Основні тенденції розвитку світового ринку продовольчих товарів

В Україні на велику перспективу прогнозована тенденція до укрупнення агрогосподарств, чому сприятимуть декілька визначальних чинників:

Економічний. У великих за розмірами угідь господарствах (4 тис. га і більше, включаючи і понад 10 тис. га) ефективніше використовується сучасна потужна широкозахватна техніка та новітні технології, зменшуються основні затрати, особливо на пальне та оплату праці, скорочується чисельність зайнятих і т.п.

Інтеграційний. Із значним прискоренням аграрної реформи, а особливо в останні 3 роки, потужні вітчизняні агрохолдінги та компанії, що займаються переробленням (олія, зерно, м’ясо, цукор), активно просуваються в напрямку безпосередньо сільськогосподарського виробництва, щорічно розширюючи площі орендованих сільгоспугідь.

Глобальний, пов’язаний перш за все із світовими тенденціями: безперервним зростанням цін на продовольство та рівня споживання, спрямуванням все більшої частки агросировини на виробництво біопалива, зменшенням землі в обробітку і т.д. Всі ці та ряд інших визначальних факторів міжнародного масштабу, безумовно, роблять аграрну сферу все більш привабливою для значного збільшення обсягів інвестицій. І навіть спустошлива для бізнесу фінансова криза лише на певний час стримала бурхливий процес перетоку капіталу до землі, тому за великим рахунком настає „зоряний час” для вітчизняного АПК і всієї України.

Агротехнічний. Класична сільськогосподарська наука і практика вже давно встановили суттєві переваги крупного земельного масиву (близько 100 га окремо взяте поле в сівозміні) над дрібним з чисто агрономічних міркувань: просторова ізоляція сортів та гібридів, мінімізація обробітку та проходів техніки, виробнича інфраструктура (дороги, польові стани), полезахисні насадження, обґрунтовані сівозміни і т.д. В Україні за рахунок розвитку орендних відносин в основному збереглися великі господарства саме з такими агротехнічними параметрами, що не може не приваблювати зацікавлених інвесторів.

За висновками багатьох експертів, Україна має унікальні  можливості

завоювати гідне місце на світових ринках продовольства за рахунок постачання на них екологічно чистої продукції, яка сьогодні має все більший запит заможних споживачів, особливо в країнах Європейського Союзу.

Щоб це ствердження не було лише декларацією, необхідно здійснити вичерпні організаційно-правові заходи щодо розвитку органічного сільського господарства та його ефективної державної підтримки. Для цього в країні поки що є в наявності близько 8 млн. га відносно чистих земельних угідь. А зважаючи на те, що за останні 15 років в аграрному виробництві кількість застосовуваних мінеральних добрив та засобів захисту скоротилося в середньому по регіонах у 5 - 8 разів, реально таких площ може бути значно більше.

Та найбільш складним завданням  стане вилучення з аграрного обороту від 3 до 5 млн. га еродованих та деградованих земель, їх заліснення або формування культурних чи природних пасовищ – однієї з основ органічного землеробства та отримання екологічно чистої продукції тваринництва. Економічна вигода очевидна – на площах, що залишаються в обробітку, збільшуються можливості отримання ефекту від більшої концентрації матеріальних і фінансових ресурсів, а за рахунок дешевих кормів з пасовищ собівартість тваринницької продукції зменшується на 40-70% в залежності від тривалості сезону їх використання.

Проектом державної підтримки  до 2015 року передбачаються заходи зі спрощення дозвільної процедури для ведення бізнесу в галузі тваринництва. Крім того, до 2015 року планується зафіксувати пільгову стратегію оподаткування на довгострокову перспективу і на законодавчому рівні пролонгувати фіксований сільськогосподарський податок (рішення уже прийнято). Пропонується також розроблена Урядом схема повернення протягом 5-ти робочих днів податку на додану вартість за ввезення імпортної техніки та обладнання для галузі тваринництва. Важливим є пропозиція щодо зменшення ставок ввізного мита на племінну худобу, зокрема, м’ясних порід, а також 100-відсоткове відшкодування за рахунок держбюджету ставок за кредитами в галузі у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку.

Також передбачається, що підтримка крупнотоварних спеціалізованих підприємств молочного та м’ясного напряму здійснюватиметься за рахунок надання фінансової підтримки переважно шляхом пільгового кредитування, тобто компенсації відсотків комерційних банків; застосування пільгового режиму оподаткування при закупівлі по імпорту технологічного обладнання та устаткування, складної сільськогосподарської техніки і вантажних автомобілів та зменшення ставок ввізного мита на племінну і товарну худобу молочних і м’ясних порід. Також передбачається розробити та реалізувати цільові програми та пілотні проекти підтримки виробництва тваринницької продукції із залученням установ УААН, надавши пріоритетного значення молочному скотарству і свинарству. Досягти підвищення ефективності виробництва і якості продукції в дрібнотоварних та кооперативних формуваннях можливо за рахунок надання бюджетної підтримки особистим селянським господарствам, які трансформуються у фермерські (інші юридичні форми господарювання) та дотримуються встановлених вимог стосовно чисельності поголів’я; розбудови інфраструктури ринку тваринницької продукції, в тому числі обслуговуючих кооперативів, оптових ринків та стаціонарних аукціонів живої худоби і птиці. Також передбачається проведення пілотних проектів підтримки особистих селянських господарств з метою забезпечення їх молодняком худоби та птиці, кормами та кредитними ресурсами.

 Це лише мінімальний перелік невідкладних заходів, що терміново треба реалізовувати в кризових умовах, інакше галузь можна остаточно втратити.

 

 

 

 

ВИСНОВОК

На основі проведеного  дослідження можна зробити наступні висновки, що світові ринки продовольства та сільськогосподарської сировини в умовах світової економічної кризи в даний час визначаються світовою продовольчою кризою, наслідки якої світова система продовольчого забезпечення переживає щонайменше протягом останніх п’яти років.

Світова продовольча криза пов’язана з нерівномірністю розвитку країн світу. Провідні виробники, а також експортери продовольства, - це, здебільшого, країни з розвиненими економіками (США, Китай, Індія, Канада, країни Західної та Центральної Європи). В цьому сегменті процеси обміну визначаються,  головним чином, особливостями внутрішніх ринків цих країн. При цьому головні учасники ринку вирішують завдання оптимізації експортних та імпортних потоків продовольства та відповідної сировини з тим, щоб забезпечити як потреби населення своїх країн, так і надійний захист вітчизняних виробників.

Найбільшим та соціально  значимим ринком є  ринок зерна, особливо його такі складники, як ринки продовольчої пшениці, кукурудзи та ячменю. За останні 20 років рівень виробництва зерна пшениці збільшився на 23,3%, а рівень його споживання збільшився на  18,9%, тобто цей ринок постійно розвивається. Обсяги світового експорту насіння соняшнику зросли на 32%, а соняшникової олії – на 19,9%. Спостерігається певне зростання виробництва молока в світі. Світове виробництво  м’яса протягом останніх п’яти років зросло на 10%, зокрема виробництво яловичини та телятини – на 5%, свинини – на 7%, м’яса птиці - на 18%.

Агропромисловий комплекс, як вже було зазначено, є важливим складником вітчизняної економіки; його частка у ВВП країни складає 12 – 14%. Вже ряд років поспіль в Україні виробляється близько 1,6 – 1,8%  світових обсягів зерна, 20 - 21% насіння соняшнику та соняшникової олії, 6,4 – 6,7% цукрових буряків, 6% картоплі, до 1% яєць, овочів та баштанних культур, 0,6 – 0,7% м’яса, до 2,2 % молока.

Слід підкреслити, що вітчизняний агропромисловий комплекс  практично повністю задовольняє потреби внутрішнього ринку в основних видах сільськогосподарської продукції та сировині. При цьому обсяг експорту збільшився на 72,4% (на 4551,4 млн. дол. США) та становив 10836,4 млн. дол. США.

Але, між тим, наявний  високий потенціал виробництва  продовольчих товарів України використовується недостатньо. Пропонується здійснити конкретні заходи такі як, завершення аграрної реформи, підтримуючи та заохочуючи пошук нових шляхів та напрямків її здійснення; запроваджувати сучасні ринкові механізми економічного спонукання та регулювання агропродовольчого ринку; підтримувати аграрну науку; ліквідувати диспропорції соціального розвитку міста і села; захищати інтереси вітчизняного виробника;забезпечити комплексну нормативно-правову базу

функціонування аграрної галузі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ФіліпенкоА. С. Світова економіка: Підручник. — Київ, 2000
2. Пугачов В.М. Ринок зерна в умовах кризи// Економіка: проблеми теорії та практики. – Дн.: ДНУ, 2009.
3. Міжнародні ринки ресурсів: Навчальний посібник / А. Б. Яценко, Я. А. Дубинюк, Т. В. Марена, К. С. Мітюшкіна. Під загальною ред. проф. Ю. В. Макогона. — Київ: Центр навчальної літератури, 2005. — 194 с.
4. Лозинська т.м. Стан і перспективи розвитку продовольчого ринку україни: Методологічний аспект зб. наук.  пр.  ЛРІДУ НАДУ ; [за заг.  ред. А.О. Чемериса]. – Л. : Вид-во ЛРІДУ НАДУ, 2006. – Вип. 10. – С. 139–148.
5. Кириленко І.Г., Дем’янчук В.В., Андрющенко Б.В. Деякі аспекти державної аграрної політики в Україні в умовах світової фінансової кризи// Економіка АПК. – 2008. - № 11. – С. 4-9.
6. Кириленко І.Г. Актуальні проблеми аграрної реформи  в Україні в умовах системної кризи  світової економіки. Координаційна рада з питань аграр. політики при Кабінеті Міністрів України, Аналіт. - дорадчий центр Блакитної стрічки програми розвитку організації об'єднаних націй, Ін-т розв. аграр. ринків . - К. : [б. и.], 2009. - 136 с.
7. Кириленко І.Г. Агропромисловий комплекс України: сучасний стан та погляд у майбутнє // Економіка АПК.- 2001.- №4. – С. 23-28 
8. Жигадло В.С.,  Сікачина О.В.  Виробництво зернових та олійних культур в Україні: проблеми та перспективи в умовах світової продовольчої кризи / За ред. Володимира Артюшина. — К.: Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки ПРООН, 2008. — 44 с.
9. Дахно І. І., Бовтрук Ю. А. Міжнародна економіка. - - К.: МАУП, 2002.
10. Березін О.В. Продовольчий ринок України. Теоретико-методичні засади формування і розвитку: монографія / О.В. Березін.-К.: ЦУЛ, 2008.-84с.
11. www.ukrstat.gov.ua
12. Oilseeds: World Markets and Trade: fas/usda.gov/psdonline/circulars/oilseeds.pdf
13. OECD-FAO Agricultural Outlook 2008 – 2017: fao.org/esc/common/esq/550/en/AgOut2v17E.pdf
14. Grain: World Markets and Trade: fas.usda.gov/ grain/circular/2009/04-09/grainfull04-09.pdf
15. Румянцев А. П. Міжнародна економіка: Підручник. — Київ: Знання, 2003.
16. souz-inform.com.ua