Особливості міжнародної економічної діяльності України з країнами НАФТА

    В основу міжнародної економічної діяльності України було покладено принципи демократизації, демонополізації та деідеологізації міжнародних економічних зв’язків, якими передбачено максимальне скорочення адміністративних обмежень на експорт-імпорт, підвищення ролі валютного регулювання міжнародних господарських зв’язків, надання суб’єктам міжнародної економічної діяльності широкої самостійності згідно з міжнародною практикою. Це було започатковано Указом Президента України від 19.03.1992 р., відповідно до якого всі суб’єкти міжнародної економічної діяльності отримали право здійснювати експорт та імпорт товарів і послуг.

    У перші роки незалежності міжнародна економічна діяльність України була незначною і нераціональною, бо характеризувалася вузькою географією, нерозвиненою структурою і перевагою імпорту над експортом [22, c.53].

    Пожвавленню міжнародної економічної діяльності України сприяло зростання іноземних інвестицій, які у 1995 р. досягли 750 млн. дол. США. Найбільшими інвесторами були США (22,8%) та Німеччина (17,3%). Найбільш перспективними галузями української економіки іноземні інвестори визнали внутрішню торгівлю і харчову промисловість. У тому році експорт з України становив 11 566,5 млн. дол. США і переважив імпорт (11 329 млн.). Товарооборот з Росією на 441,5 млн. дол. США був більшим, ніж у 1994 р. Виникла чітка тенденція збільшення експорту українських товарів у Росію [14,c. 139].

    Зростанню обсягів експорту сприяла лібералізація міжнародної економічної діяльності. Деякі українські матеріали і сировина мали ціни, значно нижчі за світові, і за кордоном їх продавали за демпінговими цінами, що в деяких країнах спричинило антидемпінгові розслідування проти українських товаровиробників. Але держава тоді ще була не спроможна ефективно контролювати і регулювати діяльність вітчизняних підприємств.

    Низька ефективність міжнародної економічної діяльності в перші роки незалежності України стала наслідком спаду виробництва, гіперінфляції, економічної нестабільності, відсутності загальнодержавної програми перетворень, сліпого копіювання чужого досвіду, необізнаності із специфікою міжнародних економічних операцій [20, 87].

    Розвитку зовнішньоторговельних відносин стримувала кредиторська заборгованість підприємств України, яка на кінець 1999 р. склала близько 8% обсягу імпортованих товарів та послуг, основною частиною яких були борги за енергоносії. Проблеми фінансування дефіциту платіжного балансу остаточно перемістилися до фінансового рахунку платіжного балансу. Переважну частку запозичень становили кредити МВФ за програмою розширеного фінансування та позики Світового банку. Завдяки цьому коефіцієнт обслуговування боргу становив 16,1% (у 1998 р. – 12,5%). Чистий відтік капіталу в короткостроковій формі досяг 31% від загальних потреб у фінансуванні.

    Дуже вигідним став експорт з України зернових культур, тютюну і виробів з нього, нафтопродуктів, деревини та виробів з неї.

    Отже, в Україні склалися сприятливі умови для здійснення міжнародних економічних відносин з іншими станами.

    Передумовами співробітництва США та України був розпад у 1991р. Радянського Союзу та радянська «перебудова», яка принесла потепління у відносинах між США та Радянським Союзом. Вдалося налагодити добрі, якщо не дружні стосунки між державами. Дипломатичні відносини було встановлено 3 січня 1992 року [16, c.30].

    У 1994р. новий президент Л. Кучма, проголосив курс на проведення ліберальних економічних реформ, був прийнятий «багатовекторний» курс української зовнішньої політики. Великою мірою українська «багатовекторність» концентрувалася у цей час на україно-американських відносинах. Під час державного візиту до США Президента України Л.Кучми в листопаді 1994 року було підписано один із основоположних документів двосторонніх відносин - Хартію українсько-американського партнерства, дружби та співробітництва.

    Результатом візиту в Україну Президента США Б.Клінтона 11-12 травня 1995 року стало підписання спільної заяви, в якій була відмічена підтримка Сполученими Штатами демократичних та ринкових перетворень в Україні, її політичного суверенітету та територіальної цілісності, а також процесу інтеграції України до європейської та світової спільноти.

    У 1998-2000 роки відбулося покращення стосунків України із Заходом. Перш за все це було пов’язано із тимчасовим поліпшенням політичної та економічної ситуації в країні.

    Канада була другою країною в світі і першою в західній півкулі, яка визнала незалежність України [10].

    Дипломатичні відносини між Україною та Канадою були встановлені 27 січня 1992 року. Подальший розвиток відносин між Україною і Канадою можна охарактеризувати як сприятливий та поступальний. Налаштованість обох сторін на розвиток взаємовигідного партнерства та активні кроки назустріч один одному дозволили вивести українсько-канадські відносини на рівень особливого партнерства, який був закріплений підписанням 31 березня 1994 року у Києві Спільної Декларації про розвиток відносин особливого партнерства [8,c.57].

    Мексиканські Сполучені Штати визнали незалежність України 25 грудня 1991 року. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлені 14 січня 1992 року. 24 - 26 вересня 1997 року Мексиканські Сполучені Штати з офіційним візитом відвідав Президент України Л.Д.Кучма. Візит надав необхідного динамізму процесу становлення та розвитку українсько-мексиканських відносин, були закладені підвалини договірно-правової бази двосторонніх відносин [18].

    У березні 2002 р. відбувся робочий делегації експертів України до Мексики, під час якого була парафована двостороння Угода про торговельно-економічне співробітництво.

    Таким чином, можна констатувати, що в Україні склалися сприятлива ситуація для розвитку міжнародної економічної діяльності, а також склалися сприятливі умови для здійснення міжнародних економічних відносин з країнами НАФТА.

    2.2. Аналіз економічних взаємовідносин України з країнами НАФТА.

    Господарські зв’язки для нашої країни є одним із ключових факторів розвитку. Протягом періоду з початку незалежності до кінця століття частка експорту товарів та послуг у структурі ВВП України зросла у два рази. Це свідчить про утвердження економіки України як самостійного організму здатного до саморегулювання та виживання в міжнародній конкурентній боротьбі. Динаміка експорту-імпорту товарів та послуг зображена в табл.2.1  

    Таблиця 2.1.

    Динаміка зовнішньої торгівлі, 1996-2009 рр., млн.дол.США, [24]

    Значний ріст імпорту товарів пов’язаний з імпортоорієнованою політикою уряду 2004-2008 років. В структурі послуг домінує експорт. Це пов'язано з великою мережею трубопровідного транспорту, який домінує в структурі експорту послуг.

    Експорт України є типовим для індустріально-аграрної країни. Так, у галузевому аспекті переважна частина експорту припадає на лімітовану кількість галузей — металургійну та металообробну промисловість, машинобудування, хімічну і нафтохімічну промисловість, а також на агропромисловий комплекс. У результаті майже 2/3 загального товарного експорту і майже 3/4 імпорту припадають на десять товарних позицій [21].

    В структурі імпорту домінують газ, нафта і нафтопродукти, які ввозяться переважно з країн СНД. Це пояснюється не тільки енергоємністю вітчизняного виробництва, а й фінансовою дефіцитністю економіки, через що імпорт товарів некритичного характеру є значною мірою лімітованим.

    Перспективна модель національної спеціалізації повинна враховувати завдання соціального поступу за умов технологічного прогресу, той науково-технічний потенціал, що його створено в Україні, а також інтелектуальні, творчі можливості людей [15,c.95].

    У рамках МЕД, Україна також здійснює інвестиційну діяльність, яка нерозривно повязана з розвитком інституційної структури інвестиційного ринку. Протягом 2009 року прямі іноземні інвестиції склали 40026,8 млн.дол.США. Географічна структура прямих іноземних інвестицій зображена на рис. 2.1.

    Рис.2.1. Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2010 р., млн. дол. США [19].

    Обсяги прямі інвестицій з України в економіку країн світу станом на 01.01.2010р. зображено в таблиці 2.3.

    Таблиця 2.3.

    Обсяги зарубіжних на 01.01.2010 р., млн..дол. США [24].

    Україна здійснює міжнародні економічні взаємозв’язки з країнами ближчого та подальшого зарубіжжя. Актуальним стає розвиток МЕД України з країнами регіональних інтеграційних групувань не тільки на своєму континенті, але й на інших.

     Основною формою міжнародних економічних відносин України з країнами НАФТА є торгівля.

    Структура торгівельно-економічні відносини України з країнами НАФТА носить досить асиметричній характер.

    Стосовно США, то протягом тривалого часу українсько-американські економічні відносини залишатимуться одним із пріоритетних партнерів України в торговельно-економічному співробітництві, займаючи 10-те місце за обсягами зовнішньої торгівлі товарами серед країн-партнерів (при чому в структурі експорту українських товарів США займає 6-те місце, в структурі імпорту – 8-ме); та 5-те – за обсягами взаємної торгівлі послугами (при чому 5-те місце в структурі експорту та 5-е – в структурі імпорту послуг) Частка експорту України в США невелика, і складає приблизно 3% по відношенню до загального обсягу, але по відношенню до Мексики і Канади, займає достатньо велике місце [18]. Торгівельні відносини між двома країнами здійснюються за допомогою Американської Торгівельної Палати в Україні.

    На табл. 2.4. зображено стан українсько-американських торговельно-економічних відносин (2002 – 2009 р.)

    Таблиця 2.4.

Динаміка загального товарообігу між Україною та США за 2002-2009рр., (млн. дол. США), [24]