Сукупний попит та сукупна пропозиція

Міністерство  освіти і науки України

Харківська  національна академія міського господарства 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з предмету „Макроекономіка”

на тему:„Сукупний попит та сукупна пропозиція” 
 
 

Виконав: студент 2 курсу

Групи МГКТС-1

Заочного  відділення

Арустамян Карен Артурович 
 
 
 

ЗМІСТ 

ВСТУП……………………………………………………………………………3

Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження сукупного попиту та сукупної пропозиції.

1.1. Макроекономічний  кругообіг в ринковій економічній системі відкритого типу. ………………………………….……………..........................................5

1.2. сутність  сукупного попиту та його фактори……………………..……….7

1.3. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції……………………....10

1.4. Класична  та кейнсіанська моделі сукупної  пропозиції………………....12 

РОЗДІЛ 2. Аналіз СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО становища України. 

2.1. Аналіз стану  розвитку економіки в перехідний  період……….………..17 

2.2 Сучасні тенденції  економічної динаміки України…………………….....23

РОЗДІЛ 3. Основні  ризики подальшого розвитку та орієнтири  соціально-економічної політики України………………………………………………..30 

ВИСОНОВОК…………………………………………………………………..33 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….35 

ДОДАТКИ………………………………………………………………………36 
 
 
 
 
 

Вступ

      В будь-якій національній економіці виникає необхідність постійно синхронізувати в часі та економічному просторі заходи і дії, направлені на розвиток і регулювання усіх ринків, активно формувати їх адекватну структуру. Щоб успішно вирішити зазначені проблеми, слід спеціально виділити і аналізувати стан часткової та загальної рівноваги економічної системи.

      Сукупний попит і сукупна пропозиція є одними з найважливіших показників у макроекономіці, вони висвітлюються практично в будь-якому підручнику, присвяченому макроекономічному аналізу, як вітчизняних, так і зарубіжних економістів.

       Моделі сукупного попиту і сукупної пропозиції, на відміну від моделі попиту і пропозиції для одного товару, дозволяють відповісти на багато принципових питань: Чому взагалі збільшуються або зменшуються ціни? Чому загальний рівень цін залишається відносно постійним в одні періоди і різко підвищується в інші? Що визначає всю рівноважну кількість певних товарів на внутрішньому ринку, тобто реальний об'єм національного виробництва? Чому реальний об'єм національного виробництва зменшується в певні періоди в порівнянні з попереднім рівнем, а в інші швидко збільшується?

      Для такої відповіді потрібно об'єднати всі окремі ринки країни в єдиний загальний ринок. Точніше, потрібно об'єднати тисячі окремих цін в єдину сукупну ціну, або рівень цін. Те ж потрібне зробити і для виробництва, зібравши воєдино рівноважну кількість окремих товарів і впровадивши в розгляд поняття реального об'єму національного виробництва.

      Подібні агреговані показники і є об'єктом дослідження даної роботи.

      Основна мета даної курсової роботи полягає у більш глибокому вивченні таких понять як сукупний попит та сукупна пропозиція.

Мета роботи зумовлює виконання таких завдань:

дослідити теоретичні аспекти дослідження сукупної пропозиції та попиту;

здійснити аналіз динаміки економіки в Україні.

     Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження. Курсова робота складається з трьох розділів, в яких послідовно досліджується поставлена проблема.

      Актуальність обраної теми полягає в тому, що проблеми державного регулювання попиту зумовлена тим, що по мірі переходу економіки України до ринкових відносин виникали і загострювалися економічні і соціальні питання, які не могли бути вирішені автоматично за ринкових умов. Вивчення сукупного попиту є найважливішим завданням для економістів кожної країни. Дослідження сукупного попиту є дуже важливим для вивчення макроекономічної рівноваги ринку, умов його встановлення й порушення.

     Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження сукупного попиту та сукупної пропозиції.

1.1. Макроекономічний  кругообіг в ринковій економічній системі відкритого типу.

     Економічний кругообіг - це поняття макроекономіки, яке репрезентує рух суспільного продукту, виробничих ресурсів, сукупних витрат і доходів по стадіях суспільного відтворення (виробництво, розподіл,обмін і споживання) в економічній системі. Економічний кругообіг здійснюється через ринки ресурсів і продукту між суб'єктами економічної системи. Рух ресурсів і товарів обслуговується грошовими потоками витрат і доходів. Ці потоки в ринковій економіці "протікають" між її суб'єктами - домашніми господарствами і фірмами. Вони спрямовуються ринками ресурсів і продуктів і проходять від сфери виробництва, у якій функціонують фірми, через сферу реалізації (розподілу і обміну), репрезентовану ринком, до сфери споживання, у якій знаходяться домашні господарства6].

     Відкрита економіка - це економічна система, яка зв'язана з іншими державами світу механізмами експорту, імпорту і фінансових операцій (рис.1.1.).

     Так як в моделі відображено тільки грошові потоки, то:

- експорт (Е) - це потік грошових виплат  в систему на внутрішні ринки  продуктів;

- імпорт (I) -- потік  з внутрішньої національної економіки  за кордон;

- чистий експорт  (NE) -- різниця між величиною експорту та імпорту.

     Беручи до уваги ринок продуктів, можна встановити що обсяг національного виробництва (національний дохід) залежить від:

споживчих витрат домашніх господарств (сукупних витрат);

інвестиційних витрат фірм;

державних витрат (державних закупок);

впливу економічних  систем інших країн, який показником чистий експорт і визначається як різниця між експортом та імпортом.

Рис.1.1. Кругообіг  в ринковій економічній системі відкритого типу.

Імпортні товари і послуги купуються і домогосподарствами, і фірмами, і державою. Для спрощення  відображається лише найбільша категорія -- імпорт товарів споживання. Якщо Е < Z, NE < 0, то різниця буде оплачена чи шляхом позики у іноземних фінансових посередників, чи шляхом продажу реальних і фінансових активів іноземцям. Такі операції - чистий притік капіталу (потік фінансових ресурсів), зображено як потік до внутрішнього фінансового ринку. Якщо Е > Z, NE > 0 -- відтік капіталу -- економічна система дає позики іноземцям чи купує іноземні фінансові та реальні активи.

     Сукупність основних макроекономічних взаємозв'язків можна представити у вигляді схеми (рис. 1.1). Аналізуючи рис.1.1, можна зробити висновок, що рівність між національним продуктом і національним доходом у відкритій економіці зберігається:

1) з точки  зору доходів: Y = C + T + S + Z,

2) з точки  зору витрат: Y = C + I+G + E, де С - витрати домогосподарств; Т - сума податків; S - заощадження домашніх господарств; Z - сума імпорту; Е - сума експорту; I - сума інвестицій; G - державні витрати; Y - національний доход.

     1.2. сутність сукупного попиту та його фактори.

Для розуміння  дії ринкового механізму велике значення має дослідження взаємодії між попитом і пропозицією. На макрорівні вони розглядаються не як попит і пропозиція на окремі товари, а як сукупний попит і сукупна пропозиція. А національний обсяг виробництва і рівень цін визначається взаємодією сукупного попиту та сукупної пропозиції.

     Сукупний попит - це реальний обсяг національного виробництва, який готові купити за кожного рівня цін (Р) макроекономічні суб'єкти (споживачі та уряд).

Сукупний попит (АД) можна визначити за формулою обчислення ВВП методом витрат: ВВП = (АД) = С + І + G + XN

де С - споживчий  попит - платоспроможний попит домашніх господарств на споживчі товари;

I - інвестиційний  попит - попит підприємців на засоби виробництва;

G - попит держави на товари та послуги;

ХN - попит закордону.

     При цьому, якщо на мікрорівні попит на окремі товари залежить від рівня доходу, ефекту заміщення, то на макрорівні сукупний попит змінюється під впливом інших причин. Так, у даному випадку неможливо пояснити зміни попиту ефектом заміщення тому, що ми вивчаємо сукупний попит на всі товари, коли один товар не може бути замінений іншим. Немає тут і зв'язку з доходом, оскільки збільшення цін товарів не завжди означає зменшення загального номінального доходу країни, хоча твердження, що зі збільшенням попиту ціни підвищуються, лишається вірним.

     Графічно сукупний попит зображується кривою АД, де Р - рівень цін; Q - реальний обсяг виробництва (рис.1.2). 

     Основною причиною спаду кривої АД є ефект пропозиції грошей: зростання ціни за сталої номінальної пропозиції грошей робить гроші “коштовними” і відповідно низькими сукупні витрати.

     Чим нижчий рівень цін, тим більший реальний обсяг національного виробництва буде куплений (сукупний попит). Розглядаючи криву АД, бачимо зміни в обсязі сукупного попиту, викликаного змінами цін). Крива АД показує величину реальних витрат для кожного рівня цін, якщо інші умови не змінюються.

     На сукупний попит впливає ряд факторів. Вони поділяються на цінові і нецінові фактори.

     До цінових факторів, які впливають на сукупний попит, належать6]:

     1. Ефект процентної ставки. Він полягає в тому, що підвищення процентної ставки на гроші призводить до скорочення сукупного попиту. Механізм впливу заключається в тому, що підвищення цін на товари збільшують витрати споживачів і підприємців, а отже, їм потрібно більше грошей для придбання товарів і виплати заробітної плати. Відповідно зростає попит на гроші, підвищується процент за кредит.

    Якщо процентна ставка буде вищою, ніж очікуваний прибуток від купівлі інвестиційних товарів, то виробництво буде скорочуватися, тобто сукупний попит зменшиться.

     2. Ефект багатства, або реальних касових залишків. При підвищенні цін реальна вартість (купівельна спроможність) накопичених фінансових активів, особливо з фіксованою грошовою вартістю (строкових рахунків або облігацій), зменшиться. Це означає, що населення реально стає біднішим, менше купує товарів національного виробництва, сукупний попит падає.

     3. Ефект імпортних купівель. Підвищення цін в країні призведе до зростання купівлі імпортних товарів і зменшення експорту за кордон, що вплине на обсяг національного виробництва і рівень сукупного попиту. Під дією цінових факторів сукупний попит змінюється за кривою АД. Таким чином, підвищення рівня цін веде до зменшення сукупного попиту і навпаки.

     Існують також нецінові фактори, які впливають на сукупний попит. До них належать:

     1. Зміни в споживчих витратах: добробут населення; очікування споживача; заборгованість споживача; податки.

     2. Зміни в інвестиційних витратах: процентні ставки (за рахунок інших факторів, крім зміни рівня цін); очікувані прогнозні прибутки від інвестицій; податки з підприємств; технологія (нові технології вимагають збільшення інвестицій); надлишкові потужності.

     3. Зміни в державних витратах.

     4. Зміни у витратах на чистий обсяг експорту: національний доход у закордонних країнах-імпортерах вітчизняної продукції; валютні курси (падіння курсу національної валюти призводить до зростання імпорту і навпаки).

     Під дією нецінових факторів крива сукупного попиту АД (рис. 1.3) переміщується праворуч вгору, якщо попит збільшується (АД > АД1); ліворуч вниз, якщо попит зменшується (крива АД 2);