Структура грошових потоків підприємства

 

Система показників діяльності підприємства повинна відображати  важливу проблему фінансового управління, що полягає в підтримці динамічного  процесу діяльності, що спрямований  на досягнення максимуму цільової функції  підприємства при контрольованій фінансовій рівновазі.

З точки зору відповідності  системи показників цілям ефективного  управління підприємством визначимо  наступні вимоги до системи показників: 1) адекватність цілям управління та можливість інтеграції на різних етапах управлінського процесу; 2) врахування основних факторів, що впливають на реалізацію цілей підприємства та врахування взаємозв'язків між ними; 3) врахування особливостей організаційної структури підприємства, деталізація показників для всіх рівнів управління підприємства; 4) висока гнучкість та адаптованість до умов вирішення проблеми; 5) економічність, що полягає в перевищенні результатів від функціонування системи показників над витратами на реалізацію даної системи [1, с. 16].

Найоптимальніше для підприємства є збалансоване економічне зростання, яке базується на підтримці його фінансової рівноваги та забезпеченні максимізації основного цільового  показника - вартості підприємства, основними  чинниками формування якої є грошові  потоки. Розгляд і концепції фінансової рівноваги з позицій управління грошовими потоками та формування системи  показників аналізу грошових потоків  мають важливе значення для прийняття  ефективних оперативних та стратегічних фінансових рішень.

Стратегічне управління грошовими  потоками є важливою складовою загальної  економічної стратегії підприємства. Обрану відповідно до визначених місії  та цілей стратегію управління грошовими  потоками втілюють у життя на рівні  оперативно-тактичного управління. Основними  його етапами є збір та оброблення первинної інформації, кількісний аналіз грошових потоків у попередньому періоді, оцінка чинників і ризиків  управління ними та планування і контроль грошових потоків.

Для ухвалення ефективних фінансово-господарських рішень щодо управління грошовими потоками важливим є використання дієвого організаційно-економічного механізму, який дисертант характеризує як систему взаємопов’язаних між  собою елементів, яка визначає і  забезпечує реалізацію комплексу заходів  на кожному із етапів управління грошовими  потоками. В структурі механізму  виокремлено методи, важелі, організаційно-правове, інформаційне та програмно-технічне забезпечення (Додаток Б)

 

(Додаток Б) Структура організаційно-економічного механізму управління грошовими потоками підприємств.

У процесі управління грошовими  потоками підприємств використовують велику кількість методів, які згруповано за об’єктом та функціями управління. У роботі підкреслено, що кожному  економічному методу відповідають певні  важелі, які поділено на ринкові  та адміністративні.

Організаційне забезпечення характеризує взаємопов’язану сукупність обов’язків та повноважень внутрішніх структурних служб і підрозділів  підприємства, які розробляють і ухвалюють рішення з управління грошовими потоками та несуть відповідальність за результати цих рішень. Для документального затвердження організаційних аспектів на підприємствах доцільно сформувати відповідні регуляторні документи, зокрема Положення про політику управління грошовими потоками, Положення про бюджетування, Положення про фінансову службу тощо.

Система правового регулювання  грошових потоків включає регламентування  форм розрахунків за господарськими операціями, порядок здійснення готівкових та безготівкових платежів, податкове  регулювання, ліцензування, державне регулювання  цін.

Інформаційне забезпечення управління грошовими потоками характеризує сукупність інформаційних ресурсів, що відображають внутрішнє та зовнішнє середовище підприємства. Необхідність оперативного використання цих інформаційних  ресурсів зумовлює потребу в якісному програмно-технічному забезпеченні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Вдосконалення  структури грошових потоків та грошового  обороту підприємства

3.1. Методи вдосконалення  грошових потоків підприємства

 

Процес аналізу завершують оптимізацією грошових потоків шляхом вибору найкращих форм їхньої організації  на підприємстві з обліком зовнішніх  і внутрішніх факторів з метою  досягнення їхньої збалансованості, синхронізації  і зростання чистого грошового  потоку.

У першу чергу необхідно  домогтися збалансованості обсягів  додатного і від'ємного потоків  коштів, оскільки і дефіцит, і надлишок грошових ресурсів негативно впливають  на результати господарської діяльності.

При дефіцитному грошовому  потоці знижуються ліквідність і  рівень платоспроможності підприємства, що призводить до зростання простроченої заборгованості підприємства за кредитами  банку, постачальникам, персоналу з  оплати праці.

Для досягнення збалансованості  дефіцитного грошового потоку в  короткостроковому періоді розробляють  заходи для прискорення залучення  коштів і уповільнення виплат їх.

Оскільки ці заходи, підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності  підприємства в короткостроковому  періоді, можуть створити проблеми дефіцитності грошових потоків у майбутньому, то паралельно має бути розроблено заходи для збалансованості дефіцитного  грошового потоку в довгостроковому  періоді.

Способи оптимізації надлишкового грошового потоку пов'язані здебільшого  з активізацією інвестиційної діяльності підприємства, спрямованої:

на дострокове погашення  довгострокових кредитів банку;

на збільшення обсягу реальних інвестицій;

на збільшення обсягу фінансових інвестицій.

Синхронізацію грошових потоків  має бути спрямовано на

усунення сезонних і циклічних  розходжень у формуванні як позитивних, так і негативних грошових потоків, а також на оптимізацію середніх залишків готівки.

Заключним етапом оптимізації  є забезпечення умов максимізації чистого  грошового потоку підприємства, зростання  якого забезпечує підвищення рівня  самофінансування підприємства, знижує залежність від зовнішніх джерел фінансування.

Збільшення суми чистого  грошового потоку можна забезпечити  за рахунок таких заходів:

зменшення суми постійних  витрат підприємства;

зниження рівня змінних  витрат;

проведення ефективної податкової політики;

застосування методу прискореної  амортизації;

продаж не використовуваних видів основних засобів, нематеріальних активів і запасів;

посилення претензійної роботи з метою повного і вчасного стягнення штрафних санкцій та дебіторської заборгованості.

Результати оптимізації  грошових потоків мають відображатися  у фінансовому плані підприємства на рік з розбивкою по кварталах  і місяцях.

Для оперативного керування  додатними і від'ємними грошовими  потоками доцільно складати платіжний  календар (план платежів точної дати), в якому, з одного боку, відображають графік надходження коштів від усіх видів діяльності протягом прогнозного  періоду (5, 10, 15, 30 днів), а з іншого — графік майбутніх платежів (податків, заробітної плати, формування запасів, погашення кредитів і процентів  за ними і т. ін.). Платіжний календар дає можливість фінансовим службам  підприємства здійснювати оперативний  контроль за надходженням і витратою коштів, вчасно фіксувати зміну фінансової ситуації і вчасно вживати коригувальних  заходів для синхронізації додатного  і від'ємного грошових потоків і  забезпечення стабільної платоспроможності  підприємства.

Сучасні методи фінансового  управління, базуються на концепції  управління грошовими потоками, що формують єдину систему грошових ресурсів підприємства.

Концепція фінансової рівноваги  підприємства дозволяє з єдиних позицій  розглядати сукупність грошових потоків  підприємства, що мають різні характеристики, та забезпечує їхнє динамічне управління, відображаючи необхідну умову ефективного  розвитку підприємства - його ліквідність.

Порушення принципів фінансової рівноваги підприємства негативно  впливає на результати його діяльності. При цьому негативний вплив на ефективність функціонування підприємства здійснюють як дефіцит, так і надлишок грошового потоку. Негативні наслідки дефіцитного грошового потоку підприємства проявляються в зниженні ліквідності  та рівня платоспроможності підприємства, зростанні кредиторської заборгованості, зростанні тривалості фінансового  циклу підприємства та зниженні показників ефективності використання капіталу підприємства.

Система показників діяльності підприємства повинна відображати  важливу проблему фінансового управління, що полягає в підтримці динамічного  процесу діяльності, що спрямований  на досягнення максимуму цільової функції  підприємства при контрольованій фінансовій рівновазі.

З точки зору відповідності  системи показників цілям ефективного  управління підприємством визначимо  наступні вимоги до системи показників:

адекватність цілям управління та можливість інтеграції на різних етапах управлінського процесу;

врахування основних факторів, що впливають на реалізацію цілей  підприємства та врахування взаємозв'язків  між ними;

врахування особливостей організаційної структури підприємства, деталізація показників для всіх рівнів управління підприємства;

висока гнучкість та адаптованість  до умов вирішення проблеми;

економічність, що полягає  в перевищенні результатів від  функціонування системи показників над витратами на реалізацію даної  системи.

Найоптимальніше для підприємства є збалансоване економічне зростання, яке базується на підтримці його фінансової рівноваги та забезпеченні максимізації основного цільового  показника — вартості підприємства, основними чинниками формування якої є грошові потоки. Розгляд  і концепції фінансової рівноваги  з позицій управління грошовими  потоками та формування системи показників аналізу грошових потоків мають  важливе значення для прийняття  ефективних оперативних та стратегічних фінансових рішень.

 

 

 

3.2. Шляхи покращення  стану грошових потоків підприємства

В умовах зовнішнього середовища, що швидко змінюється, підприємства не можуть забезпечити максимальну  ефективність організації грошових потоків, що підтверджує наявність  дефіцитного або надлишкового грошового  потоку. Тому постає проблема вибору найкращого варіанту удосконалення їх організації  на підприємстві, які описані нижче.

Першим варіантом удосконалення  виступає оптимізація грошових потоків, яка становить процес вибору найкращих  форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності . Метою оптимізації грошових потоків виступає забезпечення фінансової рівноваги підприємства, а задачею - ефективний розподіл його платіжних засобів в динаміці.  До основних напрямків оптимізації можна віднести збалансування, вирівнювання та синхронізацію грошових потоків.

Так як дефіцитний і надлишковий  грошові потоки негативно впливають  на результати господарської діяльності, то збалансування об’єму грошових потоків спрямовується на забезпечення відповідності між обсягами як позитивного, так і негативного грошових потоків. Вирівнювання та синхронізація виступають основними методами їх оптимізації  у часі. Процес вирівнювання передбачає розрахунок ступеня рівномірності  формування грошових потоків за допомогою  середньоквадратичного відхилення або коефіцієнту варіації. Синхронізація  представляє собою аналіз синхронності формування позитивного і негативного  грошових потоків у розрізі тимчасових інтервалів на основі розрахунку коефіцієнта  кореляції двох видів грошових потоків.

Так як останнім часом характер конкуренції змінився від промислової  до інформаційної, то забезпечити підприємству конкурентну перевагу шляхом впровадження нових технологій вже недостатньо, тому пропонується новий підхід –  випереджаючі показники, що носять прогнозний характер і ґрунтуються на короткострокових методах екстраполяції. Вони засновані  на припущенні, що прогнозовані величини є у певній мірі регулярними чи характеризуються певною кореляцією з  іншими величинами. Для усіх екстраполяційних методів характерним є той  факт, що у будь-який момент екстраполяційна  база може змінитися, внаслідок чого отримані при використанні цього  методу дані можуть виявитися непридатними, для уникнення чого були розроблені методи експертних оцінок. Ці методи засновані  на оцінюванні припущень та оцінок, отриманих через опитування чи інтерв’ю фахівців з відповідних галузей  економіки, тож вони можуть носити як дуже чітко виражений характер (застосування статистичних чи математичних методів), так і більш загальний (використання групових динамічних процесів, у ході яких дані одержуються через обговорення фахівцями).