Продукція (роботи , послуги) підприємства, її роль у економічному зростанні країни

До сучасних послуг належать: (див. рис. 1.2.1.)[10, с.482]

Рис.1.2.1. Сучасні послуги

 

Постачальники послуг визначають свої цільові ринки так само, як і постачальники матеріальних товарів. Для розроблення корпоративної стратегії будь-якого підприємства необхідно провести аналіз темпів зростання. У компаній - виробників товару конкурентна перевага найчастіше залежить від їі масштабу, а також від якісного надання послуг. Підприємства сервісу збільшують масштаби свого виробництва передусім за рахунок відкриття великої кількості відділень.

Для управління якістю послуг цілком можливо використовувати міжнародні стандарти ISO 9000, які включають в себе директиви, що розглядаються як загальні для виробництва системи якості в індустрії або організації послуг у всіх сферах діяльності.

Стандарти ISO 900 встановлюють умови для управління створенням та наданням послуг, передбачають у зв'язку із специфічною природою послуг необхідність забезпечення чіткого опису характеристик, які визначають споживачі, і встановлення критеріїв для кожної з цих характеристик. Вони містять опис понять, принципів та процесів, застосовуваних до усіх видів пропозицій щодо послуг.

Комплекс чинних міжнародних  стандартів ІСО 9000. (див.рис. 1.2.2.)        [1, c.359]

 

Рис. 1.2.2. Комплекс чинних міжнародних стандартів ІСО серії 9000.

 

Україна, як і інші країни, приділяє значну увагу секторові надання послуг, впроваджуючи такі заходи, як: створення технічних комітетів із стандартизації та ідентифікації послуг; розроблення національних стандартів для окремих послуг і системи сертифікації для сертифікації; розроблення з подальшим впровадженням обов'язкової та добровільної сертифікації поштових, банківських і медичних послуг, а також послуг у галузях громадського харчування, транспортного обслуговування.

Підприємство, яке надає послуги, має розробити, створити, документально оформити, впровадити і підтримувати в робочому стані систему менеджменту якості як засіб проведення прийнятої у сфері якості послуг політики і виконання поставлених завдань, а структура процесів системи якості має забезпечувати належне управління усіма робочими процесами, які визначають якість послуг, і гарантувати їхній належний рівень з допомогою висококваліфікованого персоналу.

 Тому реалізація політики у сфері якості вимагає того, щоб під час постановки завдань у сфері якості була визначена основна мета, яка включає:

• задоволення потреб клієнта відповідно до професійних та етичних норм;
• постійне поліпшення якості послуг;
• врахування вимог суспільства й реалій навколишнього середовища;
• ефективність надання послуг.[10, c.482-485]

   Отже, можна зробити  висновок, що у теперішній час  особливо динамічно розвивається  спектр послуг. Тому організація, яка надає послуги, має проводити практику постійного оцінювання і визначення ступеня задоволеності потреб клієнта. Сутність задоволення має відповідати професійним і етичним нормам організації, яка надає послуги. Оцінюючи ступінь задоволеності клієнта, основну увагу необхідно приділити тому, наскільки короткий опис послуги, технічні умови на неї і на їі надання, а також чи процес надання послуги відповідає потребам клієнта. Необхідно постійно оцінювати функціонування процесів надання послуг, що дасть змогу підприємствам виявити резерви поліпшення якості послуг і корисно їх реалізовувати.

3. Сутність типи та чинники економічного зростання

 

Економічне зростання  є однією з найбільш важливих економічних  проблем. Саме темпи економічного зростання, його чинники та характер визначають динаміку економічного розвитку країни, її місце на світовій арені та історичні перспективи.

Найчастіше всього в економічній літературі під економічним зростанням розуміють збільшення кількості товарів та послуг, які продукує національна економіка.

Економічне зростання - збільшення якісних та кількісних параметрів виробництва.

На макроекономічному  рівні основними показниками економічного зростання є:

• зростання обсягу ВВП або НД
• зростання обсягу ВВП або НД на душу населення
• темпи приросту промислового виробництва загалом за основними галузями та на душу населення.

Економічне зростання  теоретично можна відобразити двома способами:

• зміщення праворуч вертикального відрізку лінії сукупної пропозиції (саме він характеризує особливості розвитку країни на стадії потенційного обсягу ВВП);
• зміщення праворуч кривої виробничих потужностей (з врахуванням не кількості товарів та послуг, що може бути виготовлено в економіці країни за даної комбінації економічних ресурсів, а обсягу основного капіталу та трудових ресурсів, що спрямовують на ВВП.

Реально існують конкретні  типи економічного зростання:

• за темпами збільшення головних економічних показників (ВВП, на душу населення, ефективність виробництва) розрізняють повільне (до 2 % в рік), стале економне зростання (2-3 % в рік) та бурхливе;
• за ступенем використання економічних ресурсів - екстенсивне та інтенсивне зростання. Екстенсивне (збільшення чисельності зайнятих, збільшення фізичного обсягу капіталу), інтенсивне (технологічний прогрес, рівень освіти та професійної підготовки, економія за рахунок ефекту масштабу виробництва, покращення розподілу економічних ресурсів);  

Розглянемо ресурсну складову забезпечення підприємств  та шляхи досягнення економічного зростання згідно з концепцією сталого розвидку.                         

         Основна мета діяльності підприємства в ринкових умовах - максимізація прибутку. Проаналізуємо ії на основі теорії попиту на економічні ресурси. Згідно з цією теорією, прибуток максимізується, коли ГДР = ГВР і ця рівність показує оптимальне залучення економічного ресурсу, де ГДР - гранична дохідність ресурсу; ГВР - граничні витрати ресурсу. Відповідно на ринку ресурсів вони формують попит і пропозицію на ресурс.

ГДР = ГЛ х Цпрод, (1.3.1) [5, с.371]

де: ГЛ - граничний продукт  ресурсу; або кількість продукції, виготовлена завдяки залученню  додаткової одиниці ресурсу;

Цпрод - ціна продукції, за умови, що підприємство функціонує на ринку досконалої конкуренції.

ГВР = Цресурсу, (1.3.2) [5, с.371]

де: ГВР - граничні витрати ресурсу;

     Цресурсу - ціна ресурсу, за умови його придбання на конкурентному ринку.

Якщо йдеться про  ГДР, то розглядають дві складові - ресурсовіддача і те, чого вартує готова продукція на ринку. Граничний продукт підприємство може змінювати самостійно через нові технології або вдосконалення діючих. Ціна продукції формується на ринку - це зовнішній чинник. Граничні витрати ресурсу для підприємства формуються на ринку ресурсів або на них істотний вплив може мати держава, через врегулювання Їхньої ціни.

          На основі згаданої теорії розглянемо різні типи економічного зростання, які відображено на рис. 1.3.1. [5, c.370 ]

 

Екстенсивне зростання - ріст попиту на ресурс, який залежить від  попиту на продукцію за незмінних  технологій виробництва. Інтенсивне зростання - за обмеженості ресурсів, Їхня ціна зростає і вони переміщуються у галузі з вищим технологічним рівнем, тобто у вищий технологічний уклад.

Рис. 1.3.1. Типи зростання згідно з теорією попиту на економічні ресурси

 

• за характером взаємодії національної та світової економіки - експортороз-ширювальне, імпортоване, імпортозаміщувальне.

Експорmорозширювальне зростання можливо при наявності певних умов:

• формування та існування завершених технологічних циклів із випуску конкурентоспроможної кінцевої продукції;
• наявність розвинутого внутрішнього платоспроможного попиту та його первинне задоволення;
• завоювання відповідних ніш світового ринку.

Імпортоване зростання - шляхом активного залучення прямих іноземних інвестицій з включенням відповідних національних підприємств до світових систем бізнесу, розподілу і постачання. Переваги: прогресивні технології; додаткові робочі місця; залучення капіталу. Недоліки: структурне спрощення національної економіки, посилення сировинної спрямованості.

Імпорmозаміщувальне - пов'язано з поверненням вітчизняного товаровиробника на національний ринок.

Макроекономічні фактори економічного зростання можна поділити на три групи: чинники пропозиції (зумовлюють фізичну здатність економіки до зростання), чинники попиту (забезпечують зростання сукупних витрат з метою повного використання виробничого потенціалу), чинники розподілу (розподіл зростаючого обсягу економічних ресурсів з метою отримання максимальної кількості корисної продукції).

Чинники пропозиції яких визначають як "колеса економічного зростання", визначають можливості фізичного збільшення обсягу продукції. Тільки наявність більшої кількості або кращих за якістю ресурсів, ураховуючи'і технологічний аспект, дає можливість економіці нарощувати свій потенціал.

Економічне зростання залежить також від чинників попиту. Тобто макроекономічне середовище повинно забезпечувати такий рівень сукупних видатків, за якого повністю використовуються наявні ресурси.

Чинники розподілу повинні  забезпечувати не тільки виробничу  ефективність (найефективніше, з меншими витратами) а й розподільчу ефективність (найбільш необхідні для суспільства товари та послуги). (рис.1.3.1)

[5, c. 373] 

Рис. 1.3.1. Основні чинники економічного зростання.

Отже, економічне зростання  можна визначити як зростання  реального ВНП або зростання  реального ВНП на душу населення. Він забезпечує приріст виробництва, що використовується для рішення внутрішніх і міжнародних соціально-економічних проблем. Економічне зростання визначається такими факторами пропозиції, як природні ресурси, трудові ресурси, капітал, технологія. Два інших фактори – достатній рівень сукупних витрат і ефективність розподілу ресурсів – істотні для реалізації здібностей економіки до зростання. [5, c. 369-373]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Аналіз виробленої  продукції та економічного зростання  за рахунок випуску продукції.

 

2.1 Аналіз діяльності підприємств з випуску продукції.

 

 

Аналіз діяльності підприємства потрібно розпочинати з вивчення обсягу виробництва, тому що від цього залежить розвиток економіки країни, задоволення потреб населення продукцією, яку випускає підприємство. 
Від обсягу, складу, асортименту та якості випущеної продукції залежить і обсяг реалізованої продукції, її собівартість, прибутковість, рентабельність, оборотність оборотних коштів, платоспроможність та інші показники, що характеризують виробництво.

 Основними завданнями аналізу обсягу виробництва та реалізації продукції є: 
           1. Оцінка виконання договорів минулого періоду з тим, щоб визначити розширення або пролангування яких договорів при наявних ресурсах може дати підприємству максимальну вигоду; 
           2. Оцінка виконання договорів за обсягом і ритмічністю поставок, якістю та комплектністю продукції. Визначаються розміри втрат у результаті несвоєчасного або неповного виконання згідно договорів, їх вплив на основні економічні показники діяльності підприємств: обсяг реалізації, прибуток, рентабельність та інше; 
           3. Виявлення внутрішніх і зовнішніх причин невиконання договірних зобов’язань. При виявленні зовнішніх причин, потрібно щоб винні (постачальники, транспортні чи інші організації) відшкодували суму спричиненого збитку за порушення строків та умов договорів; 
          4. Виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення виробництва і реалізації продукції; 
          5. Розроблення пропозицій по провадженню виявлених резервів.

Основні об’єкти аналізу  навереді на рис.2.1.1 [3]

 
Рис. 2.1.1 Об’єкти аналізу виробництва та реалізації продукції.

 
          Для аналізу використовують такі джерела інформації: 
- Форма 1П – “Річний звіт підприємства по продукції”; 
- Форма №6 – “Рентабельність окремих видів продукції”; 
- Форма 5С – “Звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг”; 
- Форма №22 – “Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємств”.

Інші джерела: 
а) накопичувальні відомості здавання готової продукції на склад; 
б) оперативні плани – графіки; 
в) реєстри бухгалтерського обліку (Ж/О №11, від 16); 
г) інші.

Аналіз обсягу виробництва починається з вивчення динаміки валової і товарної продукції, розрахунку базових і ланцюгових темпів росту та приросту (див.табл 2.1.1).[4, с. 22-77] 

                                                                                          

 

 

 

 

 

     Таблиця 2.1.1