Субєкти аудиторської діяльності

ify">Необхідно розробити організаційні  заходи для дослідження й опрацювання  інформації з метою впливу на позитивні  результати підприємницької діяльності, а для цього важливо передбачити  спеціалізацію і кооперування, пропорційність, раціональність, тобто правильно  організувати інформаційні потоки між  учасниками аудиторського процесу. Розподіл і планування праці аудиторів  здійснюється на підставі нормативів аудиту.

Робота аудитора також  залежить від вибраних методичних варіантів  проведення аудиту. Можна виділити три такі варіанти:

• паралельний;
• послідовний;
• паралельно-послідовний.

Сутність цих варіантів  полягає в тому, що за паралельного варіанта проведення аудиту аудитори перевіряють окремі об'єкти й аудиторський висновок формується за цими об'єктами. Якщо обирається паралельно-послідовний  варіант аудиту, то аудиторський висновок узагальнюється за окремими об'єктами керівником аудиторів. Кожен з варіантів  проведення аудиту має свої переваги і недоліки. Так, паралельний і  паралельно-послідовний методи проведення аудиту ведуть до спеціалізації аудиторів  по окремих об'єктах і до високої  якості аудиту та скорочення терміну  його проведення. До недоліків слід віднести те, що результати перевірки  окремих об'єктів не завжди бездоганно відбивають справжню картину фінансового  стану підприємства.

Загальна картина фінансового  стану підприємства, що перевіряється, залежить значною мірою від фаху аудитора, який узагальнював матеріали  по всіх об'єктах.

Сутність послідовного варіанта полягає в тому, що один або кілька аудиторів виконують весь комплекс робіт з аудиторської перевірки  підприємства. Перевагою цього варіанта є також і те, що аудитор працює з клієнтом індивідуально, знає його негативні і позитивні сторони  і може більш кваліфіковано надавати аудиторські і консультативні послуги  підприємству. Проте недоліком цього  варіанта аудиту є те, що він найбільш тривалий.

Розподіл праці аудиторів, обсяги аудиторських послуг значною  мірою залежать від наявності  і рівня внутрішнього аудиту на підприємстві. Високий рівень внутрішнього аудиту дає можливість скоротити термін проведення розрахункових робіт  і зосередити увагу на перспективних  питаннях.

Організація праці аудиторів  повинна передбачити створення  оптимальних умов для їх роботи і  використання сучасної обчислювальної техніки. Це дасть можливість скоротити  затрати праці на проведення аудиту, сприятиме впровадженню передових  форм розподілу і кооперування праці, вивченню передового досвіду інших  аудиторів тощо.

Нормування і матеріальне  стимулювання праці аудиторських працівників  є важливими елементами наукової організації праці. Використання робочого часу, впровадження зразкового обслуговування робочих місць, навчання їх передовим  прийомам і методам праці обов'язково супроводжується встановленням  відповідних прогресивних норм праці.

Узагальнюючою мірою аудиторського  процесу є робочий час - це термін, протягом якого аудитор зобов'язаний виконати роботу.

Робоче місце аудитора - це закріплена за ним відповідна площа (стіл, освітлення, оснащення необхідним устаткуванням, обчислювальною технікою, комп'ютером, що підвищує продуктивність його праці та знижує затрати).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Послуги аудиторських  фірм та їх оплата

До аудиторських послуг належать:

• здійснення оперативних перевірок;
• компіляція даних бухгалтерської інформації;
• послуги консультативного та інформативного характеру;
• бухгалтерська та економіко-правова експертизи;
• ведення бухгалтерського обліку;
• інші види економіко-правового забезпечення суб'єктів господарювання.

Аудиторські фірми здебільшого  надають такі види послуг:

- підтверджують достовірність  та повноту річного балансу  і звітності фондів, бірж, банків, компаній, підприємств, кооперативів, товариств та інших суб'єктів  господарювання незалежно від  форми власності та виду діяльності;

- перевіряють й аналізують  фінансовий стан підприємств  з різними формами власності,  у тому числі з іноземними  інвестиціями;

- перевіряють емітентів  цінних паперів при реєстрації  емісії у Міністерстві фінансів  України;

- оцінюють майно державних  підприємств у разі здавання  в оренду цілісних майнових  комплексів, приватизації, корпоратизації  та інших змін форм власності;

- готують висновок при  порушенні питання про визнання  підприємства неплатоспроможним  або банкрутом;

- готують аудиторський  висновок у разі ліквідації  підприємств усіх форм власності;

- аналізують господарську, фінансову та спільну діяльність;

- консультують з питань  бухгалтерського обліку, звітності,  оподаткування та інших видів  економіко-правового забезпечення, підприємницької діяльності юридичних  та фізичних осіб;

Аудиторські послуги у  вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням  довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді  експертиз оформляються експертним висновком або актом.

Згідно з порядком, установленим Законом України про аудиторську  діяльність та іншими нормативно-правовими  документами проведення аудиту є  обов'язковим для таких суб'єктів  господарювання:

1) відкритих акціонерних  товариств та підприємств - емітентів  облігацій на підставі "Положення  про надання особливої інформації  відкритими акціонерними товариствами  та підприємствами-емітентами облігацій", затверджене в комісії з цінних  паперів та фондового ринку  та зареєстроване в Міністерстві  України.

2) банків інвестиційних  фондів, інвестиційних компаній, інших  небанківських фінансових установ,  які залучають кошти громадян  або залучають чи здійснюють  торгівлю іншими цінними таперами (крім операцій з випуску (емісії) власних корпоративних прав), бірж, страхових компаній, кредитних спілок  недержавний пенсійних фондів - Постанова  Верховної Ради України № 544/97-ВР "Про внесення зміни до п. 7 Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про аудиторську діяльність".

3) суб'єктів господарювання, що ліквідуються, за винятком  товариств з річним господарським  оборотом не менше, ніж 250 неоподатковуваних  мінімумів, та тих організацій,  що повністю утримають частку  в загальному оголошеному статутному  фонді менше 5 % - "Положення  про порядок проведення зовнішнього  аудиту юридичних осіб - акціонерів (учасників), про перевірки правильності  формування статутних фондів  комерційних банків", затверджене  Постановою Правління Національного  банку України.

Згідно з розділом 9 "Винагорода і комісійні" Кодексу професійної  етики аудиторів України під  час надання аудиторських послуг аудитор оцінює свою відповідальність перед клієнтом, яка обумовлюється  обов'язком застосування ним відповідних  норм і правил, що регулюють аудиторську  діяльність і принципи об'єктивності. Ця відповідальність також передбачає обов'язкову наявність в аудитора професійних знань, яких він набув на відповідних курсах підготовки аудиторів, за допомогою самоосвіти й використання особистого досвіду роботи. З урахуванням цих чинників аудитор визначає винагороду за надані ним аудиторські послуги.

Розмір винагороди повинен  реально відбивати вартість послуг професійного характеру, наданих клієнтові, і встановлюється з Урахуванням:

а) навичок і знань, необхідних для цього виду професійних послуг;

б) рівня підготовки і  наявності практичного досвіду  осіб, які безпосередньо зайняті  в наданні професійних послуг;

в) часу, витраченого кожною особою, котра бере участь у наданні  професійних послуг;

г) рівня відповідальності, необхідного для надання відповідних  послуг.

Звичайно оплату професійних  послуг встановлюють на підставі відповідних  погодинних або денних розцінок для  кожної особи, зайнятої наданням таких  послуг. Ці розцінки повинні ґрунтуватися на принципі, згідно з яким організація  роботи аудитора правильно спланована, контролюється й керується належним чином. При цьому необхідно брати  до уваги положення Кодексу професійної  етики аудиторів України. Для  кожного аудитора необхідно визначити  відповідні розцінки за роботу.

В угодах або в листах-пропозиціях  аудитор не повинен вказувати, що в даний час чи в майбутньому  певні професійні послуги надаватимуться за встановлену (фіксовану) оплату, приблизну  оплату або за оплату у певних межах, якщо очікується істотне зростання  цієї оплати, але майбутньому клієнтові  про це невідомо.

Під час надання клієнту  професійних послуг може виникнути  потреба конкретніше домовитися про вартість послуг заздалегідь. У  такому разі аудитор повинен розрахувати  оплату, беручи до уваги положення  Кодексу професійної етики.

 

6. Процедури вибору замовника та укладання договору

В умовах ринкової конкуренції  ділова репутація фірми має велике значення. Характер роботи аудиторських фірм вбачає глибоке вивчення і розуміння  діяльності клієнта. Міжнародний стандарт аудиту № 250, визначає, що у разі виявлення  порушення аудитор мусить повідомити керівництво клієнта (принаймні  на один рівень вищий за той, на якому  було виявлено порушення) та власників  підприємства-клієнта. У стандарті  зазначено, що, вирішуючи питання  про повідомлення контролюючих та правоохоронних органів, необхідно виходити з вимог  законодавства відповідної країни.

Обов'язок аудитора щодо конфіденційності, як правило, забороняє повідомляти  будь-яку третю сторону про  виявлені факти недотримання існуючих вимог та правил. Проте за певних обставин цим обов'язком можна  знехтувати відповідно до закону чи рішення  суду (наприклад, у деяких країнах  аудитор зобов'язаний повідомляти  органи контролю про виявлені порушення  у фінансових установах). За таких  умов у аудитора може виникнути потреба  отримати юридичну консультацію, з  тим щоб якнайкраще виконати свій обов'язок служити громадським інтересам.

Наступний параграф цього  стандарту визначає право аудитора припинити надання послуг (виконання  проекту), якщо подальша робота з таким  клієнтом може завдати шкоди аудиторові. Проте і в цьому разі зазначається, що в таких випадках контролю необхідно  звернутися за юридичною консультацією. Таким чином, рішення про те, чи повідомляти правоохоронні та контролюючі  органи про виявлені порушення, фактично має прийняти сам аудитор. Ціна цього  рішення надзвичайно висока, оскільки аудитор поділяє ризики зі своїм  клієнтом, і за такої ситуації може дуже постраждати його репутація.

Ринок послуг з міжнародного аудиту в Україні ще тільки формується, і тому небагато підприємств мають  досвід співпраці з міжнародними аудиторськими фірмами: наприклад, за неофіційними даними, лише близько 10-12 % комерційних банків України  щороку проходять міжнародний аудит. Ураховуючи цей факт, інші економічні та юридичні особливості ринку України, а також загальну практику міжнародних аудиторських компаній, відповідно до якої зусилля спрямовуються на встановлення багаторічного співробітництва, а не на одноразові проекти, процес прийняття нового клієнта є досить складним і важливим для успіху подальшої співпраці.

Перш ніж розпочати  перевірку аудиторові необхідно  виконати кілька попередніх дій. Насамперед необхідно установити контакт із потенційним клієнтом, що може відбуватися  по-різному. По-перше, ініціатива проведення аудиту може йти від самого аудитора. Якщо підприємство або банк є привабливим  з погляду тривалої співпраці, якщо його фінансова позиція, міжнародні зв'язки та результати діяльності за минулі роки відповідно до друкованих джерел є сприятливими, а міжнародного аудитора ця компанія ще не має, уповноважений  представник аудиторської фірми  може сам зв'язатися з представником  керівництва потенційного клієнта. По-друге, саме підприємство або банк можуть висловити своє бажання пройти міжнародний аудит (за свій рахунок).

Для того, щоб визначити, чи варто за наявних умов давати згоду на проведення аудиту фінансової звітності якоїсь компанії (або на участь у тендері на надання аудиторських послуг), аудитор повинен виконати певні процедури:

- ознайомитися з галуззю,  в якій працює клієнт, та його  конкретним бізнесом;

- отримати та проаналізувати  фінансову інформацію потенційного  клієнта та інформацію про  цього ж клієнта від третіх  сторін, таких як банки, юридичні  компанії;

- якщо клієнт міняє  аудитора, необхідно зв'язатися з  попереднім аудитором, як цього  вимагають стандарти аудиту;