Особливості попиту і пропозиції регіональних ринків праці

     МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

     ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

     «КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

     імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» 

     Факультет управління персоналом та

     маркетингу

     Кафедра управління персоналом та економіки  праці 
 

     КУРСОВА РОБОТА

     з навчальної дисципліни «Економіка праці

     й соціально-трудові відносини»

     на  тему

     «Особливості  попиту і пропозиції регіональних ринків праці» 
 

     Студента  факультету управління

     персоналом  та маркетингу

     спеціальності 6505

     «Управління персоналом та економіка праці»

     3 групи

     Пильтяй Володимир  

           Науковий керівник

           Махсма Марія Борисівна

       

     КНЕУ 2011

     ЗМІСТ

     Вступ…………………………………………………………………...3

     Розділ  І. Теоретичні засади попиту і пропозиції регіональних ринків праці.

     1.1. Сутність індивідуального та сукупного попиту та пропозиції на робочу силу….………………………………………………………………. 5

     1.2 Основні фактори впливу на  попит і пропозицію робочої  сили.............. ………………………………………………………………….8

     1.3. Особливості розвитку регіональних  ринків праці в Україні……………………………………………………………………….12

     Розділ  ІІ. Аналіз попиту і  пропозиції регіональних ринків праці України 

          2.1 Дослідження динаміки попиту на робочу силу за регіонами ….15

     2.2. Оцінка структури пропозиції  робочої сили за регіонами  …… ….. 20

     Розділ  ІІІ. Напрями подолання розбіжностей в розвитку регіональних ринків праці України

     3.1. Прогнозування робочих місць на ринку зайнятості України ……………………………………………………………………………..……..24

     3.2. Напрями державної політики щодо подолання розбіжностей розвитку регіональних ринків праці ……………………..……......................31

     Висновки…………………………………………………………........36

     Використані джерела……………………………………………..........37

     Додатки………………………………………………………………….39 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

           Актуальність теми: розвиток національної економіки потребує значного підвищення ефективності використання людських ресурсів, основним індикатором якої виступає ринок праці. Сучасний ринок праці України характеризується значним напруженням внаслідок зниження попиту на робочу силу, падіння рівня реальної заробітної плати, зростання чисельності вивільнених працівників, збільшення прихованого безробіття. Ці характеристики мають суттєві територіальні розбіжності, що зумовлює необхідність поглибленого вивчення та потребу у додаткових теоретико-методологічних й практичних дослідженнях регіональних особливостей ринку праці України. Незважаючи на наявні публікації з цієї проблеми, на сьогодні практично відсутні роботи, в яких проблема регіоналізації національного ринку праці України досліджувалась би системно.

     Аналіз сучасного стану регіональних ринків праці дає можливість дійти висновку, що ефективний механізм їх регулювання повинен включати досить різнопланові та диференційовані за силою впливу підсистеми, не обмежуючись лише сферою трудових відносин. Для його формування слід перш за все визначитися з пріоритетами регулювання попиту на робочу силу та її пропозиції. Розробка ефективної стратегії управлінням процесами на регіональному ринку праці вимагає також комплексного підходу до вирішення економічних, соціальних, демографічних проблем, які безпосередньо впливають та визначають його стан.

       Мета  даної курсової є розробка теоретико-методологічних і методичних положень та надання практичних рекомендацій з формування ефективної регіональної політики на ринку праці України.

           Відповідно до цієї зазначеної мети, я поставив такі завдання:

• Дослідити вплив факторів на попит і пропозицію робочої сили;
• Проаналізувати сучасний стан попиту і пропозиції на робочу силу за регіонами України ;
• Розглянути пріоритетні напрями державної політики стосовно подолання розбіжностей регіональних ринків.

     Об’єктом  дослідження є особливості попиту і пропозиції регіональних ринків праці в Україні.

     Предметом є подолання розбіжностей розвитку регіональних ринків праці України. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Розділ  І. Теоретичні засади попиту і пропозиції регіональних ринків праці 

     

1. Сутність  індивідуального  та сукупного попиту та пропозиції на робочу силу

     Державне  регулювання зайнятості якими б  методами воно не здійснювалося це зрештою вплив на зміну співвідношення попиту і пропозиції. Це в свою чергу є зміна дії того чи іншого фактора який впливає на попит і пропозицію праці. Розглянемо сутність цих понять і чинники , під впливом яких змінюються попит і пропозиція робочої сили.

     Існує два поняття попиту на працю. Вузьке поняття попиту на працю виражається лише вільними робочими місцями. Саме таке воно найчастіше присутнє в різних заходах з регулювання зайнятості. У широкому понятті попит на працю – уся кількість робочих місць – як вільних так і зайнятих. Попит на працю може бути як індивідуальним так і сукупним.[6, с 97]

     Індивідуальний  попит на працю це платоспроможний  попит конкретної організації на робочу силу конкретної якості. Особливістю  індивідуального попиту є те що його можна арифметично зіставити  з відповідною пропозицією. Він залежить від:

 - попиту на продукцію фірми, оскільки робоча сила потрібна перш за все як виробничий ресурс для створення інших товарів та послуг. Попит на робочу силу є похідним від попиту на продукцію фірми; 
- стану виробництва (розміру та ефективності капіталу, особливості технології, вдосконалення методів організації виробництва і праці); 
- якості праці (освіта, професіоналізм, компетентність, винахідливість і т.д.).  
Методи стимулювання попиту на робочу силу: 
- встановлення системи пільгового оподаткування та кредитування для галузей і регіонів, де бажано збільшити попит на робочу силу; 
- відшкодування підприємству витрат, зумовлених пошуком, навчанням і наймом на роботу працівників; 
- сприяння в забезпеченні підприємства матеріальними ресурсами, гарантування збуту продукції тощо за умови збільшення підприємством робочих місць; 
- створення умов економічної зацікавленості підприємств в забезпеченні зайнятості інвалідів, молоді та інших груп населення, менш конкурентоздатних на ринку праці. 
   Методи скорочення попиту на робочу силу: 
- встановлення додаткових податків за використання робочої сили; 
- жорстка кредитна політика; 
- зниження інвестицій; 
- скорочення або відміна гнучких форм зайнятості тощо.

     Сукупний  попит на робочу силу є загальною кількістю робітників, службовців і спеціалістів різних професій спеціальностей, які в даний період потрібні на вільні робочі місця і вакансії в конкретному регіоні чи країні. Сукупний попит формується сукупністю індивідуальних попитів на ринку праці.

     Пропозиція  праці – співвідношення між ставкою заробітної плати та обсягом праці, який власник цього ресурсу (домогосподарство) бажає та може запропонувати працедавцям на ринку за інших незмінних умов.

     В основі індивідуальної пропозиції праці  є раціональним вибір між цінністю благ, які міг би придбати найманий робітник за рахунок доходу, що утворився від продажу праці, та цінністю відпочинку для цього індивіда.

     Сукупна пропозиція праці — це загальна кількість праці, що пропонується на ринку праці при визначеній ціні протягом певного проміжку часу.

     Розрізняють два підходи до визначення сукупної пропозиції робочої сили: вузький  і широкий. З точки зору вузького підходу пропозиція робочої сили складається з чисельності безробітних  осіб, які вперше шукають роботу (безробітні) та працюючих осіб, що незадоволені умовами своєї праці. Сукупна пропозиція робочої сили в широкому розумінні складається з вищеназваних категорій і зайнятого на цей період населення, яке а будь-який час може опинитися без роботи і поповнити ряди безробітних. Сукупна пропозиція праці у широкому розумінні може визначатись як трудові ресурси, економічно активне населення або трудовий потенціал. 

     1.2 Основні фактори  впливу на попит  і пропозицію робочої  сили 

     Як  видно із рисунку кривої сукупної пропозиції, її обсяг в першу чергу залежить від рівня заробітної плати. Взаємозв'язок між пропозицією праці та рівнем заробітної плати виражається законом пропозиції праці — при інших рівних умовах на конкурентному ринку праці обсяг пропозиції праці знаходиться в прямій залежності від його ціни.

     Зміна рівня заробітної плати призводить до переміщення по кривій сукупної пропозиції: вгору— при зростанні  заробітної плати і вниз — при  зниженні рівня оплати праці (рис. 1.1).

     

     Рис. 1.1. Вплив заробітної плати на обсяг  сукупної пропозиції праці

     Крім  заробітної плати на обсяг сукупної пропозиції впливають такі фактори:

     1. Кількість продавців праці, яку  характеризує чисельність економічно активного населення, статевовікова структура населення (+N);

     2. Міграція населення: приріст населення  внаслідок міграційних потоків  (+М), скорочення (-М);

     3. Рівень добробуту нації, розвиненість  системи соціального захисту  (-Д);

     4. Розвиненість фінансового ринку,  ринку нерухомості та майна, що дозволяє людям використовувати нетрудові доходи (-НД);

     5. Рівень оподаткування доходів  населення (-0);

     6. Встановлена тривалість робочого  дня, тижня, місяця, року (-Т);

     7. Національні традиції, наприклад,  обмеження жіночої праці (-НТ);

     8. Діяльність професійних спілок  на ринку праці (+,- ПС) Отже, сукупна  пропозиція праці є функцією: [5, с. 152-153]

     

     Дані  впливають на обсяг сукупної пропозиції неоднозначно. Фактори, яким відповідає додатній знак, прямо впливають на рівень сукупної пропозиції. Фактори, яким відповідає від'ємний знак, мають зворотній вплив на обсяг сукупної пропозиції на ринку праці.

Так, збільшення чисельності економічно активного населення, покращення статевовікової структури населення позитивно вплине на обсяг сукупної пропозиції, переміщуючи криву сукупної пропозиції вправо-вниз. І навпаки, зменшення чисельності економічно активного населення призведе до переміщення кривої сукупної пропозиції вліво-вгору. При підвищенні, наприклад, добробуту населення, розвитку системи соціального забезпечення, сукупна пропозиція праці скоротиться, а її крива переміститься вліво-вгору. І навпаки. Профспілки можуть впливати на сукупний попит і в плані скорочення, і в плані її збільшення, в залежності від питань, які вони вирішують. Якщо це забезпечення зайнятості, то даний фактор діє із знаком "+", якщо забезпечення гідної заробітної плати, із знаком "-".

     а)                                                         б)

     Рис. 1.2. Переміщення кривої сукупної пропозиції під впливом недоходних факторів:

     а) підвищення сукупної пропозиції;

     б) скорочення сукупної пропозиції.