Роль країн "Великої сімки" у світовій економіці

За підсумками дев’яти місяців 2010 року загальний товарообіг між США і Україною зріс на 68% або на 728,4 млн. дол. у порівнянні з минулим роком і склав 1791,3 млн. дол. Дефіцит балансу двосторонньої торгівлі зменшується і становить зараз 178,5 млн. дол. При цьому експорт українських товарів до США виріс у 2,19 рази або на 439,1 млн. дол. і склав 806,4 млн. дол. Імпорт американської продукції в Україну зріс на 41,6% або на 289,3 млн. дол. та склав 984,9 млн. дол.

Існуюча непроста ситуація на світовому продовольчому ринку спонукала американську сторону до активізації взаємовигідного діалогу з українськими партнерами в с/г сфері, головним чином, з метою вирішення глобальних проблем харчової безпеки. При цьому позиція американської сторони полягає у тому, що система продовольчої безпеки має розглядатися як глобальна система, і рішення національних урядів не повинні спотворювати саморегульований світовий продовольчий баланс.

Практичне наповнення двосторонньої співпраці в аграрному секторі відбуватиметься за наступними напрямами:

- гармонізація законодавства

- розвиток ринку біопалива

- інвестиції у сільськогосподарський сектор

- стандартизації та якості продукції

- прогнозування врожайності

-  інформаційного та комунікаційного забезпечення

- оптимізація діалогу між науково-дослідними та освітніми закладами обох країн.

Практична реалізація досягнутих домовленостей відбуватиметься в рамках 8 проектів, що фінансуватимуться як з державних джерел (Уряд США – Міністерство сільського господарства, USAID, Eximbank; Уряд України - Міністерство аграрної політики, Національний університету біоресурсів та природокористування), так і за підтримки приватних американських компаній.

Адміністрація Президента США Б. Обами розглядає Україну як потенційний в майбутньому центр економічного зростання. У зв’язку з цим, проведення Україною системних економічних і регуляторних реформ розглядається американським істеблішментом як передумова збільшення експорту і торговельних можливостей України, особливо в галузі сільського господарства, виробництва сталі, хімікатів та устаткування.

З метою активізації співробітництва у торговельно-економічній та інвестиційних сферах Посольством значна увага приділялась наповненню реальним змістом роботи в рамках двосторонньої Українсько-американської ради з питань торгівлі та інвестицій. Так, за результатами Третього спільного засідання Ради, яке відбулось 13 жовтня 2010 року, було домовлено про створення робочої групи з питань сільського господарства, ветеринарної медицини, біотехнологій (біобезпеки),створення робочої групи з питань митного співробітництва між митними адміністраціями України та США, а також про активну співпрацю з метою врегулювання комерційних спорів та стимулювання двосторонніх інвестицій. В ході роботи Ради було узгоджено План дій з удосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності в Україні.

Необхідність проведення Урядом України активних заходів, спрямованих на подолання наслідків фінансово-економічної кризи, зумовила продовження активного співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями, передусім МВФ та Групою Світового банку.

Радою Директорів МВФ 28 липня 2010 року було ухвалено рішення про започаткування нової програми співробітництва для України, в рамках якого Україні буде надано протягом двох з половиною років кредит у розмірі 15,15 млрд. дол. США.

Серед пріоритетних для української сторони питань співпраці з США у сфері енергетики є залучення американського досвіду у видобутку енергоносіїв (сланцевий газ і метан вугільних пластів) та інвестицій в українську енергетику, зокрема у видобуток нафти й газу на шельфі Чорного моря; подальша співпраця з диверсифікації джерел постачання ядерного палива для українських АЕС та модернізації ядерно-енергетичного комплексу України, а також підвищення ядерної безпеки. Основана увага приділялась наповненню українсько-американського співробітництва практичними проектами та ініціативами за підсумками установчого засідання робочої Групи з питань енергетичної безпеки, що відбулось 28 жовтня 2009 року.

Основним заходом економічної тематики в другому кварталі стала проведена з 17 по 19 травня 2010 р. у Лондоні 6-а щорічна конференція «Український інвестиційний саміт», організатором якої традиційно виступила компанія «Адам Сміт Конференсиз». Захід відбувся за безпосередньої участі та підтримки Посольства України у Великобританії. Цьогорічний саміт викликав значний інтерес та зібрав понад 500 учасників з 15 країн світу, що представляють приватний сектор, органи державної влади, а також існуючих та потенційних закордонних інвесторів.

Офіційна українська делегація була представлена на саміті у наступному складі: перший заступник Голови Адміністрації України Ірина Акімова, заступник Міністра закордонних справ України Віктор Майко, Голова Фонду державного майна Олександр Рябченко, Голова Державної комісії з цінних паперів та фонового ринку України Дмитро Тевелєв, Голова департаменту валютного регулювання і контролю НБУ Анатолій Балюк. Інвестиційний саміт викликав значний інтерес провідних українських та світових ЗМІ. Зокрема, І.М.Акімова дала інтерв’ю телеканалу «Інтер». Заступник міністра закордонних справ України В.А.Майко дав інтерв’ю медіа-агентству «Reuters». Крім цього, у дні роботи саміту для заступника Міністра закордонних справ Майка В.А. було організовано зустрічі з керівництвом IFSL (Міжнародні фінансові послуги Лондона), членами Британсько-української торгової палати, членом Парламенту Великобританії М.Ріфкіндом (окремий детальний звіт надіслано до Центру).

10 червня 2010 року у м. Лондон відбулась чергова 31-ша сесія Міжнародної Ради по зерну (МРЗ), в роботі якої взяла участь офіційна делегація від України на чолі з заступником міністра аграрної політики Є.М.Лавровим. Посольство України у Великобританії надало всебічне сприяння роботі офіційної делегації.

У рамках засідань виконавчого комітету експортерів МРЗ відбулись дебати з приводу включення України до вказаного комітету. Крім того офіційною делегацією та представником Посольства України були проведені консультації з представниками Єгипту, Саудівської Аравії, Росії, Японії, Австралії, Індії та ін., а також Секретаріатом МРЗ та виконавчим директором Ради Е.Кітахарою, в ході яких було підтверджено взаємний інтерес та важливість подальшої співпраці з Україною на двосторонньому та багатосторонньому рівні.

На запит МЗС забезпечено участь української делегації у консультаціях Генерального директора ЮНЕСКО з національними комісіями (5-9 червня).

Надано сприяння делегації України, що взяла участь у Третьому юридичному форумі країн СНД та ЄС «Євролойєр-2010» (квітень).

Напередодні саміту «Великої вісімки» у Канаді (25-28.06.2010) співробітниками Посольства було проведено зустрічі у Форін Офісі Великобританії з метою доведення позиції України щодо врахування інтересів нашої держави під час відповідного саміту. Зі свого боку, у ході зустрічі британська сторона передала перелік пріоритетних питань, на яких концентруватиметься делегація Великої Британії під час роботи саміту «Двадцятки».

Торговельно-економічною місією значна увага приділялась розгляду запитів британських бізнесменів щодо можливостей імпорту української продукції, налагодження довготермінових бізнесових стосунків та інших питань економічної тематики, а також робота з відповідними запитами від українських суб’єктів щодо просування продукції та розповсюдження відповідної інформації (19 запитів).

Активізувалась робота щодо відновлення участі України в Міжнародній організації з цукру (МОЦ). Посольством забезпечено обмін нотами між Мінагрополітики України та МОЦ з цього приводу. На сьогодні Мінагрополітики визначає можливі джерела фінансування для виплати членських внесків.

На запит МЗС проведено консультації для з’ясування позиції Великобританії стосовно продовження застосування укладених з Україною двосторонніх угод про співробітництво у митній сфері. Велика Британія висловила згоду на продовження застосування існуючого Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про адміністративну взаємодопомогу між митними службами, підписаного 16 січня 1998 р. В той же час було зазначено, що застосування зазначеного Меморандуму не повинно торкатись будь-яких питань, які входять до компетенції ЄС, в іншому випадку буде застосовуватись Протокол про взаємну адміністративну допомогу у митній сфері до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС після набуття нею чинності.

Італія впродовж останніх років стабільно посідає місце одного з провідних торговельно-економічних партнерів України серед країн ЄС та світу. Аналіз стану розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною та Італією свідчить, що за останніми оприлюдненими даними Держкомстату України, Італія увійшла до переліку 10 країн світу, в торгівлі з якими Україна мала найбільший обсяг зовнішньоторговельного обороту товарами, займаючи сьоме місце. За обсягом товарообігу України з країнами Європи, Італія посідає третє місце, поступаючись Німеччині та Польщі.

У відповідності до останніх даних Держкомстату України, Італія займає третє місце серед країн світу за обсягами українського експорту, поступаючись Росії та Туреччині, та шосте місце за обсягами українського імпорту, поступаючись Росії, Китаю, Німеччині, Польщі та Білорусі.

Висновки

Отже,  в  сучасних умовах  світове  господарство  охоплене глобальною  економічною кризою, яка не має тимчасового  короткострокового  характеру. Подолання  кризи  потребує глибинної структурної перебудови основ світової економіки, фінансової системи, виробничих відносин і зміни технологічного укладу глобалізованого  суспільства, що  потребує  глибоких  досліджень  в  руслі  вимог  нової  цивілізаційної методології ХХI  століття. Ці процеси впливають на керованість ринкових перетворень в Україні.

Система міжнародних  відносин  світового  господарства,  до  якого  інтегрується Україна, потребує вирішення ряду проблем: будувати свою стратегію на оновленні технологій на інноваційній основі; зростанні інноваційно-активних підприємств; створення ТНК; на готовності  конкурувати, оскільки конкурентоспроможність економіки певною мірою визначає її (України) позиції на зовнішньому ринку; на реальному розумінні свого національного середовища і шляхів його поліпшення. Необхідно  сконструювати гнучкий і динамічний механізм, що регулював  би  інтеграцію  економіки України у  світовий ринок,  зробив би ії відкритою для  зовнішнього світу .

Доцільно визначитися, які галузі і виробництва будуть складати профіль міжнародної спеціалізації України і стимулювати їх методами ринкової економіки. Тенденція до посилення відкритості економіки України має  зберігатися,  але  у поєднанні  з політикою захисту національного виробника і внутрішнього  ринку  від  несприятливих  зовнішніх впливів.

Зовнішньополітична діяльність країни  намагалася  сприяти  зміцненню  статусу України  як  держави,  яка втілює ініціативну, зважену  й результативну зовнішню політику. Проте, перманентні  внутрішньополітичні  суперечки завадили повною мірою все реалізувати. Безумовно, мали місце певні досягнення: 

- приєднання нашої країни до Світової організації торгівлі; 

-  поглиблення  партнерських  стосунків  зі Сполученими Штатами Америки;

-  домовленість  з  Європейським  Союзом  щодо угоди про асоціацію; 

- поглиблення  діалогу  між  Україною  і  НАТО, започаткування Національних річних програм;

- поглиблення та покращення договірно-правової бази  між  Україною  та  іншими  державами, зокрема, країнами «Великої сімки». 

Україна не має альтернативи курсові на вступ до  НАТО,  і  геополітичні  зміни  в  регіоні  не вплинули  на  цей  стан,  а  лише  загострили  його. Від  аксіоми  про  членство  в  НАТО  як  єдино можливий  захист  суверенітету  України  варто було  переходити  до  розуміння  того,  що  лише нація,  свідома  своїх  інтересів,  є  найкращим гарантом незалежності власної держави. Експерти вказали на наявність кількох центрів прийняття зовнішньополітичних рішень і відповідну боротьбу між ними. 

Серед основних ризиків для української зовнішньої політики були: 

- перебільшені очікування на швидке вирішення накопичених  зовнішньополітичних  завдань, особливо стосовно євроатлантичної та європейської інтеграції; 

- низький економічний коефіцієнт корисної дії існуючої зовнішньополітичної моделі; 

-  неефективність дипломатичного менеджменту; 

- слабка координація зовнішньополітичних кроків між різними органами державної влади;

-  системне загострення україно-російських відносин; 

-  відсутність  адекватної  реакції  на  світову економічну кризу.

Залишалася проблемою  досягнення  взаємодоповнюваності зовнішньої та внутрішньої політики держави  для  ефективної  реалізації  стратегічних цілей  державної  політики  в  цілому.  Не  вдалося досягти  суспільного  розуміння  щодо  того,  що політика європейської та євроатлантичної інтеграції є  політикою  не  стільки  зовнішньої,  скільки внутрішньою.  Підсумовуючи, треба  зазначити,  що зовнішньополітичний  курс  України,  в  цілому, залишався  незмінним  і  незворотнім.  Позитивна тенденція якісних змін у сприйнятті нашої держави міжнародною  спільнотою  як  рівноправного суб’єкта  міжнародних  відносин  не  набули розвитку. Пріоритетними завданнями зовнішньої політики  залишилися:  всебічний  захист  прав  та інтересів українського громадянина за кордоном, послідовна  реалізація  європейських  та  євроатлантичних  прагнень  нашої  держави,  дієвий політико-дипломатичний  супровід  зовнішньоекономічних  інтересів держави.

Список використаних джерел