Шляхи вдосконалення ціноутворення на продукцію в Україні (на прикладі діяльності ВАТ «Молочник»)

 

МІНІСТЕРСТВО  ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА  ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА-АКАДЕМІЯ

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

з дисципліни ________________________________________________________

 

Тема роботи: Шляхи вдосконалення ціноутворення  на продукцію 

в Україні (на прикладі діяльності ВАТ «Молочник»)

 

 

 

Виконала студентка_____ курсу________ групи_____________

 

_____________________________                 ___________________________

  (прізвище, ім’я та по батькові)                                                          (підпис)

 

 

Оцінка _______________________

 

 

Керівник____________________________________              ________________

                                                                             (підпис)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ – 20___

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………………………………………………

Розділ І.  Теоретичні   аспекти     ціноутворення в системі   управління  виробництвом

1.1. Економічна  сутність  і  класифікація  цін…………………………

1.2. Основні   принципи  та  фактори   ціноутворення  ………………...

1.3. Проблеми  ціноутворення   в  управлінні  виробництвом……….

Розділ  ІІ. Аналіз  обґрунтування   системи цінового  стимулювання  збуту готової продукції   та  управління  виробництвом  на  ВАТ „Молочник”

2.1. Організаційно-економічна  характеристика  підприємства….….

2.2. Аналіз  системи  управління   підприємством  …………………...

2.3. Аналіз  цінової політики  підприємства ……………………....…

Розділ  ІІІ. Обґрунтування  системи  цінового   симулювання  збуту  готової  продукції   та  управління  виробництвом  на  ВАТ „Молочник”

3.1. Розробка  цінової  стратегії   підприємства  …………………..…..

3.2. Побудова  прогнозної   моделі  ціноутворення   на    підприємстві ……………………………………………………………………..

Висновки  та  пропозиції ………………………………………….……

Список  використаної  літератури…………………………………...…

Додатки

 

 

 

Вступ

Кожен  суб”єкт  господарської   діяльності,  який  присутній   на  конкурентному  ринку,  серед  інших   ознак  своєї  присутності має  визначити  чи  не  найголовнішу -  ціну  свого  товару  або  послуги. Споживач,  здійснюючи    свій   вибір,  безумовно  буде  порівнювати  ціни  різних  продавців. Вага   цього  показника   серед  інших  факторів,  які  впливають  на  вибір  покупця,  залежить  від  багатьох   умов,  -  групи  товарів,  категорії   споживачів,   але  без  сумніву  ціна  є  ключовим   елементом  у  збутовій  політиці   будь-якого  продавця.

Зважаючи  на  таку  виключну  роль  ціни,  для  продавця    постає  потреба  у  пошуку  оптимального підходу  для  визначення  рівня  ціни    на  товари  і  послуги,  які  пропонуються   для  продажу  на  ринку. Використовуючи  економічно  обґрунтовані  підходи   та  методи   при  визначенні  ціни,  продавець  буде  мати  змогу  впроваджувати  таку   гнучку  збутову  політику,  яка  направлена   на  отримання  максимального  сукупного  прибутку.

 Для  того,  щоб  повноважні   особи  могли   прийняти  адекватні  управлінські  рішення  щодо  цінової  політики,  як  частини  маркетингової   політики  на  підприємстві, таким  особам  потрібна  інформація  для  визначення   бази  ціни  послуг  або  товарів,  які  пропонують  на  ринку.

Метою роботи є  дослідження особливостей  ціноутворення в сучасних  умовах господарювання. В ході виконання роботи необхідно на матеріалах підприємства виконати  наступні   завдання:

• систематизувати  теоретичні  основи  ціноутворення  на продукцію, роботи, послуги;
• проаналізувати  ефективність  цінової  політики  підприємства;
• на  підставі  отриманих   результатів   дослідження     висунути     рекомендації   та  пропозиції   щодо  підвищення  ефективності  цінового  стимулювання  збуту  готової  продукції та  управління  виробництвом.

Об'єктом  дослідження є  діяльність відкритого  акціонерного  товариства „Молочник”, основним   видом   діяльності   якого  є  виробництво  та  реалізація  плавлених  і твердих  сирів,  а  також  масла.

 

Розділ І.  Теоретичні   аспекти   ролі  і  місця  ціноутворення  в  системі   управління  виробництвом

             1.1. Економічна  сутність  і класифікація  цін

 

За визначенням, яке  наведено у економічній енциклопедії, ціна - це сума коштів, які сплачує покупець за товар, який він придбаває, який представлений у вигляді продукту або послуги [20,785]. Ціна виступає грошовим виразом вартості товару [4,5]. Ціна представляє собою економічну категорію, що визначає суму грошей, за яку продавець хоче продати, а покупець придбати товар.

Отже, ціна є грошовим вираженням вартості товару лише в тому випадку, коли існує рівновага  між попитом і пропозицією. В  інших випадках коливання цін  спричиняється не вартістю, а іншими причинами. Тому потрібне більш універсальне визначення ціни : ціна - це грошова сума, яку одержують за конкретний товар.

Ринкова ціна встановлюється безпосередньо  на ринку під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Іноді таку ціну називають вільною; вона не встановлюється спеціальними органами, не нав'язується згори.

Відхилення ціни від вартості відбувається не за вказівкою чиновників, а внаслідок співвідношення попиту і пропозиції. Монопольна ціна, встановлена державою або нав'язана приватним монополістом, не має нічого спільного з ринковою ціною. В умовах адміністративно-командної економіки ціни втратили свою регулюючу роль Наслідком цього став хронічний дефіцит товарів і багатьох послуг.

Ціна є важелем встановлення пропорцій у господарстві в умовах конкуренції. Якщо в країні панує монополія державної власності на засоби виробництва, ціна втрачає роль регулятора економіки, перестає бути поряд з конкурентною боротьбою рушійною силою розвитку виробництва.

Ринкова ціна не може бути встановлена  урядовим декретом чи указом президента країни. Для цього мають бути об'єктивні умови:

демонополізація економіки на основі проведення приватизації;

наявність конкурентного  середовища;

створення необхідних умов для підприємництва, розвитку всіх легальних форм господарювання.

Систему цін прийнято класифікувати згідно визначених ознак.

За характером обороту:

-    Оптові, за якими підприємство реалізує вироблену продукцію іншим підприємствам та збутовим організаціям

-     Закупівельні, за якими  реалізується сільськогосподарська  продукція виробниками ( колгоспами, радгоспами, фермерськими господарствами  та населенням ) державним та комерційним   організаціям для послідуючої  переробки.

-     Роздрібні, за якими  товари реалізуються в роздрібній  торговій сітці населенню.

За рівнем вільності від впливу держави при їх встановленні:

• Вільні, що складаються на ринку під впливом попиту та пропозиції. Держава може домагатися зміни цих цін тільки за допомогою впливу на кон’єктуру ринку.
• Регульовані, які складаються  також під впливом попиту та пропозиції, але підлягають певному впливу з боку держави чи  через безпоседнє обмеження їх росту або зниження, регламентацію рентабельності.
• Фіксовані, які встановлюються державними органами  на попередньо визначене коло товарів.

За способом фіксації:

• Контрактні, які встановлюються за згодою обох сторін згідно контракту.
• Трансфертні, які застосовуються при реалізації продукції між філіями або в межах однієї асоціації.
• Біржові, які використовуються при продажу товарів безпосередньо через біржі.
• Торгів, які обслуговують особливу форму торгівлі, коли декілька підрядчиків, що конкурують між собою, пропонують замовнику свої проекти на виконання певних робіт, з яких замовник на конкурсній основі обирає найбільш ефективний.

За ступенем обгрунтованості:

• Базисні, які застосовуються в якості початкової ціни на подібну продукцію. Вони являють собою фіксовані в угодах чи прейскурантах ціни товарів з певними якісними характеристиками.
• Довідкові, які друкуються в каталогах, прейскурантах, журналах, газетах, довідниках, економічних оглядах. Вони використовуються спеціалістами в якості інформації для орієнтації при встановленні цін на аналогічну продукцію чи аналізі рівнів та співвідношень між цінами.
• Прейскурантні, які є видом так званої, довідкової ціни. Вони друкуються в прейскурантах фірм – виробників або продавців.
• Фактичні ціни угод. Які враховують застосування різноманітних знижок та надбавок щодо базової ціни.
• Споживача, яка визначає витрати споживача, які напряму пов’язані з придбанням товару та витратами, пов’язаними з його експлуатацією.

По терміну дії ціни:

• Постійні, які не змінюють протягом строку поставки продукції за даним контрактом чи договором
• Текучі , за якими здійснюється поставка продукції в даний період часу. Вони можуть змінюватися на протязі виконання одного контракту і повністю залежать від кон’єктури ринку.
• Плинні, які встановлюються в торгових угодах на продукцію, яка зазвичай потребує тривалого сроку на виробництво. Вони враховують всі зміни у витратах виробництва, які відбуваються в період виготовлення виробів.
• Сезонні , які діють протягом визначеного періоду часу.
• Ступінчасті, які передбачають ряд послідовно зменшених цін за попередньо визначеною шкалою.

Складовою частиною системи ціноутворення  є широко поширена система знижок з встановлених прейскурантних цін. Знижки застосовують фірми – виробники  продукції та роздрібна торгівля. Знижки – це своєрідна відповідь  на дії конкурентів, коли вони починають  знижувати ціни. Знижки використовуються для залучення нових споживачів та скорочення великих запасів.

Всім  підприємцям, хто вболіває за розширення масштабів своєї справи, слід привернути особливої уваги системі знижок. Для цього є цілий ряд причин.

Знижка  сама собою створює у покупця  переконання і впевненість про  те, що фірма – продавець ( відповідно прямий виробник )  йде саме йому на зустріч, що, звичайно, підкреслює значення покупця-споживача у власних переконаннях.

У покупця  складається враження, що фірма - продавець  є безумовно солідною та стабільною організацією, оскільки вона може собі дозволити певне зниження цін. Справжню ж користь з всіх цих заходів  отримує перш за все фірма –  продавець через те, що вона прискорює  товарорух та збільшує об’єм продажу.

 

1.2. Основні  принципи  та  фактори   ціноутворення

 

В кінцевому результаті ціна товару визначається ринком, на неї значно впливає відношення попиту та пропозиції і вона представляє собою компроміс  між бажанням продавця і можливостями покупця. Проте, витоком формування продажної ціни є калькуляція. Незважаючи на докорінні зміни в системі  ціноутворення через певну лібералізацію,  калькуляційний метод формування цін  залишається головним, оскільки ціна має забезпечувати покриття всі  витрат і крім цього ще й отримання  прибутку. Якщо розрахована калькуляційним методом ціна вища тієї, що склалася на ринку, слід шукати шляхи зниження витрат чи взагалі відмовитися від  виробництва даного товару.

Попередньо розраховуються дві  ціни кожного товару, виробництво  якого передбачається в наступному році:  продажна, яка забезпечує виробнику  нормальні умови відтворення  і мінімальна, яка компенсує підприємству витрати при мінімальному прибутку. Якщо укладається контракт, здійснюється велике замовлення, то замовники мають  право ознайомитися з калькуляціями  виробника. Виробник в свою чергу  може відмовитися від представлення  калькуляційних звітів, замовник в  такому випадку -  від придбання  товару, ціна  якого видається  йому явно завищеною.

Крім калькуляційного застосовуються також і інші методи формування цін  на вироби, що тільки починають випускатись: параметричний, що базується на залежності ціни від головного параметру  виробу ( потужності, швидкодії, грузопідємності  і т.п.); статистичний, основа  якого  – аналіз динамічного ряду цін  аналогічних чи споріднених виробів. Але, слід відмітити, що при всіх умовах ціна повинна компенсувати витрати  виробника, тому використання калькуляцій  – просто необхідний процес в ціноутворенні. Іноді проектування цін на, так  звані, елітні вироби доручають спеціалізованим  консалтинговим фірмам,  в обєктивності яких впевнені обидві сторони –  як замовник так і виробник. Наприклад  подібного роду роботи виконує американська фірма Rand Corporation.

В умовах ринкової економіки ціна має величезне  значення. Ціна визначає структуру  і об’єм виробництва, рух матеріальних потоків, розподіл товарної маси і з  рештою рівень суспільства. Крім того, успіх комерційного підприємства  визначають наступні складники: