Сутність та особливість торговельної діяльності

Операції називаються  товарними, якщо мова йде про оплату продукції (яка має натурально-речову форму), робіт та послуг. Тобто товарна  дебіторська заборгованість виникає  внаслідок звичайної операційної  діяльності підприємства, яке може передбачати продаж товарів, виконані робіт чи (та) надання послуг.

Розрахунки з покупцями  та замовниками відносяться до товарних відповідності до визначення.

Покупці - це фізичні або  юридичні особи, які купують товари (робот послуги).

Замовники - це учасники договору, на підставі замовлення які виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконують роботи іншим учасником договору.

Товарна і нетоварна  дебіторська заборгованість може буї  довгостроковою або короткостроковою (поточною).

Поточна дебіторська  заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає під час нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточну дебіторську  заборгованість можна класифікувати  в трьох напрямках (рис. 1.1):

Рис. 1.1  Класифікація поточної дебіторської заборгованості

 

1 - перехід у другу  групу пов'язаний зі створенням  на балансі резерву сумнівних  боргів, оскільки сумнівним с  стягнення дебіторської заборгованості  з платника;

2 - перехід у третю  групу пов'язаний із списанням  з балансу дебіторської заборгованості, оскільки вона перестає відповідати визначенню активу.

За строками платежу  дебіторська заборгованість класифікується на відстрочену (строк здійснення обов'язків  по якій ще не настав) і прострочену (строк здійснення обов'язків по якій вже наступив).

Безнадійна дебіторська  заборгованість також відноситься  до поточної дебіторської заборгованості.

Поточна дебіторська  заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом  одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг і оцінюється за первісною вартістю.

На сьогоднішній день в Україні розповсюджений такий  вид розрахунків, як бартерні операції.

Товарообмінна (бартерна) операція - це господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачає розрахунок за продану продукцію (роботи, послуги) в іншій, ніж грошовій формі, включаючи різні види погашення (заліку) взаємозаборгованості між сторонами господарської операції без проведення грошових розрахунків, тобто розрахунок між суб'єктами товарообмінної операції передбачає еквівалентний за вартістю обмін одних товарів (робіт, послуг) на інші.

 

Зобов'язання - це борги (заборгованість) підприємства, які виникають, головним чином, через придбання товарів  та послуг в кредит, або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування.

Поточні зобов'язання - це короткострокові фінансові зобов'язання, які мають бути погашені протягом поточного операційного циклу підприємства чи протягом року з дати складання  бухгалтерського балансу (із двох термінів обирають довший). Це визначення припускає, що поточні зобов'язання буде погашено за рахунок активів, які класифікуються як поточні у тому ж бухгалтерському балансі, що і зобов'язання.

До поточних активів  належать грошові кошти та інші ресурси щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на (продані за) грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають довший).

Отже статті включаються до поточних зобов'язань, якщо вони оплачуються на вимогу кредитора, або якщо очікується, що вони будуть ліквідовані протягом одного року.

До поточних зобов'язань  належать торговельні рахунки до отримання, короткострокові векселі  до сплати, нараховані витрати (заборгованість з заробітної плати, податки до сплати і проценти до сплати), дивіденди до сплати, поточна частина довгострокової заборгованості та отримані авансові платежі (їх ще називають відкладеними доходами, або доходами майбутніх періодів).

Зобов'язання виникають  через існуючі (завдяки минулим  операціям чи подіям) борги підприємства чи щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству у майбутньому. Зобов'язання також  іноді називають боргами або  власними фінансовими зобов'язаннями підприємства.

Багато підприємств  купують товари та послуги в кредит без складання формальної кредитної  угоди. Такі операції призводять до виникнення заборгованості, відомої як кредиторська заборгованість. В бухгалтерському  балансі кредиторська заборгованість відображається як рахунки до сплати.

 Купівля в кредит - це придбання товарів з відстроченням  платежу. 

Закупівля як у зовнішній, так і внутрішній торгівлі - це придбання  товарів, послуг за дорученням замовника  або з метою продажу.

Закупівля необхідних виробничих запасів і товарів може здійснюватися наступними способами:

-  безпосередньо конкретним  підприємством;

-  через агентів,  які купують за свій рахунок  чи від імені підприємства;

• через закупівельні бази, які утворені кількома підприємствами.

Постачальники - це юридичні або фізичні  особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, запасних частин, МШП), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води, пари тощо), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо).

З метою зменшення  ризику і підвищення надійності поставок при виборі постачальника потрібно враховувати наступне:

-  цінову конкурентоспроможність (включаючи витрати на зберігання, транспортування і страхування);

-  умови платежу;

-  гарантійні строки;

-  ремонт і після  продажне обслуговування;

-  відповідність продукції  постачальника стандартам якості;

-  можливість закупок  безпосередньо у виробників або  оптовиків;

-  географічне місце розташування;

-  основні види діяльності  та фінансовий стан;

-  виробничу потужність  та обсяги випуску продукції  за останні роки.

 

Порядок та форми розрахунків  між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена і важлива основа виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці.

 

РОЗДІЛ 2

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

 ТОВ “ПАРУСА МИРУ”

 

Товариство з обмеженою відповідальністю “Паруса миру” створене і здійснює діяльність на підставі Законів України “Про підприємства в Україні”, “Про підприємництво”, “Про власність” та іншім діючим законодавством України.

Підприємство згідно Статуту здійснює оптову та роздрібну  торгівлю продукції, товарів.

 В обов'язку головного бухгалтера входить:

- своєчасний облік  коштів, товарно-матеріальних цінностей,  основних і інших фондів, правильне  оформлення операцій по русі  засобів;

- своєчасне нарахування  і видача заробітної плати  працівникам підприємства;

- своєчасне оформлення і подача у відповідні органи звітів і іншої документації з питань бухгалтерського обліку;

-    правильне  нарахування вартості запасів;

- достовірний і своєчасний  облік результатів фінансово-господарської  діяльності підприємства;

- своєчасна перевірка всіх розрахунків підприємства з банком і іншими підприємствами;

- дотримання касової  й фінансової дисципліни;

- своєчасне оформлення матеріалів  по нестачах, витратам, крадіжкам.  Головний  бухгалтер,  повинний  забезпечити  таку  організацію   обліку  й контролю, що буде запобігати можливості виникнення нестач, незаконного використання коштів, товарно-матеріальних цінностей і інших порушень і зловживань.

Підприємство набуває права  юридичної особи з дня його державної реєстрації. При змінюванні форми власності, організаційної форми або найменування підприємства здійснюється його перереєстрація в порядку  законодавства України.

 Дане підприємство  використовує робочий план рахунків  представлений у таблиці 2.1.

Відповідно до обраної форми  бухгалтерського обліку на підприємстві ведеться Книга обліку господарських операцій, Книга придбання, Книга продажів, Касова книга. Відповідно до чинного законодавства для даної категорії підприємств передбачене ведення нової форми Книги обліку доходів і витрат. Нова Книга обліку доходів і витрат має усього 7 граф замість 11 за старою формою, у новій формі відсутній розподіл доходів на доходи від господарських, фінансових і інших операцій. Але з'явилися чотири нові графи.

 Головна мета аналізу фінансового  стану підприємства - це вчасно виявляти й усувати недоліки фінансової діяльності і знаходити резерви для поліпшення фінансового стану. Аналіз фінансового стану підприємства заснований на відносних показниках, тому що абсолютні показники в умовах інфляції неможливо привести в порівнянний вид. Аналіз фінансового стану будь-якого підприємства починають із побудови агрегованого аналітичного балансу. Такий баланс одержують із вихідного бухгалтерського балансу шляхом доповнення його показниками структури й динаміки вкладень і джерел. Порівняльний агрегований баланс зручний тим, що він систематизує розрахунки при первісному ознайомленні з бухгалтерським балансом. Цей баланс включає показники горизонтального і вертикального аналізу. Горизонтальний аналіз визначає абсолютні і відносні зміни величини різних статей балансу за визначений період. Вертикальний аналіз використовують для оцінки структури засобів і джерел, він дозволяє проводити порівняння балансу різних підприємств.

 

Таблиця 2.1

Аналіз ефективності використання капіталу.

Показники	2011 рік	2012 рік	Відхилення
1	2	3	4
Прибуток, тис. грн.	-0,4	10,0	10,4
Виторг від реалізації, тис. грн.	15,2	84,6	69,4
Податок на додаткову  вартість, тис. грн.	2,4	14,1	11,7
Сума капіталу, тис. грн.	15,7	47,5	31,8
Рентабельність капіталу, %	-2,5	21	23,5
Рентабельність продажів, %	-2,6	11,8	14,4
Коефіцієнт оборотності  капіталу	96,8	178	81,2

 

Коефіцієнт оборотності  капіталу визначається відношенням  виторгу від реалізації до капіталу. Цей коефіцієнт безпосередньо впливає  на фінансовий результат підприємства і його платоспроможність. У результаті прискорення обороту вивільняються матеріальні елементи оборотних коштів, а отже, зменшуються витрати, зв'язані з реалізацією. Крім того, збільшення швидкості обороту засобів відбиває підвищення виробничого потенціалу підприємства. Цей коефіцієнт характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерела їхнього залучення. Цей коефіцієнт специфічний для кожної галузі.

У такий спосіб, проаналізувавши  діяльність підприємства за останні два роки визначаємо фінансову політику підприємства позитивної. Це відбивають всі аналізовані показники, у тому числі і коефіцієнт оборотності.

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК ВИБУТТЯ  ТОВАРІВ І ТАРИ НА

ТОВ “ПАРУСА  МИРУ” м. ХЕРСОНА

3.1 Облік товарів

 

 

Товарами є матеріальні  цінності, які придбані (отримані) і  утримуються підприємством з  метою подальшого продажу.

Товаром називається  річ, яка призначена для продажу  або обміну на інші цінності. Із товарів  формуються запаси торговельних підприємств.

Під товаром у широкому значенні розуміють матеріальну або нематеріальну  власність, яка реалізується на ринку. Товаром можуть бути продукти як фізичної, так і розумової праці, результат  послуги, сама здатність до праці, земля  та її надра - все, що має споживчу та продажну вартість і може обмінюватись на інший товар (гроші) власником цієї споживчої вартості.

В вузькому значенні під  товаром розуміється продукт  праці, що призначений для обміну.

В громадському харчуванні товар - це придбані для подальшого продажу чи переробки продукти, сировина. Наприклад, товари, придбані для подальшого продажу, які не підлягають подальшій кулінарній обробці: хліб і хлібобулочні вироби, вартість яких не включають у вартість обіду, блюда чи бутерброду; кондитерські вироби; цигарки, тютюн, сірники тощо.

Взаємозамінні товари - група товарів, які подібні за функціональним призначенням, використанням, якісними і технічними характеристиками, ціною та іншими параметрами таким чином, що покупець дійсно замінює або готовий замінити їх в процесі споживання (в тому числі й виробничого).

Одиницею бухгалтерського  обліку товарів є їх найменування або однорідна група (вид).

Підприємства торгівлі, постачання та збуту придбають товари для їх подальшого продажу. Причому  в обліку товари можуть відображатись за роздрібними (продажними) цінами або купівельною вартістю.