Сукупний попит і сукупна пропозиція

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………..3

Розділ.1.Сукупний попит і його структура

1.1.Економічна  сутність поняття попит………………………………..5

1.2.Поняття  сукупного попиту в макроекономіці……………………..7

Розділ 2. Сукупна  пропозиція в системі макроекономічного  регулювання

            2.1. Сутність поняття пропозиції……………………………………….11

            2.2. Класична і кейнсіанська моделі сукупної пропозиції……………13

            2.3. Цінові та нецінові фактори  сукупної пропозиції…………………15

Розділ 3. Взаємозв’язок сукупного попиту і сукупної пропозиції……….......17

Висновки…………………………………………………………………………24

Список використаної літератури……………………………………………….26 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Актуальність теми. В ринкових умовах важливішими елементами економіки є попит і пропозиція, а також ціна, яка виконує функцію їх урівноваження. Теоретичні основи формування сукупного попиту, сутність та фактори розвитку сукупної пропозиції, а також питання макроекономічної рівноваги та наслідки її порушення — головні проблеми сьогодення України, від якості вирішення яких залежать темпи і пропорції розвитку, становлення держави і заможність її населення. 

          Вивчення процесів сукупного попиту і сукупної пропозиції як чинників, що впливають на економічну рівновагу, є найважливішою задачею  для економістів будь-якої країни.

    Дані  категорії є одними з найважливіших  в макроекономіці, вони освітлюються практично в будь-якому підручнику, присвяченому макроекономічному аналізу, як вітчизняних, так і зарубіжних економістів.

     Пропозицію і попит можна розглядати окремо, але на практиці це два нерозривних явища. Як відомо, у ринковій економіці попит визначає пропозиція. Але це зовсім не виходить, що пропозиція менше по свому значенню, ніж попит. Його вивчення так само необхідне для правильного розуміння і рішення проблем, що встають перед економістами і менеджерами. Теорія пропозиції, як говориться у економічному словнику, це теорія, заснована головним чином на теорії поводження виробників і аналізує те, яким чином фірма чи підприємці доставляють на ринок товари і послуги.  Оскільки ринок у нашій країні тільки розвивається, то дослідження попиту та пропозиції є дуже важливим при вивченні шляхів розвитку ринкової економіки в Україні. І дуже важливо навчитися застосовувати результати досліджень попиту та пропозиції на практиці. Без інформації про попит та пропозицію не може обійтися в наш час, практично, жодна фірма.  

    Підвищення ціни на товар приводить до зменшення попиту на нього і до збільшення пропозиції цього товару. Зниження ціни має протилежний ефект: попит на товар зростає, а пропозиція його падає. Тобто попит і пропозиція змінюються залежно від зміни ціни.Але в багатьох випадках урахування даної загальної закономірності недостатнє для вивчення економічних процесів, оскільки різні товари по-різному реагують на зміну ціни. Скажімо, якщо підняти ціну на сіль, то можна отримати значний додатковий дохід, бо попит на сіль дуже мало залежить від її ціни. З іншого боку, якщо підняти ціну квитків на футбольний матч, то можна мати збитки від різкого зменшення попиту на ці квитки.

    Виходячи з цього можна стверджувати, що в наш час тема „Сукупний попит і сукупна пропозиція" є актуальна.

    Основна мета даної курсової роботи полягає у більш глибокому вивченні таких понять як сукупний попит та сукупна пропозиція.

    Завдання:

• Відшукати літературу для виконання курсової роботи;
• Розкрити поняття сукупного попиту і пропозиції;
• Виявити взаємозв’язок сукупного попиту і сукупної пропозиції;
• Зробити висновки на основі проведеного дослідження.

    Курсова робота складається з трьох розділів, в яких послідовно досліджуються поставлені завдання.

    Методологічною  основою курсової роботи є економічна теорія та наукові праці вітчизняних  та зарубіжних вчених-економістів. 
 
 
 
 

Розділ 1. Сукупний попит і його структура

1.1. Економічна сутність поняття попит

     Помічено, що кількість благ, яка покупці запрошують у продавців для придбання , прямо залежить від рівня ціни, по якому така покупка можлива. Величина попиту — це кількість товару конкретного вигляду, яку покупці готові придбати протягом того або іншого періоду часу (місяця, року) при певному рівні ціни цього товару. [1, с.103]

     Залежність  величини покупок на товарному ринку  від рівнів цін економісти назвали попитом. Попит -  залежність величини попиту на товарному ринку від цін,  що склалася в певний період часу, по яких товари можуть бути запропонований до продажу. Попит характеризує стан ринку, а точніше одну з його найважливіших складових — економічну логіку поведінки покупців. Ця логіка виявляється в тому, якою виявляється величина попиту (кількість покупок) при тому або іншому рівні ціни.

     Вивчаючи, як покупці реагують на зміни цін  товарів, економісти сформулювали закон  попиту. Суть закону попиту полягає в тому, що підвищення цін звичайно веде до зменшення величини попиту, а зниження цін — до її збільшення .

  Прояв закону попиту пов'язаний з рядом важливих обставин. Переважну більшість благ люди купують, оцінюючи співвідношення „ціна – корисність” по кожному конкретному благу. Якщо потреба людини в цьому благу задоволена не повністю, то зниження ціни веде до зростання оцінки відносної бажаності блага. А значить, веде до зростання попиту на нього. Ця закономірність зміни бажаності товару (блага) веде до того, що хоча зниження ціни дозволяє покупцю придбати більшу кількість товару, але бажаність кожної додаткової одиниці стає все менше і менше через поступове насичення потреби покупців в цих товарах.

    Які ще чинники, окрім корисності товару і його ціни, впливають на формування попиту? Таких чинників п'ять:

1. доходи покупців;
2. ціни на доповнюючі або замінюючі товари;
3. очікування щодо динаміки цін в майбутньому;
4. чисельність і вік покупців;
5. звички, смаки, традиції і переваги покупців. [5, c.473]

    Крім  того, на попит можуть впливати і  деякі інші чинники (сезонність, урядова  політика, рівномірність розподілу  доходів, реклама і ін.). Тепер перейдемо безпосередньо до поняття сукупного попиту.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.2. Поняття сукупного попиту в макроекономіці

     Модель економічного кругообігу дає загальне уявлення про економічну рівновагу. Тому вона не може відповісти на питання, яким чином ринковий механізм забезпечує цю рівновагу. Щоб відповісти на це запитання потрібно уявити все виробництво товарів та послуг як один сукупний товар, тобто як реальний ВВП(національний продукт) і розглянути такі категорії, як сукупний попит та сукупну пропозиція. Вперше фразу «попит та пропозиція» використав Джеймс Денхем Стюарт у своїй праці «Принципи політичної економії», що була опублікована у 1767. Цей термін також був застосований такими видатними економістами-класиками як Адам Сміт та Давид Рікардо відповідно у своїх працях «Причини багатства народів» та «Принципи політичної економії та оподаткування».

     Можна сказати, що сукупний попит - сума всіх індивідуальних попитів на кінцеві товари і послуги, пропоновані на товарному ринку. З цього витікає також наступне: сукупний попит - модель, що представляє різні об'єми товарів і послуг (тобто реальний об'єм виробництва), які споживачі можуть і готові придбати при будь-якому рівні цін. [1,c.53]

     Сукупний попит – це реальний обсяг національного продукту, який економіка має намір закупити з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. У грошовій (номінальній) формі сукупний попит визначається сукупними витратами економіки на закупівлю товарів та послуг, які складаються із споживчих витрат, валових інвестицій, державних закупок і чистого експорту.[2, c.288]

     

     Рис.1.1 Крива сукупного попиту 

     За своєю формою крива сукупного попиту (рис.1.1.) аналогічна кривій одно товарного попиту, тобто попиту на окремі види товарів (хліб, цукор, вугілля тощо). Але за своїм змістом вони суттєво відрізняються. Одно товарний попит знаходиться в оберненій залежності від ціни товару безпосередньо. Чим вища ціна – тим нижчий одно товарний попит і навпаки. Це пояснюється ефектом доходу та ефектом заміщення. Коли ціна падає, незмінний номінальний дохід дає змогу покупцям придбати більше окремих товарів та послуг, оскільки він збільшується в реальному вимірі (ефект доходу). Крім того, зниження ціни на певний товар означає, що він став дешевший, порівняно з іншими товарами аналогічного призначення. Це означає, що зниження ціни певного товару буде стимулювати покупців до заміщення цим товаром інших, аналогічних товарів, ціна яких не змінилася. Отже, зниження ціни певного товару і примушує споживачів збільшувати на нього попит (ефект заміщення).

     Але така реакція покупців на ціну не має відношення до сукупного попиту, оскільки він характеризує попит на сукупний товар, тобто реальний ВВП. Особливість сукупного попиту полягає в тому, що він залежить від ціни ВВП безпосередньо. Це пояснюється тим, що сукупна економіка як суб’єкт попиту є однозначно і продавцем, і покупцем ВВП.

     В макроекономічній теорії спадний похил кривої сукупного попиту пояснюється впливом так званих цінових факторів:

     а) ефектом реальних грошових залишків (ефектом багатства);

     б) ефектом відсоткової ставки;

     в) ефектом імпортних закупівель.

     Ефект реальних грошових залишків. Домогосподарства тримають певну частку активів у вигляді готівки, грошей на поточних рахунках та фінансових активів з фіксованими доходами (наприклад, облігацій). Запас грошей є багатством, оскільки гроші мають певну купівельну спроможність. Розмір багатства залежить від кількості грошей та рівня цін і вимірюється величиною реальних грошових залишків (М/Р). Підвищення цін зменшує багатство, тому що купівельна спроможність запасу грошей зменшується. Крім того, підвищення цін призводить до підвищення процентних ставок внаслідок чого вартість облігацій падає. Усвідомивши, що їхнє багатство зменшилось, люди починають більше заощаджувати і менше витрачати. Обсяг сукупного попиту скорочується.

     Ефект відсоткової ставки. Якщо рівень цін зростає, то продаж і купівля попередньої кількості товарів вимагають більшої кількості грошей. Попит на гроші збільшується. При незмінній пропозиції грошей це веде до зростання процентних ставок. Підвищення процентних ставок скорочує інвестиції та споживання за рахунок кредиту. Величина сукупного попиту зменшується.

     Ефект імпортних закупівель. Підвищення рівня внутрішніх цін при незмінних світових цінах зменшує зовнішній і внутрішній попит на вітчизняні товари. Внутрішній попит на імпортні товари, навпаки, збільшується, тому що вітчизняні товари стають дорожчими за іноземні. Чистий експорт, сукупний доход і сукупний попит таким чином скорочуються.[ 4, c. 103]

     На величину сукупного попиту впливають також фактори, не пов'язані із зміною рівня цін. Неціновими факторами сукупного попиту є різноманітні шоки — раптові зміни умов загальної рівноваги на внутрішніх ринках викликані заходами економічної політики, незалежними діями економічних агентів, зовнішньоекономічними, політичними та природними чинниками що впливають на обсяги споживання, інвестицій, державних видатків або на обсяг чистого експорту країни.

     Коли курс національної валюти країни знижується або світові ціни зростають, товари вітчизняного виробництва стають дешевшими від іноземних. Попит на них зростає, а попит на імпорт, як правило, скорочується. Чистий експорт і сукупний попит країни в результаті збільшуються. Але знецінення валюти або підвищення зовнішніх цін матимуть протилежні наслідки, якщо видатки на імпортні товари та послуги, від яких країна не може відмовитись (паливо, електроенергія, обладнання, окремі продовольчі, медичні й побутові товари, міжнародні транспортні послуги), зростуть у підсумку більше, ніж доходи країни від експорту.