Структура грошових потоків підприємства

• грошовий потік по фінансовій діяльності. Він характеризує надходження  і виплати коштів, пов'язані з  залученням додаткового акціонерного чи пайового капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик, сплатою в грошовій формі дивідендів і відсотків по вкладах власників  і деякі інші грошові потоки, пов'язані  зі здійсненням зовнішнього фінансування господарської діяльності підприємства.

 

3. За спрямованістю руху  коштів виділяють два основних  види грошових потоків:

• позитивний(вхідний) грошовий потік, що характеризує сукупність надходжень коштів на підприємство від усіх видів  господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін “приплив коштів")(рис.2.2);

• негативний(вихідний) грошовий потік, що характеризує сукупність виплат коштів підприємством у процесі  здійснення усіх видів його господарських  операцій (як аналог цього терміна  використовується термін „відплив коштів")(рис. 2.3).

 

 

Рис. 2.2. Структура вхідних грошових потоків на підприємстві.

 

Рис. 2.3. Структура вихідних грошових потоків на підприємстві

Характеризуючи ці види грошових потоків, варто звернути увагу на високий ступінь їхнього взаємозв'язку. Недостатність обсягів у часі одного з цих потоків обумовлює  наступне скорочення обсягів іншого виду цих потоків. Тому в системі  управління грошовими потоками підприємства обидва ці види грошових потоків являють  собою єдиний (комплексний) об'єкт  фінансового менеджменту.

4. За методом обчислення  обсягу виділяють наступні види  грошових потоків підприємства:

• Валовий грошовий потік. Він характеризує всю сукупність надходжень або витрат коштів у розглянутому періоді часу в розрізі окремих  його інтервалів;

• чистий грошовий потік. Він  характеризує різницю між позитивним і негативним грошовими потоками (між надходженням і витратою коштів) у розглянутому періоді часу в  розрізі окремих його інтервалів. Чистий грошовий потік є найважливішим  результатом фінансової діяльності підприємства, багато в чому визначає фінансову рівновагу і темпи  зростання його ринкової вартості. Розрахунок чистого грошового потоку по підприємству в цілому, окремих  структурних його підрозділах (центрах  відповідальності), різних видах господарської  діяльності або окремих господарських  операціях здійснюється за наступною  формулою:

ЧГП = ПГП -НГП 

де ЧГП - сума чистого грошового  потоку в розглянутому періоді часу;

ПГП - сума позитивного грошового  потоку (надходжень коштів) у розглянутому періоді часу;

НГП - сума негативного грошового  потоку (витрати коштів) у розглянутому періоді часу.

Як видно з цієї формули, у залежності від співвідношення обсягів позитивного і негативного  потоків сума чистого грошового  потоку може характеризуватися як позитивною, так і негативною величинами, що визначають кінцевий результат відповідної  господарської діяльності підприємства і, що впливають у кінцевому підсумку на формування і динаміку розміру  залишку його грошових активів.

5. За рівнем достатності  обсягу виділяють наступні види  грошових потоків підприємства:

• надлишковий грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження  коштів істотно перевищують реальну  потребу підприємства в цілеспрямованій  їхній витраті. Свідченням надлишкового грошового потоку є висока позитивна  величина чистого грошового потоку, не використовуваного в процесі  здійснення господарської діяльності підприємства;

• дефіцитний грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження  коштів істотно нижче реальних потреб підприємства в цілеспрямованій  їхній витраті. Навіть при позитивному  значенні суми чистого грошового  потоку він може характеризуватися  як дефіцитний, якщо ця сума не забезпечує планову потребу у витраті  коштів по всіх передбачених напрямках  господарської діяльності підприємства. Негативне ж значення суми чистого  грошового потоку автоматично робить цей потік дефіцитним.

6. За методом оцінки  в часі виділяють наступні  види грошового потоку:

• теперішній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік  підприємства як єдину порівнювану  його величину, приведену по вартості на теперішній момент часу;

• майбутній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік  підприємства як єдину порівнювану  його величину, приведену по вартості на конкретний майбутній момент часу. Поняття майбутній грошовий потік  може використовуватися і як номінальна ідентифікована його величина в майбутньому  моменті часу (чи в розрізі інтервалів майбутнього періоду), що служить  базою дисконтування з метою  приведення до теперішньої вартості.

Розглянуті види грошового  потоку підприємства відображають зміст  концепції оцінки вартості грошей у  часі стосовно господарських операцій підприємства.

7. За безперервністю формування  в розглянутому періоді розрізняють  наступні види грошових потоків  підприємства:

• регулярний грошовий потік. Він характеризує потік надходження  або витрат коштів по окремих господарських  операціях (грошових потоках одного виду), що у розглянутому періоді  часу здійснюється постійно по окремих  інтервалах цього періоду. Характер регулярного носять більшість видів  грошових потоків, генерованих операційною  діяльністю підприємства: потоки, пов'язані  з обслуговуванням фінансового  кредиту у всіх його формах; грошові  потоки, що забезпечують реалізацію довгострокових реальних інвестиційних проектів і  т.п.;

• дискретний грошовий потік. Він характеризує надходження або  витрати коштів, пов'язані зі здійсненням  одиничних господарських операцій підприємства в розглянутому періоді  часу. Характер дискретного грошового  потоку носить одноразова витрата коштів, пов'язана з придбанням підприємством цілісного майнового комплексу; надходженням фінансових коштів у порядку безоплатної допомоги і т.п.

Розглядаючи ці види грошових потоків підприємства, варто звернути увагу на те, що вони розрізняються  лише в рамках конкретного тимчасового  інтервалу. При визначеному мінімальному тимчасовому інтервалі всі грошові  потоки підприємства можуть розглядатися як дискретні. І навпаки - у рамках життєвого циклу підприємства переважна  частина його грошових потоків носить регулярний характер.

8. За стабільністю тимчасових  інтервалів формування регулярні  грошові потоки характеризуються  наступними видами:

• регулярний грошовий потік  з рівномірними тимчасовими інтервалами  в рамках розглянутого періоду. Такий  грошовий потік надходжень або витрат коштів носить характер ануїтету;

• регулярний грошовий потік  з нерівномірними тимчасовими інтервалами  в рамках розглянутого періоду. Прикладом  такого грошового потоку може служити  графік лізингових платежів за орендоване майно з погодженими сторонами  нерівномірними інтервалами часу їхнього  здійснення протягом періоду лізингу активу.

Розглянута класифікація дозволяє більш цілеспрямовано здійснювати  облік, аналіз і планування грошових потоків різних видів на підприємстві.

 

2.2. Рівномірність,  синхронність та збалансованість  грошових потоків на підприємстві.

Збалансування грошового  обороту, а отже його нормальне функціонування, забезпечується вирівнюванням двох ключових потоків – національного  доходу та реалізації національного  продукту. Між цими потоками існує  внутрішній зв'язок, зумовлений єдністю  процесу суспільного відтворення, що створює об'єктивну основу для  їх вирівнювання. Ця обставина викликає формування в процесі розподілу  і використання національного доходу двох видів грошових потоків, які  відносно національного доходу можна  назвати потоками відпливу (втрат) і  потоками припливу (ін'єкцій).

До потоків відпливу належать: чисті податки (потік 4), заощадження  сімейних господарств (потік 5) та оплата імпорту (потік 10). До потоків припливу відносять: інвестиційні витрати фірм (потік 7), державні закупівлі урядових структур (потік 9), надходження за експортом (потік 11). В обсязі потоків відпливу зменшується використання сімейними  господарствами національного доходу на внутрішньому ринку продуктів, що звужує можливості реалізації виробленого  національного продукту. В обсязі потоків припливу збільшується надходження  грошей на внутрішній ринок, вони неначебто  повертаються в основне русло  свого руху, що розширює можливості реалізації національного продукту. Проте урівноваженість потоків  відпливу і припливу грошей автоматично  не забезпечується. Вона може бути досягнута  тільки через механізм грошового  ринку. Цей механізм виконує дві  важливі для урівноваження вказаних потоків функції:

1) трансформує заощадження  сімейних господарств у нові  види платоспроможного попиту (фірм  та урядових структур);

2) коливання ринкової  кон'юнктури (попиту і пропозиції  грошей) зумовлюють відплив зайвих  грошей на світовий ринок або  приплив їх зі світового ринку  у випадку дефіциту пропозиції  грошей.

Завдяки цим двом функціям грошовий ринок забезпечує збалансування  національного доходу і національного  продукту як необхідну передумову його успішної реалізації.

Якщо грошовий ринок не розвинутий і не виконує зазначених функцій, або виконує не повністю, то в процес балансування грошового  обороту змушений втручатися центральний  банк. Йому доводиться забезпечувати  регулювання обороту "вручну" - шляхом додаткової емісії грошей чи вилучення  зайвої маси грошей з обороту надзвичайними  заходами, зокрема валютною інтервенцією. У такій ситуації в моделі грошового  обороту з'являється ще один суб'єкт  – центральний банк, та ще один грошовий потік – або поповнення обороту  додатковою масою грошей шляхом збільшення кредитування центральним банком комерційних  банків (потік 15), або вилучення надлишку грошових коштів шляхом скорочення кредитування (потік 16).

Обидва ці потоки, балансуючи оборот грошей у поточному відтворювальному циклі, містять у собі загрозу  порушення балансу в наступному циклі. Такі порушення можуть виникнути  як унаслідок зміни обсягів виробленого  ВНП, так і зміни співвідношення між обсягами експорту та імпорту. Якщо, наприклад, замість чистого імпорту  в наступному циклі складеться чистий експорт, то з обороту доведеться вилучати не тільки відповідну масу грошей, а й масу грошей, яка була додатково  випущена в оборот для компенсації  платежів по чистому імпорту за потоком 15 у попередньому циклі.

Зауважимо, що між потоками 13, 14, 15 та 16 існує зв'язок як між такими, які взаємно виключають один одного. Наприклад, якщо при чистому імпорті  сформувався потік 13, то потоків 14 та 15 взагалі не може бути. Потік 15 може виникнути лише за умови, що обсяг  потоку 13 недостатній, щоб збалансувати потоки відтоку та притоку грошей в обороті національного доходу. 
Якщо ж сформувався чистий експорт, то відпадає потреба в потоках 13 та 15, а балансування здійснюватиметься потоком 14. Потреба в потоці 16 виникне лише за умови, що потік 14 взагалі не був сформований, чи обсяг його виявився недостатнім для збалансування національного доходу та валового національного продукту.

Хоча при побудові наведеної  моделі зроблено цілу низку умовних  припущень, в цілому вона досить грунтовно розкриває рух грошей у процесі суспільного відтворення, його послідовність, причинну зумовленість, механізм збалансування та інші характерні риси, що дає можливість глибше зрозуміти це надзвичайно складне економічне явище.

 

 

 

2.3. Ефективність  управління грошовими потоками  підприємства.

Ефективність процесу  досягнення економічних цілей підприємства ґрунтується на раціональному управлінні його фінансовими ресурсами. Проблема підтримання динамічної рівноважної  позиції підприємства на шкалі «ліквідність-доходність», що забезпечує максимальне економічне зростання підприємства є однією із основних проблем фінансового  управління.

Сучасні методи фінансового  управління, базуються на концепції  управління грошовими потоками, що формують єдину систему грошових ресурсів підприємства. Саме тому питання  щодо ефективного управління грошовими  потоками на нашу думку є досить актуальним.

Концепція фінансової рівноваги  підприємства дозволяє з єдиних позицій  розглядати сукупність грошових потоків  підприємства, що мають різні характеристики, та забезпечує їхнє динамічне управління, відображаючи необхідну умову ефективного  розвитку підприємства - його ліквідність [1, с. 14].

Порушення принципів фінансової рівноваги підприємства негативно  впливає на результати його діяльності. При цьому негативний вплив на ефективність функціонування підприємства здійснюють як дефіцит, так і надлишок грошового потоку. Негативні наслідки дефіцитного грошового потоку підприємства проявляються в зниженні ліквідності  та рівня платоспроможності підприємства, зростанні кредиторської заборгованості, зростанні тривалості фінансового  циклу підприємства та зниженні показників ефективності використання капіталу підприємства. Отже, за результатами нашого дослідження  спостерігається наявність надлишкового грошового потоку підприємства, це є негативним наслідком, оскільки грошові  кошти, які не задіяні в обороті  підприємства, породжують витрати.