Удосконалення відбора показників ефективності інвестиційного проекту

Застосування  внутрішньої норми рентабельності для оцінки ефективності проекту  капітальних вкладень суперечить економічно об’єктивній нерівності [посилання  на ресурс: О.В. Липчанська „Аналіз  проблем застосування показників ефективності та норм рентабельності в процесі впровадження інвестиційних проектів”, 2009, Формування ринкових відносин в Україні, № 11, с. 39]. На практиці інвестиційні проекти в багатьох випадках потребують додаткового інвестування протягом життєвого циклу. Обсяг таких поточних видатків інвестор планує перед початком реалізації інвестиційного проекту. Однак з урахуванням інфляційного ризику, наприклад, через рік, запланованих сьогодні грошових коштів не вистачить для того, щоб фінансувати витратну частину інвестиційного проекту. Майбутні витрати матимуть меншу вартість у порівнянні з поточними, оскільки на кошти, зарезервовані для майбутніх платежів, можна отримати відсоток. Заплановані витрати грошових ресурсів є зарезервованими до настання моменту їх здійснення і з часом втрачають свою цінність, покупну здатність. При цьому їх номінальне значення залишається незмінним, якщо їх не вкласти і не отримувати з них дохід у вигляді відсотку. Виходячи з цього, щоб привести різночасові значення витрат до вартості на певний момент часу їх необхідно збільшити в масі. Це твердження є вірним в тому випадку, коли витрати грошових ресурсів представлені без врахування інфляції, тобто в поточних або дефльованих цінах.

 Дисконтування грошових потоків при використанні загальноприйнятого методу обчислення чистої теперішньої вартості є економічно обґрунтованим тільки в частині грошових надходжень. Настання інвестиційного та/або інфляційного ризиків спричиняє досягнення небажаного результату реалізації інвестиційного проекту – збільшення витратних із поправкою на зазначені ризики дає протилежний результат – їх зменшення.

Пропонується  для витратних грошових потоків  використовувати коефіцієнт їх ймовірного збільшення, тобто показник, який адекватно  враховує ризик (небажану невизначеність) у частині грошових витрат інвестиційного проекту. Для визначення ефективності впровадження інвестиційного проекту найкращими є наступні показники:

• Чиста дисконтова на теперішня вартість, недисконтований строк окупності, період окупності, детермінований період окупності;
• Безризикова норма дохідності у рік, індекс прибутковості, детермінований індекс прибутковості, внутрішня норма дохідності, модифікована внутрішня дохідність.

Запропонована методика характеризується наступними перевагами:

- введенням до системи оцінки ефективності інвестицій нових показників (детермінованого індексу прибутковості витрат та детермінованого індексу прибутковості інвестиційного проекту), результати розрахунку яких є узгодженими із показником чистої теперішньої вартості;

- відсутністю протиріч в отриманих значеннях показників економічної ефективності інвестиційного проекту;

- Наданням цілісної  картини про доцільність інвестування.

Висновки

ВИСНОВКИ

Бізнес-план - це план розвитку підприємства, необхідний для  освоєння нових сфер діяльності, створення нових видів бізнесу.

Вдало розробивши бізнес-план, можна отримати надійний інструмент у змаганні з конкурентами і в  розширенні своєї особистої справи.

Бізнес-план надає  можливість оцінити життєздатність підприємства в умовах конкуренції, дає орієнтири для першочергової діяльності, служить аргументом для одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Практика свідчить, що на сучасному етапі розвитку підприємництва в Україні бізнес-план більш за все потрібен підприємцям, які сподіваються залучити іноземні інвестиції, оскільки більшість іноземних інвесторів віддають перевагу традиційній схемі надання коштів, вирішальним моментом якої виступає розгляд бізнес-плану.

Бізнес-планування допомагає  підприємцю:

- визначити ступінь  життєздатності та майбутньої стійкості підприємства, зменшити ступінь ризику підприємницької діяльності;

- конкретизувати перспективи  бізнесу у вигляді системи  кількісних і якісних показників  розвитку;

- привернути увагу,  зацікавити, забезпечити підтримку  з боку потенційних інвесторів фірми;

- отримати досвід  планування, що розвиває перспективний  погляд на свою компанію та  її робоче середовище.

Загалом бізнес планування забезпечує напрям руху підприємства на ринку тих чи інших послу, дає  прогнозні оцінки можливого результату, а також залучає інвесторів.

Підприємство вправі від свого імені вчиняти правочини, придбавати майно і особові немайнові  права, нести зобов'язання, бути позивачем  та відповідачем в суді.

Показники діяльності підприємства показують про досить високий рівень росту прибутків підприємства, що відображається і на кількості робочих місць, заробітній платі та інших показниках, які характеризують фінансовий стан підприємства, його економічний потенціал.

Потрібно враховувати, що за такою схемою розробляються бізнес-плани, призначені для отримання, фінансування або для контактів з потенційними партнерами. Бізнес-плани, призначені для внутрішнього користування на ПП «Агро-тера» є дещо спрощеними.

Запропонована схема  не є догмою, а лише деякою універсальною основою, на яку можуть накладатися різноманітні моменти, пов'язані з розробкою бізнес-планів проектів ПП «Агро-тера».

Короткий опис проекту  ПП «Агро-тера» складається, як правило, вже після того, як закінчено розробку всього бізнес-плану. Воно містить головну мету, структуру, фінансові потреби та переваги проекту. В резюме, для того щоб зацікавити потенційного партнера, потрібно довести, що саме його справа матиме успіх. Це своєрідна візитка майбутньої справи, тому в ній чітко, переконливо викладені головні положення проекту, а саме: мету, тобто чим буде займатися підприємство чи організація (товар чи послуга та її переваги), скільки коштів потрібно для цієї діяльності, фінансові прогнози, прогноз попиту на його продукцію чи послуги і чому підприємець вважає, що його справа матиме успіх.

Бізнес планування має включати також фінансові  можливості підприємства. Адже, не можливо  планувати випуск продукції на рівні  великого промислового гіганта, коли говориться про мале підприємство.

Планування діяльності підприємства потрібно проводити виключно під конкретне підприємство, а не позичати в когось іншого. Проводити планування виключно із урахуванням економічних показників підприємства, або можливих фінансових можливостей засновників. Планування діяльності підприємства потрібно проводити із урахуванням технічних можливостей підприємства, його виробничої потужності, асортименту продукції, ринку збуту.

Підготовка сучасних економістів неможлива без використання інформаційних технологій повсюдно. Причому, в процесі навчання у вузах використовується: спеціалізоване програмне забезпечення, що відповідає особливостям майбутньої спеціальності; програмне забезпечення «загального призначення»; програмні засоби для організації навчального процесу.

В сучасних умовах бізнес-планування набуває значення важливого інструменту ефективного господарювання. Застосування теоретичних основ бізнес-планування, можливостей його практичного використання дозволяє забезпечувати планову роботу підприємства на основі досягнень сучасної технічної бази комп`ютеризації, раціонального використання світової та вітчизняної науки в області планування й організації виробництва. Перехід до нової методології планування вимагає проведення наукових досліджень, серед яких важлива роль належить стратегічному бізнес-плануванню. Його наукове обгрунтування забезпечує можливість стабільного становища підприємства на ринку. Його подальший розвиток базується на сукупності взаємозв`язків, які визначають основні його тенденції. При цьому акціонерне товариство може бути представлено у вигляді складної організованої системи, що саморозвивається, якій властиві направленість, закономірність та відповідний якісний стан.

Особлива роль в  період інформаційної ери належить технології, яка визначає стратегічне  майбутнє підприємство. Для підприємства з відносно високим рівнем інновацій важливою є спроможність адаптації до нових технологій, які забезпечують випуск нової конкурентоспроможної продукції, що користується стійким попитом на ринку. Це передбачає необхідність встановлення впливу технології на стратегію розвитку підприємства. Для тих з них, які працюють на рівні прогресивних технологій, достатньо високим є ступінь невизначеності, що потребує вірної оцінки розміру прибутку, доцільності інвестування певного виду продукції. Це передбачає у процесі зміни технології необхідність розробки стратегії розвитку підприємства, яка в свою чергу вимагає відповідної організації управління цими процесами.

Життєздатність та прибутковість підприємства може бути забезпечена завдяки стратегічному бізнес-плануванню його діяльності, яке включає: обгрунтування системи доказів доцільності певного виду діяльності; встановлення перспектив соціально-економічного розвитку; прогнозування економічних ризиків. Розробку бізнес-плану запропоновано проводити в три взаємопов`язані етапи, що дозволяє: оцінювати потенційні технічні, ресурсні та фінансові можливості підприємства; обгрунтовувати ефективність обраного шляху розвитку, дохідності та окупності коштів; чітко планувати діяльність всіх функціональних підрозділів та забезпечувати їх взаємозв`язок; надавати гнучкості та мобільності у перебудові виробництва під впливом зовнішніх чинників.

Методом пошуку та ліквідації зайвих витрат, способом попередження неефективних рішень є функціонально-вартісний  аналіз. Найбільш перспективною сферою застосування ФВА є організаційні структури управління, а саме: процес прийняття рішень при розробці організаційного розділу бізнес-плану.

Господарська діяльність підприємства знаходиться у тісному  взаємозв`язку з поведінкою акціонерів відносно розподілу прибутку, що одержується, яка несе в собі невизначеність. Одним з методів вироблення ефективних господарських рішень за таких умов є теорія ігор, яка дозволяє формувати стратегію розподілу прибутку як складову частину фінансового розділу бізнес-плану.

Наведені методи кількісного аналізу ризиків  в достатній мірі не складні, але  мають низьку точність через те, що не враховують імовірність ризиків.

К пункту 1.2.

Склад бізнес-плану  і ступінь його деталізації залежить від розмірів майбутнього проекту і сфери, до якої він належить. Склад і деталізація бізнес-плану залежать від характеру створеного підприємства, масштабу проекта, який обґрунтовується, ринку збуту, наявності конкурентів, перспектив розвитку підприємства та інших кон’юнктурних чинників.  
В описі основних характеристик продукції робиться акцент на тих перевагах, які ця продукція несе потенційним споживачам, а не на технічних подробицях. Детальна інформація про технологічний процес може бути подана у додатках. 
Після визначення конкурентного сегмента ринку наводиться опис структури клієнтури (покупців усередині цього сегмента). Дуже важливо визначити безпосередніх конкурентів, оцінити потенційну частку ринку кожного конкурента. Необхідно показати, що продукція підприємства є конкурентоспроможною щодо якості, ціни, можливості розповсюдження, реклами та інших показників.У плані маркетингу необхідно показати, чому, на вашу думку, клієнти купуватимуть продукцію. В ньому описується, як саме передбачається продавати новий продукт або послугу, яку призначати ціну і як проводити рекламну політику.

К пункту 1.3.

Складаючи бізнес-план, необхідно оцінити перспективи  і проблеми, які можуть виникнути  у майбутньому. Тільки маючи таку оцінку, приступають до постановки цілей і завдань. Цей процес, у свою чергу, складається з двох частин. По-перше, встановлюється, що буде продукцією проекту (яким бізнесом займатиметься підприємство), по-друге, визначаються головні, кількісно обґрунтовані цілі на перспективу. Встановлення таких цілей є найлегшим завданням. Вирішивши його, необхідно визначити шляхи досягнення цих цілей. Для цього необхідно розробити стратегію і скласти плани, які формулюють ядро бізнес-плану.

У виробничому  плані описуються всі виробничі  й інші робочі процеси, розглядаються  питання, зв’язані з виробничими приміщеннями, їх розміщенням, обладнанням, персоналом. Коли підприємство, що створюється, належить до категорії виробничих, то необхідний повний опис виробничого процесу: як організовано систему випуску продукції і як здійснюється контроль над виробничими процесами, як саме контролюватимуться основні елементи, що входять у собівартість продукції, як буде розміщено обладнання. Якщо деякі операції передбачається доручити субпідрядникам, треба подати відповідні відомості про таких. Обов’язковою є також вказівка на те, наскільки швидко може бути збільшений або скорочений випуск продукції. В організаційному плані наводиться організаційна структура управління майбутнього підприємства, відомості про кількість персоналу і штатний розпис, систему навчання і підготовки кадрів. У цьому розділі розглядаються також питання керівництва й управління підприємством, подаються відомості про керівників основних підрозділів. 
Головні моменти, зв’язані з ризиком проекту, мають бути описані просто і об’єктивно. Загроза може виходити від конкурентів, від власних прорахунків у галузі маркетингу і виробничої політики, помилок у доборі керівних кадрів. «Небезпечним» може стати також сам технічний прогрес, здатний миттєво «пристарити» будь-яку новинку. Навіть якщо жоден з цих факторів реальної загрози для підприємства не становить, у бізнес-плані необхідно на них спинитися і обґрунтувати, чому такого не може статися. 

 Фінансовий  план є важливою складовою  частиною бізнес-плану. Основні  показники фінансового плану:  обсяг продажу, прибуток, обіг капіталу, собівартість тощо. Фінансовий план складається на 3–5 років і містить у собі план доходів і витрат, план грошових надходжень і виплат, балансовий план на перший рік. При складанні фінансового плану аналізується стійкість підприємства, джерела надходження та порядок використання коштів, визначається точка беззбитковості. Зведений прогноз доходів і витрат складається на перші три роки, причому дані за перший рік мають бути представлені з помісячним розподілом. Він містить такі показники, як очікуваний обсяг продажу, собівартість реалізованої продукції і різні статті витрат. Знаючи ставки податку, можна отримати прогноз чистого прибутку підприємства після вирахування податків. Складання фінансового плану почанається з прогнозування продажу. Основою для такого прогнозу виступає план маркетингу. У фінансовий план також входить прогноз потоку грошових коштів. Цей прогноз складається на три роки, з помісячним розподілом даних у перший рік.