Підвищення ефективності використання виробничих фондів і трудових ресурсів підприємства

Економія собівартості продукції  і додатковий прибуток за рахунок зменшення матеріальних витрат (матеріалів, палива і енергії) на одиницю продукції можуть бути розраховані за формулою:

(3.14)

 

де Ем - економія по собівартості за рахунок скорочення норм втрат сировини, матеріалів, палива, енергії;

Рм - затрати сировини, матеріалів, палива, енергії (матеріальні витрати) в базисному періоді на одиницю продукції або на 1 грн. товарної продукції, виходячи з діючих норм витрат;

Нв - норма матеріальних витрат, що встановлена на плануємий рік  в % до норми базисного року;

От - обсяг випуску товарної продукції  на плануємий період в натуральному виразі, або в оптових цінах підприємства.

 

 

В базисному періоді матеріальні витрати дорівнювали 31 коп. на  грн. випущеної продукції. На плануємий рік підприємство планує знизити матеріальні витрати на 3,3%. При обсязі виробництва на планує мий рік в оптових цінах підприємства 8136 млн.грн. (7,2 млн.грн.+13,0%), економія по собівартості складає:

 

 

 

5. Розглянемо як впливає матеріаломісткість  на рентабельність продукції.

При випуску продукції в базисному  періоді 4800 тис.грн. витрати на її виробництво і реалізацію складають 3800 тис.грн., в тому числі витрати сировини 2700 тис.грн. Таким чином, рентабельність продукції дорівнює:

 

 

 

На планує мий період матеріаломісткість (витрати сировини) за рахунок зменшення на 3,3% норми витрати знизилися з 31 до 30%. Якщо припустити, що решта виробничих витрат на 1 грн. випущеної продукції залишилися на рівні базисного періоду, тоді при обсязі виробництва в 7200 тис.грн. загальна сума витрат на виробництво і реалізацію продукції становить 3587,26 тис.грн. (3800-212,74), в тому числі витрати сировини 2487,26 тис.грн. (2700-3,3%). При цьому рентабельність продукції становить 25,27%

 

 

Таким чином, на плануємий рік за рахунок зниження матеріаломісткості з 31 до 30% рентабельність продукції зросла у порівнянні з базисним періодом на 4,44%.

 

3.3 Методичні рекомендації по економічному обґрунтуванню заходів по підвищенню продуктивності праці

 

 

Продуктивність праці може виступати економічною категорією, яка характеризує результативність живої праці. Рівень продуктивності праці визначається відношенням обсягом виробленої продукції чи робіт до затрат живої праці на її виробництво.

Рівень продуктивності праці в  значній мірі залежить від того, наскільки повно реалізуються основні фактори її росту.

Фактори росту продуктивності праці - це зміна матеріально-технічних, організаційних та соціально-економічних умов, як безпосередньо  у процесі виробництва, так і  поза ним, під впливом яких скорочуються затрати праці на виробництво одиниці продукції, тобто підвищується рівень продуктивності праці. Форми прояву цих змін (факторів) дуже різноманітні і можуть виступати не тільки як конкретні міроприємства (наприклад, підвищення рівня механізації і автоматизації виробництва, удосконалення організації і обслуговування робочих місць, впровадження типових структур управління і т.д.), але як і глибинні процеси та явища. такі, як зміна і розвиток форм власності, удосконалення розподільних відносин, господарського механізму і т.п., що сприяють підвищенню продуктивності, праці. Розрізняють фактори росту продуктивності праці народногосподарські, галузеві та внутрішньовиробничі.

 

Порядок розрахунку

 

1. Підвищення продуктивності праці  за рахунок удосконалення  технології виконання робіт.

Удосконалення технології виконання робіт дозволяє скоротити «приховані» втрати робочого часу, які виникають в наслідок недотримання термінів запуску у виробництво заготовок, напівфабрикатів, окремих компонентів продукції, несвоєчасної подачі на робочі місця комплектуючих виробів та матеріалів, зменшення планових розмірів партій виробів, неправильної послідовності робіт, переробки раніше виконаних робіт, зайвих транспортних робіт та інше. Розмір «прихованих» втрат робочого часу визначають на основі аналізу фотокартки робочого для.

Ріст продуктивності праці відбувається за рахунок економії трудових затрат в результаті скорочення«прихованих» втрат робочого часу.

Економі трудових затрат (затрат праці) визначається за формулою:

 

(3.15)

 

де #ТЗ –економія трудових затрат (затрат праці), %;

Тзв і Тпл – „приховані”  втрати робочого часу у звітному і  плановому році, %.

 

 

Тобто за рахунок зменшення «прихованих» втрат робочого часу у плановому році в порівнянні з базовим можна одержати економію затрат праці у розмірі 5,38%.

 

2. Підвищення продуктивності праці  за рахунок досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання у зв'язку з його технічним та організаційним обслуговуванням, а також у зв'язку з відпочинком та самообслуговуванням робітника визначається таким чином:

 

(3.16)

 

 

де #Овз - приріст обсягу продукції у зв'язку із зменшенням внутрізмінних простоїв обладнання до нормативного рівня, %;

Твзф та Tdpy - відповідно нормативні та фактичні внутрізмінні простої обладнання, %.

В розрахунок умовно приймаємо  Твзф=35%.

 

 

 

Можлива відносна економія чисельності  робітників за рахунок досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання розраховується за формулою:

(3.17)

 

 

Тобто, за рахунок досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання на підприємстві на плануємий рік можлива відносна економія чисельності робітників у кількості 33 чол.

 

3. Підвищення продуктивності праці  за рахунок впровадження прогресивних  систем оплати праці робітників.

Впровадження прогресивної відрядно-преміальної системи оплати праці робітників підвищує продуктивність праці на 6-8%.

Ріст продуктивності  праці за рахунок збільшення охоплення робітників відрядно-преміальною системою оплати праці визначається за формулою:

(3.18)

де Опл та Об - охоплення робітників-відрядників відрядно-преміальною системою оплати праці у плановому та базовому роках, %;

P - показник росту продуктивності праці при впровадженні відрядно-преміальної системи оплати праці, % (20 %);

Ур.від.- питома вага робітників-відрядників у загальній чисельності робітників, %.

 

 

Тобто, за рахунок збільшення охоплення  робітників відрядно-преміальною системою оплати праці відбудеться зростання  продуктивності праці на 158,34 %.

 

4. Вплив підвищення продуктивності праці (в темпах, ще випереджують зростання заробітної плати) на зниження собівартості продукції можна визначити за такою формулою:

 

(3.19)

 

де Е - економія від зниження собівартості продукції за рахунок росту продуктивності праці;

Зі - затрати по статті «Заробітна плата з відрахуваннями на соціальні заходи» на одиницю продукції (товарної) в базисному періоді;

Рз - середньорічна (середньомісячна) заробітна плата одного в % до середньорічної (середньомісячної) заробітної плати в базисному періоді;

Рв - ріст продуктивності праці в аналізуемому періоді у порівнянні з базисним періодом;

Отп- випуск товарної продукції в аналізуємому періоді.

Прийнявши в розрахунку, що середня зарплата у порівнянні з базисним періодом зростає на 5 %. Питома вага затрат на зарплату у складі вартості товарної продукції становить 25%.

Так, в базисному році робота підприємства характеризувалась такими показниками (табл. 3.1), тис. грн.:

 

Таблиця 3.1

 

Випуск товарної продукції	7200
Собівартість продукції	3800
В т.ч. затрати по заробітній платі з відрахуваннями на соціальне страхування	950
Прибуток балансовий	1000
Основні виробничі фонди і нормовані  оборотні засоби	9900
В т.ч. основні виробничі фонди	2900
Рентабельність продукції, %	20,83%
Рентабельність виробництва, %	40,08%

В аналізуемому періоді за рахунок зменшення "прихованих" витрат робочого часу і скорочення внутрізмінних простоїв обладнання продуктивність праці у порівнянні з базисним періодом зросла на 5.38%, а середньорічна заробітна плата - на 5%. Економія від собівартості за рахунок росту продуктивності праці дорівнює:

 

 

В результаті зниження собівартості прибуток зростає з 1000 до 1006,55 тис. гри., а рентабельність продукції зросте з 20,83 до 20,92%.

 

Зміна обсягів робіт за рахунок  збільшення основних виробничих фондів визначається залежністю:

 

(3.20)

 

Тобто, на плануємий період за рахунок збільшення основних виробничих фондів обсяг виконуваних робіт можна збільшити на 863,04 тис гри.

Зміна обсягів робіт зa рахунок поліпшення їх використання визначається за залежністю:

(3.21)

 

де ОВФпл та ОВФб - вартість основних виробничих фондів відповідно на плануємий рік і у базисному році;

Фпл і Фб - фондовіддача відповідно на плануємий рік і у базисному році.

 

 

Тобто, на плануємий період показник обсягу виконуваних робіт (за рахунок поліпшення використання основних виробничих фондів) буде без змін.

 

Зміна обсягів робіт за рахунок  динаміки продуктивності праці визначається залежністю:

 

де Впл, Вб - продуктивність праці (виробіток) одного робітника відповідно на плануємий рік і у базисному році;

Чпл - чисельність робітників на плануємий  рік.

Отже, на плануємиий період за рахунок зростання продуктивності праці обсяг виконуваних робіт можна збільшити на 1,25 млн. грн.

 

Зміна обсягів робіт за рахунок  зміни загальної чисельності  робітників визначається за залежністю:

(3.22)

де Чб - чисельність робітників у базисному році.

 

Отже, на плануємий період за рахунок зменшення чисельності робітників обсяг виконуваних зменшиться на 1,25 млн. грн.

 

3.4 Вплив підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів на господарську діяльність підприємства

 

 

В цьому розділі курсовій роботі показано вплив підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів на результати господарської діяльності підприємства. Відповідні розрахунки наведено в таблицях 3.2-3.3.

 

Таблиця 3.2

 

№ п/п	Показники	Базисний рік	Плануємий рік
1	Балансовий прибуток, тис.грн.	1000	1037,57
2	Реалізація товарної продукції, тис.грн.	4800	7010
3	Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн.	2900	3248
4	Середньорічні залишки нормативних  оборотних коштів, тис.грн.	700	585
5	Середньорічна вартість виробничих фондів, тис.грн.	3600	3833
6	Коефіцієнт фондомісткості продукції, коп.	60,42	46,33
7	Коефіцієнт закріплення оборотних  коштів, коп.	14,58	8,35
8	Прибуток на 1 грн. реалізованої продукції, коп.	20,83	14,8
9	Рентабельність виробництва, %	27,78	27,08