Поняття та функції лізингу. Об’єкти та суб’єкти лізингових відносин

іншим лізингоодержувачам при  згоді лізингодавця майно, що є об’єктом лізингу) [10, ст. 283].

8. За  характером лізингових платежів  визначають:

– грошовий лізинг,  який має місце у випадку, коли всі платежі здійснюються в грошовій формі;

– компенсаційний лізинг, який передбачає платежі у формі поставок товарів, які надають один одному лізингодавець і лізингоодержувач;

–  змішаний лізинг, який передбачає змішані грошові і компенсаційні платежі.

9.  Відповідно  до ознак окупності (умов амортизації)  майна виділяють:

– фінансовий лізинг – це взаємини партнерів, що передбачають протягом періоду дії угоди між ними виплату лізингових платежів, які покривають повну вартість амортизації або устаткування велику його частину, додаткові витрати і прибуток лізингодавця.

– оперативний чи сервісний лізинг – це орендні відносини, при яких витрати лізингодавця, пов’язані з придбанням предметів, які здаються в оренду, не покриваються орендними платежами протягом одного лізингового контракту. Він укладається найчастіше на термін від декількох місяців до трьох років. У міжнародній практиці вже давно застосовують рекомендації для лізингових операцій (IAS 17) Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, згідно з якими при наявності хоча б однієї з чотирьох ознак договір повинен визнаватися договором фінансового лізингу:

– лізингове майно передається  після закінчення терміну дії договору лізингоодержувачу;

– лізингоодержувач має  опціон на придбання майна за справедливою ціною;

–   термін лізингу  співпадає з корисним терміном служби лізингового майна;

–  величина мінімальних  лізингових платежів більша або рівна вартості майна. При відсутності всіх цих ознак договір класифікується як договір оперативного лізингу [10, ст. 284].

Українське  законодавство допускає застосування таких видів лізингу:

– прямий;

– непрямий;

– зворотний;

– пайовий;

– міжнародний;

– фінансовий;

– оперативний.

Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України прямий лізинг виникає у випадку, якщо за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі); непрямий лізинг – у випадку придбання майна лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов [1].

Відповідно до ч.2 ст. 292 Господарського кодексу України залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів –  фінансовий чи оперативний, а за формою здійснення – зворотним, пайовим, міжнародним тощо [2].

Згідно із Законом України  «Про фінансовий лізинг» від 11.12.2003р. № 1381-IV–ВР фінансовий лізинг – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) [3].

Таким чином, фінансовий лізинг характеризується такими основними рисами:

– лізингодавець закуповує  майно для наступної передачі його в лізинг не на свій страх і ризик, а за вказівкою лізингоодержувача;

– ризик випадкової загибелі чи його пошкодження, всі види цивільної відповідальності, які можуть виникнути у зв’язку з використанням орендованих цінностей, несе орендатор;

– лізингова угода укладається  на термін не менше одного року;

– крім лізингодавця і лізингоотримувача, в угоді бере участь третя сторона – продавець об’єкта угоди;

– неможливість завершення договору і переходу права власності до виплати лізингоотримувачем повної суми.

Із визначення слідує, що не можна в договорі встановлювати термін лізингу, за протяжністю менший одного року. Наприклад, у США для того, щоб угода задовольняла умови фінансового лізингу, крім всього іншого, передбачається два нормативи: період лізингу не перевищує 80 % терміну служби обладнання, у кінці терміну лізингу обладнання повинно мати оціночну вартість не менше 20 % від його початкової вартості [10, ст.285-286].

 

2. РОЗВИТОК ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ

 

Україна стала на шлях глибоких соціально-економічних перетворень, неодмінною умовою успішного здійснення яких є розвиток виробничої сфери.

Необхідно використовувати  альтернативні методи фінансування витрат на оновлення матеріальної бази і реструктуризацію виробництва. Однією з таких

альтернатив може стати лізинг — ефективний інструмент оновлення  основних

фондів без значних  одноразових витрат капіталу.

Проте, незважаючи на досить великий потенційний попит на даний вид послуг в Україні, він поки що розвинений досить слабо і не дає повною мірою використати всі свої переваги. Експерти вважають, що проблема розвитку лізингу в Україні лежить в трьох площинах: удосконалення законодавчої бази, здешевлення та покращення умов користування кредитними ресурсами, зменшення податкового тиску на лізингові компанії. Саме тому необхідно здійснити цілий ряд заходів щодо створення сприятливого економічного середовища для активізації лізингової діяльності, що передбачає належне фінансування, кредитування, оподаткування, регулювання та ефективну державну підтримку даного фінансового інструменту.

Сучасний стан вітчизняної  економіки характеризується фінансовою нестабільністю, що ускладнюється рівнем зносу основних засобів, який становить у середньому 50%, а в сільському господарстві, промисловості, будівництві, водному і авіаційному транспорті, соціальній сфері 60 та більше відсотків. Щоб відновити існуючі виробничі фонди, за оцінками Міжнародної фінансової корпорації, потрібно $172 млрд. доларів США. Враховуючи, що країні потрібні не тільки відремонтовані, але й нові основні засоби, які дозволять забезпечити користувачів новою технікою та технологіями, поповнять парк машин, обладнання та транспортних засобів сучасними високопродуктивними зразками, зазначена сума інвестицій має бути збільшена у декілька разів. Кредитні ресурси вітчизняних банків  не в змозі задовольнити такий попит [11, ст. 37].

В Україні необхідно створити політичні, економічні й організаційні умови, які могли б залучити ефективні іноземні інвестиції в потрібних обсягах та формах. Внутрішні ж накопичення переважної більшості діючих підприємств різних форм власності, доведені до глибокого фінансового кризового стану. Довгострокове кредитування виробництва комерційними банками є високоризиковим і майже припинилося. Тому необхідно використовувати альтернативні методи фінансування витрат на оновлення матеріальної бази і модифікацію виробництва. Однією з таких альтернатив може стати лізинг — ефективний інструмент оновлення основних засобів без значних одноразових витрат капіталу.

Активне впровадження лізингових операцій на підприємствах України може стати потужним імпульсом технічного розвитку, переобладнання виробництва [19, ст. 120-126; 27, ст. 189-191].

Варто зазначити, що в розвинутих країнах понад 30% інвестицій здійснюється через механізм лізингу, в Україні цей показник становить 1,2% [11, ст. 37]. На думку фахівців, гостру потребу в інвестиціях Україна значною мірою спроможна задовольнити завдяки кращому використанню потенціалу ринку лізингових послуг.

Лізинг у різних своїх  формах (фінансовий, оперативний тощо) міг би стати 

непоганою альтернативою  кредитуванню. Він дозволяє суттєво зменшити стартові капіталовкладення, а отже, відкриває широкі можливості для розвитку малого та середнього бізнесу. Про це свідчить досвід багатьох країн світу: у формі лізингових операцій здійснюється близько 46% усіх інвестицій в Ірландії, 35% — в Англії, 30% — в США, 26% — в Швеції, 20% — в Австрії, 17% — у Франції. Тобто, в розвинутих країнах понад 25 - 40% інвестицій здійснюється через механізм лізингу, а в Україні цей показник близький до 1. [11, ст. 37-38].

Лізинг є досить ефективним інструментом активізації інвестиційної діяльності, який дає змогу оновлювати основні фонди з більшими перевагами порівняно з кредитуванням чи покупкою за власні кошти. Завдяки лізингу підприємства мають більше можливостей фінансувати оновлення технічної бази виробництва. Проте, як показує статистика, незначна частка інвестиційних операцій припадає на лізинг в Україні. Починаючи з третього кварталу 2010 р., після фінансово-економічної кризи, ринок лізингу почав стрімко розвиватися і за деякими показниками наблизився до докризового рівня. Основною тенденцією для поточної оцінки потенціалу ринку стала зростаюча активність корпоративних клієнтів.

За результатами дослідження, визначено ряд позитивних тенденцій, які характеризують позитивний розвиток ринку лізингових послуг в Україні.

Упродовж 2004-2008 рр. кількість лізингових компаній збільшується. Цьому сприяло декілька факторів: зростання зацікавленості у лізингу з боку іноземних банків, що увійшли на український ринок; зростання обізнаності щодо лізингу серед широкої громадськості та державних службовців; швидкий розвиток фінансових ринків України, а також кращий доступ до кредитних ресурсів [34]. У 2009-2010 рр. спостерігається припинення активного росту кількості лізингових компаній: у 2009 р. – зменшення їхнього числа порівняно з минулим періодом, на 20 компаній (9,6 %); у 2010 р. кількість лізингодавців продовжує збільшуватись (табл. 2.1) [35,36].

Таблиця 2.1.

             Динаміка кількості лізингових компаній в Україні            [18,19]

Рік

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Кількість лізингових компаній

26

34

50

65

90

208

188

199

Відхилення

2004 р. до 2003 р.

2005 р. до 2004 р.

2006 р. до 2005 р.

2007 р. до 2006 р.

2008 р. до 2007 р.

2009 р. до 2008 р.

2010 р. до 2009 р.

абс.

відн., %

абс.

відн., %

абс.

відн., %

абс.

відн., %

абс.

відн., %

абс.

відн., %

абс.

відн., %

+8

+30,8

+16

+47,1

+15

+30,0

+25

+38,5

+118

+131,1

-20

-9,6

+11

+5,9

Зміни в кількості лізингових компаній простежимо за графіком (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Кількість лізингових компаній в Україні 

                                                впродовж 2003-2010 років                                      [33]         

За підсумками 2010 р., відзначилась позитивна динаміка щодо кількості договорів фінансового лізингу, укладених юридичними особами та фінансовими компаніями. Кількість укладених договорів фінансового лізингу за 2010 р. збільшилась на 2088 (69,4 %), порівняно з 2009 р., і склала 5095 договорів. Динаміка кількості договорів фінансового лізингу впродовж 2007-2010 років показана на рис. 2.2. [35,36].

Таблиця 2.2.

Динаміка вартості укладених лізингових угод за 2007-2010 рр.           

[35,36]

Рік			2007		2008		2009		2010
Вартість укладених  угод, млрд. грн.			16,88		9,98		2,47		4,97
Відхилення
2008 р. до 2007 р.		2009 р. до 2008 р				2010 р. до 2009 р.
абс.	відн., %	абс.		відн., %		абс.		відн., %
-6900	-40,9	-7510		-75,3		+2500		+101,2

 

 

 

Таблиця 2.3.

Динаміка кількості укладених лізингових угод за 2007-2010 рр.           

[35,36]

Рік			2007		2008		2009		2010
Кількість укладених  угод, шт.			9275		9766		3007		5095
Відхилення
2008 р. до 2007 р.		2009 р. до 2008 р				2010 р. до 2009 р.
абс.	відн., %	абс.		відн., %		абс.		відн., %
+491	+5,3	-6759		-69,2		+2088		+69,4