Тіньова економіка в Україні

Країни з великим  розповсюдженням нелегальної економічної  активності краще переносять рецесію. Такого висновку дійшли фахівці Deutsche Bank. Deutsche Bank підрахував найсприятливішу  частку нелегальної активності, яка  становить 14,3318 відсотка ВВП. Найближче до цього показника Німеччина - 14,6 відсотку. Фахівці пояснюють такі розбіжності тим, що в умовах рецесії тіньовий сектор дає громадянам змогу заробити, але відкритість і чесність в економіці також надають додаткові можливості.

За оцінкою  австрійського професора Фрідріха Шнайдера, тіньова економіка є  навіть кращим способом протидії рецесії, оскільки гроші, які люди заробляють нелегально, не відкладаються в банки, а витрачаються негайно, збільшуючи тим самим споживчий попит. Єдиним, хто програє в даному випадку є держава.

Як повідомлялося, фінансова криза змусила європейський бізнес пригадати про вигоди, які  надає тіньова економіка. Середній рівень тінізації в країнах ЄС зріс з початку року на 0,56 процентних пункту, до 15%. Тіньова економіка не є долею лише слаборозвинених або таких, що розвиваються держав - певна частка неврахованої економічної діяльності є в кожній країні світу.

 При цьому навіть у зразкових країн - ударників капіталістичної праці  з Євросоюзу середній рівень тінізації економіки становить близько 15% від офіційного ВВП (мова йде про країни ЄС-17). Найбільше псують статистику Євросоюзу такі країни, як Іспанія і Італія - згідно з дослідженням, проведеним професором економіки Фрідріхом Шнайдером з австрійського Університету ім. Кеплера, показник тінізації їхніх економік становить 19,5 і 22% відповідно. Але найбільш недисциплінованою державою єврозони виявилася Греція, тут в тіні знаходиться чверть від розміру офіційної економіки. Згідно з дослідженням професора Шнайдера, через фінансову кризу середній рівень тіньової економіки в країнах ЄС зріс з початку цього року на 0,56 процентного пункту. Найбільший приріст тіньового сектору відбувся в Ірландії - на 0,9 п.п., до 13,1% від офіційного ВВП. Не дуже відстали Іспанія, Португалія і Великобританія - в цих країнах тінь додала 0,8 п.п.

 Безперечно, адекватно оцінити рівень тінізації непросто. У свою чергу, підхід Шнайдера цікавий застосуванням одного методу для 120 країн. Україна при його використанні має найбільшу "тінь" у Європі. [ див. додаток 1] 
 

1.4. Причини виникнення тіньової економіки в Україні. 

    Тіньова економіка в Україні, докорінно  відрізняється не тільки від «західної», але і від «східноєвропейської». Деякі пояснюють нинішній розмах тіньового бізнесу в нашій країні винятково генетичними передумовами, сформованими ще при соціалізмі. Інші – що специфіка і масштаби тіньової діяльності в сучасній Україні, насамперед – продукти сьогоднішнього дня, нігілізму.

      Нині  в Україні фактично завершується процес реструктуризації тіньової економічної діяльності в масштабах держави. Така діяльність зберігається як обов'язковий елемент функціонування економіки держави й обслуговування економічних і політичних інтересів певних структур. Відбулася трансформація тіньового сектору економіки, яка працює в умовах панування застарілої доктрини загального одержавлення власності, планового господарства та адміністративно-командних форм управління, в тіньовий сектор, що функціонує в умовах ринкової економіки та приватної власності. Змінилися лише форми і методи тіньової економічної діяльності і їх питома вага в тіньовому обігу.

      Основні види тіньової економічної діяльності, характерні для сучасного етапу  розвитку України:

      • приховування реальних доходів громадян і прибутків підприємств від оподаткування;

      • вилучення різниці між звітними і реальними цінами на товари і послуги у разі їх реалізації;

      • нелегальний вивіз капіталів;

      • корупція;

      • випуск і реалізація неврахованої продукції  і надання неврахованих послуг;

      • нелегальні зовнішньоекономічні операції (контрабанда);

      • нелегальні валютні операції;

      • кримінальний промисел;

      • фінансове шахрайство;

      • дрібні розкрадання на підприємствах  і в установах;

      • незаконна приватизація державної  власності. Послідовність розміщення видів тіньової діяльності відображає їх питому вагу і поширеність у тіньовому секторі економіки. В нових умовах, що складаються в Україні, багато видів тіньової діяльності або зовсім втратили свою актуальність і зовнішню атрибутику (приписки, спекуляція, цеховики) і замінені новими формами, або їх частка в загальному тіньовому обігу скоротилася (дрібні розкрадання в держсекторі, порушення в торгівлі і громадському харчуванні). З існуючих раніше видів тіньової економічної діяльності значно зросли кількісно і якісно такі явища, як корупція держслужбовців і кримінальний промисел (рейдерство, наркобізнес, організована проституція, розкрадання і грабежі). До реструктуризації та зростання тіньового сектору економіки призвела заміна одних спонукальних мотивів іншими, що відбувалася на тлі посилення соціально-економічної кризи, правової і політичної дезорієнтації населення. 

      Основні причини тотальної тінізації  економіки України:

      • зацікавленість окремих представників  державного апарату в існуванні  тіньової економіки і в отриманні  тіньових доходів;

      • потужний податковий прес, що призводить до зменшення зацікавленості юридичних  і фізичних осіб у легальній економічній  діяльності;

      • правовий нігілізм значної частини  представників державної влади  і соціальних верств населення, відсутність стабільного і збалансованого законодавства;

      • посилення діяльності кримінальних структур, інтеграція організованої  злочинності із суб'єктами економічної  діяльності;

      • незахищеність громадян і підприємств  від посягань злочинних формувань  і встановлення контролю кримінальних структур за їх діяльністю;

      • правова незахищеність суб'єктів  економічної діяльності від зловживань, утисків, протидії і вимагань з боку представників різних структур і  рівнів держапарату;

      • низький рівень оплати праці всіх категорій держслужбовців і працівників бюджетної сфери;

      • соціально-економічна криза, неритмічна робота великої кількості підприємств, затримки в оплаті праці, зростання  безробіття, відсутність соціального  захисту населення;

      • відсутність інвестиційної альтернативи тіньовим капіталам;

      • міждержавна інтеграція тіньового сектору економіки і суб'єктів тіньової економічної діяльності;

      • келійність організації та здійснення приватизації економічно перспективних  об'єктів, ігнорування конкурентності і доступності приватизації для легальних капіталів (у тому числі й іноземних);

      • втрата історичних традицій, недотримання моральних і етичних норм кодексу  підприємницької та робочої честі, неповажання приватної власності.

      Домінуючими причинами посилення тіньового  сектору економіки на різних етапах розвитку держави є звуження мотивації у фізичних і юридичних осіб до економічної діяльності у легальному секторі економіки. Усунення тотального контролю за всіма громадянами, що існував за комуністичному режиму, призвело до хаотичного, неконтрольованого, вибухового зростання масштабів і впливу тіньового сектору економіки. Реструктуризація тіньової економіки не змінила сутності цього явища. Відсутність реальних механізмів, здатних обмежити її зростання, призвели до того, що тіньова економіка залишається альтернативною економіці легальній, і посилення першої може здійснюватися тільки за рахунок послаблення другої. Наслідком цього стала безрезультатність численних спроб стабілізації економіки держави, що зводились лише до різних спроб впливу на її офіційну складову. Серйозний аналіз процесів і тенденцій, що відбувалися в тіньовому секторі, підмінявся традиційними, характерними ще для соціалістичного ладу закликами до непримиренної боротьби з тіньовою економікою і тіньовиками.

      Втім, така боротьба ніяк не обмежувала розростання тіньової економіки до тотальних масштабів. Легальний сектор економіки продовжував швидко руйнуватися, призводячи до наростання соціально-економічної дестабілізації. Разом з руйнуванням економіки руйнувалися правові та морально-етичні основи суспільства. Зневажання законів, криміналізація економічних і соціально-політичних відносин стали нормою функціонування молодої держави.

      Негативне ставлення багатьох громадян до держапарату  і до створеного в країні економічного ладу поширюється на всю державу загалом. Значна частина населення країни почала поліпшувати своє становище не без впливу певних політичних сил за допомогою незаконних способів. Тотальна тінізація загрожує не лише наближенням економічної катастрофи, а й розколом нації, втратою державою незалежності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.5. Особливості тіньової економіки України. 
 

      Тіньова економіка пройшла два етапи розвитку: спочатку на галузевому рівні, від міністерств до підприємств, потім - на територіальному, де створювався організаційний зв'язок керівництва регіонів, регіональних силових структур, податкових служб, а також інших підрозділів держапарату і залежних від них підприємств і органів з криміналітетом. Якщо в державі розроблене законодавче поле обумовлює рішення цієї проблеми, то протистояння легальної і тіньової економік зводиться до мінімуму, а рівень тінізації прагне до таких величин, які не роблять так високо негативного впливу. Річ у тому, що чим нижчий рівень розвитку економіки, чим більший її спад, тим більше зростає податковий тиск на підприємство або дрібного, індивідуального виробника.

      В Україні і Верховна Рада і Уряд переступили межу оптимальності, бо сьогодні всі підприємці вимушені віддавати  у вигляді податків 60-70% свого  доходу і ще плюс до них нарахування  на заробітну платню і собівартість продукції, що у результаті значно перевищує об'єм сумарного доходу. А це негативно позначається на створенні одного з основних елементів функціонування підприємства - прибутковості, що тільки і може забезпечити його розвиток. В результаті посилюються неплатежі, відбуваються затримки з виплатою зарплати, різко збільшуються бартерні операції. Такі перекоси в економіці не можуть відбуватися безслідно як для підприємців, так і для держави, тим більше що саме законодавча основа держави, перш за все і провокує прагнення більшості платників податків йти в тінь від непомірних поборів. Аналіз формування ВВП розкриває істотні недоліки цього процесу, бо із збільшенням податкового навантаження в прямій залежності зменшуються податкова складена наповнення бюджету, що свідчить про порушення рівня оптимальності.

      В процесі розвитку тіньової економіки, формується ряд якісних ознак, що свідчать про її існування. Ці ознаки властиві практично всім країнам, що пережили або переживали глибоку  економічну кризу проте, вони в кожній країні має свої особливості, а тіньова економіка розрізняється як масштабами розповсюдження, так і формами прояву.  

Наступні основні особливості тіньової економіки в Україні.

      1. Значне зрощення владних структур  з тіньовими. Подібна "співпраця" здійснюється на наступній основі: залучення фірмами у власний штат у вигляді "консультантів" - посадовців високого і найвищого рангу з метою лобіювання своїх інтересів в державних інстанціях.

      2. Встановлення пільгових умов  функціонування окремих суб'єктів;

      3. Використання державного майна  і організаційних структур для  отримання неофіційного приватного  доходу державними чиновниками і управлінцями; здійснення у складі великих державних підприємств тіньових операцій (напівофіційно).

      4. Необмежене нормативно-правове поле в державному законодавстві і значна кількість механізмів щодо здійснення тіньових операцій.

      5. Відсутність чіткої межі між офіційною і тіньовою діяльністю.

      6. Пріоритетність тіньової сфери, яка, не сплачуючи податків, користується соціальними послугами, підготовкою робочої сили, державними субсидіями і іншими недержавними безкоштовними послугами.

      7. Корумпованість державних службовців різних владних структур і, перш за все, контрольних служб: податкової, санепідемконтролю, пожежної безпеки і інших.

      8. Службові зловживання, встановлення з порушенням Конституції України зборів і митних зборів за послуги, які входять в обов'язкове виконання відповідними відомствами. Крім того, вартість виконання деяких послуг значно перевищує їх встановлений норматив, фактично стає додатковим митним збором. Процес ліцензування і видачі різного роду дозволів стає найбільш бажаним для міністерств і відомств, оскільки на його основі можуть бути одержані значні надходження, у тому числі і на поповнення приватного, такого, що не враховується офіційно доходу.

      Посилення негативних тенденцій в економіці  є основним чинником зростання тіньового  підприємництва і будь-якого прихованого  бізнесу. Тим більше, що в умовах, які в даний час склалися в  господарстві України, сплата податків - це вирішальний аргумент, на якому зосередилися урядові структури в старанні легалізувати приховані форми господарювання. Таке визначення обумовлюється тим, що перманентний бюджетний голод поставив перед Урядом альтернативу: або застосуванням найжорсткіших заходів повернути в правове поле максимум тіньової економічної діяльності, або - банкрутство. А тому в рішенні Урядом цієї проблеми генеральною лінією поведінки повинно бути пошук форм, методів і дій, які допоможуть виявити причини посилення процесів тінізації і, спираючись на них визначити шляхи усунення цих причин, а також сприятливих умов розповсюдження прихованої діяльності. Крайній захід цих заходів викликаний тим, що наша державність дійшла тієї межі, коли подальша тінізація економіки і викликана нею всеосяжна корумпованість адміністративних структур може привести до втрати національної державної суверенності.