За даними Держкомстату України, за 2009 рік загальний товарообіг між США і Україною впав на 67% або 2 млрд. дол. США у порівнянні з минулим роком, та склав 1 млрд. дол. Дефіцит балансу двосторонньої торгівлі становить 328 млн. дол. Експорт українських товарів до США також впав на 79% або 1343 млн. дол. і становить 367 млн. дол. Імпорт американської продукції впав на 53% або 770 млн. та склав 696 млн. дол.

    Після кількох років активного зростання світова економіка зазнає швидкого зниження темпів росту. Рівень глобальної активності перебуває під тиском фінансового шоку та зниження цін на енергоносії та інші біржові товари. Це саме стосується і двосторонньої торгівлі України з США.

    Значне коливання курсу гривні, спад виробництва в металургійній та хімічній галузі України (основних екпортоорієнтованих галузях), погіршення умов фінансування суб’єктів міжнародної економічної діяльності, зниження цінової кон’юнктури на американському ринку, падіння світових цін на нафту, металопродукцію та продукти харчування негативно впливають та будуть впливати у найближчому часі на активність українських експортерів та імпортерів. Наявність в Україні значного потенціалу для збільшення експорту у 2009 році за рахунок великого урожаю зернових не позначиться на двосторонній торгівлі, оскільки експорт зернових до США практично не здійснюється [18].

    Основними товарами українського експорту у 2009 р. були провізія спеціальної класифікації, чавун та сталь, вироби з чавуна та сталі, паливо мінеральне; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні матеріали; віск мінеральний, неорганічні хімікати; органічні та неорганічні складові дорогоцінних металів, рідкісноземельних, радіоактивних елементів та ізотопів.

    Основною причиною загального скорочення українського експорту до США є триваюча фінансова криза в економіці країни, що в свою чергу призвела до загального скорочення попиту та як наслідок скорочення імпорту в т.ч. з України, падіння закупівельних цін на товари, що є основою українського експорту та інше.

    Серед імпорту американської продукції за 2009 рік найбільшу частину займали такі товарні групи:

• товарні групи №84 (Ядерні реактори; бойлерні машини; машинне устаткування та механічне обладнання)
• товарні групи №87 (Засоби наземного транспорту, крім залізничного рухомого складу і трамваїв) на долю яких приходиться 47% всього імпорту. Обидві товарні групи продемонстрували значне скорочення поставок на 43% або 48 млн. дол. та на 64% або 73 млн. дол. Відповідно [18].

    Також між Україною та США здійснюється інвестиційне співробітництво. За обсягом прямих інвестицій, залучених в економіку України, Сполучені Штати Америки посідають сьоме місце серед країн світу, що здійснюють інвестиції в українську економіку, після Кіпру, Німеччини, Нідерландів, Австрії, Сполученого Королівства та Російської Федерації.

    Станом на 01.01.2010 в українську промисловість надійшло 40,9 % від загального обсягу американських інвестицій в українську економіку, що становить 572,99 млн. дол. США. Найбільший відтік зареєстровано із галузі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів [24].

    Інвестиції у сферу торгівлі, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку станом 17,9 %. у структурі залучених інвестицій США. Інвестиції у сферу операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям склали 10,2 % До сфери діяльність готелів та ресторанів залучено 8,0% американських інвестицій [18].

    На території Сполучених Штатів Америки працює 6 підприємств з українським капіталом.

    Стосовно Канади, Україна входить до групи 20 країн, на яких сфокусовані пріоритети програм канадської технічної допомоги, що реалізуються через Канадське агентство міжнародного розвитку. Маючи багато точок зіткнення у політичній сфері, обидві країни активно розвивають торговельно-економічне, інвестиційне та науково-технічне співробітництво.

    Динаміка загального товарообігу між Україною та Канадою (2002-2009 рр.) зображена на рис. 2.2.

 

    

    

Рис. 2.2. Динаміка товарообігу між Україною та Канадою 2002-2009 рр., млн. дол. США, [24] 

    Треба відзначити, що ще у 2008 році намітилися негативні тенденції у розвитку двосторонньої торгівлі товарами, зокрема, значне погіршення негативного сальдо у торгівлі товарами з Канадою.

    Скорочення двостороннього товарообігу між країнами спричинено рядом негативних факторів як світового, так і регіонального масштабу. Однією з найбільш вагомих причин є світова економічна криза, яка негативно вплинула на макроекономічні показники, розвиток економік, провідних галузей обох країн. Враховуючи той факт, що економіки України і Канади є експортоорієнтовані, зниження попиту на металопродукцію, подорожчання енергоресурсів, криза автомобільної та будівельної галузей, не могли створити позитивних передумов для покращення показників двосторонньої торгівлі.

    В світлі кризових явищ як в структурі експорту так і у структурі імпорту у порівнянні з минулими роками відбулись деякі зміни. Перш за все, це стосується основних товарних груп, поставки яких до України значно знизились, що пояснюється зниженням ділової активності у цілому в світі [18].

    Загальний обсяг взаємної торгівлі послугами між Україною та Канадою за 2009 рік збільшився на 19,8% (на 30,5 млн. дол. США) і становив 184,1 млн. дол. США. Експорт українських послуг до Канади збільшився на 11,2% (на 13,5 млн. дол. США) та склав 134 млн. дол. США. Імпорт послуг з Канади до України збільшився на 51,3% (на 17 млн. дол. США) і склав 50,1 млн. дол. США. Позитивне сальдо послуг становило 83,9 млн. дол. США.

    Основні товари українського експорту до Канади складають:

• Чорні метали та вироби з них;
• Одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні вироби;
• Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні;
• Екстракти дубильні або барвні; таніни та їх похідні, барвники, пігменти та інші фарбувальні матеріали, фарби і лаки; замазки та інші мастики; чорнило, туш;
• Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини.

    Протягом 2009 року спостерігалося імпортні поставки таких товарних груп, як м'ясо та харчові субпродукти, зернові культури, чорні метали, електричні машини і устаткування [24].

    У 2009 році спостерігається негативна динаміка експорту товарів українського походження до Канади.

    Експорт послуг на 83,3% складався з:

• транспортних послуг (111,6 млн. дол. США)
• різних ділових, професійних – 8,8% (11,8 млн. дол. США)
• послуг зв’язку – 3,3% (4,4 млн. дол. США)
• подорожей – 2,4% (3,2 млн. дол. США)
• комп’ютерні послуги – 1,6% (1,9 млн. дол. США)

    Імпорт послуг на 51,9% складався з:

• транспортних послуг – 5,5% (2,6 млн. дол. США)
• державних послуг – 38,2% (19,1 млн. дол. США)
• різних ділових, професійних та технічних послуг – 6% (3 млн. дол. США)
• послуг зв’язку – 1,1% (0,6 млн. дол. США)
• подорожей – 1,1% (0,5 млн. дол. США)

    Щодо українсько-канадського інвестиційного співробітництва, станом на 01.01.2010 р. обсяг іноземних інвестицій з Канади в економіку України складає 111,6 млн. дол. США, що становить 0,3% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій залучених до економіки України.

    На території України працює 210 підприємств з канадським капіталом [16].

    Основна частина канадських інвестицій надійшла до сфери української промисловості в обсязі 57,74 млн. дол. США, що складає 51,8 відсотків від їх загального обсягу, у тому числі в добувну промисловість спрямовано 19,14 млн. дол. США (17,2%).

    За даними Держкомстату з 1994 року по 2009 року прямі інвестиції з України до економіки Канади не залучалися [24].

    Торгово-економічні відносини з Мексикою знаходяться в зародковому стані. Товарна структура українського експорту до Мексики на 54,3% складається з продукції металургійної промисловості. Крім того, експорт мінеральних добрив становить 33% від загального обсягу, а механічних пристроїв – 10,9%.

    Слід зазначити, що введення з вересня 2001 р. урядом Мексики підвищеної ставки мита на імпортовану металопродукцію з ряду країн, у т.ч., походженням з України, може негативно вплинути на розвиток двосторонньої торгівлі.

    Основу українського імпорту з Мексики становлять такі товари, як наземні транспортні засоби (34,6% загального імпорту), алкогольні і безалкогольні напої (9%), сірка та штукатурні матеріали (8,8%), прилади і апарати (8,7%), фармацевтична продукція (7,9%).

    Динаміка торгівлі товарами між Україною та Мексикою за 2004 – 2009 рр. зображена на табл. 2.5.

 

     Таблиця 2.5.

Товарообіг між Україною та Мексикою за 2004 – 2009рр., млн.дол.США, [24]

    Двосторонні торговельні відносини між Україною та Мексикою у 2009 році формувалися на фоні світової фінансової кризи. Так, товарообіг з Мексикою у порівняні з 2008 роком зменшився на 31,06% та склав 180,18 млн. дол. США, при цьому український експорт залишився на рівні 2008 року та становив 141,78 млн. дол. Імпорт скоротився на 56,05% та становив 38,4 млн. дол. Сальдо, як і в попередні роки залишилось позитивним та склало 103,38 млн. дол. США

    Мексика посіла друге місце серед 33-х торговельних партнерів України в регіоні Латинської Америки та Карибського басейну після Бразилії [18].

    Проте, існують напрями поліпшення економічних стосунків. Україна здатна робити товари, що могли б знаходити збут у Мексиці. Мексика має попит на енергетичне устаткування, продукцію хімічної промисловості, машинобудування, суднобудування.

    Україна і Мексика співпрацюють у науковій сфері. З 1990 року Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» підтримує зв'язки з Національним політехнічним інститутом м. Мехіко, а з 1993 року Харківський політехнічний інститут ім. Жуковського - з Інженерним інститутом Національного автономного університету м. Мехіко [13, c.6].

    Таким чином, торгово-економічні відносини України з країнами НАФТА носять досить асиметричний характер. Найбільш розвинені економічні стосунки України з США та Канадою, а з Мексикою знаходяться в зародковому стані. Проте Україна має великій потенціал розвитку економічних стосунків з цими державами.

 

РОЗДІЛ 3. Напрями розвитку зовнішньоекономічного співробітництва з країнами НАФТА

    3.1.  Вдосконалення взаємозв’язків України з країнами НАФТА

    Згідно закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність ” Україна самостійно формує систему та структуру державного регулювання міжнародної економічної діяльності на своїй території [11].

    Державне регулювання міжнародної економічної діяльності повинно забезпечити:

• захист економічних інтересів України і законних інтересів суб’єктів міжнародної економічної діяльності;
• створення однакових можливостей для суб’єктів міжнародної економічної діяльності з ціллю розвитку всіх видів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, використання доходів і здійснення інвестицій;
• розвиток конкуренції і ліквідацію монополізму.