Підвищення ефективності використання виробничих фондів і трудових ресурсів підприємства

— рівень технологічної дисципліни та інтенсивності праці.

Дослідження доводять, що підвищення кваліфікації робітників на 1 % забезпечує приріст продуктивності праці на 0,2—0,4%.

Підвищенню кваліфікації сприяють система професійного просування кадрів, перепідготовка у зв'язку зі змінами  у технічній базі виробництва, створення  професійних територіальних, галузевих центрів і профцентрів підприємств.

На іноземних підприємствах  застосовують для дотримання виробничої дисципліни різні заходи, зокрема:

— гнучкі режими;

— участь робітників в управлінні виробництвом;

— "репресивні" заходи (усунення від роботи без оплати, переведення на роботу з низькою зарплатою, штрафи, депреміювання, звільнення);

— зміна жорсткого стилю управління на демократичний;

— стимулювання дисципліни.

Премії за трудову дисципліну в  Англії використовують 30% промислових  компаній.

За повністю відпрацьований тиждень  додається 8% тижневої тарифної ставки, за зниження невиходів на роботу з 12 до 6% видається щотижнева премія в розмірі 50 %-ї денної тарифної ставки тощо.

 

1.5 Чинники підвищення ефективності  використання виробничих та трудових ресурсів підприємства

 

Узагалі проблема визначення ефективності підприємства та пошуку шляхів її підвищення є складною і такою, що важко формалізується. Адже будь-яке підприємство  не складна  система, яку важко спростити, не втративши при цьому її суттєвих характеристик. Тому сподіватися, що можна дістати просту й легко зрозумілу схему аналізу, яка давала 6 змогу отримувати бажаний результат в усіх випадках, було б не зовсім правильно.

Загальні напрямки аналізу підприємства вказують на фактори підвищення ефективності його діяльності. Перший з них - ресурсний - відображає першочергову необхідність аналізу ефективності використання наявної матеріальної бази виробництва та живої праці. При цьому слід враховувати рівень завантаження обладнання в часі, структуру собівартості продукції, що виготовляється, з точки зору співвідношення в ній часток амортизації, матеріальних витрат, витрат на оплату праці. Зазначені показники слід розглянуті в динаміці, а також по можливості порівняти з показниками найближчих конкурентів. Для оборотних фондів найважливішим показником є швидкість їх обороту, отже, слід проаналізувати чинники її збільшення, зокрема такі:

• зменшення обсягів незавершеного виробництва;
• удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення з метою оптимізації виробничих запасів;
• прискорення реалізації готової продукції (активізація маркетингової діяльності);
• зменшення обсягів дебіторської заборгованості.

Крім того, слід звернути увагу  і на інші напрямки раціоналізації використання матеріальних ресурсів:

• проаналізувати основні причини втрат та нераціонального використання ресурсів;
• забезпечити обґрунтоване нормування витрат матеріалів;
• організувати використання вторинних ресурсів;
• створити систему заохочення за економію сировини, енергії та матеріалів й відпрацювати її дійовість;
• акцентувати увагу на використанні сучасних високотехнологічних матеріалів.

Що стосується аналізу ефективності використання трудового потенціалу підприємства, то тут слід зосередити увагу на таких аспектах:

• внутрішньозмінні втрати робочого часу;
• втрати робочого часу внаслідок плинності кадрів;
• рівень використання засобів механізації, автоматизації праці та комп'ютерної техніки;
• аналіз системи стимулювання працюючих;
• визначення професійно-кваліфікаційної структури працюючих.

У межах другого, тобто організаційного, напрямку здійснюється пошук можливостей  підвищення ефективності тих процесів, що відбуваються на підприємстві. При  цьому насамперед увага звертається  на ефективність управління.

Важливою складовою ефективності підприємства, а отже, і значним резервом її підвищення, є організація виробничого процесу. У конкретних умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають ефективність організації робіт, - від рівня робочого місця окремого робітника чи спеціаліста до рівня підприємства в цілому. Для виробничих підприємств, ураховуючи, звичайно, специфіку їх діяльності, особливу увагу треба звертанні на можливості застосування більш ефективних типів виробництва (масового, великосерійного).

Намагання виділити в оцінці ефективності підприємства та в пошуку шляхів підвищення останньої окремі структурні компоненти зумовлено бажанням спростити розуміння зазначених проблем. Проте зрозуміло, що насправді ці проблеми комплексні, отже тільки на основі системного аналізу можна отримати справді адекватну оцінку стану справ на підприємстві та розробити ефективні заходи щодо його поліпшення.

 

2. Аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства

 

В цьому розділі висвітлено питання  визначення ефективності використання основних фондів оборотних засобів, трудових ресурсів з точки зору їх практичного значення в економіці підприємства

2.1 Показники стану і руху основних фондів

 

Таблиця 2.1

Показники стану і руху основних фондів

 

Назва показника	Методика розрахунку	Значення показника
Показники руху
Коефіцієнт надходження		0,25/(2,5+0,25-0,26)=0,25/2.49= =0,1004
Коефіцієнт оновлення		-
Коефіцієнт вибуття основних фондів		0,26/2.49=0,1004
Коефіцієнт ліквідації		0,26/2,5=0,104
Показники стану
Коефіцієнт зносу		2.90-2.20/2.90= =0,241
Коефіцієнт придатності	або Кпр=1-Кзн	2.20/2.90=0,759 або 1-0,241=0,759

 

За наведеними даними визначаємо темпи приросту вартості основних фондів:

(2.1)

 

де ОФнад – вартість ОФ, що надійли на підприємство, млн.грн.;

ОФвиб - вартість ОФ, що вибули, млн.грн.;

ОФп.р. – вартість ОФ на початок  року, млн.грн.

 

2.2 Показники оснащеності підприємства  і робітників основними фондами

 

Таблиця 2.2

Показники оснащеності підприємства і робітників основними фондами

 

Назва показника	Методика розрахунку	Значення показника
Показники забезпеченості підприємства ОФ
Фондозабезпеченість		2,90/7,20=0,403
Механозабезпеченість		(2,9-75%)/7,2= =0,725/7,2=0,101
Показники забезпеченості робітників ОФ
Фондоозброєність праці		2,90/190=0,15
Механоозброеність праці		2,175/190=0,011

 

2.3 Показники ефективності  використання основних фондів

 

Таблиця 2.3

Показники ефективності використання основних фондів

 

Назва показника	Методика розрахунку	Значення показника
Вартісні показники
Фондовіддача   По валовій продукції      По чистій продукції		7,2/2,9=2,48     4,8/2,9=1,66
Коефіцієнт віддачі спожитих ОФ		7,2/(2,9*0,75*0,15) =7,2/0,33=21,82
Рентабельність ОФ		(4,8-3,8)/(2,5+ +0,25-0,26)= =1,0/2,49=0,402
Натуральні показники
Коефіцієнт використання робочого часу		10785/52560= =0,205
Коефіцієнт використання режимного  фонду		10785/24756= =0,436
Коефіцієнт використання планового  фонду		10785/21785= =0,495

 

Продовження таблиці 2.3

Коефіцієнт змінності		75000/21785=3,44
Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання		10785/21785= =0,495
Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання		15/15=1
Коефіцієнт інтегрального навантаження	Кінт=Кекс*Кінт	0,495*1=0,495

 

Календарний фонд – це загальний фонд часу, який визначається як добуток числа календарних днів в даному періоді на число годин за добу. У розрахунку на один станок його календарний фонд часу за рік буде складати 8760 годин (24*365). Згідно з умовою, на виробничій дільниці встановлено 6 станків, тому календарний фонд часу обладнання складає 52560 станко-годин (8760*6).

Режимний фонд часу залежить від часла робочих днів і встановленій на підприємстві залежно від змінності роботи при п’ятиденному робочому тижні і двохзмінному режимі роботи річний режимний фонд часу у розрахунку на одиницю обладнання  складає 4126 год. [(41 год.*52 тижня) – 8 святкових днів * 8 +5 передсвяткових днів із скороченням зміни на 1 годину)*2 зміни]. У розрахунку на 9 станків режимний фонд часу становить 7134 станко-годин.

Плановий фонд часу роботи обладнання менше режимного на величину його планових простоїв у ремонті. Згідно з умовою норматив планових простоїв на ремонт встановлено у розмірі 12% режимного фонду, то плановий фонд часу у розрахунку на одиницю обладнання складає 24756 станко-годин (4126*(100-12)/100), а на 6 станків 21785.

Фактичний фонд часу роботи обладнання менше планового на величину понадпланових простоїв і більше його на величину часу понадурочних робіт. Відомо, що понадпланові простої 6 станків за рік складають 15000 станко-годин, а по надурочно за цей час було відпрацьовано 40000 години, то фактичний фонд часу роботи станків складає 10785 станко-годин (21785-15000+4000).

Співставляємо фактичний час роботи обладнання з плановим, режимним і  календарними фондами часу і визначаємо коефіцієнти їх використання:

• Коефіцієнт використання календарного фонду – 0,21 (10785/52560);
• Коефіцієнт використання режимного фонду – 0,44 (10785/24756);
• Коефіцієнт використання планового фонду – 0,495 (10785/21785).

Розрахунки показали, що плановий фонд часу в середньому використовується на 67%

Кількість станко-змін, які можна відпрацювати за місць при умові використання всього встановленого обладнання в одну мін упри 5-денному робочому тижні дорівнює 2 зміни.

 

2.4 Показники ефективності використання  оборотних засобів

 

Таблиця 2.4

Показники ефективності використання оборотних засобів 

 

Назва показника	Методика розрахунку	Значення показника
Коефіцієнт оборотності		4,8/1,0=4,8
Тривалість одного обороту		360/4,8=75
Коефіцієнт завантаженості оборотних  засобів		1,0/4,8=0,21
Коефіцієнт обороту дебіторської заборгованості		30,0/6,0=5,0
Тривалість інкасації дебіторської заборгованості		360*6/30=72