Проблема безробіття

АНОТАЦІЯ

Дана  курсова робота присвячена теоретичним  засадам безробіття. Розкриті такі питання:

• зайнятість населення;
• поняття безробіття;
• показники безробіття;
• наслідки безробіття;
• безробіття, як індикатор макроекономічної нестабільності;
• методи боротьби з безробіттям;
• соціальний захист трудящих в умовах безробіття;
• Перспективи ринку праці в області зайнятості.

Курсова робота складається з трьох основних розділів, вступу та висновку, п’яти  додатків, словника економічних термінів, який складається з п’ятнадцяти  термінів, пошуково-аналітичного завдання. Під час виконання роботи був  використаний Закон ″Про зайнятість населення″

Ключові слова: безробіття, ринок праці, зайнятість, закон Оукена, ВВП, соціальний захист.

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Будь-яка наука має свій об'єкт  пізнання. Це повною мірою відноситься  і до економічної науки. Характерна особливість останньої полягає  в тому, що вона є одною з древніших  наук. Джерела економічної науки  уходять у глиб століть, туди, де зароджувалася колиска мирової  цивілізації - у країни Стародавнього  Сходу V-ІII вв. до н.е. Пізніше економічна мисль одержали розвиток у Стародавній Греції і Стародавньому Римі. Аристотель увів термін "економія" (від гр. Оikonomia - керування домашнім господарством), від якого і утворилася більш пізніше - "економіка". У ранньому середньовіччі християнство оголосило просту працю святою справою, став затверджуватися найважливіший принцип: хто не працює, той не їсть.

Об’єктом курсової роботи є негативні  соціально-економічні явища, які породжують безробіття та методи боротьби з безробіттям.

У сучасній економічній науці, узятої в її концептуальному теоретичному аспекті, спостерігається поєднання  старої класичної школи і трьох  нових напрямків:

• кейнсіанський напрямок, названий на честь його засновника англійського економіста Джона Мейнарда Кейнса (1883-1946);
• неокласичний напрямок;
• інституційно-соціологічний напрямок.

Сучасна економічна теорія вивчає поведінку  господарюючих суб'єктів на всіх рівнях економічної системи в  процесах виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і  послуг з метою задоволення безмежних  людських потреб при обмежених ресурсах родини, фірми і суспільства в  цілому.

Технічний прогрес, швидкі збільшення виробничих потужностей і життєвого  рівня, одного з найвищих у світі, є стратегічними напрямками динамічного  розвитку економіки. Однак цей довгостроковий економічний ріст не був рівномірним, а переривався періодами економічної  нестабільності.

Досягнення високого рівня зайнятості - одна з основних цілей макроекономічної політики держави. Економічна система, що створює додаткову кількість  робочих місць, ставить задачу збільшити  кількість суспільного продукту і тим самим у більшому ступені  задовольнити матеріальні потреби  населення. При неповному використанні наявних ресурсів робочої сили система  працює не досягаючи границі своїх  виробничих можливостей. Чималу втрату безробіття наносить і життєвим інтересам  людей, не даючи їм прикласти своє уміння в тому роді діяльності, в  якому людина може найліпшим образом  виявити себе, через це люди переносять серйозний психологічний стрес.

Дослідженню безробіття присвячені праці  вітчизняних науковців, як В.Васильченко, В. Близнюк, О. Дрозд, Я. Онікієнко, В. Пухлій, І. Петрова, О. Купець, З. Бараник, В. Яценко, Л. Ткаченко, М. Гуць та інші.

Проблема безробіття – актуальна, тому що, у будь-які часи неможливо  уникнути цього явища. 

Безробіття являє собою макроекономічну  проблему, оскільки чинники, які на нього впливають, передусім економічні. Одним з таких чинників є значне зниження темпів економічного розвитку, що нині спостерігаються в Україні, причиною якого певною мірою є  світові фінансово-економічні процеси. Внаслідок їх впливу на діяльність більшості галузей вітчизняної  економіки відбулося: скорочення об’ємів  виробництва, масове звільнення працівників, зниження реальних доходів населення. Зазначене зумовило збільшення пропонування робочої сили на ринку праці й  відповідно зниження попиту на неї.

З вищесказаного можна зробити  висновок, що показник безробіття є  одним із ключових показників для  визначення загального стану економіки, для оцінки її ефективності.

Мета курсової роботи – розгляд  поняття та показників безробіття, причини його виникнення, наслідки та вплив на макроекономічну нестабільність. Розглядаються можливі методи боротьби з таким явищем як безробіття, проблеми безробіття на Україні та заходи держави  з регулювання зайнятості. На мій  погляд, курсова робота дає можливість зрозуміти таке негативне явище  безробіття та його вплив на економіку. Надає знання можливого запобігання  безробіття та боротьби з безробіттям  при його виникненні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ АНАЛІЗУ БЕЗРОБІТТЯ

 

1.1. Безробіття : суть,причини виникнення, теорії  безробіття 

 

Безробіття  – соціально-економічна ситуація в  суспільстві, за якої частина активних працездатих громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням пропозиції праці над попитом на неї. Хоча і існує думка, що безробіття є стимулятором трудової дисциплінованості працюючого населення однак соціально-економічні витрати від безробіття настільки значні, що в усьому світі докладається багато зусиль для його мінімізації, і все ж жодній країні не вдається його ліквідувати його повністю.

Досягнення рівноваги між попитом  і пропозицією через їхню постійну нерівновагу, зумовлюється внутрішніми  властивостями та принципами організації  ринкової системи. Порушення рівноваги  ринкових сил стає головною умовою її власне існування, оскільки спонукає іманентне властиві їй імпульси до самоорганізації та саморозвитку.

Безробітні – працездатні громадяни  працездатного віку (від 17 до 70 років), які через відсутність роботи не мають заробітку або інших  передбачених законодавством доходів  і зареєстровані в державній  службі зайнятості як особи, котрі шукають  роботу, готові та здатні виконувати прийнятну  роботу (згідно із Законом ″Про зайнятість населення″).

 

Причини виникнення безробіття:

• структурні зрушення в економіці, що виражаються у впровадженні нових технологій, згортанні виробництва в традиційних галузях, закритті технічно відсталих підприємств. Це призводить до скорочення зайвої робочої сили.
• економічний спад чи депресія, що змушують роботодавців знижувати потребу у всіх ресурсах, у тому числі і трудових.
• економічна конкуренція, зокрема на ринку праці.
• політика уряду в галузі оплати праці: підвищення мінімального розміру заробітної плати збільшує витрати виробництва і тим самим знижує попит на робочу силу.
• сезонні зміни в рівні виробництва в окремих галузях економіки.
• зміни в демографічній структурі населення, зокрема зростання чисельності населення в працездатному віці збільшує попит на працю і, отже, зростає імовірність безробіття.

Перехідна економіка, яка має місце  в Україні, породжує такі додаткові  причини безробіття:

• трансформаційний спад;
• надмірна зайнятість в адміністративно-командній економіці;
• масштабна структурна трансформація;
• зниження рівня державного патерналізму.

Досить ретельно досліджував безробіття Карл Маркс у «Капіталі».Він відзначив, що з технічним прогресом росте маса і вартість засобів виробництва, що приходиться на одного працівника. Це призводить до відносного відставання попиту на працю від темпів нагромадження капіталу, і в цьому криється причина безробіття. таке трактування математично не цілком коректне, тому що якщо попит на робочу силу росте, то безробіття зникає, чи хоча б розсмоктується, не зважаючи на ріст капіталу відбуваються ще більш високими темпами.

 

Маркс допускав і інші причини, зокрема, циклічність  розвитку ринкового господарства, що робить її постійним супутником розвитку ринкового господарства. Виведення  безробіття з циклічного розвитку економіки  стало після Маркса стійкою традицією  в економічній теорії. Якщо економіка  розвивається циклічно, наслідком цього  стає вивільнення робочої сили і  згортання виробництва.

Заслуга Кейнса в розробці теорії безробіття в тім, що він представив логічну модель механізму, що розкручує  економічну нестабільність та її інтегральну  складову – безробіття. Кейнс помітив, що в міру росту національного  господарства в більшості населення  споживається не весь доход, визначна його частина перетворюється в заощадження. Щоб вони перетворилися в інвестиції необхідно мати великий рівень так  званого ефективного попиту, споживчого й інвестиційного. Падіння споживчого попиту гасить інтерес вкладати капітал, і як наслідок, падає попит на інвестиції. При падінні стимулів до інвестування виробництво не росте  і навіть може згортатися, що приводить  до безробіття.

Теорії безробіття:

• Теорія Томаса Мальтуса. Безробіття є наслідком зростання населення в геометричній прогресії, в той час, як засоби існування зростають в арифметичній прогресії.
• Класична теорія безробіття (В.Петі, Ж.Б.Сей, і т.д.). Безробіття - результат надмірно високої заробітної плати.
• Теорія Маркса. Наймані працівники, приймаючи участь у нагромадженні капіталу, тим самим у зростаючих масштабах виробляють засоби виробництва, які роблять найманих працівників надлишковим населенням.
• За Кейнсом безробіття - це наслідок деформації і гнучкості ринку праці. Виникає внаслідок невідповідності сукупного попиту сукупній пропозиції.

 

 

 

1.2. Види  та показники безробіття

Існує два види безробіття: вимушене і добровільне.

Добровільне безробіття пов’язане з вільним волевиявленням особи, яка входить до складу робочої сили, утриматись від пропозиції праці за неприйнятих для неї умов.

Вимушене безробіття не пов’язане з вільним волевиявленням особи, яка входить до складу робочої сили, а зумовлене чинниками, що перебувають поза її вибором.

Високий рівень безробіття призводить до соціальних війн, політичних збурень  і переворотів, руйнування матеріальних і духовних надбань поколінь, спричиненого відчаєм. Саме тому уряд жодної країни не може залишатися байдужим до проблеми безробіття.

Все населення країни поділяються  на дві великі групи:

1. Інституціональне – особи, що не досягли працездатного віку, ті, які вже вибули зі складу робочої сили у зв’язку з постійною втратою працездатності (інваліди), виходом на пенсію, перебуванням у тривалій ізоляції тощо;
2. Неінституціональне, яке становлять працездатні особи, що в свою чергу, поділяються на дві підгрупи:

• Економічно активне населення, до складу якого входять особи, що працюють за наймом, тобто зайняті, та безробітні;

• Економічно неактивне населення, до складу якого входять особи, що добровільно не працюють за наймом (домогосподарки, студенти, люди вільних професій, підприємці та ін.) Додаток А

Існує досить багато форм безробіття, але найважливішими з них є  три: фрикційне, структурне і циклічне, - саме ці форми важливі для визначення природного рівня безробіття. Кожна  з форм безробіття має свої причини. Тому визначення форм пов’язують з  причинами, що їх породжують, тривалістю та типом безробіття.

Фрикційне безробіття виникає у  зв’язку з тим, що встановлення рівноваги  між кількістю та якістю найманих працівників, з одного боку, і кількістю  та якістю робочих місць – з  іншого, потребує певного часу.

Ця форма, таким чином, пов’язана  з пошуком та очікуванням роботи, що відповідає певній кваліфікації, уподобанням  і рівню винагороди.

Фрикційно безробітні вже мають кваліфікацію, навички, досвід, які можна продати на ринку праці. Якщо людина хоче змінити місце роботи (територіально), змінити кваліфікацію чи перейти на аналогічну роботу з вищою заробітною платою, вона вирішує цю проблему добровільно. Тому фрикційне безробіття, як правило, добровільне і короткострокове.