Удосконалення відбора показників ефективності інвестиційного проекту

2. Характеристика  галузі, в якій реалізується інвестиційний проект: відповідність галузевої спрямованості інвестиційного проекту завданням структурної перебудови економіки України; тенденції розвитку попиту на продукцію галузі; рівень розвитку ринкових відносин у галузі; середній рівень прибутковості капіталу в галузі;

3. Характеристика продукту: особливості та привабливість для споживачі; достоїнства та переваги порівняно з іншими продуктами; оцінка конкурентоспроможності за основними якісними ознаками, рівнем цін, гарантіями та послугами після продажу; прогнозований загальний період життєвого циклу продукту та можливість його подальшого удосконалення; за окремими, принципово новими продуктами необхідно обумовити необхідну форму правового захисту.

4. Розміщення  об’єкта дозволить оцінити інвестиційну привабливість регіону; розглянути потенційні переваги його конкретного місцезнаходження з позицій наближення до факторів виробництва або ринків збуту; ринкова оцінка земельного наділу, на якій знаходиться об’єкт, і територій, що до нього прилягають.

5. Аналіз ринку (найбільш складний розділ при розробці бізнес-плану). Охоплює не тільки поточний, але і прогнозований стан даного ринку: – характеристика потенційних покупців даного продукту, їх особливості та можлива чисельність у рамках даного регіону. – оцінка нинішнього обсягу попиту на продукт чи послугу на цьому ринку; – з урахуванням чисельності оптових і роздрібних покупців та характеристики сучасного стану попиту прогнозується можливий обсяг продаж у межах інвестиційного проекту, що розглядається; – оцінка рівня та динаміки цін на продукцію; – оцінка сучасного та прогнозного рівня конкуренції на внутрішньому ринку.

6. Запланований  обсяг та структура виробництва  продукту (здійснення послуг): –  обґрунтовується загальний обсяг випуску продукцій (надання послуг) у середньому за рік при виході об’єкта інвестування на проекту потужність; – проводяться розрахунки за окремими асортиментними групами продукту (послуги); – запланований обсяг та структура виробництва продукції (послуг) розраховується: у кількості одиниць (або інших одиницях виміру).

7. Забезпечення  випуску продукції (послуг) основними  факторами виробництва: – забезпечення  випуску продукції (послуг) основними  видами сировини, матеріалів, енергетичних ресурсів; – забезпечення випуску продукції (послуг) сучасною технологією; – забезпечення випуску продукції (послуг) сучасним обладнанням.; – забезпечення випуску продукції (послуг) відповідними виробничими приміщеннями та об’єктами виробничої інфраструктури; – аналіз забезпечення випуску продукції (послуг) кадрами відповідної кваліфікації.

8. Стратегія  маркетингу розробляється як самостійний розділ бізнес-плану в наступних випадках: – при виході на ринок з принципово новим видом продукції (послуг); – при впровадженні на інших регіональних ринках; – при високому рівні конкуренції на відповідному товарному ринку (ринку послуг) даного регіону.

9. Управління  реалізацією інвестиційного проекту:  – визначається організаційно-правова  форма реалізації проекту. – бажано представити схему організаційної структури управління об’єктом на стадії його експлуатації; – можливість реалізації інвестиційного проекту самостійно чи необхідність залучення підрядника чи субпідрядника; – у випадку залучення підрядника чи субпідрядника в бізнес-плані відображаються його характеристики: наявність досвіду роботи в даній галузі та з аналогічними інвестиційними проектами, рівень технологічного і кадрового забезпечення, ділова та фінансова репутація.

10. Оцінка ризиків  та їх страхування. Розглядаються наступні ризики: – ризик затримки початку реалізації проекту; – ризик несвоєчасного закінчення будівельно-монтажних робіт за проектом; – ризик суттєвого збільшення кошторисної вартості проекту; – ризик невиходу на заплановані показники зовнішньоекономічної діяльності у зв’язку із зміною експортної політики держави; – ризик зниження запланованого рівня ефективності діяльності та збільшення періоду окупності капіталу у зв’язку з державним регулюванням рівня цін, посиленням податкового регулювання.

11. Фінансовий  план - найбільш важливий розділ бізнес-плану, головний критерій прийняття інвестиційного проекту до реалізації. Для оцінки фінансової спроможності проекту необхідно спрогнозувати обсяг продаж, порівняти його з витратами за проектом та визначити джерела покриття можливих витрат.

1.3. Роль бізнес-плану  в прийнятті інвестиційних  рішень

Економічний аспект проекту у формі бізнес-плану  має прийняту структуру розділів, хоча вона може змінюватися залежно  від галузевих і регіональних особливостей проекту й бажань інвестора та його партнерів. Після проведення всіх досліджень, які передують прийняттю інвестиційного рішення, «зважування» всіх «плюсів» і «мінусів» необхідний певний підсумковий максимально компактний документ, який дозволить інвестору та підприємцю не лише прийняти обґрунтоване рішення, а й зафіксувати, що і коли належить зробити, щоб виправдалися сподівання на ефективність проекту. Для цього складається бізнес-план, який є головним інструментом для відбиття підприємницької ідеї. Цінність бізнес-плану визначається тим, що він дає можливість з’ясувати життєздатність проекту за умов конкуренції; містить орієнтири подальшого розвитку підприємства; є підставою для отримання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів. 
Добре складений бізнес-план, як правило, є суттєвим фактором тривалого виживання підприємства і його прибутковості. Бізнес-план допомагає вирішити питання фінансування, тобто він може стати засобом залучення капіталу, необхідного для здійснення проекту (розвитку підприємства).  
Таким чином, бізнес-план дає можливість зрозуміти загальний стан справ на даний момент, ясно уявити той рівень, якого може досягти проект (підприємство), спланувати процес переходу з одного стану в інший. Бізнес-план має бути достатньо детальним, щоб, ознайомившись з ним, потенційні інвестори могли отримати повне уявлення про передбачений проект і зрозуміли його цілі. Крім того, робота над бізнес-планом допомагає самому підприємцю краще все обдумати і зважити. 
Потенційні інвестори вважають план маркетингу дуже важливим компонентом успіху нового підприємства, тому необхідно ретельно все продумати і переконатися, що передбачувана стратегія справді може бути реалізована. Правильне планування потоків грошових коштів є однією з проблем, що стоять перед будь-яким проектом. 
У багатьох уявлення про бізнес-плані пов'язано з думкою про компанії, тількищо починає свою діяльність. Однак це не зовсім вірно. Компаніям, які вже пройшли стадію становлення, теж слід складати бізнес-план, і вони роблять це. Бізнес-план для вже сформованого бізнесувиконує ряд функцій. У першу чергу - це спосіб досягнення консенсусу і узгодженості в компанії. У той час, як звичайно в початківців компаніях складанням бізнес-планів займаються одна-дві людини, в зрілої компанії - особливо у великій - кілька людей. До того часу, коли бізнес-план пройде через низку обговорень і модифікацій і придбає свій остаточний вигляд, майже всі ті, хто був причетний до роботи над ним, будуть дивитися на компанію з позицій цього плану.  
У багатьох відносинах, бізнес-план для будь-якої компанії стає першим досвідом стратегічного планування. І на противагу тому, що думає безліч людей, стратегічне планування не тільки може проводиться в рамках малої компанії, але і має для неї життєво важливе значення, оскільки така часто не має ресурсів, які дозволили б їй виправити становище в разі допущення будь-яких помилок. Одночасно бізнес-план є керівництвом для виконання. Він може використовуватися для перевірки ідей, для управління компанією і якінструмент прогнозування результатів діяльності. План можна уточнювати по міру проведення цих ідей в життя, коли виявиться, наскільки точними виявилися його розрахункові показники. Таким чином, з'являється система раннього оповіщення, яка дозволяє своєчасно вживати заходів для вирішеннявиникаючих проблем. При розробці бізнес-плану фірми мають перевагу в порівнянні з початківцями компаніями. Цифри, які вони використовують для розрахунків, мають під собою надійне обгрунтування у вигляді результатів їх діяльності. І задуми, які вони намічають на майбутнє, сягають корінням у їх минулу стратегію, вбираючи в себе те, в чому компанія домоглася успіхів,або те, чого вона навчилася на власних помилках.

2. Аналіз економічного  обґрунтування інвестиційного  проекту на українських  підприємствах 

2.1. Грошові потоки  як основа економічного плану  проекту

     Здійснення  великих інвестиційних проектів найчастіше потребує тривалого терміну  будівництва та введення обладнання не всього одразу, а чергами. Тому для  обґрунтування таких проектів необхідно розрахувати грошові потоки (капіталовкладення, доходт і витрати) для всього періоду будівництва й освоєння проектної потужності та для декількох років нормальної експлуатації об’єкта, а потім привести їх до року, що передує початку інвестування, через норматив дисконтування, який, як правило, дорівнює відсотковій ставці Національного банку України по довгострокових вкладах. Дисконтування здійснюється за формулою складних відсотків, тобто через множник 1/(1+Е)^t, де Е – норматив дисконтування, t – порядковий номер року від початку інвестування.

     Розрахунок  грошивих потоків та критеріїв ефективності інвестиційних проектів потрібен для  того, щоб визначити не тільки ефективність проекту в цілому, а й можливість повернення інвестицій у прийнятий  строк. Залучаючи для інвестування кредити, треба визначити, на яких умовах (термін погашення кредитів, розмір відсотків тощо) можна укладати кредитну угоду. Тому, звичайно, перед укладанням такої угоди (або перед проведенням тендера) розробляється бізнес-план інвестиційного проекту, один з основних розділів якого саме і становлять розрахунки грошових потоків.

     Існує два підходи до розрахунку грошових потоків. Перший передбачає погашення  кредитів щорічно однаковими частками, починаючи з певного року. Але  при будівництві об’єкта чергами може статися, що в окремі роки прибуток буде відємним і для обслуговування боргу будуть потрібні додаткові запозичення. Тому іноді застосовують інший підхід: розраховуються грошові потоки за умов покриття експлуатаційних витрат та відсотків за кредит, потім визначають прибуток, відрахувавши податки, і певну частину цього прибутку спрямовують на погашення кредиту.

     Розраховуючи  грошові потоки за першим підходом, зручно використовувати спеціально розроблені програмні продукти для  ПЕОМ, оскільки термін погашення кредиту та щорічні видатки відомі ще до початку розрахунків. За другим підходом розрахунки зручніше робити за допомогою електронних таблиць EXCEL. Але в обох випадках такі показники, як інвестиції з розподілом по роках, доходи та експлуатаційні витрати розраховуються однаково.

     Доходи  та експлуатаційні витрати по роках (починаючи з року введення в експлуатацію першого агрегату і до першого  року експлуатації підприємства на повну  проектну потужність включно) визначаються пропорційно кулькості місяців роботи кожного агрегату (енергоблоку) у даному році після введення його в експлуатацію.

     Амортизаційні відрахування визначаються згідно із законодавством України за законом  України „Про оподаткування прибутку підприємства” норма амортизації  не перевищує: на будівлі та споруди – 2%, на обладнання – 6%, на транспортні засоби – 10%, на засоби автоматизації та обчислювальну техніку – 15% на квартал від балансової вартості основних фондів, а при залучення іноземних інвестицій – із дисконтуванням, використовуючи коефіцієнт реновації.

     Амортизаційні відрахування розраховуються для років  будівництва пропорційно освоєним основним фондам та кількості місяців  роботи кожної черги (агрегату) у даному році після пуску. Для наступних  років ці відрахування дорівнюють повній сумі амортизації від черг (агрегатів), введених в експлуатацію у попередні роки.

     Ксі критерії можуть використовуватись  для визначення абсолютної або порівняльної ефективності. Абсолютна ефективність відповідає на питання: чи слід здійснювати  проект. Позитивна відповідь може бути, якщо інтегральний дисконтований чистий прибуток Пдс більший за нуль, внутрішня норма рентабельності ВНР більша за норматив дисконтування Е та період повернення капіталу менший, ніж тривалість розрахункового періоду.

     Порівняльна ефективність – дозволяє з кількох можливих варіантів вибрати найкращий. Найкращий варіант – це той, у якого Пдс наближається до нулю, ВНР – до максимального значення, період повернення капіталу – до мінімуму, а при однакових результатах приведені витрати – мінімальні.

     Вартісні  показники повинні враховувати:

     1) Капіталовкладення – вартість  основних фондів, що вводяться: 

     - вартість землі;

     - вартість заходів з охорони  навколишнього середовища;

     - витрати на демонтаж основних  фондів, що вибувають при їхній зміні, або реконструкції;

     - інші одноразові витрати.

     2) Експлуатаційні витрати:

     - паливо;

     - експлуатаційні витрати (ремонти;  зарплата з відрахуваннями від  неї; цехові, загальнозаводські та  інші витрати);

     - податки ті інші платежі, які  не входять у собівартість;

     - амортизаційні відрахування на  реновацію (якщо у витратах  не враховуються капіталовкладення).

     ВНР – це той граничний відсоток за кредит, при якому можна брати  кредит. Якщо замість нормативу дисконтування  підставити ВНР таке, щоб Пдс = 0, то ВНР і є внутрішньою нормою рентабельності. Для ефективних проектів ВНР>Е різниця показує запас сталості.

     В першу роки здійснення проекту тільки вкладаються інвестиції, тому прибуток – відємний, після пуску підприємствачи його частини сумарний прибуток від  його фнукционування починає перекривати витрати, а той рік, коли він стане позитивним, і є періодом поверненнч капіталу. Таким чином інтегрований прибуток підсумовується доти, поки значення суми не стане позитивним.  
 
 
 
 

2.2. Методи оцінки  ефективності інвестиційних проектів 

Економічний ефект  визначається фк різниця між результатами Р та витратами В: Е = Р - В[грн.]або[грн./рік]

Економічна ефективність – відношення результатів до витрат: е = Р/В

Результат –  кількість виробленої продукції, або  виконаних робіт чи послуг у вартісному вимірі, або прибуток, який вимірюється як дохуд мінус витрати: Пр = Д – В. Витрати – це всі види витрат, включаючи як капіталовкладення (інвестиції) так і річні експлуатаційні витрати. Термін окупності – період, за який інвестиції окупаються за рахунок збільшення прибутку, або економії річних експлуатаційних витрат: Ток = К/Пр1, Де Пр1 – приріст прибутку. Коефіцієнт ефективності – відношення приросту прибутку до капіталовкладень, які викликали цей приріст: Е = Пр1/К = 1/Ток, тобто питомий прибуток на одиницю капіталовкладень: Е = ВВП/Ксумм. Необхідна умова: коефіцієнт ефективності повинен перевищувати норму ефективності.  Якщо цю норму не може бути задано однозначно, то його треба варіювати та робити розрахунки з декількома значеннями цієї величини, або застосовувати внутрішню форму рентабельності. Приведені, або зведені витрати:  З = В+Інк -> min,  Де Ен – норма ефективності.  Оскільки економічний ефект Е = Р – В –> max, то якщо в порівнювальних варіантах результати (Р) однакові, максимальний ефект має місце при мінімальних витратах.