Проблеми та перспективи національної економіки

У зв'язку із цим можна також передбачити спад ділової активно­сті у Білорусі та Казахстані, які тісно пов'язані із економікою Росії. На погіршення економічної ситуації у наступні 5-7 місяців вказують КВП для Туреччини та Угорщини. Тільки для економіки Польщі КВП номі­нальне вказують на можливий перехід до фази зростання.

У першому кварталі 2009 реальний ВВП РФ зменшився порівня­но із аналогічним періодом 2008 на 12%, промислове виробництво — на 14%. [4] Не дивлячись на певну стабілізацію промислового ви­робництва у лютому-березні 2009 (табл. 2.7), у квітні знову було за­фіксовано його зменшення. [5] На думку окремих експертів, залеж­ність економіки РФ від експорту нафти і газу е нині ще більшою ніж 10 років тому. [6] Хоча російський пакет антикризових заходів є один із самих великих у світі (10% ВВП), він поки що не дав помітних результатів. [6] Тому травневий прогноз Європейського банку ре­конструкції і розвитку щодо зростання економіки РФ у 2009 (7,5%) був гіршим ніж квітневий прогноз МВФ (-6%). [7]

Практично для усіх зовнішньоторговельних партнерів України на 2009 прогнозується спад ділової активності, а відповідно і попиту на імпортні товари (табл. 3.9). За квітневими прогнозами МВФ у 2009 ре­альний ВВП РФ зменшиться на 6,0%, Туреччини — на 6,1%, Італії — на 4,4%, Польщі — 0,7%, Білорусі — на 4,3%, США — на 2,8%, Ні­меччини — на 5,6%, Казахстану — на 2,0%, Угорщини — на 3,3%. [8] Разом із тим, на 2010 для переважної більшості із цих країн МВФ прогнозує поступове зростання реального ВВП.

Таблиця 3.9

Річні темпи приросту реального ВВП основних зовнішньоторговельних партнерів України, %

Прогноз динаміки розвитку країн «Великої сімки» в цілому від­повідає прогнозові розвитку основних зовнішньоторговельних парт­нерів України. Для усіх країн 67 у 2009 прогнозується зменшення ре­ального ВВП в діапазоні від 3% до 6% (табл.3.10). У 2010 для більшості із цих країн передбачається припинення фази спаду і перехід до фази зростання.

Таблиця 3.10

Річні темпи приросту реального ВВП країн «Великої сімки»,%

Прогнози МВФ в основному узгоджуються із прогнозами Органі­зації економічної співпраці і розвитку (ОЕСР), які ґрунтуються на композитних випереджальних показниках. Найбільший спад за обо­ма прогнозами передбачається для економіки Німеччини, Японії, а також Російської Федерації, Туреччини та Угорщини. Найменше постраждають економіки Франції і Польщі. Певні розбіжності існують щодо перспектив економіки Італії. Прогноз МВФ передбачає три­валий і глибокий спад в цій країні, в той час як композитний випереджальний показник ОЕСР вказує на відносно невеликі обсяги зменшення ділової активності. Статистичні дані за останні місяці вказують на те, що розвиток подій, найбільш імовірно, буде відбуватись за першим сценарієм.

Фінансова криза, яка спалахнула в США у серпні 2007, швидко поширилась на інші промислово розвинені країни. При цьому вважа­лось, що вона суттєво не повинна вплинути на динамічні азійські країни, зокрема КНР.' По-перше, Китай відносно легко і швидко по­долав наслідки попередньої фінансової кризи 1998. По-друге, еко­номіка КНР менше від інших країн залежить від економіки США.

За деякими підрахунками, китайський експорт до США в одиниц­ях доданої вартості складає лише 5% від ВВП. [23]

Статистичні дані за 2008 і перший квартал 2009р. в цілому під­тверджують гіпотезу про відносну стійкість економіки Китаю в умо­вах поточної фінансової кризи. Впродовж 2008 валовий внутрішній продукт КНР не зменшувався (у четвертому кварталі минулого року було зафіксовано зростання на 1%). [9] У першому кварталі 2009 зростання ВВП (порівняно із аналогічним періодом минулого року) становило 6%. [9] Як потужний імпортер нафти, продовольства і си­ровинних матеріалів Китай багато виграв від падіння світових цін на сировинні товари впродовж 2008-2009. Таким чином, китайська про­дукція, зокрема чорні метали, будуть і надалі складати серйозну кон­куренцію для вітчизняних товаровиробників.

В цілому поточні прогнози щодо перспектив розвитку світової економіки стали більш оптимістичними порівняно із прогнозами на початку 2009. Економіка Китаю найбільш імовірно уникла рецесії.

З'явились ознаки поліпшення економічної ситуації в США. Впер­ше з початку рецесії. Зокрема, ІSМ new orders index збіль­шився у травні до позначки 51,1, що означає збільшення замовлень. [10] Про поліпшення очікувань споживачів свідчить зростання у травні Conference Board’s consumer confidence index з 40 до 54,9 пунктів. [10] В Японії у квітні зафіксовано зростання промислового виробництва на 5,2%. [11] .

Позитивні тенденції у світовій економіці підтверджуються також динамікою композитних випереджальних показників. КВП за квітень 2009 свідчать про зменшення темпів спаду для більшості країн Орга­нізації Економічної Співпраці і Розвитку. Особливо чіткі сигнали мо­жливого наближення поворотної точки зафіксовано для Канади, Франції, Італії та Великобританії. Ці сигнали ще є нестійкими але вони присутні у більшості індикаторів, які складають КВП для цих країн. Порівняно із минулими місяцями позитивні випереджальні сигнали також з'явились для Німеччині, Японії та США.

Голови урядів країн в Астані затвердили план заходів щодо реалізації першого етапу(2009-2011 роки) стратегії економічного розвитку СНД на період до 2020 року. Цей документ представляє собою систему узгоджених поглядів на загальні цілі, пріоритети та перспективи соціально-економічного розвитку країн.

В плані дається оцінка місця СНД у світовій господарській системі і загальній економічній ситуації у Співдружності, викладаються цілі та задачі економічної інтеграції, визначені основні сфери взаємодії в області економіки. Метою стратегії являється забезпечення стабільного і збалансованого економічного росту, економічної безпеки, добробуту та якості життя людей.  Передбачається, що стратегія буде реалізована в три етапи. Перший етап розрахований на 2009 – 2011 роки.

План заходів щодо реалізації першого етапу підготовлений з урахуванням необхідності мінімізувати наслідки світової фінансово-економічної кризи. Документом передбачається розширення взаємодії держав у промисловому виробництві, реалізація між держпрограм в енергетиці, транспорті, агропромисловому секторі та інших сферах. У соціальній сфері акцент зроблений на заходи по забезпеченню зайнятості населення, створенню нових робочих місць, по зближенню законодавств у сфері зайнятості та трудової міграції. Спеціальні розділи плану присвячені розширенню співпраці у взаємній торгівлі у сфері ТЕК, енергопостачанні, валютно-фінансовій сфері, в області дослідження та використання космічного простору, охорони навколишнього середовища.

Угода про створення Співдружності незалежних держав було підписано 8 грудня 1991 року. Формально Україна не являється членом СНД(«учасник СНД»).

За даними Статистичного комітету СНД, падіння об’ємів промвиробництва в Україні у рази перевищує аналогічні показники в країнах СНД. За результатами першого кварталу 2009 року падіння об’єму промвиробництва в Україні склало 31,9 % у порівнянні із аналогічним періодом минулого року, у той час як в таких країнах, як Росія, Казахстан і Білорусія скорочення склало всього 5-15%. Це саме значне зменшення реального промислового виробництва зумовлене структурою української промисловості. У порівнянні з іншими країнами СНД, українська металургія та машинобудування мають саму високу частку як в промисловому виробництву, так і в експорті промислової продукції. На ці дві галузі приходиться 38% національного промислового виробництва. У цих секторах в умовах кризи також спостерігається саме вагоме зниження глобального та внутрішнього попиту. Таким чином, сектори, які становлять основу економіки України, зіткнулися з масовим скороченням фізичного об’єму продажів.

В той же час економіки інших країн СНД,таких як Росія і Казахстан, мають більш вагому орієнтацію на нафтову та газову промисловість. Незважаючи на те, що зниження цін на продукцію цих галузей було спів ставним фізичний попит на їх продукцію постраждав набагато менше, ніж попит на продукцію металургії та машинобудування. Оскільки показник зміни об’ємів промислового виробництва відображає ріст фізичних об’ємів(без урахування цінового фактору), в інших країнах СНД він зменшився набагато менше, ніж в Україні.

Отже, можна зробити висновок про не­ задовільний технічний та технологічний стан вітчизняної промисловості: вона поступається краї­
нам ЄС за рівнем інвестицій, що вкладаються у розвиток виробництва,
в тому числі в його інноваційну складову.

Необхідно всю промисловість структурувати у вигляді багатьох
комплексів високотехнологічних галузей, тому що розширення пози­
цій на світових ринках наукоємної продукції в умовах, коли базові га­
лузі будуть деградувати, є нерозумним. Має ставитися завдання ради­
кальної зміни структури ВВП, варто диференціювати темпи зростання
переробних та добувних видів діяльності; передбачити зменшення
трудомістких, екологічно шкідливих виробництв; стимулювати розви­ток технологій, що належать до V технологічного укладу.

Необхідно ставити завдання забезпечення конкурентоспромож­ності вітчизняних товаровиробників на внутрішньому ринку і проводи­
 

Не дивлячись на позитивні тенденції у світовій економіці, оста­точний висновок про наближення поворотної точки «глобального» ділового циклу робити ще рано. На думку окремих експертів, причини, які призвели до фі­нансової кризи і до браку кредитних ресурсів, до кінця ще не подола­ні. Таким чином, стабілізація у світовій економіці за оптимі­стичними прогнозами можлива наприкінці 2009 року, за песи­містичними — не раніше другого півріччя 2010, за реальними прог­нозами — у першому півріччі 2010.

ВИСНОВКИ

Отже, можна зробити висновок про не­ задовільний технічний та технологічний стан вітчизняної промисловості: вона поступається краї­
нам ЄС за рівнем інвестицій, що вкладаються у розвиток виробництва,
в тому числі в його інноваційну складову.

Проми­слове виробництво за січень-травень 2009. порівняно із аналогічним періодом минулого року зменшилось на 31,9%. Так само зменшуються фізичні обсяги будівництва, роздрібного то­варообороту, капітальних інвестицій та інші макропоказники. Темпи інфляції, хоча і мають тенденцію до зниження, але продовжують за­лишаються на високому рівні.

Фактично криза зменшив українську промисловість майже на третину, що являється одним з найгірших показників у світі і самим гіршим серед країн СНД.

Необхідно всю промисловість структурувати у вигляді багатьох
комплексів високотехнологічних галузей, тому що розширення пози­
цій на світових ринках наукоємної продукції в умовах, коли базові га­
лузі будуть деградувати, є нерозумним. Має ставитися завдання ради­
кальної зміни структури ВВП, варто диференціювати темпи зростання
переробних та добувних видів діяльності; передбачити зменшення
трудомістких, екологічно шкідливих виробництв; стимулювати розви­ток технологій, що належать до V технологічного укладу.