Транснаціональні корпорації та їх роль у сучасних міжнародних економічних відносинах

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

 

Чорноморський державний університет  ім. Петра Могили

 

Кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

За спеціальністю 6.03.02.01

 

на тему:

 

Транснаціональні  корпорації та їх роль у сучасних міжнародних економічних відносинах

 

 

 

 

 

Студент – виконавець : Рижикова Анастасія  Юріївна

 

3курс, 392 група, факультет політичних  наук

 

Науковий керівник: викладач

 

Погромський Віктор Олександрович

 

 

 

 

 

Допущено до захисту

Зав. кафедри ________________

«__»__________________2012 р.

 

 

Миколаїв -2012

 

Зміст

      Вступ ………………………………………………………………………3-4с.

Розділ І Теоретичні основи ТНК

1.1. Суть, поняття,  історія розвитку ТНК ……………………………5-8с.

1.2. Фактори розміщення і причини  виникнення ТНК ……………9-11с.

1.3. Структура і типи ТНК ………………………………………....12-14с.

      Розділ ІІ Особливості розвитку ТНК в сучасних міжнародних відносинах

2.1. Вплив НТР на ТНК     ………………………………………….15-18с.

2.2. Значення ТНК в  міжнародних економічних відносинах ……19-24с.

2.3. Прямі іноземні інвестиції  і ТНК ………………………………25-26с.

2.4. Фінансові  і валютно-кредитні аспекти функціонування 

ТНК………………………………………………………………......27-29с.

2.5. Експансіоністична діяльність ТНК …………………………...30-33с.

Розділ ІІІ Правове регулювання діяльності ТНК

3.1. Взаємовідносини ТНК і держави   ……………………………34-37с.

3.2. Міжнародно-правове  регулювання ТНК ……………………..38-41с.

Висновки …………………………………………………………………….42-44с.

   Список використаних джерел  та літератури………………………………45-47с.

 

Вступ

Актуальність обраної теми зумовлена ​​постійно зростаючою роллю транснаціональних корпорацій в процесі міжнародного руху капіталу.

На рубежі XX – XXI ст. транснаціональним корпораціям (ТНК) приділяється багато уваги. Сьогодні немає жодного значного процесу в світовій економіці, що відбувався б без участі ТНК. Вони приймають як пряму, так і опосередковану участь у світових економічних, а також політичних процесах. Хоча ТНК здійснюють свою діяльність у системі світового господарства, їх вплив поширюються і на політичну сферу, що дозволяє розглядати ТНК поряд із державами і міжнародними організаціями.

         Міжнародні корпорації, з одного боку, є продуктом, міжнародних економічних відносин, які динамічно розвиваються, а з іншого боку, самі представляють могутній механізм впливу на них. Активно впливаючи на міжнародні економічні відносини, міжнародні (транснаціональні) корпорації (ТНК) формують нові відносини, видозмінюють сформовані їхні форми.           

У міру ослаблення міжкраїнових бар'єрів на шляху руху товарів, послуг і факторів виробництва і розповсюдження приватно-підприємницьких принципів організації господарської діяльності у світовому просторі все більш важливим фактором розвитку промислових фірм ставали зовнішньоекономічні операції - експорт та імпорт товарів і послуг, закордонне інвестування, різні форми співпраці з компаніями іноземних держав. Про підвищення ролі зовнішньоекономічних факторів у розвитку світового ринкового господарства свідчать темпи розвитку світової торгівлі і експорт капіталу у формі прямих приватних інвестицій. 
       В даний час головним фактором світової економіки стало безпосереднє міжнародне виробництво господарських об'єднань, що базується на міжнародному русі підприємницького капіталу. Капіталу властива висока ступінь міжнародної мобільності, його рух відбувається в процесі переміщення фінансових потоків між кредиторами і позичальниками різних країн, між власниками і їх фірмами, якими вони володіють за кордоном.

 
          Ефект міжнародного переміщення капіталу принципово не відрізняється від наслідків зовнішньої торгівлі або міграції робочої сили. Міжнародні потоки капіталу спрямовуються туди, де реалізація інвестиційних проектів забезпечує більшу віддачу.

Загалом дослідження  даної теми у різних дослідників  є досить суперечливим і неоднозначним, тому феномен ТНК і досі є дискусійним питанням як у спеціалістів, що займаються дослідженням сучасних міжнародних відносин, так і у керівників держав, а також і у політичних діячів.

Об’єктом дослідження  курсової роботи виступають ТНК, оскільки вони відіграють одне з панівних положень у світовій економічній системі. Ще на стадії виникнення ТНК стали об’єктом бурхливих економічних дискусій, а на сучасному етапі розвитку міжнародних економічних відносин вони займають панівне положення загалом завдяки своїй економічній могутності.

Метою даної  курсової роботи є вивчення ТНК як суб’єкта світового економічного процесу, що зумовлений рядом як економічних, так і політичних факторів.

Предметом дослідження  є специфіка функціонування, особливості  діяльності ТНК у міжнародних відносинах,  а також тенденції розвитку і їх вплив на світові економічні процеси.

Виходячи з мети курсової роботи сформовані наступні завдання: дослідити передумови виникнення і  фактори розміщення, структуру і  типи ТНК; проаналізувати вплив науково-технічної революції на їх діяльність; охарактеризувати ТНК у різних аспектах, насамперед у фінансовій, валютно-кредитній, інвестиційній, технологічній сферах, а також провести дослідження щодо впливу ТНК на окремі країни.

Завдання курсової роботи зумовили її структуру. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку літератури і додатків.

При написанні  курсової роботи використовувались  такі методи як економіко-математичний, порівняльний, системно-структурний, статистичний.

Розділ  І

Теоретичні основи ТНК

1.1. Суть, поняття, історія розвитку ТНК

       Незважаючи на загальновизначеність величезної ролі і  значення  ТНК  у світі, відсутня єдність у визначенні самого поняття ТНК і критеріїв  їхнього виділення. Тут існують різноманітні підходи.

      Оскільки  з  моменту  свого  виникнення  вони  діяли   як   економічні організації, так і  більшість  підходів  і  визначень,  особливо  на  ранніх етапах, були чисто  економічними.  У  цих  дослідженнях  увага  в  основному приділялася участі цих корпорацій в економічній діяльності  інших держав, що, безумовно, є головною умовою виділення ТНК. Але здійснити вимір ступеня цієї участі виявилося не такою легкою і простою справою. Наприклад, деякими дослідниками за основу приймалися такі фактори як загальний обсяг продажів на ринках інших  країн,  загальний  обсяг  прибутку,  одержуваного  в  інших країнах  або  число  зайнятих  на  підприємствах  за  рубежем,  тобто  чисто кількісні показники.

      Основні  ідеї і практика ТНК були  виявлені  в  таких  її  джерелах  як діяльність Ганзейських міст і Ост - Індійських компаній. Тому цілком доцільно в якості передісторії ТНК звернутися до дослідження діяльності  цих об'єднань. Безперечно,  що  багато  чого  було  запозичено  в  них,  хоча  є природно-пристосованими до принципово нових умов існування. Таким чином, ТНК можна розглядати як геніальний винахід, як геніальне досягнення [7].

      Щодо самого поняття  ТНК. Одним із перших, якщо не найпершим, є визначення багатонаціональної фірми, даної в 1960 році Лієнталем. Воно не містить  характеристики  структурних  і  організаційних  сторін   ТНК,   але визначає ТНК як фірму, що діє більш ніж в одній  країні. Проте, із самого початку виникнення ТНК вчені  не  можуть  прийти  до  загальної  згоди  щодо питання про кількість країн перебування в ТНК, що дозволило б кваліфікувати фірму як транснаціональну. Тому деякі вчені припустили,  що  для  визначення ТНК цілком достатня діяльність фірми більш, ніж в одній країні.

      Експерти ООН при аналізі 650 ТНК керувалися  наявністю  типових  ознак ТНК і брали за вихідний критерій річний оборот не менше 300 млн. доларів.

      На мою думку, це чисто механічні кількісні підходи, що не можуть задовольнити  дослідників. Все ще продовжується  робота з глибинного виявлення сутності ТНК.   Поряд із чисто кількісними вимірами транснаціональної діяльності стали висуватися  й інші критерії визначення ТНК. Серед інших структурних компонентів, що допомагали  б  визначити  фірму як транснаціональну, стали  позначатися  такі,  як  проблема  власності, її розподілу, проблема управління, число зайнятих, заробітна  плата,  склад  вищого   управлінського  апарата і т.д.  Ці  виміри  здійснювалися  як   на абсолютній, так і відносній  основі. Абсолютний  вимір означає вимір фінансових і людських ресурсів у зовнішніх операціях. Відносним є те, що фірма повинна зв'язувати частину своєї діяльності з іноземними  операціями. Але тут виникають питання. Наприклад, який відсоток  діяльності за рубежем варто розглядати як значний?  Також ставилося питання  про  рівень  продажів за рубежем, при цьому зверталась увага на складність розмежування експорту і  продажів, здійснюваних  іноземними філіями ТНК. Виникала і проблема прибутків, одержуваних за кордоном,  який  він  повинен  бути,  щоб  вважати фірму транснаціональною? Не було достатньо чіткої угоди і про те, яке ж повинне бути співвідношення внутрішніх і зовнішніх вкладень, зайнятості  і т.п [30].

      Пізніше  був  початий   перехід  від  чисто  економічних   підходів   у визначенні ТНК до інших критеріїв. Наприклад, із позиції теорії  міжнародних відносин. Приймалася до уваги орієнтація ТНК на участь у діяльності, що  має всесвітній-системний розмах, і орієнтація на діяльність усього світу, що важко висловити якісними або кількісними показниками. Така інтепретація  ТНК зберіглася і дотепер.

      Слід зазначити, що, хоча  транснаціональний   характер  діяльності  ТНК давно перейшов економічні межі і торкається з рішенням багатьох соціальних і політичних проблем, усе ж переважна частина визначень дотепер носить головним чином економічний характер.

      Узагальнюючи чисто економічні  критерії, серед факторів їхнього   виміру можна виділити такі: число іноземних держав, у яких вони діють; відсоток грошової маси,  виплачуваного за рубежем; відсоток  іноземних капіталовкладень; число зайнятих за рубежем; відсоток прибутку, одержуваного з інших країн; процентне співвідношення продукції і прибутку, одержуваного в країнах базування і за рубежем; загальний рівень продажів  за рубежем [2].

      ТНК можна визначити як  інститут  або  організацію,  що здійснює виробництво або послуги, не менше, ніж у шести країнах, у яких не менше 25% іноземних працівників і не менше 25% капіталовкладень за рубежем. Діяльність даного підприємства-інституту,  його управління  й  інтереси обумовлені не внутрішніми,  а зовнішніми чинниками, причому потреби місцевого розвитку, як правило, або ігноруються, або мало приймаються до уваги, і сама діяльність пов'язана насамперед із глобальною капіталістичною економікою [6].

      Відмітною рисою ТНК є  космополітизм  їхніх  інтересів, глобальність операцій, що відбиває специфіці міжнародних монополій. Незалежно від того, у якій країні була спочатку заснована корпорація, вона розглядає  весь  світ як єдине ціле, як арену своєї діяльності і проникає у всі кутки земної  кулі в пошуках ринків, техніки, технології, людей, ідей, капіталів і т.д.

З другої половини 80-х років почався  новітній етап глобалізації світового  виробництва. Перший етап продовжувався 30 років, до початку першої світової війни. Другий - 25 років після другої світової війни. Між другим і третім етапами наступає пауза в інтенсивному рості міжнародних прямих інвестицій, що припадає на 70-і і першу половину 80-х років. Кожний етап інтенсивного формування і розвитку транснаціональних підприємств супроводжувався прискореним ростом світової економіки [9].

У середині 19 ст., до того як одержало потужний розвиток міжнародне підприємництво, в усьому світі переважало місцеве  виробництво. Приблизно 90% усіх товарів  і послуг вироблялись тоді на базі сировини і матеріалів, котрі фірми одержували в радіусі 150 км, і в таких же межах реалізовувалася переважна частина продукції. Сьогодні в індустріальних країнах у середньому половина продукції виробляється іноземними філіями і дочірніми підприємствами ТНК.

У основі розвитку транснаціональних  корпорацій лежить тенденція до інтернаціоналізації  виробництва і капіталу. Характерний  вивіз капіталу з промислово розвинутих країн. У період 1903-1913 рр., експорт капіталу з Англії складав у середньому 7% від національного доходу. У цілому на частку Англії до 1914 рр.. припадало більш 50% всього експортованого міжнародного капіталу. Іноземні інвестиції розподілялися в такий спосіб: 40% було вкладено в залізницю, 30% - урядові і муніципальні позики. У період, між першою і другою світовими війнами напрямок інвестицій починає змінюватися: країна Західної Європи і насамперед Англія, втрачають своє панівне положення кредиторів і експортерів капіталу, а американський капітал усе в більшому ступені проникає в Західну Європу [18].