Удосконалення відбора показників ефективності інвестиційного проекту

Вступ 

Сучасна економічна ситуація в Україні потребує вирішення  таких кардинальних взаємопов’язаних проблем як вихід із кризи та перехід  до ринкових методів господарювання. Для цього необхідно залучати та використовувати значні матеріальна, людські та фінансові ресурси, особливо в таких капіталомістких галузях як енергетика, металургія, машинобудування.

Нагальна потреба  промисловості в заміні фізично  та морально застарілого обладнання вимагає великих інвестицій. Враховуючи реальну економічну ситуацію, держава зняла з себе функцію повного забезпечення галузей економіки необхідними інвестиційними ресурсами. Досягається це за рахунок децентралізації управління економікою та збільшення повноважень регіонів.

Державна інвестиційна політика збереглася тільки для розвитку пріоритетних напрямків економіки та неприбуткових галузей (освіта, охорона здоров’я, соціальний захист населення, екологічні програми).

Враховуючи важливість крупних промислових об’єктів для  економічного розвитку, екологічних  та соціальних умов життя населення, будівництво таких об’єктів обґрунтовується з урахуванням державних і регіональних інтересів на підставі законодавства України щодо інвестиційної діяльності.   

Для того, щоб  спланувати і реалізувати успішний бізнес, так чи інакшенеобхідно мати бізнес-план. В останні роки розмови про бізнес-планіпоновилися серед бізнесменів з новою силою, як ніби він був відкритий заново.  
Що ж це таке?  
Це обгрунтування самого існування бізнесу, це карта, поякою підприємці (бізнесмени) вибирають шлях до процвітання,основнийдокумент для будівництва підприємства, а також ключ, що відкриває доступ до банківському кредиту. Без життєздатного, повного, переконливого бізнес –плану бізнесмен як власник вступає на шлях аматорства, проб і помилок.  
Маючи в своєму розпорядженнібізнес-планом, він стає професіоналом. Бізнес-план може повестипідприємця до багатства, а може і розкрити проблеми, які вінзбиравсяігнорувати. Але розкриті проблеми це ще не нездоланні перешкоди –це лише привід до додаткових досліджень, отримання нових знань і більшеретельній роботі, помноженим на ентузіазм і продовжується до тих пір, поки інтелект бізнесмена не вирішить останню із завдань.

Треба зазначити, що бізнес-план - це критична, стартова точка і базисусієї планової та виконавчої діяльності підприємства, тому що відсутністьніж у стратегічному плані, є повноправними, рівноважний частинами структури бізнес-плану.

В умовах ринкової економіки, функції ТЕО все частіше  виконують інвестиційні проекти, які  найбільш близькі до бізнес-плану  за структурою і характером викладу матеріалу. Поняття інвестиційного проекту може вживатися в 2-х випадках:

. «Інвестиційна  діяльність» - реалізація системи  інвестиційних заходів, тобто  сукупність робіт або діяльність  з розробки нових або модернізації  існуючих виробів та створення

(технічного  переозброєння, реконструкції, розширення) виробництва потужностей. За їх  випуску, створенню, з виробництва  робіт або надання послуг.

. Як система  організаційно-правових, аналітичних,  інженерно-технічних, економічних  та розрахунково-фінансових документів, необхідних для проведення відповідних робіт з реалізації проекту, в тому числі інженерного супроводу інвестицій

(інжинірингу) 

Бізнес-план іноді  виступає по відношенню до інвестиційного проекту як документ, що являє собою  план розробки та реалізації, що є плани розробки і реалізації відповідної частини інвестиційного проекту. До початку етапу розробки, в бізнес-плані вже приведені всі необхідні дослідження та науково-технічні розробки, що передують прийняттю інвестиційного рішення. Виконано великий обсяг робіт, пов'язаний з розробкою концепції та її структуризацією, здійснений передпроектний аналіз. Тепер випливає необхідність у підсумковому максимально компактному документі, який дозволяє підприємцеві не лише прийняти обгрунтоване рішення, але і вказати, що і коли потрібно зробити, щоб виправдалися очікування щодо бізнес-проекту. З цією метою складається бізнес-план, який є документом для кредиторів і основним інструментом для підприємця.

Для короткострокових, невеликих за масштабом або локальних бізнес-проектів, які не потребують значних витрат і вельми нетривалих за термінами реалізації, бізнес - план може замінити інвестиційний проект.

У ньому поєднуються  всі етапи і роботи, що виконуються  у перед інвестиційної фази ділового планування.

Може так само існувати бізнес-план фірми, що включає  плановані результати реалізації інвестиційного проекту. У цьому випадку, інвестиційний  проект може бути включений у бізнес-план підприємства, який реалізує порядок  використання вільних коштів підприємства і позикових фінансових ресурсів у рамках інвестиційного проекту.

Таким чином, інвестиційний  проект та бізнес-план можуть бути близькі  за структурою (структура бізнес-плану  схожа зі структурою інвестиційного проекту), особливо в тій його частині, де проводиться обгрунтування інвестиційного задуму.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Теоретичні основи  інвестиційної діяльності  підприємств 

1.1. Головні поняття інвестиційного проекту, їхній зміст і класифікація

 Інвестиційний  проект – одноразова сукупність заходів, розроблених для досягнення певних цілей, однією з яких є одержання прибутку підприємства. Проект має такі характерні ознаки: унікальність цілей проекту та умов його виконання; встановлені терміни початку та закінчення проекту; наявність внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язків операцій, завдань та ресурсів, що потребують у процесі виконання проекту чіткої координації; цілі проекту повинні бути обов’язково досягнуті з одночасним виконанням технічних, економічних, екологічних та інших вимог; обмежені ресурси.

За складністю проекти поділяються на:

• Монопроекти, які мають чітко обмежені ресурси, термін виконання і потребують для реалізації єдиної проектної команди;
• Мультипроекти – комплексні проекти, що складаються із декількох моно проектів і пов’язані, в основному, з розвитком підприємств та їх реорганізацією, перетворенням їх у прибуткові;
• Мегапроекти, що складаються з декількох взаємопов’язаних моно- та мультипроектів, об’єднаних однією метою, ресурсами й терміном виконання.

Моментом початку  проекту можна вважати: початок його реалізації, момент зародження ідеї проекту, початок надходження капіталовкладень, створення проектної команди та інше. Закінченням проекту може бути: завершення робіт, перехід персоналу, що виконує проект, до іншого проекту; досягнення проектом заданих результатів; ліквідація об’єкта та інше. Життєвий цикл проекту складається з окремих фаз, що відрізняються витратами і тривалістю та використовуються для дослідження проблем фінансування проекту, прийняття рішень щодо капіталовкладень на його реалізацію.

При розробці інвестиційних  проектів особливу увагу треба приділяти  концептуальній фазі. На цьому етапі  визначають кінцеві цілі проекту  та шляхи їх досягнення розглядаюсь  альтернативні варіанти інвестиційних  рішень, розраховують ефективність проекту. Основні етапи роботи над інвестиційними проектом передбачають:

• Формування системи гарантій для інвестора з метою страхування вкладеного капіталу;
• Проведення з потенційним інвестором фінансового і техніко-економічного аналізів здійснення інвестиційного проекту та оцінки його ефективності;
• Адаптацію вітчизняних юридичних норм, бухгалтерської звітності та іншої проектної документації до вимог міжнародних стандартів; підготовка узгодженої з іноземним інвестором (якщо є такий) робочої документації;
• Підготовку комерційних пропозицій, що потребує попереднього економічного обґрунтування, пошуку та проведення переговорів з інвестором;
• Формування ідеї інвестиційного проекту та здійснення підготовчих робіт з узгодження проекту та оцінки його ефективності;
• Об’єктивну оцінку виробничого та фінансово-економічного стану підприємства;
• Підготовку контрактів за міжнародними стандартами;
• Супроводження процесу реалізації інвестиційних проектів.

Проект виникає  та існує в оточенні, яке буває зовнішнім та внутрішнім, що впливає на умови його реалізації, через що деякі елементи проекту можуть змінюватися. Вплив оточення на проект може бути як негативним так і позитивним, тому складові оточення проекту необхідно вивчити і детально проаналізувати ще на стадії планування проекту. Зовнішнім оточенням проекту є: економіка, існуюче законодавство і право, наука, культура, екологія, техніка, суспільство, природні умови, політика.

До внутрішнього оточення проекту належать чинники, що пов’язані з організацією проекту: учасники проекту та їх кваліфікація, організаційна структура, стиль керівництва, інформаційне забезпечення проекту, рівень комунікацій тощо. Впливати на зовнішнє оточення майже неможливо, але після ретельного його вивчення доцільно розробити ряд заходів щодо мінімізації його можливого негативного впливу на проект. Учасниками проекту є фізичні та юридичні особи, участь яких у проекті та ступінь відповідальності за виконання проекту неоднакові. До них відносять:

• Безпосередні учасники проекту;
• Учасники, що впливають на проект через фінансову, економічну, політичну, правову сфери )органи влади, законодавчі органи, фінансові структури);
• Групи учасників, що безпосередньо не беруть участі в проекті, але очікують від нього певних результатів.

Безпосередні  учасники проекту несуть найбільшу відповідальність за нього і в залежності від виконуваних функцій поділяються на такі групи:

• інвестор – сторона, що здійснює інвестиції в проект;
• замовник – особа, яка буде використовувати результати проекту;
• проектний менеджер – юридична особа, з якою замовник укладає контракт на контроль та управління реалізацією проекту на всіх його стадіях;
• контактори проекту – учасники, з якими укладено контракти на виконання певних робіт з проекту;
• проектна команда – це спеціальна структура на чолі з проектним менеджером, яку створюють на період виконання проекту.

Інвестиційні  проекти мають обмеження, через  які цілі проекту не можуть бути досягнутими. На етапі розробки концепції  проекту обмеження мають бути виявлені та проаналізовані, після  чого можна приймати рушення щодо здійснення проекту.  

1.2 Бізнес-план  як основа економічного обґрунтування  інвестиційних проектів

 Інвестиційне проектування - це розробка комплексу технічної документації, що містить техніко-економічне обґрунтування, а також докладний кошторис, що визначає вартість всього інвестиційного проекту. Будь-який інвестиційний проект проходить три головні фази свого розвитку: це передінвестиційна фаза, інвестиційна фаза та експлуатаційна або оперативна фаза. Планування проекту здійснюється у передінвестиційній фазі за наступною структурою: аналіз інвестиційних можливостей, аналіз альтернатив проекту та попереднє визначення, попереднє ТЕО, бізнес-план. Як бачимо, вінцем процесу планування проекту є створення бізнес-плану. Бізнес-план - це документ, що описує всі основні аспекти майбутньої діяльності підприємства, в тому числі і інвестиційної, аналізує всі проблеми, які можуть виникнути, а також визначає способи розв’язання цих проблем. В цілому бізнес-план вважається інструментом для отримання кредиту,але він безумовно виконує функції набагато глибші: 1) виявлення цілей бізнесу; 2) сприяння виробленню стратегії та оперативної тактики для досягнення цілей бізнесу; 3) створення системи вимірювання результатів діяльності; 4) надання інструментів для управління бізнесом; 5) виявлення альтернативних напрямків розвитку.

У бізнес-плані  повинні бути відображені наступні питання: 1) загальна характеристика підприємства: активи і основний капітал, форма  власності, ступінь самостійності, наявність збутових підприємств, дочірніх підприємств та філій, рівень сертифікації продукції; 2) науково-технічний потенціал підприємства, характеристика основного технологічного обладнання та технологій; 3) характеристика допоміжних виробництв; 4) організація управління, праці, професіонально-кваліфікаційний склад; 5) фінансове забезпечення, основні результати фінансової діяльності попереднього року, оцінка сучасного стану, проектна модель фінансового забезпечення; 6) досвід зовнішньоекономічної діяльності, включаючи експортні поставки; 7) у висновках до проекту робляться основні висновки, вказуються його недоліки, оцінюється ймовірність здійснення та оцінюється ефективність проекту, що оцінюється. Структура бізнес-плану:

1. Резюме (коротка  характеристика інвестиційного проекту). Із цього розділу інвестор повинен зробити висновок про відповідність проекту: його інвестиційній діяльності та інвестиційній стратегії, потенціалу наявних інвестиційних ресурсів; чи влаштовує його проект за періодом реалізації та термінами повернення вкладеного капіталу. Резюме повинно включати: викладення концепції інвестиційного проекту; ступінь розробки інвестиційного проекту; для іноземних інвесторів повинні викладатися основні положення державного та правового регулювання даного бізнесу в Україні.