Підвищення еколого-економічної ефективності виробництва продукції рослинництва на перспективу у с\г підприємтсвах

 

Аналізуючи результати таблиці, можна сказати, що наявність основних фондів на початок року у 2011 р. порівняно з 2009 р. збільшились у 4,1 разів. На кінець року наявність основних фондів збільшилась у 2,6 разів. Коефіцієнт росту основних фондів у 2011 порівняно з 2009 зменшився на 
0,6 %, коефіцієнт приросту зменшився на 0,56 %, коефіцієнт оновлення зменшився порівняно з 2009 р. на 0,36 %. Знос основних фондів також стрімко зріс в 2011 р. порівнюючи з попередніми роками, на початок року у 2011 р. збільшився 3,9 разів, на кінець року у 3,4 разів. Середньорічна вартість основних виробничих фондів у 2011 р. порівняно з 2009 р. зросла у 3,2 рази.

Основні фонди  служать матеріально-технічною базою виробництва, фундаментом його вдосконалення і розвитку. Цей процес відбувається як шляхом нарощування потенціалу основних фондів (екстенсивно), так і через підвищення ефективності їх використання (інтенсивно). Економічна ефективність функціонування основних виробничих фондів є складовою результату використання всіх виробничих ресурсів підприємства. При визначенні економічної ефективності основних фондів використовують систему натуральних та вартісних показників, а також співвідносні оцінки темпів зростання випуску продукції і темпів зростання обсягу основних фондів; фондоозброєності праці та її продуктивності.

 До натуральних  показників належать: екстенсивне  й інтенсивне використання основного  устаткування; фондовіддача, визначена  в натуральному чи умовно-натуральному виразі; використання виробничої потужності й ступінь її освоєння.

 Вартісними  показниками є фондовіддача, розрахована  за вартісними показниками, і  фондомісткість.

 Фондомісткість – обернений до фондовіддачі показник, який характеризує вартість основних виробничих фондів, що припадає на одиницю вартості виробленої продукції. Фондоозброєність праці визначають як співвідношення середньорічної вартості основних виробничих фондів (за первісною оцінкою) до числа робітників у найбільшій зміні. Вона характеризує ступінь забезпечення робітників основними виробничими фондами. На рівень фондовіддачі впливають різні чинники, пов'язані як зі зміною обсягу продукції, так і з ефективністю використання основних виробничих фондів, особливо їх активної частини. Всі чинники можна поділити на дві групи:

- ті, що не  залежать від ступеня використання  основних фондів;

- ті, що залежать  від ступеня використання основних  фондів.

 

Таблиця 2.5

 

Забезпеченість та ефективність використання виробничих фондів в ПП «Імпак»

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011 р. до 2009 р.
				+/-	%
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	9931	21674	31710,5	+21779,5	>у 3,2 р.
Фондозабезпеченість (на 100 га с.-г. угідь), тис. грн.	2,9	4,4	11,1	+8,2	>у 3,8 р.
Фондоозброєність (на 1 середньорічного працівника), тис. грн.	150,5	216,7	495,5	+345	>у 3,3 р.
Фондовіддача, грн.	1,2	0,5	0,5	-0,7	41,7
Фондоємкість, грн.	0,8	2	2	+1,2	>у 2,5 р.
Ступінь зносу  основних виробничих фондів, %	0,2	0,2	0,3	+0,1	-
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.	7929	12472	17509,5	9580,5	>у 2,2 р.
Коефіцієнт  обороту оборотних засобів	1,5	0,9	0,8	-0,7	53,3
Тривалість 1 обороту  оборотних засобів, днів	240	400	450	+210	>у 1,9 р.
Припадає оборотних  засобів на 1 грн. основних фондів, грн.	0,8	0,6	0,5	-0,3	62,5
Норма прибутку, %	0,5	0,3	0,2	-0,3	-

 

З даних таблиці 2.5 можна зробити висновок, що фондозабезпеченість  і фондоозброєність у ПП «Імпак»  у 2011 р. порівняно з 2009 р. збільшилась  у 3,8 та 3,3 рази відповідно. Середньорічна  вартість оборотних засобів підвищилась  у 2,2 рази, а тривалість обороту оборотних засобів збільшилась у 1,9 раза.

Активи являють  собою ресурси, які перебувають  у розпорядженні підприємства і  використання яких веде до збільшення економічних вигод у майбутньому. До них відносять усі існуючі  матеріальні цінності, нематеріальні активи та кошти, що належать підприємству на певну дату. Основним джерелом фінансування підприємств є банківські кредити, інші види позик, облігації та акції. За рахунок емісії акцій підприємства збільшують власні фінансові ресурси, а на ринку позикового капіталу залучають кошти для тимчасового користування. Динаміку структури активів і зобов'язань ПП «Імпак» представлено в таблиці 2.6

 

Таблиця 2.6

 

Динаміка  структури активів і зобов'язань  ПП «Імпак»

 

Показник	2009 р.		2010 р.		2011 р.		Відхилення
	тис грн.	%	тис грн.	%	тис грн.	%	абсо-лютне зна-чення,   (+/-)	відно-сне зна-чення, %	пунктів структури
Активи
1. Необоротні  активи	16358	58,4	24901	65,2	22552	51,0	+6196	>у 1,4 р.	-7,4
2. Оборотні активи	11633	41,6	13311	34,8	21708	49,0	+10075	>у 1,9 р.	+7,4
3. Витрати майбутніх  періодів	-		-		-		-	-
4. Разом	27991	100	38212	100	44262	100	+16271	>у 1,6 р.	х
Зобов’язання
1. Власний капітал	19856	70,9	32345	84,6	43785	98,9	+23929	>у 2,2 р.	+28
2. Забезпечення  наступних витрат і платежів	-		-		-				-
3. Довгострокові  зобов’язання	6111	21,8	5427	14,2	129	0,3	-5982	2,1	-21,5
4. Поточні зобов'язання	2024	7,2	440	1,2	348	0,8	-1676	17,2	-6,4
5. Доходи майбутніх  періодів	-		-		-		-	-
6. Разом	27991	100	38212	100	44262	100	+16271	>у 1,6 р.	х

 

З даних таблиці 2.6 видно, що активи дорівнюють зобов'язанням, це свідчить про правильне ведення  бухгалтерського обліку у ПП «Імпак» , це є нормальним для діяльності підприємства, тому що між ними існує баланс.

Активи підприємства  групують у 4 групи:

1 група –  активи, що мають моментальну  (абсолютну) ліквідність (грошові  кошти та їх еквіваленти)

2 група –  активи, що швидко реалізуються (поточні  фінансові інвестиції, акцептовані  банком векселі, депозитні сертифікати, а також засоби в розрахунках (продукція відвантажена, термін оплати за яку не наступив), дебіторська заборгованість з ймовірністю повернення через 12 міс.

3 група –  активи, що повільно реалізуються (виробничі запаси, готова продукція, частина дебіторської заборгованості, що не має ймовірності погашення і може бути стягнена судовими органами)

4 група –  активи, що важко реалізуються (необоротні  активи, основні засоби, незавершене  будівництво, довгострокові фінансові  інвестиції, дебіторська заборгованість). Склад і структуру активів підприємства за рівнем ліквідності представлено у таблиці 2.7

Таблиця 2.7

 

Склад і структура активів підприємства за рівнем ліквідності

 

Види активів	2009 р.		2010 р.		2011 р.		Відхилення
	тис грн.	%	тис грн.	%	тис грн.	%	абсо-лютне, (+/-)	відносне значення, %	пунктів струк-тури
1. Грошові кошти  (високоліквідні)	299	0,7	1430	1,9	3837	4,5	+3538	>у 12,8 р.	+3,8
2. Кошти у  розра-хунках – дебітор-ська заборгованість (швидколіквідні)	6430	14,9	4637	6,2	4384	5,1	-2046	68,2	-9,8
3. Запаси (повільноліквідні)	4904	11,3	7244	9,6	12481	14,6	+7577	>у 25,4 р.	+3,3
4. Необоротні  активи (важколіквдні)	31618	73,1	62012	82,3	64804	75,8	33186	>у 20,4 р.	+2,7
Разом	43251	100	75323	100	85506	100	42255	>у 19,8	Х

 

З даних таблиці можна зробити висновок, що в структурі активів підприємства переважають запаси (повільно ліквідні активи). Це може призвести до незручностей – у разі якогось ризику підприємство не зможе швидко перевести їх у грошовий вигляд і  ліквідувати заборгованість. Позитивним для ПП «Імпак» є те, що у порівнянні з 2009 роком є тенденція до зростання високоліквідних активів.

 

Ліквідність підприємства можна представити у коефіцієнтах і порівняти їх з нормативними показниками. ( таблиця 2.8)

Таблиця 2.8

 

Показники ліквідності підприємства

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Норматив	Відхилення, +/-
					до 2009 р.	до нормативу
Коефіцієнт  загальної ліквідності	0,06	0,30	0,62	1,0	0,56	-0,38
Коефіцієнт  швидкої ліквідності	0,04	0,20	0,87	0,5	0,83	0,37
Коефіцієнт  моментальної (абсолютної) ліквідності	0,01	0,032	0,11	0,2	0,1	-0,09
Робочий капітал	9609	12871	21360	-	11751	>у 2,2 р.

 

Дані коефіцієнти  показують на скільки швидко підприємство може ліквідувати свої активи. Ми бачимо, що коефіцієнт загальної ліквідності, швидкої ліквідності та моментальної ліквідності підвищились у порівнянні з 2009 роком, але в порівнянні з нормативним показником коефіцієнт загальної ліквідності і моментальної ліквідності знизились.

Незважаючи  на велику різноманітність операційних  витрат, багато з них характеризуються певною економічною однорідністю. Сукупність економічно однорідних витрат називають  елемен­том витрат. Відповідно до стандарту 16 «Витрати» виділяють такі елементи операційних витрат:

-матеріальні витрати;