосіб зміцнення ринкових перетворень у всіх сферах економіки. Провідна роль банків на валютному ринку обумовлюється значними обсягами операцій, що становлять близько 90 %, та спектром послуг, які забезпечують попит широкого кола суб’єктів. Особливістю діяльності банку у сфері валютних операцій є його функція агента валютного контролю, що зобов’язує банк здійснювати контроль за дотриманням вимог валютного законодавства.