Роль злиттів та поглинань у міжнародному бізнесі

- злиття компаній, яке супроводжується обміном  акцій між учасниками (stock-swap merger);

- поглинання  компанії з приєднанням активів  за повною вартістю (purchase acquisition) тощо.

Тип злиттів  залежить від ситуації на ринку, а  також від стратегії діяльності компаній і наявних ресурсів [6, c. 113-114].

Злиття і поглинання компаній мають свої особливості в різних країнах або регіонах світу. Так, наприклад, на відміну від США, де відбуваються, насамперед, злиття або поглинання великих фірм, у Європі йде поглинання дрібних і середніх компаній, сімейних фірм, невеликих акціонерних товариств суміжних галузей.

Виявлення мотивів  злиттів дуже важливе, оскільки саме вони відображають причини, через які  дві або кілька компаній, об'єднавшись, коштують дорожче, ніж кожна окремо. Ріст капіталізованої вартості об'єднаної  компанії є головною метою більшості злиттів і поглинань. Аналіз і систематизація світового досвіду дозволяє виділити такі основні мотиви злиттів і поглинань компаній:

1. Внутрішні  — прагнення до корпоративної  синергії і скорочення витрат:

- придбання нових  навичок (високих технологій, добре налагоджених організаційних процесів, висококваліфікованого персоналу з навичками, які мають критичне для конкретної організації значення, у тому числі й з управлінськими навичками тощо);

- доступ до  нових продуктів, патентів, ринків, каналів дистрибуції тощо, що дозволяє більш ефективно використовувати наявні в компанії ресурси і навички або більш успішно досягати поставлених цілей;

- фінансові причини.  Наприклад, податкова економія, коли  придбання компанії зі збитками  може зменшити прибуток до  оподатковування.

2. Зовнішні —  зміни зовнішнього середовища, які  знижують ефективність

поточної діяльності компанії і змушують її шукати нові шляхи розвитку:

- зміни в грошовій  політиці, загальних темпах економічної  активності, політичні причини, державне  регулювання, глобалізація тощо;

- поточні зміни  в конкретній галузі (наприклад,  виникнення надлишкових потужностей  у галузі в цілому (автомобілебудування), ріст витрат на розробку (фармацевтика), різні технологічні зміни тощо).

3. Мотиви керівництва,  які відображають бажання компанії  укладати подібні угоди:

- використання  наявних особистих управлінських  навичок для розвитку іншого  бізнесу;

- забезпечення  безпеки власного робочого місця  — диверсифікованість галузевих  ризиків і зниження можливості  поглинання іншою компанією;

- «побудова імперії» — збільшення розмірів компанії заради збільшення власної влади і визнання;

- фінансові вигоди  — винагороди вищого менеджменту,  пов'язані з оборотом компанії, курсом акцій тощо [4, c. 184-185].

Окрім загальних, традиційних мотивів реорганізації  бізнесу, наявні і специфічні мотиви, які характеризуються національними особливостями. Так, злиття для українських компаній є одним із способів протистояння експансії на український ринок більш досвідчених і могутніх західних компаній.

Злиття можуть підвищити ефективність компаній, які об'єдналися, але вони ж можуть і погіршити результати поточної виробничої діяльності, посилити тягар бюрократії. Дуже складно заздалегідь оцінити зміни, спричинені злиттям або поглинанням. За результатами досліджень, проведених міжнародними організаціями:

- 61% злиттів не  окупає вкладених у них засобів  ("Mergers & Acquisitions Journal", 2001 p.);

- 57% компаній, які  об'єдналися, відстають у своєму  розвитку від інших суб'єктів  даного ринку і знову розділяються  на самостійні корпоративні оди-ниці ("PriceWaterhouse", дослідження 300 злиттів за 1998—2003 pp.) [29];

- менш 20% компаній, які об'єдналися, досягають бажаних  фінансових або стратегічних  цілей ("Marks&Mirvis", дослідження  50 інтеграційних процесів, 1982-1999 pp.);

- 53% найбільших злиттів і поглинань призводять до зниження акціонерної вартості компанії, 30% — практично на неї не впливають і тільки 17% — її створюють ("Zweig", 1998 p.);

- як правило,  поглинання не створюють додаткову  вартість для власників поглинаючої  фірми ("Haspeslagh, Jemison", огляд досліджень фінансових результатів злиттів і поглинань за 1962—1997 pp.);

- незв'язані  (диверсифікаційні) злиття і поглинання  є більш результативними порівняно  зі зв'язаними (родинними), хоча  останні часто мають більший  потенціал для створення додаткової вартості для власників ("Haspeslagh, Jemison").

Експерти зазвичай вказують на три причини невдачі  злиття і поглинання: невірна оцінка поглинаючою компанією привабливості  ринку або конкурентної позиції  компанії, яка поглинається; недооцінка розміру інвестицій, необхідних для здійснення угоди зі злиття або поглинання компанії; помилки, допущені в процесі реалізації угоди зі злиття [3, c. 11-12].

2.3. Міжнародний досвід і сучасні  тенденції у сфері злиттів  і поглинань

До основних передумов успіху угод про злиття чи поглинання компаній належать: обґрунтованість вибору об'єкта злиття чи поглинання; ідентифікація можливостей досягнення синергетичного ефекту від об'єднання; визначення чинників створення майбутньої вартості інтегрованої компанії; формулювання основних принципів інтеграції.

Аналітичні дослідження  процесів злиття свідчать, що вигідніше  продавати компанію, ніж здобувати  чужу. У більшості випадків акціонери  компаній, які були продавцями в  угодах зі злиття або поглинання, одержали досить істотні вигоди, тоді як акціонери поглинаючої компанії — набагато менші. Це можна пояснити двома причинами:

1) компанії, які  поглинають, як правило, завжди  більші, ніж ті, що погли-наються.  У цьому випадку при рівномірному  розподілі чистих вигод від  злиття або поглинання між двома компаніями акціонери кожної компанії одержать однакові прибутки в абсолютному вирахуванні, але у відносному або відсотковому вираженні прибутку акціонерів компанії, яка поглинається, виявляться набагато вище;

2) істотно сприяє цьому процесу конкуренція між покупцями. Кожний наступний претендент на покупку компанії прагне перевершити умови, висунуті попередньою. При цьому все більша частина виграшу від майбутньої угоди злиття переходить до акціонерів компанії, яка поглинається. У той же час менеджери компанії, яку збираються поглинути, можуть здійснити низку заходів, домагаючись, щоб продаж їхньої компанії, якщо й настав, відбувся за найвищою з можливих у даних умовах ціною.

Проблеми злиття і поглинання компаній є на сьогодні найбільш дискусійними та перспективними порівняно з іншими темами економічних досліджень. Вони спричиняють найгостріші дискусії з приводу доцільності та ефективності подібної реструктуризації компаній: деякі розглядають злиття як важливе джерело підвищення результативності діяльності компаній; інші вважають їх тільки відображенням владних інстинктів менеджерів, чиє прагнення знижує, а не підвищує ефективність компанії. Але які б не існували думки з цього питання, злиття і поглинання компаній — це об'єктивна реальність, яку необхідно досліджувати, аналізувати і робити відповідні висновки, що дозволяють не повторювати уже зроблені помилки.

Наприкінці 2007 р. українські аналітики прогнозували активізацію вітчизняного ринку  щодо злиття та поглинання в 2008 році. Однак, разом із настанням світової фінансової кризи більше угод зі злиття та поглинання в Україні не стало. На початку 2008 р. портфельні і стратегічні інвестори почали переоцінювати ризикованість своїх вкладень, і, як результат, у цьому році не спостерігається збільшення кількості угод щодо злиття та поглинання [15, c. 131].

У зв'язку зі значними обсягами капіталів, задіяними в  даній сфері, зростає і макроекономічна  значимість ринку злиттів і поглинань. Злиття і поглинання стають інструментом, який забезпечує досить швидке вирішення задач і проблем, що стоять перед українськими компаніями: збільшення розміру компаній, вихід на нові ринки, диверсифікованість, підвищення стійкості бізнесу, поліпшення структури капіталу тощо. Залишаються актуальними конкретні методики управління процесами злиттів і поглинань. Разом з тим, уданий момент спостерігається дефіцит наукових праць, монографій, досліджень у сфері злиттів і поглинань з урахуванням специфіки України, які мали б прикладний характер.

Щодо інституційно-економічних умов України й інших країн з перехідною економікою проблеми ефективного функціонування та регулювання сфери злиттів і поглинань є особливо актуальними, зважаючи на завершення приватизаційних процесів, інтенсифікацію процесів перерозподілу у сфері прав власності, становлення тих або інших моделей фондового ринку, розвитку корпоративних інтеграційних процесів, актуалізації потреб антимонопольного регулювання економіки.

Сфера злиттів  і поглинань, її ефективне динамічне  функціонування — є макроекономічним індикатором ефективного функціонування економіки і її інститутів. З погляду державного (макроекономічного й інституціонального) регулювання, дана сфера потребує комплексного регулювання, яке повинне спиратися на інструментарій цілого ряду функціональних напрямків економічної політики [10, c. 24].

Розділ 3. Тенденції злиття та поглинання в банківському секторі

3.1. Тенденції злиття та поглинання  в банківському секторі економіки  України на сучасному етапі

На поточний момент присутність іноземних банків збільшується. Зі збільшенням банків з іноземним капіталом дохідність операцій українських банків значно зменшиться. Нині в Україні ціна грошей досить висока, порівнюючи з країнами Східної Європи, отже, й іноземний капітал шукає можливостей виходу на наші ринки.

За 2001-2005 роки іноземні банки знайшли свою нішу на ринку  та впевнено її утримали. Активи банків з іноземними інвестиціями за вказаний період зросли в 2,5 раза, однак вони зростали повільніше, ніж активи місцевих банків (рис. 3.1 і рис. 3.2).

За 2007 рік частка іноземного капіталу в українському банківському секторі збільшилася з 20 до 33%, а частка іноземців в активах — до 36%. Експансія іноземного капіталу на українському ринку пояснюється тим, що банківський сектор переживає значні зміни, що характеризуються глобалізацією фінансових ринків. Ці процеси призводять до скорочення числа фінансових установ і розширення сфери банківського бізнесу, що виражається в його інтернаціоналізації й диверсифікованості продуктового ряду, включаючи розширення пропозиції банками небанківських продуктів і послуг. Найефективнішим способом проникнення на ринок є угоди зі злиття й поглинання.

Станом на 01.01.2006 року серед найбільших 12 банків вже  чотири з них контролювалися іноземними фінансовими групами. Нині частка іноземного капіталу в банківській системі перевищує 25% [7, c. 55-56].

Найбільші міжнародні злиття та поглинання банків в Україні  протягом 2000-2007 років проілюстровано в таблиці 3.1.

За два останні  роки банківський сектор України  відкрився для прямих іноземних інвестицій. Західні стратегічні інвестори вже придбали в Україні досить великі активи. Прихід іноземних акціонерів в українські банки повинен позитивно вплинути на їхній розвиток, враховуючи перспективу передачі управлінського, технічного та технологічного досвіду й ноу-хау, а також збільшення прозорості та якості корпоративного управління.

Експансія іноземного капіталу на українському ринку пояснюється  тим, що банківський сектор у всьому світі зазнає значних змін, що характеризується глобалізацією фінансових ринків і консолідацією фінансового сектору, що знаходить відображення у скороченні кількості фінансових установ, поширенні сфери бізнесу банків. Таке поширення відображається в інтернаціоналізації бізнесу та диверсифікації продуктового ряду, включаючи збільшення пропозиції банками небанківських продуктів і послуг. Найбільш ефективним способом проникнення на ринок (ринок банківських послуг) є угоди зі злиття та поглинання.

Інтерес до вітчизняних  банків і страхових компаній з  боку стратегічних інвесторів усе ще високий. У 2007 році 42% угод ринку М&А в Україні припали на фінансовий сектор. За оцінками аналітиків, у 2008 році обсяг таких угод в українському фінансовому секторі перевищить 3 млрд. дол. Очікується купівля як банків першої двадцятки, так і банків з категорії середніх та дрібних [8, c. 35-36].

Основні позитивні  результати приходу іноземних банків до банківської системи України  наступні:

1. Швидше й  ефективніше впровадження новітніх  методів банківської діяльності.

2. Зростання  обсягу кредитних ресурсів і збільшення їхніх джерел.

3. Розширення  спектру якісних послуг, комплексний  підхід до обслуговування клієнтів, що приведе в результаті до  здешевлення банківських послуг.

4. Впровадження  системи страхування банківських  ризиків.

5. Посилення  ролі банківської системи в процесі розподілу інвестиційних ресурсів.

6. Підвищення  кваліфікаційного рівня банківських  працівників. Європейська комісія  пропонує спростити процедуру  розгляду наглядовими органами  справ стосовно злиття та поглинання  у банківському і страховому секторах, а також секторі обігу цінних паперів. Сучасне європейське законодавство дозволяє наглядовим органам блокувати злиття та поглинання, якщо, на їхню думку, компанія, що має бути купленою, піддається ризикам.

Європейська комісія  пропонує запровадити нову директиву, яка вносить зміни до ряду суміжних директив. Зокрема, цією директивою роз'яснюються критерії, які використовуватимуться наглядовими органами під час оцінки можливості поглинання та злиття. Запропонована директива забезпечує прозору й зрозумілу процедуру прийняття рішення наглядовими органами стосовно надання дозволу на поглинання або злиття. Нині існує закритий список критеріїв, за якими наглядові органи оцінюють компанію покупця під час процедур поглинання та злиття. До цього списку входять такі критерії: репутація компанії, репутація та досвід особи, яка керує проведенням оцінки, фінансова стійкість компанії покупця, відповідність даної операції директивам ЄС та можливість відмивання грошей і фінансування тероризму за допомогою здійснення даної операції.