Проблема безробіття

У 1950-х  роках у політику державного регулювання  застосовувалися кейнсіанські методи. Кейнсіанці вважали, що саморегулююча  економіка не може перебороти безробіття. Рівень зайнятості залежить від так називаного "ефективного попиту" (спрощено – рівня споживання і інвестицій).

Таким чином, кейнсіанці, показавши неминучість  кризи саморегулюючої економіки, указували  на необхідність державного економічного впливу для досягнення повної зайнятості.

Насамперед  варто підвищити ефективний попит, знижуючи позичковий відсоток і збільшуючи інвестиції. Неокейнсианці вводять поняття "мультиплікатор зайнятості", що розглядається як приріст усієї зайнятості стосовно первинної зайнятості в галузях, сильно взаємозалежних один з одним, у які зроблені інвестиції.

У 60-х  роках прихильники кейнсіанського підходу використовували криву  Филлипса, для того щоб тримати в полі зору безробіття й інфляцію і враховувати їхній негативний вплив у довгостроковому плані.

Монетаристи виступили проти кейнсіанського тлумачення кривої Филлипса як простого і доступного рішення проблеми вибору цілей економічної політики. Інфляція не розглядається ними як "неминуча плата" за досягнення високого рівня зайнятості. У 1967 році М. Фридмен висловив думку про існування "природного рівня безробіття", який жорстко визначений умовами ринку праці і не може бути змінений мірами державної політики. Якщо уряд намагається підтримати зайнятість вище її "природного рівня" за допомогою традиційних бюджетних і кредитних методів збільшення попиту, то ці міри будуть мати короткочасний ефект і приведуть лише до росту цін.

Монетаристські методи регулювання зайнятості досить радикальні, але не несуть у собі в той же час адекватної ефективності. Монетаристи обвинувачують робітників у тім, що вони утримуються від роботи й одержують компенсацію у виді посібників. Звідси рекомендації скасувати ці посібники, щоб змусити людей працювати. Монетаристи пропонують відмовитися від стимулювання економічного росту шляхом збільшення попиту. Однак, політика обмеження попиту може викликати непорівнянні втрати для народного господарства.

Існує ще один шлях рішення цієї проблеми –  через створення могутньої сервісної  системи по роботі з кадрами.

Загальновідомо, що основа функціонування будь-якої економіки - це трудові ресурси.

За останні  роки ситуація на ринку праці області  поліпшилась і характеризується зростанням економічної активності населення, збільшенням рівня зайнятості, зниження рівня безробіття, збільшенням  кількості створених робочих  місць, зменшенням обсягів вивільнення  працівників у зв’язку зі змінами  в організації виробництва та праці, зростанням попиту підприємств  на робочу силу.

Проте гострими проблемами залишаються забезпечення економіки висококваліфікованими  робочими кадрами, професійно-кваліфікаційний  дисбаланс, невідповідність напрямів і обсягів професійного навчання потребам ринку праці, низька якість вільних місць за умови та рівнем оплати праці, значна диференціація  населення в промислово-розвинутих та моно структурних містах, молодіжне  безробіття, міграційний відтік робочої  сили на ринки праці інших регіонів України та інших держав, наявність  тіньової зайнятості та нелегальної  трудової міграції. Додаток Д

За прогнозними  розрахунками чисельність населення  у віці 15-70 років у 2011 році проти 2005 року зменшиться на 9,5%, у 2015 році – на 14,7%.

Пожвавлення економічної діяльності, збільшення обсягів інвестиційних вкладень в розвиток малого підприємництва позитивно  впливатимуть на створення нових  робочих місць і сприятимуть  зростанню рівня зайнятості населення.

Передбачається  зменшення рівня безробіття у 2015 році до 3,5%.

Ключовими завданнями та заходами є:забезпечення розширеного відтворення і збільшення тривалості його активного трудового  періоду, забезпечення ринку праці  висококваліфікованою робочою силою, всебічний розвиток інтелектуальних, духовних та фізичних здібностей особистості.

Сьогодні  в Україні переміщення в економічній  обстановці супроводжуються міграцією  фахівців. Разом з цим, незважаючи на те що зараз багато говорять про  актуальність питань працевлаштування, підбора кадрів і моніторингу  трудових ресурсів, реальний перехід  від слів до справи, тобто організації  повномасштабної сервісної служби по роботі з кадрами, являє собою  неясну перспективу. Обсяг потенційного ринку робочої сили, розширення потреби  у фахівцях, міграція кадрів, зміна  статусу фахівців і ряд інших  факторів істотно затрудняють діяльність по актуалізації пропозицій та попиту на ринку праці. [7, 9, 5]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ З

 

 АНАЛІЗ  ВПЛИВУ БЕЗРОБІТТЯ  НА МАКРОЕКОНОМІЧНІ  ПОКАЗНИКИ. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ  ТА ДИНАМІКА В УКРАЇНІ

 

3.1.  Аналіз  динаміки та структури безробіття  в Україні

 

 

3.2. Особливості впливу безробіття на макроекономічні показники в Україні. Закон А.Оукена 

 

Одним з найхарактерніших проявів  хворобливого стану економіки в  різні часи і в різних країнах  було і залишається безробіття. Воно є результатом порушення макроекономічної рівноваги і наслідком тих  процесів, що відбуваються на ринку  праці. Насамперед - це перевищення  пропозиції праці (трудових ресурсів) над попитом (наявністю вільних  робочих місць).

Загальновідомо, що пропозиція праці  визначається рівнем заробітної плати, рівнем добробуту суспільства, віковою  структурою населення, його освітнім і  культурним рівнем та традиціями, впливовістю  профспілок. Попит на працю формується під впливом таких чинників, як рівень заробітної плати, попит на товари і послуги, технічна оснащеність  праці, технологія виробництва.

Якщо співвіднести фактори попиту та пропозиції на ринку праці з  поясненням причин безробіття, то можна  зробити висновок, що кожне пояснення ґрунтується на якомусь одному факторі. Все залежить від того, в якій конкретній ситуації виникло безробіття.

Зазначимо, що фрикційне безробіття пов'язане з пошуками та очікуваннями роботи і є короткочасним. Структурне безробіття спостерігається тоді, коли попит і пропозиція на робочу силу не збігаються внаслідок змін у структурі  споживчого попиту, що змінює структуру  загального попиту на робочу силу. Циклічне безробіття виникає внаслідок економічного спаду, а молодіжне безробіття - модифікація  фрикційного безробіття.

Рівень безробіття можна розрахувати  за формулою

Рівень безробіття = (чисельність  безробітних / чисельність робочої  сили)*100%

За світовими стандартами критичною  межею вважається рівень безробіття населення 8-10%.

Економіка суспільства суттєво  страждає від безробіття. У світовій практиці використовується закон Оукена. Перехід України до ринкової економіки призведе до встановлення певного природного рівня безробіття.

Безробіття стає головною проблемою  економічного життя нашого суспільства, з вирішенням якої не можна зволікати, оскільки подальше зубожіння населення  посилить диспропорції між сукупним попитом та сукупною пропозицією  і ще більше поглибить макроекономічну  нестабільність.

Перехід на ринкові відносини із багатьох причин викликав  Україні  різкий спад виробництва, що зумовило появу і зростання безробіття. Деякі дані дуже вражаючі, так сьогоднішня  інформація про масштаби безробіття,

надана Держкомстатом, занижує справжній рівень безробіття приблизно в 5

разів, що створює додаткову тривогу і без того нестабільній економіці

України.

Одним з негативних наслідків на ринку праці стало формування значного рівня вимушеної неповної зайнятості, що перетворилася на характерну тенденцію сучасного періоду функціонування економіки.

Загалом в Україні у 2002 році обсяги безробіття порівняно із 2001 у

розрахунку на повний обсяг руху робочої сили скоротились на 8,4%, або на

215 тис. осіб. Останнім часом спостерігається зближення показників

безробіття , розрахованих за методологією МОП, і реєстрованого ринку

праці. Так, якщо у 1995 році співвідношення показників обсягів

реєстрованого безробіття до розрахованих за методологією МОП становили

лише 8,8%, у 1996р. – 17,6%, 1997р. – 27,3%, 1998р. – 34,1%, 1999 р. –

43,5, то  у 2002р. вже – 45%.

Наведене свідчить, що відбуваються і набирають сили зміни системи

соціального захисту безробітних щодо соціальних умов ринкових

перетворень.

Водночас напруженість на регіональних ринках праці все ще

спостерігається , зокрема у східній частині країни. Так, найвище

навантаження в середньому на одне вакантне  робоче місце у 2002 р. було

в таких  областях як : Чернівецька(58 осіб), Рівненська(33),

Тернопільська(33), Івано-Франківська(25), Закарпатська(21),

Вінницька(20), Львівська(19), Волинська(16), Житомирська(16). Найменша

диспропорція між попитом і пропозицією робочої сили зафіксована в містах

Києві та Севастополі.

З точки зору ефективного функціонування регіональних ринків праці і

забезпечення соціальної стабільності, особливе занепокоєння викликає

чисельність безробітних, які не мали роботи більше одного року. Так,

зокрема у 2001р. ця категорія утворювала 50% усіх безробітних. Тобто

більшість населення України знаходиться у стані довготривалого

безробіття.

З огляду на це вважається, що після незайнятості більше 9 місяців у

безробітних знижується активність пошуку роботи, зменшується бажання

працювати, втрачаються трудові навички, переоцінюються трудові цінності.

Довготривале безробіття породжує бідність і подальше розшарування

населення за рівнем доходів, розвиток процесів маргіналізації населення

та багато інших негативних наслідків.

Аналіз молодіжного сегмента ринку праці свідчить про те, що у складі

економічно активного населення частка молоді(15-29 років) дорівнює

26,1%. Серед економічно активної молоді безробітні становлять близько

16%.

Останнім часом динаміка показників чисельності безробітної молоді на

реєстрованому ринку праці в цілому мала позитивну тенденцію, так у

2002р.  порівняно із 2000 чисельність безробітної молоді скоротилася на

21,6%.

Безробіття населення є одним із суттєвих чинників, що впливає на

соціально-економічне становище населення, зокрема визначає його бідність

і масштаби трудової міграції за межі України.

Національний ринок праці, за даними на 2007 рік, складається з 22730

тис. осіб економічно активного населення віком 15-70 років, з них 2232

ічно активного населення віком 15-70 років, з них 2232 тис. безробітних осіб, які знаходяться в стані вимушеної неповноїзайнятості -  5100 тис. осіб. Попит на робочу силу дорівнює 96,9 тис. робочих місць. Таким чином, пропозиція робочої сили без осіб, котрі перебувають у стані вимушеної неповної зайнятості перевищує попит майже у 53 рази, що є одним із чинників трудової міграції громадян України.

Міграційні потоки з України формуються за рахунок найбільш мобільної

частини економічно активного і неактивного населення – це переважно

чоловіки віком від 25 до 50 років і жінки віком 20-40 років. Трудова

міграція з України стала об’єктивною реальністю і масовим явищем.

Вітчизняна реєстрація не охоплює нині навіть всю легальну міграцію, а

оцінити реальні її масштаби майже неможливо( за деякими даними кількість

трудових мігрантів може сягати 2 млн. осіб).

[2, 9, 10].

 

Відставання ВНП і закон Оукена.

Коли економіка не в змозі  створити достатню кількість робочих  місць для всіх, хто бажає і  може працювати, потенційне виробництво  товарів і послуг втрачається  безповоротно.

Відомий винахідник у галузі макроекономіки Артур Оукен (Окунь) математично виразив відношення між рівнем безробіття і відставанням об'єму ВНП. Це співвідношення відоме як закон Оукена і показує, що при фактичному перевищенні природного рівня безробіття на 1%, відставання об'єму ВНП складає 2,5%.

Незважаючи на об'єктивний характер безробіття, соціально-економічні втрати, що вона породжує, очевидні:

• не виробляється якась частина товарів і послуг, що могли б бути зроблені, якби людина працювала.
• знижуються податкові надходження: працюючий одержує доход (заробітну плату), що обкладається податком.
• знижується рівень життя родини безробітного, тому що допомога по безробіттю менше, ніж заробітна плата.
• погіршується психологічний стан безробітного, стають частими конфлікти в родині і т.д.