Отчет по практике в ЗАТ "КЗШВ "Столичний"

ЗАТ КЗШВ “Столичний”  використовує у своїй зовнішньоекономічній діяльності посередника – німецьку фірму “Профіль Бератунгс унд  Хандельс ГМБХ” при купівлі словацьких виноматеріалів та коркової пробки виробництва  Португалії. Ці операції відбувались  в 2004 році. Вони були досить вигідними  для обох сторін: завод отримав  якісні виноматеріали для подальшого виробництва шампанського вина, а  друга сторона (Німеччина) отримала прибуток від операції.

Використання  посередників також має сенс, коли потрібно довести кількість експортованої  продукції до рівня, що задовольняє місцевих споживачів. Хоча це й дорого, але виправдовує витрати .

 

 

 

2.4.  МАРКЕТИНГОВИЙ  АНАЛІЗ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА  ТА ЙОГО ГОЛОВНИХ КОНКУРЕНТІВ

Для того, щоб  провести маркетинговий аналіз, нам  потрібно отримати інформацію про ринок: кількість потенційних конкурентів, частки кожного заводу на сегментах  ринку, споживачів.

Ринок шампанського в Україні мало змінився від часів Радянського Союзу. Сучасна географія шампанського в Україні така: столицю, центральний регіон і Волинь «покриває» Київський завод шампанських вин; Слобожанщину забезпечує шампанським Харківський ЗШВ; Одеську область і Західну Україну «курує» Одеський ЗШВ і торгова марка «Французький бульвар»; Чернівці перебувають під впливом «Укрвина»; в Криму найбільш поширені місцеві торгові марки «Золота Балка», «Новий Світ»; Донбас і частково східні області щільно «сидять» на продукції Артемівського заводу шампанських вин. Зазначимо в цьому контексті винятковість Києва, який зараз і, певно, в досяжному для огляду майбутньому є особливим напрямком – дистрибутувати свою продукцію в столицю прагнуть усі великі гравці ринку ігристих-шампанських вин.

Декілька слів слід сказати і  про тенденцію  «дорослішання» вітчизняного споживача  шампанського. Любов, що культивується  вже десятиріччями, до напівсолодкого шампанського не може зникнути швидко - на сьогодні за оцінками різних експертів  напівсолодке біле шампанське займає від 80 до 90% ринку. Поціновувачі такого напою не дуже втішно відгукуються про шампанське такого виду і із задоволенням відзначають збільшення споживання «класичних» типів шампанського: брют, напівсухе, сухе. У найближчий рік якісь значні коливання споживчого попиту в цьому напрямі навряд чи виникнуть, але “процес пішов” і це помітно.

Схожа ситуація і щодо кольору шампанського. Біле шампанське, яке зараз займає 60% ринку, починає поступово здавати позиції  червоному, тому самому, яке не вміють робити французи. Помітне більш дешеве біле шампанське, на думку експертів, здає позиції в зв’язку з плавним  перетіканням споживачів у більш  дорогі цінові сегменти. Виробники відзначають динаміку зростання продажу шампанського в ціновому сегменті 10-15 гривень. Виходячи з такої динаміки, можна припустити, що найбільш цікавим для якісного просування на ринку буде червоне шампанське. Наскільки цьому продукту вдасться подолати консерватизм вітчизняних споживачів – покаже найближчий час.

Київський завод  шампанських вин “Столичний”  теж планує виробництво шампанського класичним способом, але процес підготовки відбувається дуже повільно. Причина – нестача місця для майбутнього приміщення класичного виробництва.

Таблиця 2.3.1.

Рейтинг виробників шампанського в Україні за 2006-2007рр.

Виробник	Значення, тис. дал.		Питома вага, %		Відхилення
	2006 рік	2007 рік	2006 рік	2007 рік	абсол., тис.дал.	віднос., %
Київський ЗШВ	1195	1229	22,98	20,15	34	2,85
Артемівський ЗШВ	881	972	16,95	15,95	91	10,33
Одеський ЗШВ	816	831	15,70	13,63	15	1,84
Харківський ЗШВ	747	1055	14,37	17,30	308	41,23
Севастопольський ВЗ	440	457	8,46	7,49	17	3,86
Одесавинпром	423	594	8,14	9,74	171	40,43
Золота балка	206	250	3,96	4,10	44	21,36
Одеський коньячний завод	116	102	2,23	1,67	-14	-12,07
Черкаський ЛВЗ	107	126	2,06	2,07	19	17,76
Новий Світ	104	122	2,00	2,00	18	0,17
Кримський винний дім	86	134	1,65	2,20	48	55,81
Нива	65	107	1,25	1,75	42	64,62
Вина Лівандії	13	119	0,25	1,95	106	815,38
Всього	5199	6098	100,00	100,00	899	17,29

 

В Україні в  даний час шампанське роблять  усіма перерахованими вище способами  на дев’ятьох підприємствах. Три  з них використовують метод шампанізації в безупинному потоці: Київський, Одеський і Харківський заводи шампанських  вин. Чотири використовують періодично спосіб: ГП “Севастопольський винзавод”, ГП “Агрофірма “Золота балка” (обоє - м.Севастополь), ТОВ “КФ “Укрвино” (м.Київ) і АП “Одесавинпром”. І нарешті, класичне шампанське, на сьогоднішній день, роблять тільки два підприємства – ЗАТ “Завод шампанських вин” (м.Артемовськ, Донецька обл.) і ГП “Завод шампанських вин “Нове світло” (пгт. Нове Світло, Автономна Республіка Крим). У майбутньому році до цієї дев’ятки приєднається АП “Одеський  коньячний завод” (він уже закупив  відповідне устаткування), а через  пару років СПК “Смарагдовий”  випустить своє перше класичне шампанське (вони вже заклали пляшки на витримку).

 

2.5. ОРГАНІЗАЦІЯ  ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ  ОПЕРАЦІЇ                   

Оформленням документації зовнішньоторговельної операції на ЗАТ КЗШВ “СТОЛИЧНИЙ” займається митний відділ, до складу якого входять  чотири працівника.

ЗАТ КЗШВ “Столичний”  не пред’являв рекламацій та не було випадків пред’явлення йому їх іноземними партнерами. Для усунення таких вимог, відповідальні  особи при фасуванні, завантаженні продукції контролюють всі ці процеси. Не було також звернень до арбітражних  судів. Це свідчить про  відповідальність та обов’язковість обох сторін договору.

Документи, що підтверджують  виконання зовнішньоторгової операції, тобто доставку продавцем товару, його транспортування, страхування, зберігання на складах, проходження через митницю, прийнято називати зовнішньоторговельними.

В залежності від  функцій, які виконують зовнішньоторгові документи можна розділити на наступні групи:

1. По забезпеченню виробництва експортного товару.
2. По підготовці товару до відвантаження.
3. Комерційні документи.
4. Документи за платіжно-банківськими операціями.
5. Транспортні документи.
6. Транспортно-експедиторські документи.
7. Митні документи.

 

2.6. ФОРМУВАННЯ  КОНТРАКТНОЇ ВАРТОСТІ ЕКСПОРТОВАНОЇ  ПРОДУКЦІЇ

Договір купівлі-продажу  товарів матеріально-речовій формі  в міжнародній комерційній практиці називається контрактом.

Таблиця 2.6.1.

Розрахунок контрактної вартості вина ігристого „Советское Игристое”  Sweet та „Мій Львів”, виробництва ЗАТ КЗШВ “Столичний” на експорт в Естонію, дол. США.

Складові вартості	„Советское Игристое” Sweet, біле (солодке, н/солодке, н/сухе), червоне н/солодке		„Мій Львів”, біле (солодке, н/солодке, мускатне),  червоне н/солодке
	2006 рік	2007 рік	2006 рік	2007 рік
Основна сировина	0,40	0,42	0,39	0,41
Допоміжні матеріали	0,35	0,36	0,34	0,35
Інші прямі витрати	0,17	0,18	0,17	0,18
Непрямі витрати	0,11	0,11	0,11	0,11
Прибуток	0,26	0,27	0,24	0,25
Ціна за пляшку	1,29	1,34	1,25	1,30

 

Контракт купівлі-продажу  представляє собою комерційний  документ, оформлюючий зовнішньоекономічну  домовленість, в котрому є письмова домовленість сторін про поставку товара : зобов’язання продавця передати певну  власність в власність покупця  і зобов’язання покупця прийняти цю власність заплатити за нього  певну грошову суму, або зобов’язання сторін виконати умови товарообмінного  договору. При підписанні зовнішньоекономічного  договору сторони повинні  визначитись, право якої країни буде прийматись для регулювання форми заключення договору і прав і зобов’язань  сторін. Це пов’язано з тим, що національні  закони, регулюючі відносини по міжнародним  торговим договорам,  часто дуже відрізняється  по тим самим питанням.

 

 

 

3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ КЗШВ “СТОЛИЧНИЙ”

3.1. ВИКОНАННЯ  ЗОБОВЯЗАНЬ ЗА  ТОРГОВИМИ УГОДАМИ

 

За  2004 рік ЗАТ КЗШВ “Столичний” здійснив 14 імпортних угод. В порівнянні з попереднім роком це на 4 угоди менше. Слід зазначити, що завод співпрацює з деякими іноземними контрагентами на основі довгострокових договорів, тому у загальній кількості укладених угод за 2004 рік 2/3 складають саме вони.

Виконання зобов’язань за торговими угодами  заключається у дотриманні сторонами  взятих на себе обов’язків: зі сторони  продавця – в передачі (поставці) покупцю товару, котрий є предметом  контракту, зі сторони покупця –  повну оплату встановленої контрактом ціни.

Для того, щоб виконати свої зобов’язання, продавець (у нашому випадку ЗАТ  КЗШВ “Столичний”) повинен своєчасно  підготувати товар (вино ігристе) до відвантаження  і оформити документацію, необхідну для відправки товару і отримання належних платежів.

Підготовка товару до відвантаження

Підготовка  товару до відвантаження передбачає виконання заводом  (у разі експорту продукції) відповідних вимог, зазначених у контракті, що пред’являються до упаковки та маркування товару, з урахуванням умов транспортування, кліматичних особливостей та специфіки митного режиму країни призначення. Наприклад, Перу знаходиться у полосі жаркого клімату – тропіках, де вологість повітря досягає 90%, а середня температура складає 30-40⁰С.  Тому  температура і відстань враховуються при упакуванні товару для перевезень: контейнери з постійно підтримуючою температурою 8-10⁰С, особливо міцна упаковка (просочена особливими складами, виготовлена із спеціальних матеріалів).

Вимоги до маркування.

Під маркуванням розуміються необхідні  написи, зображення та умовні позначення, що поміщаються на упаковці, бірках, необхідних для належного транспортування  та передачі вантажу отримувачу. Маркування допомагає полегшити перевантаження товару в дорозі, кількісного відбору  окремих коробів, а також для  уникнення непорозумінь при видачі товару.

Маркування  містить:

• найменування вантажоодержувача і відправника (наприклад, фірма “Профіль Бератунгс унд Хандельс Гмбх”, Німеччина – одержувач, ЗАТ Київський завод шампанських вин “Столичний” ), вага нетто і брутто, номери контракту і наряду, номер даного місця. Ці позначення називаються товарним маркуванням;
• вантажне маркування;
• транспортне маркування;
• спеціальне маркування. Позначення, як потрібно поводитись з товаром під час транспортування та ін.

Відомо, що при здійсненні експорту завод  несе певні накладні витрати. До накладних  витрат ЗАТ КЗШВ “Столичний” відносяться:

витрати на збут, в т.ч.:

• митні витрати;
• витрати на отримання сертифікатів;
• витрати на розробку етикеток.

За  умовою договору, постачальник відповідає за якість поставляємого товару і, якщо на протязі гарантійного терміну  товар виявиться неякісним не з вини покупця, покупець складає  рекламаційний акт за участю незалежної експертизи і надає його продавцю. Продавець зобов’язаний замінити товар новим відповідної якості чи повернути грошові засоби на рахунок продавця. За період 2004 року на адресу заводу подібних рекламацій не надходило, що характеризує його як надійного торгівельного партнера.