Проблеми зайнятості трудових ресурсів україни

   Важливо підкреслити, що до безробітних зазвичай відносять не тільки звільнених за різними причинами, а й тих, які добровільно залишили роботу і роблять спробу знайти нову. Структура безробіття за її причинами включає чотири основні категорії робочої сили: ті, що втратили роботу в результаті звільнення; ті, що добровільно залишили роботу; ті, що прийшли на ринок праці після перерви; вперше прийшли на ринок праці. Розрізняють кілька форм безробіття (рис.3.2.). Співвідношення цих категорій залежить перш за все від фази економічного циклу.

   Фрикційне, або як його часто називають добровільне, безробіття, воно виникає внаслідок добровільної зміни місця роботи працівником. Причин цьому є багато - незадоволеність умовами праці, рівнем одержуваних доходів, розбіжністю здобутої спеціальності із характером виконуваної роботи тощо. Відмічені причини зумовлюють пошук нового місця роботи.

   Другою формою є структурне безробіття. Воно пов'язано із зміною структури попиту на споживчому ринку. Через зміни в структурі споживчого попиту потреба в деяких професіях зменшується або навіть повністю зникає.

    Наступною формою безробіття є циклічне безробіття, зумовлене спадом, тобто фазою економічного циклу, що характеризується зниженням сукупних витрат. Зниження сукупного попиту на товари і послуги веде до зменшення обсягів виробництва, відповідно скорочується зайнятість, а безробіття зростає. Прийнято вважати, що це найбільш гостра форма безробіття.

   Наявність в економіці високого рівня безробіття, тобто відсутність достатньої кількості робочих місць для всіх бажаючих працювати, веде до втрат потенційного обсягу виробництва товарів і послуг. Економісти вважають цю втрачену продукцію головною ціною безробіття.

    Важливе значення має визначення рівня безробіття.

      Рівень безробіття ─ це відношення (у %) чисельності безробітних до чисельності робочої сили  

                                                      Кількість безробітних  

      Рівень безробіття = --------------------------------------------------- х 100 %.

                                          Кількість працездатного населення 

     Безробіття  сьогодні переросло в складну  соціальну проблему. Воно прирікає багатьох людей на бездіяльність, веде до втрати кваліфікації, самоповаги, занепаду моральних засад, розпаду сімей, політичних катаклізмів. Сказане повною мірою підтверджується спеціальними дослідженнями, проведеними американськими вченими серед безробітних. Матеріали дослідження показали, що збільшення безробіття на 1 відсоток призводить до такого зростання показників "соціальної патології": смертності – на 2, самовбивств - на 4, вбивств - на 5,7, числа ув'язнених — на 4, психічно хворих — на 4 проценти. Все це змушує державні органи управління вживати серйозні превентивні заходи для недопущення зростання безробіття.

Висновки 

      Розглянувши більш детально тему в цій курсовій роботі, і прийшовши до висновку, що проблема зайнятості та працевлаштування сьогодні в Україні є одною з найбільш актуальних. З переходом країни до ринкових відносин з'явились ознаки безробіття. При цьому її першими жертвами стали далеко не найгірші працівники. У своїй більшості - це люди з вищою і середньою спеціальною освітою, переважно жінки, люди перед пенсійного віку. В тому, що освічені і кваліфіковані працівники виявляються непотрібними у першу чергу, ніякого протиріччя законам ринку немає. Ринкові відносини вибраковують не тільки поганих працівників, а й недієздатні виробничі структури, де можуть бути зайнятими і висококваліфіковані працівники. Таким чином, протягом останніх років на розвиток ринку праці впливали чинники, які призвели до спаду виробництва, обмеження розвитку соціально-культурних галузей, зростання прихованого безробіття і вивільнення кадрів. У нинішній ситуації з боку держави вживаються певні заходи впливу на формування ринку праці, ведеться активна політика щодо зайнятості населення. Також виходячи з більш детальнішого розгляду курсової роботи, можемо побачити, що держава хоч і повільно, але все ж таки приймає відповідні міри стосовно політики по працевлаштуванню. Так, щоб полегшити громадянам підшукання роботи, а підприємства забезпечити робочою силою, була створена державна служба зайнятості, її створення було обумовлене тим, що забезпечення зайнятості і раціональне розміщення трудових ресурсів мають не тільки соціально-економічне, а й політико-юридичне значення. У нинішній ситуації держава повинна максимально впливати на формування ринку праці, вести активну політику щодо зайнятості населення. Основні напрями розвитку трудового потенціалу спрямовано на процеси модернізації у сфері зайнятості відповідно до потреб структурної перебудови господарського комплексу країни і розбудови соціальне орієнтованої економіки. Головним у створенні таких передумов є здійснення державного регулювання ринку праці з метою постійного розширення сфери прикладання праці й забезпечення надійного соціального захисту працюючого і непрацюючого населення. Також в цій курсовій роботі можна було б розглянути і інші питання пов'язані із зайнятістю та працевлаштуванню, але ж все розглянути не можливо, тому, що є обмеження у викладенні курсової роботи. Наприкінці, хочу зазначити, що відповідно до інших розвинутих країн Україна, можна, сказати, ще молода як незалежна і демократична держава. І тому, всі заходи проти безробіття і провадження державою соціальної політики у працевлаштуванні проходять дуже повільно. Але сподіваємось, що Україна яка має намір стати Європейською державою, застосує усі зусилля для того щоб ця проблема була вирішена скоріше. Тому, що це є одна із сходинок до вступу у Європейський Союз. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Перелік посилань 

     1.Грішнова  О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: видавництво «Знання», Київ 2006.С.154-157

     2.Державна служба статистики України, офіційний сайт http://www.ukrstat.gov.ua/

     3.Дорогунцова С.І. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України: видавництво «КНЕУ»,Київ 2005.С.195-207.

     4.Дібров А.С.Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України: Товариство «Знання та вміння»,Одеса 2002.С.79.

     5.Закон України “Про зайнятість населення”. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 3 квітня 2003 р.// Відомості Верховної Ради України. — 2003. — IV. — № 662.

     6. Закон України “Про затвердження державної програми зайнятості на 2001 — 2004 роки”, прий нятий 7 березня 2002 р.

     7.Лишиленко В.І. Регіональна економіка: видавництво «Центр учбової літератури», Київ 2009.С.75-78.

     8.Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка: Підручник/За ред. М.А.Хвесика, Л.М.Горбача, П.П.Пастушенка, Київ 2007.С.133-140.

     9. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка: Підручник/За ред.   Д.В.Клинового, Т.В.Пепа, Київ 2006.С.290-303.

     10.Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник/За ред.В.В.Ковалевського, О.Л.Михайлюк, В.Ф.Семенова.-7-е вид.«Знання»,Київ 2005.С.105-107.

     11.Стеценко С.Г.Демографічна статистика: видавництво «Вища школа», Київ 2005.С.77.

     12.Стеченко Д.М.Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: видавництво «Вікар», Київ 2006.С.76-79.

ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток А. 
 
 
 

Рис. 2.1. Соціально-економічні форми зайнятості населення 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток Б. 
 
 
 
 

                                               Рис. 3.2. Форми безробіття