Проблеми та перспективи національної економіки

30

ВСТУП

Згідно із останніми статистичними даними економіч­на ситуація в Україні продовжує погіршуватись. Проми­слове виробництво за січень-травень 2009. порівняно із аналогічним періодом минулого року зменшилось на 31,9%. [1] Воно постійно скорочується без ознак, принаймні, призупинення темпів спаду. Так само зменшуються фізичні обсяги будівництва, роздрібного то­варообороту, капітальних інвестицій та інші макропоказники. Темпи інфляції, хоча і мають тенденцію до зниження, але продовжують за­лишаються на високому рівні.

Важкий поточний стан вітчизняної економіки багато в чому спри­чинений її надмірною залежністю від зовнішньої кон'юнктури. Внас­лідок світової фінансової кризи помітно зменшились обсяги зовніш­ньої торгівлі, що позначилось на роботі експортоорієнтованих галу­зей. Так, за січень-квітень 2009. експорт вітчизняних товарів змен­шився порівняно із аналогічним періодом минулого року на 41,1%. [2] Знизились обсяги експорту усіх основних товарних груп, за ви­ключенням продуктів рослинного походження.

Криза ускладнила три проблеми Європи: по-перше, глобальна очистка банківських балансів тяжко відбивається на Великобританії, по-друге, Східна Європа на межі катастрофічної фінансової кризи, по-третє, євро став слабким місцем ЄС, так як європейські держави більше не можуть друкувати власні гроші.

По Японії криза вдарила навіть тяжче, ніж по Німеччині, і концепція експорту як двигуна росту дискредитована. Керівництво Китаю намагається переорієнтувати країну на зростання внутрішньої економіки, що може призупинити зростання продуктивності праці та економічний розвиток.

МВФ прогнозує спад світової економіки у розмірі мінус 1,3% у 2009 році і конкретне відновлення тільки у 2010 році – до 1,9%. Світова криза вже перейшла в реальний сектор економіки у всьому світі, за рахунок чого більшість ринків знаходяться в подавленому стані.

МВФ прогнозує втрати світової економіки у 2009-2011 роках у розмірі чотирьох триліонів доларів. МВФ очікує, що світова економіка у 2010 році буде поступово відновлюватись, однак все буде залежати від позицій великих держав, частково , можливості організації скоординованої політики і дій, направлених на стабілізацію фінансових умов та стимулювання попиту.

РОЗДІЛ I

ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ В ПЕРІОД КРИЗИ

У Міжнародному інституті менеджменту у Швейцарії був проведений щорічний рейтинг конкурентоспроможності країн світу. В новому рейтингу, як і в минулому році, наша країна зайняла передостаннє 56-е місце із 57 держав світу.

Таблица 1.1

Рейтинг конкурентоспроможності -2009

На думку Міжнародного інституту, негативно на позиції України в рейтингу відобразилась зростаюча інфляція, низький приріст ВВП (2,1% за підсумками року) і від’ємне сальдо платіжного балансу.

В мінус України зіграла неадекватна, на думку інституту, політика Нацбанку. За групою показників «Фінанси» Україна опинилась на останньому місці. Найбільш негативну оцінку від українського бізнесу отримав пункт «Доступність банківських кредитів». Недостатньо розвинутим в Україні являється фондовий ринок.

Ще одне слабке місце конкурентоспроможності України - неефективність влади. Фактично український уряд отримав по цьому критерію найнижчу оцінку. На відміну від інших держав, бізнес в Україні не може прогнозувати, що буде через короткий термін, тому що ситуація непередбачена. В першу чергу нарікання визиває відсутність антикризової економічної програми.

Автори рейтингу вважають, що це дослідження дуже важливе для інвесторів: позиція держави у рейтингу впливає на їх рішення про вихід на його ринок. В основі рейтингу IMD – 329 показників, які, в свою чергу, діляться на чотири основні групи: макроекономічні показники, ефективність влади, ефективність бізнесу та інфраструктура. 2/3 показників рейтингу базуються на національній статистиці, а також на даних міжнародних організацій. 1/3 даних формується за рахунок прямого опитування бізнесменів.

Таблиця 1.2 

Динаміка показників України в рейтингу конкурентоспроможності

Україна займає 68-е місце в списку процвітаючих країн світу. Позиція України належить до самих низьких серед європейських держав, вона її розділяє з Македонією. Ранг економічної конкурентоспроможності України (45) значно вище, ніж показник проживання (91). Рівень проживання враховує стан охорона здоров’я, охорона навколишнього середовища та якість повітря.

Україна в значній мірі залежить від світових ринків. Через величезний фінансовий тиск «дно» для української економіки виявилося одним з найбільш глибоких в світі. Економічна ситуація в Україні продовжує погіршуватись.

Негативною тенденцією є зниження в структурі реалізації продукції промисловості частки галу­зей, орієнтованих на кінцевого споживача (харчової та легкої проми­словості). Для української економіки характерна структурна розбалансованість промислового комплексу, де домінують паливно-сировинні галузі. За підсумками 2007 в обсязі реалізованої продукції добувної та переробної промисловості 69,3% становить сировинна продукція, 14,8% — продукція інвестиційного призначення, 15,9% — товари ши­рокого і тривалого використання [3].

Промисловість рухаючись вниз тягне за собою усі інші базові галузі економіки.

Особливо залежить українська промисловість від металургійного виробництва, на яке в докризовий період припадала 1/3 всього промислового виробництва і близько 45% експорту.

Фактично криза обвалила українську промисловість майже на третину, що являється одним із самих гірших показників у світі і самим гіршим серед країн СНГ.Це ще раз підтверджує факт крайньої уразливості української економіки до міжнародних фінансово-економічних проблем.

Об’єм інвестицій у 2009 році в основний капітал за перший квартал упав майже на 40% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, до 25,1 млд. грн., а у порівнянні з минулорічним середньорічним квартальним значенням – більш ніж вдвічі.

Найбільше падіння показали ті компанії та сектори, які працювали на кредитах або працювали під кредитозалежні ринки. Спостерігається різке падіння інвестування всередині держсектору, що, в першу чергу, пов’язане з вирісшою соціальною загрузкою бюджету.

У квітні золотовалютні резерви НБ по оперативним даним зменшились на 3,5% або на 897,82 млн. дол., склавши на 30 квітня 24494,73 млн. дол. У березні золотовалютні резерви НБ зменшились на 4%, або на 1066,52 млн. дол., склавши на 31 березня 25392,22 млн. дол. У 2008 р. золотовалютні резерви НБУ зменшились на 2,8%, або на 918,79 млн. дол. з 32462,12 млн. дол. У 2007 р. золотовалютні резерви НБУ збільшились на 45,9% , або на 10205,72 млн. дол. У 2006 р. золотовалютні резерви НБУ збільшились на14,8%, або на 2861,64 млн. дол. з 19394,76 млн. дол.

Глобальна економічна криза не привела до масового повернення в Україну трудових мігрантів,загальна кількість яких становила на початок 2009 р. 4,5 млн. чол. На початок 2009 р. в країнах ЄС працювало близько 1,7 млн. українців, а в Росії – 2-3млн. Економічна криза веде до зростання інтенсивності зарубіжних переміщень трудових мігрантів вслід за масштабними інвестиційними проектами. Криза в Україні дає підставу очікувати збільшення сум грошових переводів в країну зі сторони трудових мігрантів.

За даними регіонального представництва компанії Western Union Financial Services GmbH в Україні у 2008 р. об’єм офіційних грошових переводів склав близько 2% ВВП. В основному переводи здійснюються з Росії, Італії, Іспанії, Португалії,США та країн Західної Європи. Із України найбільші об’єми переводів здійснюються в країни СНД – Росію, кавказькі країни та країни центральної Азії.

Згідно з даними НБУ, додатне сальдо поточних трансфертів у 2008 р. склало 3,127 млрд. дол., що на 11,6%менше, ніж у 2007 р. При цьому об’єми отриманих в Україні поточних трансфертів залишились майже на рівні попереднього (2008) року – 4,2 млрд. дол. через зниження надходження грошових переводів від працюючих за кордоном на 6,6% (до 2,1 млрд. дол.). Об’єми виплат поточних трансфертів збільшились за рік в 1,7 рази – до 1 млрд. дол.

Згідно з наведеними даними, можна зробити висновок, що фактично криза зменшив українську промисловість майже на третину, що являється одним з найгірших показників у світі і самим гіршим серед країн СНД.

РОЗДІЛ II

ФАКТОРИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ЕКОНОМІЧНОМУ ЗРОСТАННЮ

До одного із ключових факторів належить людський капітал, стимулюючий не тільки виробничі, але і суспільно-функціональні інновації, які в не меншій мірі сприяють довгостроковому економічному зростанню. Державна політика під­тримки накопичення людського капіталу має на увазі і субсидування освітнього процесу, і забезпечення його безперервності, і створення фіскальних стимулів для заохочення приватної ініціативи щодо інве­стування в його розвиток. Можливості людського капіталу залежать також і від якості «соціального капіталу», який накопичується через становлення системи охорони здоров'я і соціального забезпечення, розвиток неформальних суспільних інститутів та ін.

Додана вартість — це додатково приєднана вартість у процесі доопрацювання, переробки і просування товару на ринок. Чим біль­ше стадій обробки і доопрацювання проходить товар, тим більше приєднується до нього вартості. Кількісно додана вартість обчислю­ється як різниця між доходами від продажів і вартістю всієї сирови­ни, матеріалів, комплектуючих і послуг, які підприємство сплатило для виробництва товару.