Практична частина: визначення кошторису виробництва, собівартості валової і товарної продукції підприємства

ЗМІСТ

Вступ         2

1 Основи організації оплати праці        4

1.1 Основні положення Закону України «Про оплату праці»    4 

1.2 Функції та принципи заробітної плати       9

2 Форми та системи оплати праці         12

2.1 Поняття та елементи тарифної системи      12 

2.2 Відрядна форма оплати праці        14

2.3 Почасова форма оплати праці        20

2.4 Безтарифна система оплати праці       23

2.5 Поняття та класифікація трудової мотивації працівників   24

Висновок            27

3 Практична частина: визначення кошторису виробництва, собівартості

валової і товарної продукції  підприємства      29          

Перелік літератури          32       

 

 

ВСТУП

У ринкових умовах господарювання основним доходом населення є зарплата. У світовій економічній науці є чимало варіантів визначення поняття заробітної плати. У сучасній економічній теорії праця однозначно вважається фактором виробництва, а заробітна плата - ціною використання праці робітника.

Заробітна плата є основним джерелом доходів людини. Вона використовується як найважливіший засіб для стимулювання до зростання продуктивності праці, прискорення науково-технічного прогресу, поліпшення якості продукції, підвищення ефективності виробництва для суспільної злагоди. Організація заробітної плати впливає на ефективність господарської діяльності підприємства, а також на результати розвитку економіки взагалі. Заробітна плата виступає як один із основних регулювальників ринку праці, з цього і випливає актуальність даної теми.

В  умовах  ринкової  економіки відбулися помітні  зміни в  оплаті праці,  яка ставиться в залежність не тільки від результатів праці робітників, але і від ефективності діяльності виробничих підрозділів.

         Підприємство  самостійно,  але відповідно до  законодавства, установлює  штатний розклад, форми  і  системи оплати  праці, преміювання.   Заробітна плата займає одне з важливих місць у всій системі організації господарської діяльності підприємства.

         Заробітна плата працівника залежить від його особистого трудового внеску з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства (фірми).  Вона регулється законодавчими і нормативними актами, щодо оплати праці, мінімальної заробітної плати і максимальними розмірами не обмежується. 

Метою курсової роботи є дослідження питань організації оплати праці на підприємстві і факторів, що на неї впливають.

Основним завданням  курсової роботи є висвітлення основних положень про заробітну плату  стосовно Закону «Про оплату праці», показати які існують види, форми і системи оплати праці, які з них використовує підприємство, а також основи трудової мотивації працівників до праці.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Основні положення Закону України «Про оплату праці» 

Основним документом, що регулює організацію оплати праці, є Закон України “Про оплату праці”, згідно з яким визначаються основні положення оплати праці, розмір та особливості нарахування мінімальної заробітної плати. Закон України «Про оплату праці» від 25 березня 1995 року, затверджений Верховною Радою України, було введено в дію 1 травня 1995 року.

Цей Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають  у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі — підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Держава згідно з Законом України «Про оплату праці» здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру  мінімальної заробітної плати, інших державних норм і гарантій, а також шляхом прогресивного оподаткування доходів громадян.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода обчислена як правило в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та результатів господарської діяльності підприємства.

Заробітна плата поділяється  на основну, додаткову, інші заохочувальні і компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові оклади). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова  заробітна  плата  - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні  та компенсаційні виплати. До них  належать виплати у формі винагород  за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми і вони не включаються до мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). 

Мінімальна заробітна плата  є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.   

Середня заробітна плата  – економічний показник, який характеризує розмір нарахованої заробітної плати, яка припадає на одного працівника підприємства, організації; визначається поділом загальної суми нарахованої заробітної плати на середню чисельність працівників.

На протязі дев’яти років спостерігаються значні зміни у розмірах середньої заробітної плати по Україні, наведені в таблиці 1.1.1 [18].

 

Таблиця 1.1.1 - Динаміка суми середньомісячної заробітної плати по Україні з 2000 року по 2009 рік

Динаміка суми середньомісячної заробітної плати по Україні
2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
230	311	376	462	590	806	1041	1351	1806	1906

 

Рисунок 1.1.1 - Динаміка суми середньомісячної заробітної плати по        Україні з 2000 року по 2009 рік

Заборгованість із виплати заробітної плати в Україні стала нині найбільш гострою соціально-економічною проблемою, яка призвела до зростання напруги у виробничій сфері, порушення конституційних прав та законних інтересів працюючих громадян. Динаміку суми заборгованості по Україні за останні 10 років наведена в табл.1.1.2 [18].

 

Таблиця 1.1.2 - Динаміка суми заборгованості з виплати заробітної плати по Україні за період з 2000 року  2010 рік

Динаміка суми заборгованості з виплати заробітної плати по Україні
2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
1473,3	1188,7	668,7	806,4	960,3	1111,2	2232,4	2548,2	2656,6	4928	6400,8

Рисунок 1.1.2 - Динаміка суми заборгованості з виплати заробітної плати по Україні за період з 2000 року  2010 рік

Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових  підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Об'єднання громадян оплачують працю найманих працівників з коштів, які формуються згідно з їх статутами [2].

Організація оплати праці  здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної  угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.

Суб'єктами організації  оплати праці є: органи державної  влади та місцевого самоврядування; власники, об'єднання власників або  їх представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Основою організації  оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні  ставки, схеми посадових окладів  і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема  посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати і міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляються  Міністерством праці України.

  Уся заробітна плата працівників поділяється на номінальну та реальну. 

Законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції  України і складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону України "Про колективні договори і угоди", Закону України "Про підприємства в Україні" та інших актів законодавства України.

 

 

 

1.2 Принципи та функції заробітної плати

   Функція заробітної плати – це її призначення, роль, складова сфери практичної діяльності в узгоджені і реалізації інтересів головних суб’єктів соціально-трудових відносин – найманих працівників і роботодавців.

   Винятково важлива роль  заробітної плати в механізмі  функціонування ринкової економіки зумовлена тем, що вона має виконувати такі основні функції: відтворювальну, стимулюючу, оптимізаційну, регулювальну, соціальну.

   Відтворювальна функція  полягає у забезпеченні працівників  та членів їх родини необхідними  життєвими благами для відновлення витраченої в процесі виробництва робочої сили та для відтворення поколінь. Реалізація цієї функції забезпечується встановленням державою гарантованого мінімуму заробітної плати та прожиткового мінімуму [5].

   Стимулююча функція заробітної плати полягає у встановленні залежності розміру заробітної плати від особистого вкладу працівника та результатів діяльності всього колективу підприємства. Ця залежність повинна постійно стимулювати працівника в покращенні результатів своєї діяльності. Реалізація цієї функції забезпечується розробкою на підприємстві ефективних систем оплати та преміювання праці, залученням працівників до управління підприємством та ін.

   Оптимізаційна функція забезпечує  певні пропорції в зростанні  рівнів заробітної плати та продуктивності праці. Призначення цієї функції на рівні держави полягає в зв’язку платоспроможного попиту та товарної пропозиції, а на рівні підприємства – в забезпеченні ефективності виробництва на засадах випереджаючого зростання продуктивності праці над зростанням заробітної плати. Реалізація цієї функції здійснюється запровадженням заходів, які забезпечують зниження заробітної плати в розрахунку на одиницю продукції.

   Регулювальна функція вирішує  проблеми регулювання вартості  робочої сили на ринку праці під впливом співвідношення її попиту та пропозиції і розподілу трудових ресурсів за регіонами, галузями, підприємствами з урахуванням як особистих інтересів працівника щодо сфери прикладання своєї праці та інтересів ринкового виробництва, зумовлених економічною кон’юнктурою.