Рентабельнысть

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Ноября 2012 в 21:44, курсовая работа

Описание работы

Прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, найвагомішим джерелом формування державного бюджету. Тому створеного прибутку повинно бути достатньо не тільки для задоволення фінансових потреб самого підприємства, а й для фінансування суспільних фондів споживання, розвитку науки, освіти, охорони здоров’я тощо. У збільшені прибутку зацікавлені підприємство і держава.

Работа содержит 1 файл

КУРСОВА.doc

— 221.00 Кб (Скачать)

Динамічний розвиток ринку страхових послуг України, зростаюча конкуренція серед страхових компаній, величезний потенціал ринку – все це нині потребує від керівників страхових компаній створення і застосування ефективної й прогресивної системи управління. У багатьох страхових компаній виникають труднощі, пов’язані з їхнім позиціюванням на вітчизняному страховому ринку загалом і на регіональному зокрема.

Місія страхової  компанії повинна базуватись на трьох  базових принципах: надійність, професійна експертиза управлінських рішень і відповідальність за їхню реалізацію. Але на жаль сьогодні в Україні немає чітких розроблених підходів до системи стратегічного управління в страховій компанії.

 

 

 

3.3. Перспективи подальшого розвитку страхової галузі та підвищення її прибутковості

 

 

Отже,  подальший  розвиток  страхового  ринку  України  також  буде  залежати  від  розвитку вітчизняного  фондового  ринку  та  послуг,  які  будуть  на  ньому  пропонуватись,  та стабільності функціонування банківської системи  і спільного регулювання банківського та небанківського ринків фінансових послуг. Таким  чином,  проблеми,  про  які  наголошували  учасники  страхового  ринку  та  наглядові органи  протягом  всього  періоду  розвитку  вітчизняного  страхового  ринку,  постали найбільш  гостро  саме  в  період  економічного  спаду  та  зниження  платоспроможного попиту з боку страхувальників.  Безумовно,  стверджувати  однозначно  про  неконтрольований  розвиток  страхового  ринку протягом  1996-2008  рр.  недоцільно.  За  даний період державними органами контролю за страховим  ринком,  саморегулівними  організаціями  та  суб’єктами  страхового  ринку  були здійснені  певні  кроки  щодо  покращення  нагляду  за  страховою  діяльністю,  реєстрації  та ліцензування  учасників  страхового  ринку  та  розвитку  певних  видів  страхування.  Але темп  і  межі  даних  зрушень  не  відповідали  сучасному  конкурентному  середовищу глобальної  економіки  і  викликам,  які  вона  висуває  перед  національними  суб’єктами ринку фінансових послуг [18].

            Намагання  вітчизняної  політичної  еліти  до  швидкої  інтеграції  нашої  держави  в міжнародні  фінансово-економічні  відносини  не  відповідає  заходам,  які  здійснюють органи  законодавчої  і  виконавчої  влади  в  Україні.  Дана  ситуація  може  призвести  не тільки  до  неспроможності  рівної  конкуренції  між  учасниками  страхових  ринків  різних країн  світу,  але  й  до  затягування  інтеграційних  процесів  між  нашою  державою  та світовою спільнотою. Це, по суті, є набагато більшою проблемою і може вплинути як на скорочення  обсягів  прямих  іноземних  інвестицій  і  темпи  адаптації  вітчизняного законодавства до норм ЄС, так і зупинити розвиток ринку фінансових послуг в Україні на невизначений термін. 

Таким  чином,  можна  спрогнозувати два шляхи подальшого  розвитку  страхового  ринку України:  песимістичний і оптимістичний.  За  умови незначних перетворень законодавчого поля  та  збереження  існуючих  умов  діяльності  суб’єктів страхових відносин  страховий ринок України і в подальшому буде розвиватись лише за допомогою перевищення темпів зростання премій над виплатами. Дана динаміка стане можливою за рахунок освоєння нової клієнтської  бази,  демпінгу тарифів  на страхові послуги та прийняття на законодавчому рівні обов’язковості  для  визначеного  виду  страхування  (наприклад,  медичне  страхування).  Але за  умови  зменшення  економічного  зростання  вищенаведена  політика  виявляється неможливою і призводить до невиконання страховиками взятих на себе зобов’язань [10].

 Вищерозглянутий   шлях  розвитку  страхового  ринку   України  не  призведе  до  його перетворень  та  якісної   зміни  умов  діяльності  на  ньому,  що  в  результаті  ще  більше поглибить  кризу   страхової  галузі.  Збільшення  обсягів  невиплат  страхових відшкодувань  і  банкрутство страхових компаній спричинить втрату довіри населення та підприємців до страхування в цілому.

Незважаючи  на  значні  проблеми,  потенційно  страховий  ринок  України  має  значні можливості  для  розвитку  та  збільшення  впливу  не  тільки  в  межах  країни,  але  й  за кордоном.  Промисловий  потенціал  вітчизняної  економіки  і  значна  кількість  населення створюють  необмежені  умови  для  страхування  різних  видів  господарських,  майнових, фінансових і соціальних ризиків. Подальший розвиток сільського господарства, медичної сфери, екологічної безпеки та свідомості суспільства щодо власної безпеки життєдіяльності можуть  виявитися  вагомим  стимулом  збільшення  об’єктів  страхування  і  відповідно розширення видів страхових послуг.  Успішність  розвитку  українського  страхового  ринку  буде  залежати  від  вирішення  питань стосовно  збільшення  вимог  до  організації  страхової  діяльності  (рівня  сплаченого  статутного фонду, цін на ліцензії, встановлення походження капіталу та осіб, які є власниками страхової компанії)  для  запобігання  виходу  на  ринок  кептивних  і  схемних  страхових  компаній  та неможливості  відкриття  власниками  збанкрутілого  страховика  нової  компанії.  Поряд  з жорстким регулюванням рівня ліквідності і справедливої вартості активів страхових компаній дані  заходи  сприятимуть  збільшенню  капіталізації  вітчизняного  страхового  ринку. Додатковим  фактором  збільшення  можливості  страхових  компаній  покривати  значні  за розмірами ризики може стати раціональна політика самих страховиків і жорстке регулювання з  боку  Держфінпослуг  напрямків  розміщення  коштів  страхових  резервів.  Це  сприятиме збільшенню прибутковості страхової діяльності за рахунок зростання інвестиційного доходу і відповідно покращення фінансової стійкості компанії. Стратегічним завданням удосконалення страхової діяльності в Україні в наступні роки повинна  стати  зміна  системи  оподаткування  страховиків  і  переведення  їх  на  загальну систему  стягування  податків,  яка  розповсюджена  на  інші  суб’єкти  господарювання.  Дані заходи  паралельно  з  жорстоким  регулюванням перестрахових  операцій  нададуть можливість зупинити “схемне” страхування та методи оптимізації оподаткування. Інтенсивність  розвитку  страхового  ринку  також  значно  залежить  від  розвитку посередницьких  послуг  на  ньому.  Так,  для  страхових  компаній  це  додатковий  канал продажу власних послуг і пошуку в разі необхідності партнерів по перестрахуванню, а для страхувальників страховий брокер є зацікавленою особою у виконанні всіх взятих на себе зобов’язань страховою компанією перед клієнтом. Даний факт повинен стати основою для подальшого стимулювання інституту брокерства в Україні [14]

У  період  фінансової  нестабільності  гостро  постала  проблема  невідповідної  актуарної підготовки  працівників  страхових  компаній,  які  не  забезпечили  математичну  оцінку імовірності  настання  страхових  випадків  та  умов  досягнення  платоспроможності страховими компаніями.  Крім того, значні перешкоди існують і в сфері можливої консолідації ринку, так до цього часу не визначений механізм передавання активів одній страховій компанії іншою, в разі неспроможності  останньої  відповідати  за  взятими  на  себе  зобов’язаннями.  Даний  факт значно  ускладнює  процедуру  сплати  клієнтам  збанкрутілої  компанії  страхових відшкодувань,  що  особливо  важливо  для  збереження  довіри  страхувальників  до страхування в цілому. Основною передумовою розвитку українського страхового ринку в наступні роки повинна стати  співпраця  суб’єктів  страхового  ринку  з  іншими  учасниками  ринку  фінансових послуг  і  виконавчими  та  законодавчими  органами  влади.  Тільки  за  умови  прийняття відповідних  нормативно-правових  актів,  які  забезпечують  ефективне  регулювання страхового  ринку,  Держфінпослуг  матиме  можливість  всебічного  контролю  за  страховими відносинами,  а  страхові  компанії,  які  займаються  “справжнім”  страхуванням,  покращувати власні конкурентні переваги. Виходячи з цього основними можливостями  подальшого  розвитку  страхового  ринку України є розвиток  страхування життя,  розвитку  медичного страхування,  освоєння страхування сільськогосподарських та  екологічних ризиків,  прийняття нового  закону “Про  страхування”.  Уведення  в дію норм  нового  страхового  законодавства зі  всіма можливими доповненнями  та  адаптацією  його  до  норм  ЄС  вирішить  значну  кількість проблем страхового  ринку України,  пов’язаних  з ефективним  регулюванням  його суб’єктів.

За рахунок  даних перетворень український  страховий ринок перетвориться  на ефективний механізм  акумулювання  і  подальшого  перерозподілу  фінансових  ресурсів  страхувальників  та інструмент захисту інтересів  суб’єктів господарювання та фізичних осіб в разі настання несприятливих подій різного роду як в межах України, так і в міжнародному масштабі. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Ринок  страхових  послуг  набув певного рівня розвитку, але не став реальним чинником стабільності та за своїми інституційними і функціональними характеристиками не відповідає завданням розвитку національної економіки і тенденціям світових страхових ринків, що зумовлює  його істотне відставання у глобальному процесі формування світової фінансової системи. Для розвитку економічного стійкого, соціально справедливого і ефективного страхового ринку необхідно, щоб : схеми страхування не викривляли ринкових сигналів; страхові тарифи і відшкодування забезпечували широку участь страхувальників у програмах страхування; при розробленні страхового продукту враховувався феномен природного хеджування; обов’язково використовувалися франшизи (участь страхувальника у збитках при настанні страхового випадку може значно мінімізувати проблему морального ризику) тощо.

У даній роботі розглянута низка питань щодо рентабельності підприємств, її сутності та шляхів підвищеення. Проаналізовано стан ПРАТ СК «ПРОМСТРАХ» за період з 2009 по 2010 роки. Та можна зробити висновок, що страхова компанія є в досить гарному фінансовому стані, вона  незалежною від зовнішніх позичальників, а також має  достатній рівень рентабельності, тобто її діяльність є прибутковою, що є позитивним явищем. Але для вдосконалення та підвищення рентабельності необхідно вжити низку заходів.

          Деякі з найважливіших пропозицій подолання труднощів у галузі є такими: впорядкувати страхове законодавство; досягнення оптимальної структури між різними формами страхування; залучення коштів страхових фондів на потреби інвестиційних вкладень; створення об'єднань страховиків із метою зміцнення їх фінансового становища; підвищити рівень капіталізації підприємств; запровадити реальні заходи, які б знизили можливості для корупції та бюрократичних перепон; розробити ефективні механізми захисту інтересів страхувальників.

Важливим заходом  розвитку страхового бізнесу є вироблення та застосування стратегії його розвитку. Серед альтернатив стратегічного  розвитку страхування виділяють підхід швидкої лібералізації та поступового розвитку. Ліберальний шлях передбачає цілковите покладання на ринкові механізми функціонування галузі як щодо внутрішнього, так і щодо зовнішнього ринку.

Після запровадження запропонованих заходів відбудеться процес злиття страховиків, перехід деяких з них з страхового бізнесу до бізнесу страхового брокерства тощо.

Після його закінчення вітчизняні страхові компанії зможуть  конкурувати з іноземними страховими компаніями, хоча в іноземних компаній буде краща експертиза та доступ до світових ринків перестрахування. На думку аналітиків може так статися, що українські страхові компанії будуть мати тенденцію займати ніші у певних галузях промисловості, як вже сталося в Росії, і там вони зможуть запропонувати свої послуги за конкурентними цінами.

Тож,  подальший розвиток  страхового  ринку України залежатиме від розвитку вітчизняного фондового ринку і послуг, які будуть на ньому пропонуватись, та стабільності функціонування банківської системи і спільного регулювання банківського та небанківського ринку фінансових послуг.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Про страхування: Закон  України  № 86/96-ВР від 07.03.96  . [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/85/96-вр
  2. Базилевич  В. Д.  Сучасна  парадигма  страхування:  сутність  і  протиріччя  / В. Д. Базилевич // Фінанси України. – 2007. – №9. – С. 42-50.
  3. Базілінська О.Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика: навч. посіб. [для студ. віщ. навч. зак.] / Базілінська О.Я.  – К.: центр учбової літератури, 2009. – 328 с.
  4. Балук  Н. Р.  Модель  поведінки споживачів  страхових послуг  за  концепцією маркетингу [Текст] / Н. Р. Балук // Вісник Львівської комерційної академії №30. – 2009.  – С. 235
  5. Власенко, О. О. Розвиток страхового ринку України [Текст] / О. О. Власенко // Фінанси України. – 2005. – № 8. – C. 140–145.
  6. Завада,  О.  Розвиток  страхового  ринку  України:  що?  як?  коли?  [Текст]  /  О.  Завада  // Фінансовий ринок України. – 2008. – № 10. – С. 14–16.
  7. Залетов,  А. Н. Страховые  рынки  Восточной  Европы и СНГ [Текст] / А. Н. Залетов, Р. Пукала, О. А. Слюсаренко, А. А. Цыганов. – К. : BeeZone, 2004. – 624 с.
  8. Захарченко В. С. Страховий ринок в Україні: стан, проблеми, перспективи. / В. С. Захарченко // Національна оборона і безпека. – 2008. – №6. – С. 26.
  9. Кисельова,  О.  М.  Фактори,  які  впливають  на  розвиток  страхового  ринку  України [Текст] / О. М. Кисельова // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – № 2. – C. 76–80.
  10. Ковтун  Н. В.  Сучасні  тенденції  розвитку  страхової  діяльності  в  Україні: макроекономічні  і  регіональні  аспекти  /  Н. В.  Ковтун  //  Статистика  України.  – 2007. – №3. – С. 38-44.
  11. Козьменко, О. В. Аналіз активів власного капіталу і гарантійного фонду провідних страхових компаній України [Текст] / О. В. Козьменко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. праць. – Суми : УАБС НБУ. – 2008. – Т. 23. – С. 302–309.
  12. Коренєва, О. Г. Розвиток ринку страхових послуг України в умовах вступу України до СОТ  [Текст]  /  О.  Г.  Коренєва,  К.  В.  Шилікова  //  Проблеми  і  перспективи  розвитку банківської системи України : збірник наукових праць / ДВНЗ “УАБС НБУ” ; [ред. А. О. Єпіфанов]. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2008. – Вип. 23. – С. 54–61.
  13. Косова Т.Д., Сухарев П.М. Організація і методика економічного аналізу / 2012. – С. 73
  14. Мних  М. В.  Страхування  і  його  роль  у  забезпеченні  соціального  захисту населення / М. В. Мних // Фінанси України. – 2007. - №6. – С. 39-45.
  15. Осадець  С. С.  Страхування:  Підручник  /  Осадець С. С.  –  К.:  КНЕУ,  2002.  – 599с.
  16. Самойловський  А. Л.  Страхування  як  фактор  макроекономічної  рівноваги та  напрямки  інтенсифікації  ролі  страхування  в економіці  країни  / Самойловський А. Л.  //  Формування  ринкових  відносин  в  Україні.  –  2007.  –  №1.  – С. 26-30.
  17. Самойловський, А. Л. Страхування як фактор макроекономічної рівноваги та напрямки інтенсифікації  ролі  страхування  в  економіці країни  [Текст]  /  А. Л. Самойловський // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – № 1. – C. 26–30.
  18. Субачов,  І.  І.  Розвиток  страхового  ринку  в  Україні  як  фактора  фінансової  стабілізації економіки [Текст] / І. І. Субачов, В. Я. Олійник, Т. Є. Терещенко // Фінанси України. – 2001. – № 5. – C. 130–134. 
  19. Ходько Р. М. Вітчизняне страхування рухається до світових стандартів / Р. М. Ходько // Галицькі контракти. – 2009. – №2. – С. 21.
  20. Шірінян  Л. В.  Фінансова  надійність  і  фінансова  стійкість  страховиків  / Л. В. Шірінян // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №9. – С. 173-178.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         ДОДАТКИ


Информация о работе Рентабельнысть