Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Мая 2013 в 18:51, лекция
У сучасному світі відбуваються глобальні зміни в системі суспільного виробництва. Здійснюється перехід від виробництва масового споживання до диверсифікованого споживання. Сучасні технології, і особливо інформація, дають можливість виробляти невеликі партії багатоваріантної продукції для задоволення різноманітних смаків споживачів. Необхідною умовою існування підприємства стають постійні інновації та зміни. Посилюється внутрішня нестабільність функціонування організаційно-виробничих систем.
1. Теоретико-методологічні основи обґрунтування стратегії розвитку підприємства
1.1. Поняття стратегії розвитку підприємства
1.2. Види стратегії розвитку підприємства
1.3. Особливості стратегії розвитку підприємства
С. Попова, О. Тридіда, З. Шершнєвої, Л. Шевчук, Р. Фатхутдінова, А. Яков-
лєва та ін. У закордонній науковій літературі значну увагу питанням страте-
гічного планування приділили Р. Акофф, І. Ансофф, Р. Бранденбург, А. Аа-
кер, Д. Хассі, П. Друкер, Г. Міцберг, Дж.Б. Куїнн, Б. Карлоф, У.кінг, Д. Клі-
ланд, Дж.Стейнер, Дж.Гелбарт та ін. [9, с. 131]
Таким чином, незважаючи на досягнення закордонних та вітчизняних
вчених актуальними залишаються дослідження, пов'язані із уточненням сут-
ності стратегічного управління, інформаційним забезпеченням системи стра-
тегічного планування, а також вдосконалення планування у стратегічному
управлінні розвитком підприємства.
Стратегія – це генеральна комплексна програма дій, яка визначає прі-
оритетні для підприємства проблеми, його місію, головну мету та розподіл
ресурсів для їх досягнення. Вона формулює цілі та способи так, щоб указати
підприємству певний напрям розвитку. За своїм змістом стратегія є довгостро-
ковим плановим документом, результатом стратегічного планування [7, с. 312].
Стратегічне управління – це досить складна система, що становить ди-
намічний процес аналізу, вибору стратегій, планування, забезпечення і реалі-
зації розроблених організацією планів [5, с. 15]. Стратегічне управління являє
собою одну з підсистем менеджменту організацій, що виконує велику кіль-
кість завдань стосовно стратегічного аналізу, розроблення, реалізації і кон-
тролю реалізації стратегії організації.
Предмет стратегічного управління
– базисні процеси в
її межами, вишукування і нарощування стратегічного потенціалу організації
[6, с. 38]. Стратегічне планування представляє собою процес вибору цілей
для організації і рішення про те, що необхідно зробити для їх досягнення [5,
с. 142]. Стратегічне планування – процес здійснення сукупності систематизо-
ваних та взаємно узгоджених робіт із визначення довгострокових (на певний
період) цілей та напрямів діяльності підприємства [7, с. 312].
До основних проблем побудови ефективної системи стратегічного
планування на підприємстві належать:
• орієнтація на короткострокові результати діяльності, нерозвиненість страте-
гічного управління, відсутність системного контролю за відповідністю ре-
зультатів поточної діяльності підприємства його стратегічним цілям;
• фрагментарність і відсутність комплексності поточних планів, зниження рів-
ня координації у системі;
• практично повна відсутність роботи на ринку, нерозробленість методично-
аналітичної бази для аналізу ринку; Науковий вісник, 2008, вип. 18.1
5. Інформаційні технології галузі 239
• нерозвиненість корпоративного управління, розбіжності в інтересах власни-
ків, управлінського персоналу та колективу [8, с. 312].
Необхідність стратегічного планування на підприємстві зумовлена та-
кими умовами:
• заохочує керівництво підприємства мислити перспективно, що сприяє підви-
щенню ефективності стратегічного управління розвитком підприємства;
• забезпечує більш чітку координацію дій організації, що покращує організа-
ційно-економічний механізм діяльності підприємства;
• веде до встановлення показників для подальшого контролю, що значно пок-
ращує основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства;
• змушує підприємства чіткіше визначати свої завдання та основні установки
діяльності;
• більш наочно демонструє взаємозв'язки керування й обов'язки всіх посадових
осіб, налагоджуючи при цьому ефективну систему управління трудовим по-
тенціалом підприємства;
• робить організацію більш підготовленою до ринкових змін, що значно змен-
шує ризики діяльності та дає змогу сформулювати стратегії розвитку під-
приємства з врахуванням як і внутрішніх, так і зовнішніх чинників впливу.
При стратегічному плануванні на основі поставлених цілей визнача-
ються обсяги і структура продуктово-асортиментної програми підприємства,
а також структура і обсяги ресурсів (потенціалу), необхідних для виробниц-
тва і реалізації продукції. Стратегічне управління безпосередньо пов'язане з
діяльністю підприємства у так званому довгостроковому періоді, оскільки
зміна потенціалу передбачає планування розміру підприємства, структури
виробництва, виробничої потужності, структури капіталу, а також організа-
ційної структури, юридичної форми і системи управління підприємством у
цілому. Основна мета стратегічного планування полягає у створенні потенці-
алу для виживання підприємства в умовах динамічної зміни зовнішнього се-
редовища. Внаслідок такого планування підприємство ставить перспективні
цілі й розробляє шляхи їх досягнення [8, с. 314].
Ефективність стратегічного планування вимірюється розміром вкладу,
який воно вносить у досягнення цілей і здійснення поставлених завдань за
вирахуванням витрат і небажаних наслідків, що виникають при формуванні
стратегічного плану і його виконання. Таким чином, стратегічний план може
сприяти досягненню цілей підприємства, але бути при цьому високовитрат-
ним, а, отже, малоефективним.
З метою оцінки реальності поставлених завдань та виявлення шляхів
досягнення поставлених цілей виникає необхідність у розробці детального
прогнозу та плану діяльності підприємства.
Необхідною умовою здійснення ефективного планування на підпри-
ємстві є проведення попереднього прогнозування, зокрема довгострокового
прогнозування основних тенденцій в економіці та основних напрямів розвит-
ку галузі, прогнозування основних результатів фундаментальних науково-
дослідних робіт, прогнозування потреби у продукції підприємства, прогнозу-
вання доступності ресурсів, прогнозування розвитку діяльності підприєм-
ства. Таким чином, ефективне прогнозування зміни зовнішнього та внутріш-Національний лісотехнічний університет України
240 Збірник науково-технічних праць
нього середовища підприємства сприяє підвищенню ефективності стратегіч-
ного планування розвитку його діяльності.
Прогнозування розвитку (стану) підприємства або організації – це на-
укове обґрунтування можливих кількісних та якісних змін його (її) стану (рів-
ня розвитку в цілому, окремих напрямків діяльності) в майбутньому, а також
альтернативних способів і строків досягнення очікуваного стану [7, с. 303].
Дані, отримані у ході прогнозування розвитку діяльності підприєм-
ства узагальнюються у його планах. План підприємства за своїм змістом ста-
новить сукупність взаємопов'язаних заходів щодо підвищення прибутку за
рахунок збільшення ефективності використання всіх вживаних ресурсів і ре-
алізації продукції. Успішність, ефективність системи планування визна-
чається значною мірою рівнем її організації, яка спрямована на планомірне
поєднання основних елементів системи планування [2, с. 61].
У великих за обсягами діяльності організаціях, що займаються склад-
ними формами стратегічного планування, формою подання стратегії є сукуп-
ність взаємопов'язаних планових документів, в яких відображено прийняті
стратегічні рішення. Головним результатом планової роботи є не сама систе-
ма планів, а визначення цілей, стратегій, програм, проектів, розподіл ресур-
сів, що допомагають організації уточнити найбільш прийнятні шляхи дій і
бути готовою до майбутніх змін [6, с. 240].
У сучасних ринкових умовах господарювання робочим інструментом
планування є бізнес-план, що відображає процес функціонування підприєм-
ства та основні показники його діяльності, а також показує можливі шляхи
досягнення стратегічних цілей розвитку діяльності підприємства. Якісно роз-
роблений бізнес-план є передумовою ефективного стратегічного управління,
сприяє розвитку діяльності підприємства та покращенню основних показни-
ків його діяльності, а також необхідний для розроблення стратегічних планів
розвитку підприємства.
Формування стратегії розвитку підприємства дає змогу визначити
напрямок поведінки підприємства на ринку з врахуванням умов зовнішнього
середовища та вірогідного характеру їх зміни; оцінити конкурентоспромож-
ність та стратегічні конкурентні переваги підприємства; сформулювати гло-
бальну мету його діяльності та цілі нею визначені; визначити ресурси, які не-
обхідно залучити для досягнення поставлених цілей та забезпечити їх най-
більш ефективне використання [3, с. 52].
Розроблення стратегії розвитку підприємства повинна опиратися на
такі принципи стратегічного управління:
• орієнтація на довгострокові глобальні цілі підприємства як господарчої сис-
теми та економічні інтереси його власників;
• багатоваріантність можливих напрямків розвитку, яка обумовлена динаміч-
ністю зовнішнього середовища діяльності підприємства;
• безперервність розроблення стратегії, постійна адаптація змін у внутрішньо-
му та зовнішньому середовищі;
• комплексність розроблення стратегії, узгодженість стратегічних рішень за
окремими напрямками діяльності підприємства, видами ресурсів, функціями
тощо [3, с. 53]. Науковий вісник, 2008, вип. 18.1
5. Інформаційні технології галузі 241
Таким чином, на наш погляд, з метою вдосконалення та підвищення
ефективності стратегічного управління, формування стратегії розвитком під-
приємства (у динаміці з урахуванням впливу чинників внутрішнього та зов-
нішнього середовища) має охоплювати такі основні складові:
1. Усвідомлення місії
підприємства та визначає основний напрям стратегічного розвитку під-
приємства. Оцінка загального періоду формування стратегії, головною
умовою якого є передбачуваність розвитку економіки в цілому та кон'юн-
ктури споживчого ринку в тому числі.
2. Визначення стану зовнішнього середовища та ступеня його впливу на ді-
яльність підприємства. Формування ефективних форм взаємодії із зов-
нішнім середовищем та взаємозв'язків у внутрішньому середовищі під-
приємства. Оцінка сильних і слабких аспектів діяльності підприємства,
що визначає можливості реалізації внутрішнього потенціалу підприєм-
ства і спрямована, насамперед, на виявлення рівня його конкурентоспро-
можності.
Вибір визначаючої стратегічної моделі розвитку підприємства з ура-
хуванням стадії його життєвого циклу. Формування системи стратегічних ці-
лей підприємства з врахуванням визначаючої стратегічної моделі розвитку
підприємства.
Конкретизація цільових показників стратегічного управління розвит-
ком підприємства по періодах реалізації та формулювання політики страте-
гічного управління за окремими найбільш важливими напрямками діяльності
підприємства. Прогнозування сценаріїв розвитку ринків функціонування під-
приємства з урахуванням чинників зовнішнього середовища, розроблення
альтернативних стратегій розвитку підприємства та сценаріїв їх реалізації.
Розроблення найбільш ефективних шляхів реалізації стратегічних ці-
лей і політики стратегічного управління розвитком підприємства, впрова-
дження заходів, що спрямовані на реалізацію обраного варіанта стратегічної
альтернативи:
• розроблення заходів забезпечувальних (функціональних) стратегій, які визна-
чають стратегічні цілі та основи управління окремими видами та напрямками
діяльності підприємств у рамках всього періоду розроблення загальної стра-
тегії його розвитку;
• формування політики підприємства за окремими напрямками діяльності, які
відображають загальну стратегію розвитку підприємства в розрізі окремих ці-
лей та аспектів фінансово-господарської діяльності підприємства;
• розроблення системи тактичних планів ведення господарсько-фінансової ді-
яльності;
• розроблення системи заходів, спрямованих на підвищення ефективності фун-
кціонування, які передбачають впровадження нових форм, методів, техноло-
гій в управлінській і трансформаційній підсистемах, що, своєю чергою, пот-
ребує здійснення постійних перетворень у підприємстві, тобто її адаптації до
змін у зовнішньому середовищі;
• розроблення системи заходів, спрямованих на зростання масштабів і прибут-
ковості діяльності за рахунок переходу до нових форм бізнесу, тобто дивер-
сифікацію або спеціалізацію на окремих бізнес-процесах, що може бути
пов'язано як з екстенсивним, так і інтенсивним розвитком. Національний лісотехнічний університет України
242 Збірник науково-технічних праць
Оцінка розробленої стратегії розвитку підприємства, моніторинг ходу
реалізації стратегії та коригування стратегії розвитку в умовах мінливого се-
редовища.
Таким чином, стратегічне планування є важливим елементом еконо-
мічної роботи під час розроблення стратегії розвитку підприємства і стано-
вить собою набір дій та рішень, які приводять до розроблення стратегій, при-
значених для досягнення поставлених цілей організацій. Формування страте-
гії розвитку підприємства є запорукою його успішного функціонування, дає
змогу забезпечити високоефективну господарську діяльність та конкурентос-
проможність підприємства.
Література
1. Бланк И.А. Торговый менеджмент. – К.: УФИМБ, 1997. – 408 с.
2. Ильин А.И. Планирование на предприятии: Часть 1. Стратегическое планирование/
Под общей ред. Ильина А.И. – Мн.: Новое знание, 2000. – 312 с.
Информация о работе Стратегія підприємства. Обґрунтування стратегії розвитку підприємства