Особливості міжнародної економічної діяльності України з країнами НАФТА

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2010 в 22:25, курсовая работа

Описание работы

Формування МЕД України відбувається в умовах реструктуризації міжнародної економіки, суть якої полягає у радикальної зміни співвідношення сил між центрами геоекономічного впливу. Посилюється тенденція до створення й подальшого розвитку високо інтегрованих економічних просторів, які об'єднують країни, близькі за географічним положенням, рівнем економічного та культурного розвитку. До такої потужної інтеграційної групи відносять Північноамериканську зону вільної торгівлі (НАФТА).

Содержание

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти розвитку міжнародної економічної діяльності
1.1. Сутність та форми міжнародної економічної діяльності
1.2. Напрями регулювання міжнародної економічної діяльності
РОЗДІЛ 2. Аналіз розвитку МЕД України з країнами НАФТА
2.1. Передумови формування МЕД України з країнами НАФТА
2.2. Аналіз економічних взаємовідносин України з країнами НАФТА.
РОЗДІЛ 3. Напрями розвитку зовнішньоекономічного співробітництва з країнами НАФТА
3.1. Вдосконалення взаємозв’язків України з країнами НАФТА
3.2. Перспективи співпраці України з країнами НАФТА
ВИСНОВКИ
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Особливості міжнародної економічної діяльності України з країнами НАФТА.doc

— 452.50 Кб (Скачать)

    Регулювання міжнародної економічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою законів України, передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції, економічних методів оперативного регулювання (валютних, фінансово-кредитних операцій та ін.) в рамках законів України та договорів, які заключаються суб’єктами міжнародної економічної діяльності і не суперечать законам України [11].

    Органами державного регулювання міжнародної економічної діяльності виступають: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Міністерство міжнародних економічних зв’язків і торгівлі України, Державне управління митного контролю, Антимонопольний комітет України та органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю.

    Особливим у здійсненні МЕД України з країнах НАФТА є правові заходи цих країн щодо регулювання міжнародної економічної діяльності, та угоди і договори, підписані між країнами.

    Зокрема, в США законодавство США у сфері міжнародної економічної діяльності не прописано в окремому законі. Зазначені питання входять у компетенцію низки федеральних установ та можуть бути знайдені у Кодексу Законів США (U.S. Code). Основним центральним органом виконавчої влади США, який займається розробкою торговельної політики та проведенням торговельних переговорів, є Міністерство торгівлі США . Воно включає 9 бюро з питань МЕД країни [21].

    З 1992 по 2009 року між Україною та США було підписано 113 договорів, які чинні і сьогодні.

    На сьогодні проблем дискримінаційного характеру в інвестиційній та торговельній сферах, з якими б стикались українські підприємства у США, немає. Однак, залишаються питання застосування США до України антидемпінгових та компенсаційних захисних заходів, запроваджених на імпорт деяких видів продукції металургійної та хімічної промисловості [18].

    Протягом 2008 року Торговельно-економічною місію у складі Посольства України у США продовжувалось супроводження виконання Угоди між Урядом України і Міністерством торгівлі США, про призупинення антидемпінгового розслідування США щодо імпорту деяких виробів з обрізного вуглецевого плоского прокату походженням з України від 1997 року.

    Одночасно проводились переговори щодо підписання нової ринкової Угоди, так як термін дії існуючої добігав кінця 1 листопада 2008 року. Нова Угода була підписана в серпні 2008 між Міністерством торгівлі США та українськими компаніями-виробниками (ВАТ «Азовсталь», ВАТ «ММК ім. Ілліча», ВАТ «Алчевський МК») Угода передбачає скасування квотування, та визначення мінімальних цін відбувається з урахуванням собівартості виробництва українських компаній [2].

    Станом на теперішній час в США чинними є антидемпінгові заходи щодо шести видів української продукції: карбамід, нітрат амонію, феросилікомарганець, арматура, прутки, гарячекатаний прокат. Діє одна Угода про призупинення антидемпінгового розслідування (обрізний вуглецевий прокат).

    Також існують антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування, які проводяться щодо імпорту товарів в Україну. Проти США були проведені антидемпінгові розслідування половини та четвертини курей свійських, ніжки та їх частини протягом 2009 року. [18]

    Щодо Канади, в Канаді прийнято ряд нормативно-правових документів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність. До основних відносяться Закон Канади «Про дозволи на експорт та імпорт» (Export and Import Permits Act), Закон Канади «Про експорт» (Export Act), Закон Канади «Про спеціальні заходи щодо імпорту» (Special Import Measures Act),та інші. Контроль за здійсненням експортних та імпортних операцій здійснює Бюро експортно-імпортного контролю (ТРІ) на підставі Закону Канади «Про дозволи на експорт та імпорт» [12].

    На сьогодні двостороння договірно-правова база українсько-канадських торговельно-економічних відносин фактично повністю сформована. Укладені та діють такі угоди:

  • Угода про торговельні та комерційні відносини
  • Угода про сприяння та захист інвестицій
  • Угода про економічне співробітництво
  • Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходів і майна

    Зазначені угоди виконуються у повному обсязі та створюють необхідні умови для нормального здійснення торговельної та інвестиційної співпраці підприємців України та Канади.

    Канадським прикордонним агентством протягом 2009 року було проведено 6 антидемпінгових розслідувань, але ні жодного щодо товарів українського походження. Але існує продукція походженням з України, що може стати об'єктом відповідного розслідування. Зокрема, це такі товарі: гвинти з чорних металів, водонепроникне взуття з підошвою і верхом з гуми або пластмаси, взуття на підошві з гуми, пластмаси, натуральної чи композиційної шкіри [18].

    Чинні антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні заходи щодо української продукції в Канаді набули чинності у 2001 році проти прокат гарячекатаний плоский в рулонах, та діють до 2011 року.

    Договірно-правова база українсько-мексиканських відносин нараховує 14 чинних договорів, з яких 2 є міждержавними, 5 - міжурядовими, 7 - міжвідомчими. Чинні договори охоплюють різні напрями співробітництва, що надає двостороннім відносинам України та Мексики багатогранності. На даному етапі між українською та мексиканською сторонами опрацьовуються 12 проектів двосторонніх міжнародних договорів [18].

    У 2009 році Міністерством економіки Мексики було закінчено процедуру перегляду компенсаційної квоти на імпорт феросилікомарганцю українського походження. Так, відповідно до рішення, починаючи з 8 лютого 2010 компенсаційна квота на феросилікомарганець українського походження зменшена з 51,28% до 16,59%. Зменшення розміру компенсаційної квоти в 3 рази дозволить українським компаніям конкурувати на ринку Мексики з національними та іноземними компаніями.

    Із сказаного вище випливає висновок про необхідність невідкладного формування цілісної системи заходів стимулювання експорту України з країнами НАФТА. Такими заходами підтримки українських експортерів могли б стати наступні:

  • Проведення ревізії законодавства України, що регулює МЕД;
  • Розробка і реалізація національної програми підвищення конкурентоспроможності підприємств-експортерів;
  • Вжиття заходів політичного, дипломатичного і законодавчого характеру, які б сприяли участі України в коопераційних проектах з країнами НАФТА;
  • Прискорена інформатизація економіки та зовнішніх економічних зв'язків України на різних ієрархічних рівнях.

 

    1. Перспективи співпраці України з країнами НАФТА
 

    Країни НАФТА активно розвивають та вдосконалюють систему зовнішньоекономічного співробітництва.

    США здійснює економічне партнерство через Американську Торгівельну Палату в Україні, де США запропоновують новітні проекти стосовно подальшого співробітництва. Так, 23 квітня 2009 року було започатковано новий проект Американської торгівельної палати в Україні - «Співробітництво з метою підвищення конкурентоспроможності економіки України». Цей проект було створено з метою створити дієву платформу для розробки структурованого та поміркованого стратегічного плану дій, стимулюючи співробітництво між приватним сектором, експертами, неурядовими та донорськими організаціями та українською політичною елітою [2].

    Партнерство допомагатиме Україні вирішувати нові глобальні виклики та підвищувати конкурентоспроможність економіки. Це практична програма впровадження політичної, правової та регуляторної реформи, спрямована на покращення конкурентоспроможності України у світовій економіці.

    Палата обрала сім секторів економіки, по яким можливо буде відслідковувати розвиток ситуації. Ці сектори:

    1. Агропромисловий

    2. Банківські та фінансові послуги

    3. Товари широкого вжитку та роздрібна торгівля

    4. Комерційна нерухомість та будівництво

    5. Інформаційні технології та телекомунікації

    6. Паливо та енергетика

    7. Подорожі та туризм.

    Це Партнерство має на меті не лише зробити аналіз бар’єрів та перешкод для розвитку підприємців та інвесторів в Україні та труднощів, які повинен подолати Уряд України у процесі реформування.

    Актуальним є співробітництво з України США у сфері енергетики. Пріоритетом Уряду України у сфері енергетики є повне, надійне та екологічно безпечне задоволення потреб суспільства в енергетичних продуктах. З цією метою була прийнята „Енергетична стратегія України до 2030 року”. Вона стала важливим кроком в напрямку формування дієвої системи управління в паливно-енергетичному секторі, закладаючи концептуальні засади енергетичної безпеки держави та визначаючи головні цілі та завдання енергетичної політики, основні напрямки та показники розвитку енергетики. Мета Стратегії – сприяти реалізації в Україні енергозберігаючої моделі розвитку економіки. З огляду на посилення впливу глобалізації на сучасну систему енергозабезпечення країни, невід’ємною частиною стратегії є розвиток міжнародного енергетичного партнерства України, в тому числі зі Сполученими Штатами Америки [18].

      Щодо Канади, обидві країни мають багато точок зіткнення у політичній сфері, активно розвивають торговельно-економічне, інвестиційне та науково-технічне співробітництво. Українські та канадські підприємницькі кола перебувають у пошуку нових форм співробітництва поза межами традиційної товарної торгівлі [18].

      Ефективним інструментом поглиблення українсько-канадських економічних стосунків є робота Канадської Торгівельної Палати в Україні та двостороннє співробітництво на рівні провінцій Канади і відповідних областей України, до якого сторони виявляють взаємний інтерес. Інституційним підґрунтям взаємодії має стати підписання найближчим часом Меморандумів про співробітництва між провінцією Альберта та Львівською та Івано-Франківською областями. У перспективі є перехід на структурно нові стосунки між державами – підписання зони вільної торгівлі між Україною та Канадою [12].

      Мексика представляє особливий інтерес для України, оскільки це країна Латинської Америки є унікальним полігоном для "обкатки" економічних і соціально-політичних реформ всього світу. Двадцятирічний шлях ліберальних перетворень, пройдений мексиканцями, показав, що високі макроекономічні показники і потужний приплив інвестицій не є гарантіями політичної і соціальної стабільності. За великим рахунком, Мексика - це країна-модель, і саме це зближує її з Україною. Схожі дві країни ще й тим, що у обох є по "великому північному сусідові", від яких багато що залежить. Але і з цим, виявляється, можна справлятися, якщо є вміння і бажання [22, c.246].

      Сьогодні між Україною та Мексикою існує ряд пріоритетних напрямків і в розвитку двостороннього співробітництва. Це співпраця у космічній та авіаційній галузях та військове співробітництво. Для поліпшення війскового співробітництва відбуваєсться обмін досвідом в питаннях реформування збройних сил обох країн, навчання військовослужбовців Збройних сил України та Мексики у вищих військових навчальних закладах обох країн.

      Перспективним є співробітництво країн НАФТА з Україною у галузі туризму. За даними Державної служби туризму і курортів України, в 2009 році Україну відвідали 20,7 млн. в'їзних (іноземних) туристів, що на 18%, або на 4,6 млн. осіб менше, ніж у 2008 році. У минулому році кількість тих, хто виїхав за кордон українських туристів становила 15,3 млн. осіб, що на 1,1%, або на 164,6 тис. осіб менше, ніж у 2008 році. За 2009 рік кількість туристів, які відвідали Україну з країн НАФТА дорівнювало 155,5 тис. чоловік, і склало 0,75% від загального обсягу. З них Службова, ділова, дипломатична мета поїздки склала 10,8%, туризм - 39%, приватна - 45,42% [24].

    Особливо показове у даному аспекті є досвід Сполучених Штатів Америки. У 2009 році США по туристичній візі відвідали 54,9 мільйона осіб, принісши до бюджету країни 121,1 мільярда доларів США [6].

Информация о работе Особливості міжнародної економічної діяльності України з країнами НАФТА