Поняття та функції лізингу. Об’єкти та суб’єкти лізингових відносин

1.     Фінансова криза, яка є причиною банкрутств підприємств, що в такому разі створює неможливість застосування лізингу.

2.     Недосконалість правового регулювання та суперечності між окремими законодавчими актами, які регулюють лізингову діяльність. Існує неврегульованість окремих питань лізингової діяльності.

3.     Дискримінаційний податковий режим лізингодавців - банків і небанківських структур.

4.     Обмеженість джерел фінансування.

5.     Недостатній розвиток інфраструктури ринку лізингу.

6.     Психологічний аспект: населення не довіряє посередницьким структурам.

Лізинг – важлива складова державної стратегії розвитку будь-якої цивілізованої країни. Ефективність лізингової діяльності для економіки  країни виявляється в ефекті розширення виробничих потужностей, прискоренні  процесів трансформації капіталу з  позикового у функціонуючий, сприянні науково-технічного прогресу. Але в  Україні лізинг розвивається завдяки, насамперед, фінансовим установам та суб’єктам господарювання, а держава в особі уряду майже не приділяє уваги розвитку лізингових відносин, і тим самим стримує розвиток виробничої сфери.

Отже з вищенаведеного матеріалу, рекомендаціями щодо розвитку лізингу в Україні можуть бути:

1.       Для утворення якісно нового рівня лізингових відносин, потрібно, перш за все, направити всі сили на розв’язання проблеми фінансової кризи.

2.       Слід удосконалити нормативно-правове регулювання, сформувати пільговий режим, створити фінансове та організаційне забезпечення лізингових операцій. При подальшому розробленні нормативно-правових актів з питань лізингу потрібно врахувати і досвід зарубіжної практики.

3.       Створити лізингові центри і сформувати базу даних про попит та пропозицію на обладнання й устаткування.

4.       Усі лізингові компанії повинні надглядатися новим регулюючим органом, який певним чином має залучати Українську асоціацію лізингу, але знаходитися під контролем Міністерства фінансів. Національний банк України повинен мати високий рівень контролюючих  обов’язків щодо всіх лізингових операцій банків та їхніх підприємств.

5.       Залучити Українську асоціацію лізингу до розвитку відповідних керівних принципів нагляду як за діяльністю банків, так і небанківських компаній і розробці переліку стандартів, яких повинні дотримуватися лізингові компанії, діючі в Україні.

6.       Необхідною є підготовка спеціалістів як лізингових компаній, так і банків, які сприятимуть розвитку галузі. Важливий обмін знаннями та досвідом з міжнародними країнами.

7.       Слід ініціювати здійснення експериментальних проектів за участю трьох-чотирьох існуючих компаній, які б отримали інтенсивне навчання і цільову підтримку капіталом, аби продемонструвати, яким чином повинен розгортатися процес розвитку [25, с. 113].

Крім цього, забезпечення фінансування з боку Світового Банку  могло б бути головним каталізатором  підтримки розвитку ефективного  ринку лізингу в Україні. Світовий Банк, будучи координатором всіх зусиль широкого діапазону агентств та комерційних  джерел, міг би гарантувати, що галузь розвивається прогресивно і що ресурси  використано у найбільш ефективний спосіб.   

Отже, основним фактором, що впливатиме на становлення та розвиток лізингових відносин є становлення  заходів щодо заохочення інвесторів у лізингову галузь, бо без збільшення фінансування лізингових компаній іншими

кредиторами – банками, страховими компаніями, інвестиційними фондами, виробниками  обладнання, лізингові компанії не спроможні фінансувати великі за розміром лізингові угоди та велику кількість лізингоодержувачів.

 

ВИСНОВКИ

 

Україна стала на шлях глибоких соціально-економічних перетворень, неодмінною умовою успішного здійснення яких є розвиток виробничої сфери.

Тут необхідно використовувати  альтернативні методи фінансування витрат на оновлення матеріальної бази і модифікацію виробництва. Однією з таких альтернатив може стати  лізинг - ефективний інструмент оновлення  основних фондів без значних одноразових  витрат капіталу.

Незважаючи на економічні переваги впровадження лізингу, в Україні  він не дуже поширений. Можна назвати  багато факторів, що стримують його розвиток, але головним з них є  відсутність нормативно-правової бази, яка б досконало регулювала б  лізингову діяльність. Закону України  «Про лізинг» недостатньо для  стимулювання розвитку лізингового  бізнесу.

Проте, активне впровадження лізингових операцій на підприємствах  України може стати потужним імпульсом  технічного розвитку, переобладнання виробництва і структурної перебудови економіки.

Отже, лізинг – один із головних механізмів фінансової підтримки суб’єктів  підприємництва, тому що це - строкове, цільове і платне користування майном відповідно до умов, визначених конкретним договором/контрактом, а також довгострокова/довготермінова оренда обладнання, транспортних засобів, споруд виробничого призначення  тощо (використовується як одне з позикових  джерел Причиною широкого розповсюдження лізингу є ряд його переваг  у порівнянні з іншими формами  інвестування.

З використанням лізингу  ефективність орендованого устаткування зростає. Висока рентабельність лізингу  та наявність чіткої нормативної  бази можуть сприяти форсуванню темпів розвитку цієї операції. При дефіциті внутрішніх капіталовкладень такий  шлях є виходом із створеної ситуації.

В умовах інвестиційної кризи, що в Україні прийняла майже чи не найбільш гострі форми серед країн  СНД, цілком закономірний той всебічний  інтерес, що виявляється до специфічної форми економіко-правових відносин, що отримала збірне найменування "лізингу".

Являючись продуктом розвитку в умовах постіндустріального суспільства, з характерними для нього високорозвиненими  відносинами ринкової економіки, традиційних  форм позики і оренди, фінансовий лізинг став однією з найбільш перспективних  форм діалектичого вирішення протиріч відношення власності і інвестиційного нагромадження.

Такий альтернативний засіб  інвестування як одержання і використання іноземних кредитів має ряд негативних факторів, значна частина коштів спрямовується  на покриття поточних витрат, дефіциту державного бюджету, а не на інвестування виробництва і його технологічне відновлення. До того ж іноземні кредити  збільшують зовнішній борг і на його обслуговування витрачаються значні валютні  кошти.

Враховуючи ситуацію з  іноземними кредитами і інвестиціями, а також ситуацію, що склалася на вітчизняному ринку довгострокових кредитів (по них дуже високі проценти і їх практично ніхто не надає), саме лізинг може стати єдиною формою довгострокового кредитування в  Україні в найближчий час.

На даний момент в Україні  розглядається проблема розвитку лізингу, тому що це давно розповсюджений на Заході фінансовий інструмент, сприятливий  мобілізації коштів для інвестицій, а також він забезпечує гарантоване  використання інвестиційних ресурсів з метою реконструкції і розвитку виробництва.

Однією з основних форм подолання проблем відсутності  інвестиційних коштів є лізинг, в  т. ч. і міжнародний.

Лізинг створює економічні вигоди всім учасникам лізингової операції. Так, підприємству - постачальнику гарантується збут продукції і своєчасне одержання  грошових коштів для здійснення розрахунків  з бюджетними робітниками і направлення  їх на виробничий розвиток.

Вирішення вище зазначених проблем, що ускладнюють ефективність і мобільність регулювання лізингових відносин, врахування переваг регулювання лізингових операцій в інших країнах, приєднання України до Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг, всебічна підтримка розвитку лізингу з боку держави дадуть Україні змогу вирішити значну кількість проблем, пов`язаних з інвестуванням і залученням коштів.

Отже, ринок лізингових послуг в Україні тільки-но формується і знаходиться на початковому етапі розвитку. Нормативно-правове забезпечення є недосконалим та суперечливим. Відсутній вторинний ринок лізингового майна. Лізингодавці, зменшуючи ризики діяльності, намагаються надавати в лізинг переважно ліквідне майно. Лізингоотримувачу притаманна психологія покупця.

Основними чинниками, що стримують  розвиток лізингу в України, є: нестабільна макроекономічна ситуація і недостатня увага держави до проблем реального сектора економіки; висока вартість лізингових послуг внаслідок обмеженості доступу лізингодавців до дешевих фінансових ресурсів; низька кредитоспроможність потенційних лізингоодержувачів; низький рівень якості вітчизняної техніки та орієнтація високорентабельних підприємств на закупівлю імпортної техніки й обладнання тощо. Проте дана сфера має значні перспективи щодо розвитку, але він можливий лише за умови створення сприятливого економічного та правового середовища.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року.
2. Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003р. за N 436-IV і набрав чинності з 1 січня 2004 року.
3. Закон України «Про фінансовій лізинг» зі змінами і доповненнями від 11 грудня 2003 р.
4. Податковий Кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України  від 2 грудня 2010 р., набрав чинності з 1 січня 2011р.
5. Конвенція УНІДРУА «Про міжнародний фінансовій лізинг»
6. Конвенція СНД «Про міждержавний лізинг»
7. Бойцун Н.Є., Стукало Н.В. Міжнародні фінанси: Навчальний посібник. — 2­ге видання. — К.: ВД «Професіонал», 2005. — 360 с.
8. Борисюк О.В. Вплив державного регулювання на розвиток лізингових відносин в Україні // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки.-2008, вип. №7. – с.65
9. Внукова Н. М. Оцінка можливостей розвитку фінансового лізингу в Україні // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 9. - С. 49 -57
10. Горбач Л.М., Каун О.Б. Ринок фінансових послуг: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2006.– 436 с.
11. Горемыкин В.А. Лизинг: Учебник. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К^о», 2003. – 944 с.
12. Григоренко Є. Лізинг як перспективний вид діяльності // Ринок цінних паперів України. – 2002. – № 1 – 2. – с.12
13. Гриліцька А.В., Гуриненко І.М. Переваги та недоліки лізингу в Україні // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету.-2008, вип 22. – с.96-97
14. Грищенко О. Фінансовий лізинг: історія, сучасність та перспективи Розвитку// Юридичний журнал, 2006.-3(45) – с. 19
15. Дивак М. Лізинг: один пишемо, два за ум пішло // Голос України, 2005, 2 лютого, С. 9
16. Єфімов С. Лізинг як альтернатива кредиту // Пенсійний кур’єр. - 2006. - 12 травня. - С. 9
17. Кудряшов В. П. Фінанси: Навчальний посібник. - Херсон : ОЛДІ-плюс, 2006. - 356 с.
18. Кульпінський С. В.  Регулятивні механізми фінансового ринку в макроекономічній динаміці / С. В. Кульпінський // Фінанси України. –– 2009. –– № 2. –– С. 66.
19. Купалова Г.І. Розвиток лізингу в Україні: обліково­аналітичні та фінансово­економічні аспекти // Формування ринкових відносин в Україні. — 2007. — № 1. – ст. 120-126   
20. Ментух Н. Виникнення, вдосконалення та правове регулювання лізингових відносин в Україні // Юридична Україна, 2005. – №10. – С. 51 – 54
21. Міщенко В. І. Основи лізингу. - К. : Знання, 2005. - 136, с.
22. Мойсеєнко І. П. Ринок фінансових послуг: Навчальний посібник. - К. : МАУП, 2006. - 355 с.
23. Муравьева Е. Время лизинга: Конкурентные преимущества и потребности рынка // Генеральный директор. - 2007. - № 4. - С. 10-15
24. Ночвай Д. Реформування лізингового законодавства // Вісник Центру комерційного права. - 2006. - № 21. - С. 6-7
25. Онищук Я.В. Розвиток лізингу в Україні // Фінанси України, 2005. - №7. – С. 106-113
26. Плаксін О. А. Систематизація видів лізингу // Економіка АПК. - 2005. - № 9. - С.72-78
27. Погорєлова Н.П. Проблеми розвитку ринку лізингу в Україні // Держава та регіони. — 2007. — № 3. – ст. 188-193
28. Семенова Ю. Лізинговий механізм у системі державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 9. - С. 125-128
29. Сосюрко Ю. Развитие лизинга в Украине: проблемы и перспективы // Инвестиционный магазин. — 2008. — № 9. — С. 6­9.
30. Усенко Я. Использование лизинга, аренды и концессии имущества для развития предпринимательства // Генеральный директор. - 2010. - № 12. - С. 68-72
31. Усенко Я. Розвиток лізингу в Україні // Справочник экономиста. - 2009. - № 1. - С. 13-20
32. Ярошевич Н. В. Переваги та недоліки лізингу як виду кредитування засобів виробництва в Україні / К. В. Ярошевич, М. Б. Антонів // Науковий вісник НЛТУ України. –– 2010. –– № 19. –– С. 241––246.

Інтернет  ресурси:

33. www.leasing.org.ua - Офіційний сайт Українського об’єднання лізингодавців
34. http://www.rla.com.ua/files/survey_ukr.pdf  — Експрес результати дослідження ринку лізингу України. 2008 рік. 
35. http://www.leasing.org.ua/ua/bulletin/survey_2009_4 – Підсумки діяльності лізингодавців за 2009 рік.
36. http://www.leasing.org.ua/files/documents/Leasing_market_2010_ukr.doc підсумки діяльності лізингодавців за 2010 рік.
37. http://www.leasing.org.ua/files/documents/Leasing_market_2011_ukr.doc підсумки діяльності лізингодавців за 2011 рік.
38. http://www.securities.org.ua/securities_paper/
39. http://www.vableasing.com.ua/eng/about/news / 2011/04
40. http://ekonomist.kiev.ua/kredity/mexanizm-zdijsnennya-lizingovix-operacij-bankami.html
41. http://buklib.net  
    

Додаток А

Рейтинг лізингових компаній за лізинговим портфелем

№	Назва лізингової компанії	Лізинговий  портфель, млн. грн
1	ВТБ Лізинг Україна	5 008,52
2	Райффайзен Лізинг Аваль	1 796,68
3	УніКредит Лізинг	1 478,51
4	ІНГ Лізинг Україна	1 465,70
5	Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг	701,193
6	ОТП Лізинг	638,687
7	Євро Лізинг	440,129
8	Ерсте Груп Імморент Україна	347,219
9	Порше Лізинг Україна	322
10	АLD Automotive/Перша лізингова компанія	304,42
11	ВіЕйБі Лізинг	296,97
12	СГ Еквіпмент Лізинг Україна	219
13	Сканія Кредіт Україна	164,3
14	Ілта	159,6
15	AVIS Україна	159
16	Кредит Європа Лізинг	129,427
17	Українська лізингова  компанія	99,14
18	Укіо Банк Лізинг	72
19	Адванс-Лізинг	67,78
20	Оптіма-лізинг	66,99
21	Автоприват	7,85
22	ВФС Україна	2,865
23	Вестлізинг	н/д
	Разом	13 947,98